ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.29 07:30
* * *
Змалечку любов'ю оповитий
Жінки найріднішої на світі,
Маминою ніжністю зігрітий,
Почуваюсь восени, як літом.
Сонечко сіяє яскравіше,
Бо про мене думає найбільше,
Клопотами втомлена матуся, -
Я за це їй низько уклонюся,

хома дідим
2026.10.28 23:27
* 242 *
когось тобі нагадує сей труд
усе можливо і не суть важливо
іде процесія чогось несуть
періщить у серйозні очі злива
розмова заганяється у кут
інверсія сухотна й дратівлива
а ти вчепивсь у вибраний абсурд
що із-під ніг висковзуюча линва

М Менянин
2026.10.28 19:37
Палац емоцій
Круг*, рампа, зал,
штанкет софіта,
дзеркал портал,
туман залито.

За планом план,
своя куліса,
планшет, карман,

Борис Костиря
2026.10.28 17:20
Творчість
Колись перегорнуть останню сторінку
Великої творчості, гулу життя,
Фатальної флейти чумного століття,
Яка уповільнює серцебиття.
Великі події і твори великі
Злились в цьому місці, немов контрапункт.
Зібрались актори і блазні столикі
На площі, щоб з

Артур Курдіновський
2026.10.28 15:15
Без тебе (глоса)
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)

Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,

Вячеслав Руденко
2026.10.28 13:56
В кутах сандалових, у грозах
Ламає розум полум’яний
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.

В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,

Володимир Бойко
2026.10.28 11:55
Міжсловесні контроверсії – 3
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших. Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ. Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки. Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями. «Де

Юрій Гундарів
2026.10.28 11:54
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Олександр Чижов
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.

Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "

Віктор Кучерук
2026.10.28 07:07
* * *
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.

хома дідим
2026.10.27 23:18
* 241 *
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

С М
2026.10.27 21:41
Свій, чужий (Pink Floyd)
Свій, чужий
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий

Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Сокровенності слово
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
В кураю вирують перші квіти
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Бумеранги апокаліпсису
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
* * *
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олеся Овчар (1977) / Вірші / Портрет на двох

 Коли вмирають почуття...
Коли вмирають почуття –
Не плачуть поминально дзвони,
Лише надії безборонно
У вирій Вічності летять.
Коли вмирають почуття –
Не росять животворно квіти,
Їх пелюсткам дано марніти
Між сторінками забуття.
Коли вмирають почуття –
Скляніють очі у любові,
А сльози, сховані у слові,
На віях спогадів тремтять...
2010




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-06-07 09:36:52
Переглядів сторінки твору 4322
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.973 / 5.5  (4.940 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.871 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.01.07 22:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-07 11:05:55 ]
Це дійсно так!У красивій, римованій формі- правда,і здається уже відчула на собі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-06-08 08:44:55 ]
Дякую, пане Олексію, за співпереживання. Сказати "Відчула на собі" - трохи занадто, швидше - "відчула на своїй уяві". Ще ношу при собі флакончик з живильною водою :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-07 23:07:34 ]
Дуже мило, болюче, щемно і образно написано. Особливо кінцівка сподобалась. Нема лиха без добра. Біль спонукає до створення глибоких віршів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-06-08 08:46:16 ]
Дуже рада Вас бачити, пане Ярославе. І справді "Нема лиха без добра". Девіз оптимістів: ВСЕ буде ДОБРЕ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-06-07 23:55:05 ]
Такий раптом сум... І так трепетно, особливо про пелюстки...між сторінками забуття!
Певно, важко таке переживати... але у кожного таке буває, певно...
Най не скляніють очі любови!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-06-08 08:50:31 ]
Дякувати Всевишньому, я без любови нікуди, тож її очі ще спроможні усміхатися. Щиро дякую Тобі за розуміння. Звісно буває... хвильки емоцій. І от коли хвиля вниз - настрій+уява, то й виходить іноді щось таке плачевне... Та я ловлю хвилю, щоб покращити настрій ЛГ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-08 00:26:48 ]
Сумно, але дуже-дуже гарно. І точно. Щасти Вам, Олесю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-06-08 08:51:26 ]
Іноді і у сумі є краса. Можливо, це щось на зразок компенсації? Дякую, пані Тетяно, за побажання. І Вам побільше радісної краси!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-04 17:30:25 ]
Олесю, ваш вірш торкнувся самих потаємних гдибин моєї душі. Особливо сподобалося:Коли вмирають почуття –
Скляніють очі у любові,
А сльози, сховані у слові,
На віях спогадів тремтять...
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-09-06 01:28:24 ]
Коли хтось по-справжньому відчуває написані мною рядки - це одна з найвищих нагород. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-09-06 02:07:01 ]
щемно...
З Вашого дозволу:

Коли вмирають почуття –
Не плачуть поминально дзвони,
Лише надії безборонно
У вирій Вічності летять.

Не росять животворно квіти,
Їх пелюсткам дано марніти
Між сторінками забуття,
Коли вмирають почуття...

І сльози, сховані у слові,
На віях спогадів тремтять...
Скляніють очі у любові,
Коли вмирають почуття...

/з мого боку - тільки конвертація форми/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-09-06 02:22:34 ]
Дозволяю :) Ваш варіант мені до вподоби. Можливо, цей варіант наголошує на остаточному "склянінні" любові, а в моєму ще жевріє любов спогадом-сльозою на віях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-06 09:37:59 ]
Дорога Олесю, з погляду філософського напевно краще таке щось "марніють очі" або ж "ясніють очі у любові".

Зрозуміло ж - любов зникає лише із душ, із яких ще за життя йде Бог...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-09-06 10:43:36 ]
"Ясніти" вони не можуть (як на мене) - надто сумні. "Марніють" - вірно, але не так передає глибину переживання. Чомусь, дорога Редакціє, мені відчувається лише "скляніють": любов залишається поглядам там - у своєму житті, ніщо навколо її вже не зачіпає. Не знаю, чи погодитесь Ви з моїм баченням...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-06 11:16:40 ]
Але "скляніють" очі лише в мертвих... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-09-06 11:33:52 ]
"Скляніють" - лише в тілесної оболонки, а душа залишається. Можливо, так і любов - не хоче (не може) проявляти жодних життєвих ознак, але (якщо вона справжня) духовно вона не може вмерти. Як в одній пісні "Нічого вічного немає – лише любов".