ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.30 15:56
Крайнощі
Безсоння з небом сам на сам
у серці лють пригріло,
та на поталу не віддам
лихому душу й тіло.

Ти хто такий, і звідкіля —
чорт з табакерки, наче?
Як носить праведна земля

Борис Костиря
2025.12.30 13:45
Травма весни
Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма.
Зима - це певна усталеність,
це скрижанілість свідомості,
коли на бурульках повисає
мудрість віків,
коли на полотнах снігу
пишуться поеми.

Олександр Сушко
2025.12.30 07:48
Антитеза
Антитеза

Білий аркуш паперу -
Дивочуд кистеперий,
Поле мінне. Там спалені нерви
В німоті нищать власні гріхи.

А каміння ще доста.

Володимир Бойко
2025.12.29 23:44
Контроверсійне - 5
Війна – найогидніший засіб розширення територій, але нічого ефективнішого людство ще не вигадало. Історію України (за Винниченком) не можна читати без брому. Всуціль сфальшовану історію росії краще не читати взагалі. Путіфренія – тупикове відгалужен

Олександр Буй
2025.12.29 22:11
Рубікон
Коли світло здолає пітьму
І життя запалає зорею –
Ще когось поцілую, когось обійму,
Але ти вже не станеш моєю.

Коли Місяць на Землю впаде
І до неба злетять океани –
Все на світі тоді стане скрізь і ніде,

Юрко Бужанин
2025.12.29 14:56
***
Баба стогне третій день –
Мабуть, помирать зібралась.
Все болить та ще мігрень
Її люто доконала.

Дід у паніку упав,
Лікаря додому клика,
Щоб нарешті підказав

Борис Костиря
2025.12.29 13:44
Білий аркуш
Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано

Сергій Губерначук
2025.12.29 13:10
Ґротеск
Чому з небес не впали оксамити?
Чому зірки, немов голівки цвяхів,?
тримають шлейф, земну частину ночі,
пришпиленим з космічною пітьмою?
і не згинаються, з орбіти не щезають,
аби був дунув день і північ скрасив день??

Два білі олені блищать очима в

Віктор Насипаний
2025.12.29 00:56
Природа мудра
Питає вчителька: - Де був учора ти?
- Та на уроки йшов, але не зміг прийти.
До школи ліз, вернувсь, бо завірюха зла.
Що роблю крок вперед, то потім два назад.
Згадав, що ви казали в класі нам нераз:
Природа мудра, дбає, думає про нас.
Не наробіть

Олександр Сушко
2025.12.29 00:12
Кінець життя
дружня пародія)

Кінець життя


Стукотять по черепу колеса
Напханих бедламом поїздів.
Ось тому я вию, наче песик,

Тетяна Левицька
2025.12.28 22:35
Чуйний
Небритої щоки торкнувся спокій,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?

Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,

Ярослав Чорногуз
2025.12.28 22:17
ВІдповідь модУрністу авангаду
Всіх читав та люблю я
Більш Рентгена - Пулюя.

Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.

Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.

Олег Герман
2025.12.28 16:43
Чорнильна ручка
Місто пахло стерильністю та озоном. У 2045 році ніхто не будував хмарочосів — вони були надто агресивними. Будівлі зберігали свої величезні розміри, однак втратили шпилі та будь-які гострі кути. Архітектуру тепер створювали алгоритми «Комфорт-Плюс», що м’

С М
2025.12.28 15:43
Сьогодня Ніч (Neil Young)
Сьогодня Ніч, Сьогодня Ніч

Брюс Бері був робочий кент
Він обслуговував еконолайн-вен
Жевріло у його очах
Хоча не мав на руках він вен
Вже уночі
як усі йшли додому

Іван Потьомкін
2025.12.28 14:22
***
– Здоров будь нам, пане Чалий!
Чим ти опечаливсь?
Маєш хату – палац справжній,
Дружину нівроку.
Вже й на батька-запорожця
Дивишся звисока.
Може, тобі, любий Саво,
Не стачає слави?

Євген Федчук
2025.12.28 13:20
Легенда про чайку
Приїхала відпочити бабуся на море.
Привезла свого онука – йому п’ять вже скоро.
Гуляють вони по березі. Хвилі набігають
Та сліди на піску їхні позаду змивають.
Сонце добре припікає. А чайки над ними
Носяться, ледь не чіпляють крилами своїми.
- Що це
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Міф Маковійчук (1967) / Вірші

 * * *
Забути на мить про обдурену душу,
Негоєні рани з нерівних боїв.
Забути про те, що не можу, а мушу,
Усе, що не встиг і чого не зумів.

Забути про те, що не бачу спасіння,
Іду навмання і не маю мети,
Про постріли в спину, сміття і каміння,
Зачинені двері, розбиті мости.

Напитись доп'яну, зірватись, проснутись,
Пірнути у вир безнадійних надій,
Втекти од буденної фальші отрути,
Безглуздих положень, стосунків, подій.

На мить не почути одвічне: “Не треба!
Навіщо? Для чого? Від кого? Куди?
Втекти...
Й повернутися, вкотре, до себе,
Бо тільки від себе й не можна втекти.

далеке минуле - 2010р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-06-18 10:47:02
Переглядів сторінки твору 5510
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.982 / 5.5  (4.828 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.600 / 5.27)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.04.02 16:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-06-18 11:17:14 ]
"На мить не почути..." іноді справді хочеться... Пройняв настрій Твоїх рядків...
Ігорю, вірю, що то справді далеке МИНУЛЕ. А зараз - теперішнє зі світлим настроєм. Чого Тобі і бажаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 14:57:56 ]
Вдячний, Олесю. Такий стан трапляється і сьогодні, але (на щастя) я вже навчився справлятися з ним. Врешті, то цілком природня течія життя. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 11:31:08 ]
Все як є - і про втечу, і про повернення. Світлого настрою попри все! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 14:59:17 ]
Радий новим обличчям на моїй сторінці. Вдячний за коментар і побажання. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Підгайний (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 11:33:06 ]
легкий, чіткий ритм, читається на одному подиху.
щодо змісту, ці рядки близькі мабуть кожному, так іноді хочеться заховатись від всіх, залишитись на самоті


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 15:02:06 ]
Привіт, Михайле. Вдячний за відвідини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 11:55:20 ]
Сподіваюсь, Ігорку, на відміну від далекого минулого, зараз ви чуєте тільки : Треба! Тому! Для цього! Для тебе!!! Туди! А все погане і непозитивне нехай і справді забувається.;-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 15:02:55 ]
Привіт, Патарочко! Дяка за побажання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Максимчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 12:39:57 ]
Як чудово сказано, Ігорку.
Втекти...
Й повернутися, вкотре, до себе,
Бо тільки від себе й не можна втекти.
Та життя продовжується, друже. Удачі тобі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 15:05:55 ]
Привіт, ДРУЖЕ! Радий Тобі! А те, що життя продовжується, нам з Тобою добре відомо і то ПРЕКРАСНО! Вдячний за відвідини і побажання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-18 15:02:36 ]
Чудові слова...Забути, а як?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 15:09:28 ]
Привіт, Олексію! Вдячний за відвідини. Запитання слушне і, певно, з категорії тих, що залишаются без відповіді. Мабуть то і є ПОДВИГ ЖИТТЯ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-18 17:27:13 ]
Цікавезна філософія, Ігоре.

Ось тут я зупинився:
"Втекти од буденної фальші отрути,"
Тут якось втікати від отрути...
А що коли:
"Уникнути фальші, відчути отруту" ????

З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-21 11:19:52 ]
Привіт, Юрію! Вдячний за відвідини і поради. Беру до уваги. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-20 02:11:02 ]
Гарно, емоційно, без фальшивого надриву. Сподобалось, згадала власні подібні емоції :)Я тільки отут би знаки змінила:
"Втекти від буденної фальші-отрути,
Безглуздих положень, стосунків, подій."
або:
"Втекти від буденної фальші, отрути
Безглуздих положень, стосунків, подій."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-21 11:22:51 ]
Привіт, Тетянко! Вдячний за відвідини. Спробую адаптувати Ваші поради в світ моїх рядків. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Рудейчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-17 23:42:37 ]
Втекти...
Й повернутися, вкотре, до себе,
Бо тільки від себе й не можна втекти.

Розумні слова!!!! Хороший вірш із глибоким сенсом!