Поезія - Ігор Міф Маковійчук - * * *

Голосування | Теми | Школа | Конкурс | УкрАрт

Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2025.04.14 15:26

Ніч

Оглядає вулиці
Безгомінна ніч, –
До парканів тулиться
Вздовж пустих узбіч.
Стала на обочині,
Вибившись із сил, –
Чи іти не хочеться
Далі їй звідсіль?

Козак Дума

2025.04.14 14:39

Сама не залишить

Не говоріть мені про бога,
не заїкайтеся про честь!
Вони втонули од знемоги
у цьому безмірі безчесть.

І не кажіть мені про гідність,
а за сумління – нічичирк!
Гнітить духовна світу бідність

Іван Потьомкін

2025.04.14 13:28

Право на Тору

Щойно Мойсей з’явивсь на небі ,
Як янголи навперебій просити зачали
Всевишнього - не віддавать Тору людині:
«Як можеш Ти позбутися того,
Що виношував задовго до створіння світу?»
«Чи гідний цей чоловік такої честі?»
Незрушно дививсь Господь на

Юрій Гундарєв

2025.04.14 09:28

Павло Іванов, воїн Світла

квітня під час виконання бойового завдання на літаку F-16 загинув український льотчик Павло Іванов.
Герою України було лише 26 років…

Літак F-шістнадцять.
Пілот - двадцять шість.
Замовкла рація.
Зупинилась мить…

Тетяна Левицька

2025.04.13 23:33

Сердечний

Моїх поезій чуйний режисер,
вишневих сакур садівник жаданий.
Я завагітніла від тебе і тепер
ношу під серцем сонце полум'яне.

Дві лінії на смужечці надій —
тест позитивний... гормональні зміни...
Перлини щастя на веселці вій,

Борис Костиря

2025.04.13 21:53

* * *

Минуле повернутися не може
Як цілісність, як цілий континент,
Та все-таки воно усіх тривожить,
Як вічність, переплавлена в момент.

Минуле повертається в частинах
Чи в образах, гештальтах і листах.
Минуле проповзе крізь павутину

Євген Федчук

2025.04.13 13:55

Помста

Спеленатий арканами він їхав на коні
Між двох монголів, що кінці тримали
І холодно на нього позирали.
А в нього думи в голові сумні.
Бо ж розумів, що смерть його чека.
Тохта слова на вітер не кидає.
Та ніякого розпачу немає,
Хай смерть йому і буде

Світлана Пирогова

2025.04.13 09:36

Чарівниця сіроока (пісня)

Слова для пісні від імені чоловіка)

З блиском котиків вербових сірі очі.
Зупинився, ніби дивиться весна.
А на вулиці струмки дзвенять співочі,
В серці ніжно виграє легка струна.

Приспів

С М

2025.04.13 08:50

Мерседес Бенц (Janis Joplin)

пісня, яка є важливою у соціально-політичному тоні

а слова такі:

О Боже, придбай мені Мерседес Бенц
Всі друзі на поршах, а в мене регрес
Заробляй, всі кажуть, немає чудес

Леся Горова

2025.04.13 08:01

Вербне

Цвіти, вербО! Пручайся, кожна брунько!
Тягни до сонця листя і квітки!
Весняним святом відзивайся лунко:
Ось Він іде під пальмові гілки!

"Осанна!"- з уст дитячих похвалою,
А з кліток вилітають голуби,
Бо Отчий храм, забруднений хулою,

Віктор Кучерук

2025.04.13 05:24

* * *

Знову настрій у мене чудовий,
Знову щастям зогрітий сповна, –
Від твоєї палкої любові,
В серці квітне жадана весна.
Знов душа, мов настроєна арфа,
Ожила та чарівно бринить, –
Я дивлюся упевнено в завтра
І тобою милуюсь щомить…

Микола Бояров

2025.04.12 21:40

Коли це було

У двадцять я тішився Словом Святим,
Почитував бунінські твори між тим.
Мене й захопила панянка таврійська,
Сержанта тоді ще славетного війська –
Цікавили ж більше любов та інтим.

Життя освятилося смислом новим,
Коли пощастило побачити зблизька,

Борис Костиря

2025.04.12 21:33

Зміни

Настільки все перевернулося!
Я не можу впізнати
навколишню реальність.
Чорне стало білим,
а біле - чорним.
Матерія вислизає
із-під ніг. Я не можу
вхопити за хвіст

Тетяна Левицька

2025.04.12 14:12

В зоні недосяжності

Заховали від світу сумнівні стосунки.
Гра на нервах не може будити в мені
поетичних мелодій чудні візерунки.
Суперечки закоханих — зливи грибні.
Четвертуєш мовчанням, караєш за вірність?
Гільйотина і то краще... раз, і нема!
Чи хіба гонорова, надмір

Артур Сіренко

2025.04.12 13:11

Сумний гідальго

Я прийшов до брами,
А там самотній гідальго –
На Дон Кіхота зовсім не схожий,
Ані трошечки, ані на цяпочку,
Без коня й кіраси, але бородатий
І сивий як лунь навесні,
І старий як світ варварів,
Ключі мідні причепив до поясу:

Іван Потьомкін

2025.04.12 12:23

***

“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

Нові автори (Поезія):

2025.04.14

2025.04.12

2025.04.08

2025.04.03

2025.03.20

2025.03.18

2025.03.03

• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники


Молоде вино
Homo scribendi peritus
Класики
Вічноживі

Вірші, проза, аналітика, огляди

Автори / Ігор Міф Маковійчук (1967) / Вірші

* * *

Забути на мить про обдурену душу,
Негоєні рани з нерівних боїв.
Забути про те, що не можу, а мушу,
Усе, що не встиг і чого не зумів.

Забути про те, що не бачу спасіння,
Іду навмання і не маю мети,
Про постріли в спину, сміття і каміння,
Зачинені двері, розбиті мости.

Напитись доп'яну, зірватись, проснутись,
Пірнути у вир безнадійних надій,
Втекти од буденної фальші отрути,
Безглуздих положень, стосунків, подій.

На мить не почути одвічне: “Не треба!
Навіщо? Для чого? Від кого? Куди?
Втекти...
Й повернутися, вкотре, до себе,
Бо тільки від себе й не можна втекти.

далеке минуле - 2010р.

• Можлива допомога "Майстерням"

_{Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)}

"* * *"
• Перейти на сторінку •
"* * *"

Про публікацію

Дата публікації	2010-06-18 10:47:02
Переглядів сторінки твору	5237
* Творчий вибір автора:	Любитель поезії
* Статус від Майстерень:	Любитель поезії
* Народний рейтинг	4.982 / 5.5 (4.828 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень"	0 / -- (4.600 / 5.27)
Оцінка твору автором	-
* Коефіцієнт прозорості:	0.763
Потреба в критиці	щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні	не обов'язково
Автор востаннє на сайті	2014.04.02 16:55
Автор у цю хвилину	відсутній

Коментарі

Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-06-18 11:17:14 ]

"На мить не почути..." іноді справді хочеться... Пройняв настрій Твоїх рядків...
Ігорю, вірю, що то справді далеке МИНУЛЕ. А зараз - теперішнє зі світлим настроєм. Чого Тобі і бажаю!

Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 14:57:56 ]

Вдячний, Олесю. Такий стан трапляється і сьогодні, але (на щастя) я вже навчився справлятися з ним. Врешті, то цілком природня течія життя. Вітаю!

Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 11:31:08 ]

Все як є - і про втечу, і про повернення. Світлого настрою попри все! :)

Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 14:59:17 ]

Радий новим обличчям на моїй сторінці. Вдячний за коментар і побажання. Вітаю!

Михайло Підгайний (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 11:33:06 ]

легкий, чіткий ритм, читається на одному подиху.
щодо змісту, ці рядки близькі мабуть кожному, так іноді хочеться заховатись від всіх, залишитись на самоті

Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 15:02:06 ]

Привіт, Михайле. Вдячний за відвідини.

Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 11:55:20 ]

Сподіваюсь, Ігорку, на відміну від далекого минулого, зараз ви чуєте тільки : Треба! Тому! Для цього! Для тебе!!! Туди! А все погане і непозитивне нехай і справді забувається.;-)

Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 15:02:55 ]

Привіт, Патарочко! Дяка за побажання.

Віктор Максимчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 12:39:57 ]

Як чудово сказано, Ігорку.
Втекти...
Й повернутися, вкотре, до себе,
Бо тільки від себе й не можна втекти.
Та життя продовжується, друже. Удачі тобі...

Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 15:05:55 ]

Привіт, ДРУЖЕ! Радий Тобі! А те, що життя продовжується, нам з Тобою добре відомо і то ПРЕКРАСНО! Вдячний за відвідини і побажання.

Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-18 15:02:36 ]

Чудові слова...Забути, а як?

Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 15:09:28 ]

Привіт, Олексію! Вдячний за відвідини. Запитання слушне і, певно, з категорії тих, що залишаются без відповіді. Мабуть то і є ПОДВИГ ЖИТТЯ.

Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-18 17:27:13 ]

Цікавезна філософія, Ігоре.

Ось тут я зупинився:
"Втекти од буденної фальші отрути,"
Тут якось втікати від отрути...
А що коли:
"Уникнути фальші, відчути отруту" ????

З теплом,
ЛЮ

Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-21 11:19:52 ]

Привіт, Юрію! Вдячний за відвідини і поради. Беру до уваги. Вітаю!

Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-20 02:11:02 ]

Гарно, емоційно, без фальшивого надриву. Сподобалось, згадала власні подібні емоції :)Я тільки отут би знаки змінила:
"Втекти від буденної фальші-отрути,
Безглуздих положень, стосунків, подій."
або:
"Втекти від буденної фальші, отрути
Безглуздих положень, стосунків, подій."

Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-21 11:22:51 ]

Привіт, Тетянко! Вдячний за відвідини. Спробую адаптувати Ваші поради в світ моїх рядків. Вітаю!

Мар'яна Рудейчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-17 23:42:37 ]

Втекти...
Й повернутися, вкотре, до себе,
Бо тільки від себе й не можна втекти.

Розумні слова!!!! Хороший вірш із глибоким сенсом!

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?