ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с

В Горова Леся
2026.11.14 13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.

То так прикро,

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Міф Маковійчук (1967) / Вірші

 * * *
Забути на мить про обдурену душу,
Негоєні рани з нерівних боїв.
Забути про те, що не можу, а мушу,
Усе, що не встиг і чого не зумів.

Забути про те, що не бачу спасіння,
Іду навмання і не маю мети,
Про постріли в спину, сміття і каміння,
Зачинені двері, розбиті мости.

Напитись доп'яну, зірватись, проснутись,
Пірнути у вир безнадійних надій,
Втекти од буденної фальші отрути,
Безглуздих положень, стосунків, подій.

На мить не почути одвічне: “Не треба!
Навіщо? Для чого? Від кого? Куди?
Втекти...
Й повернутися, вкотре, до себе,
Бо тільки від себе й не можна втекти.

далеке минуле - 2010р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-06-18 10:47:02
Переглядів сторінки твору 6010
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.982 / 5.5  (4.828 / 5.41)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.600 / 5.27)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.04.02 16:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-06-18 11:17:14 ]
"На мить не почути..." іноді справді хочеться... Пройняв настрій Твоїх рядків...
Ігорю, вірю, що то справді далеке МИНУЛЕ. А зараз - теперішнє зі світлим настроєм. Чого Тобі і бажаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 14:57:56 ]
Вдячний, Олесю. Такий стан трапляється і сьогодні, але (на щастя) я вже навчився справлятися з ним. Врешті, то цілком природня течія життя. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Стукаленко (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 11:31:08 ]
Все як є - і про втечу, і про повернення. Світлого настрою попри все! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 14:59:17 ]
Радий новим обличчям на моїй сторінці. Вдячний за коментар і побажання. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Підгайний (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 11:33:06 ]
легкий, чіткий ритм, читається на одному подиху.
щодо змісту, ці рядки близькі мабуть кожному, так іноді хочеться заховатись від всіх, залишитись на самоті


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 15:02:06 ]
Привіт, Михайле. Вдячний за відвідини.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 11:55:20 ]
Сподіваюсь, Ігорку, на відміну від далекого минулого, зараз ви чуєте тільки : Треба! Тому! Для цього! Для тебе!!! Туди! А все погане і непозитивне нехай і справді забувається.;-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 15:02:55 ]
Привіт, Патарочко! Дяка за побажання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Максимчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 12:39:57 ]
Як чудово сказано, Ігорку.
Втекти...
Й повернутися, вкотре, до себе,
Бо тільки від себе й не можна втекти.
Та життя продовжується, друже. Удачі тобі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 15:05:55 ]
Привіт, ДРУЖЕ! Радий Тобі! А те, що життя продовжується, нам з Тобою добре відомо і то ПРЕКРАСНО! Вдячний за відвідини і побажання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-18 15:02:36 ]
Чудові слова...Забути, а як?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-18 15:09:28 ]
Привіт, Олексію! Вдячний за відвідини. Запитання слушне і, певно, з категорії тих, що залишаются без відповіді. Мабуть то і є ПОДВИГ ЖИТТЯ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-06-18 17:27:13 ]
Цікавезна філософія, Ігоре.

Ось тут я зупинився:
"Втекти од буденної фальші отрути,"
Тут якось втікати від отрути...
А що коли:
"Уникнути фальші, відчути отруту" ????

З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-21 11:19:52 ]
Привіт, Юрію! Вдячний за відвідини і поради. Беру до уваги. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-06-20 02:11:02 ]
Гарно, емоційно, без фальшивого надриву. Сподобалось, згадала власні подібні емоції :)Я тільки отут би знаки змінила:
"Втекти від буденної фальші-отрути,
Безглуздих положень, стосунків, подій."
або:
"Втекти від буденної фальші, отрути
Безглуздих положень, стосунків, подій."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-21 11:22:51 ]
Привіт, Тетянко! Вдячний за відвідини. Спробую адаптувати Ваші поради в світ моїх рядків. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Рудейчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-17 23:42:37 ]
Втекти...
Й повернутися, вкотре, до себе,
Бо тільки від себе й не можна втекти.

Розумні слова!!!! Хороший вірш із глибоким сенсом!