ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.04.28 06:02
Друзі хутко повтікали
Якнайдалі від війни, –
Спромоглися дати драла
Їхні доньки і сини.
Полякалися родини
Кровожерних вічно псів
І забули, що святині
Захищати треба всім.

Борис Костиря
2025.04.27 21:46
За межами людського пізнання
стоїть башта, до якої
не можуть дійти.
Вежу огортають оруйні
чагарники. Людей, які йдуть до неї,
спіткає якась біда,
щось невідоме чинить перепони.
Мандрівник може

Іван Потьомкін
2025.04.27 18:41
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Олександр Сушко
2025.04.27 18:34
Я там трохи, того..

Артур Курдіновський
2025.04.27 17:56
Еліта зі смердючого салуну
Ґвалтує ломом імпотентний світ.
З корівника приперлась на трибуну
Та з рук свободи вибиває щит.

Сидить свиня в овальнім кабінеті,
На чорне каже "біле" й навпаки.
Можливо, теж у власному клозеті

Віктор Насипаний
2025.04.27 16:27
З Кості вчителька сміялась: - Де тобі, дитино?

Нереально, щоби в мене мав колись "відмінно".

Щоб "дванадцять" було в тебе, - треба вчитись дуже.

А в твоєму, бач, випадку неможливо, друже.

Євген Федчук
2025.04.27 16:21
Вся історія московська із суцільної брехні.
За що тільки не візьмися, правди і на гріш немає.
Та брехнею тою влада дух москальський піднімає,
Щоб погнати і згноїти їх у черговій війні.
Хочу ще одну сторінку в цій історії відкрити,
Як позбавилися іга

Віктор Кучерук
2025.04.27 05:25
І від жалю сумно,
І від смутку смішно,
Бо кажу бездумно
І пишу поспішно.
Напишу поспішно,
Вимовлю бездумно, -
І відразу смішно,
І невдовзі сумно...

Борис Костиря
2025.04.26 21:53
Цей чоловік несе з собою лихо.
Хоч би куди він прийшов,
з'являються скандали.
Він руйнує цілісність,
стає троянским конем,
яблуком розбрату,
чоловік несе ланцюгову реакцію
громадянської війни,

Пиріжкарня Асорті
2025.04.26 20:30
Ринкова площа на Великдень блищить сонцем і старими вікнами. Над усім – прозоре квітневе повітря, таке легке, що його хочеться загорнути в серветку і забрати собі. Грицько суне неквапом, як і належить людині у святковому настрої. Камізелька сьогодні лежи

Юрій Гундарєв
2025.04.26 18:20
Сонце-Місяць-Асорті -
він (вони?) щасливий:
три лише строфи прості,
а рецензій - зливи!

Пише сам собі весь час
про пилипів і підноси,
залишає читача

Юрій Лазірко
2025.04.26 17:29
болить-болить-болить -
за кожну невблаганну мить,
за втрачену землі святої п`ядь
і за хрести, що височать
із прапорами над вінками,
за голосіння надмогильне мами,
за все оте у слові "рідне"...

Юрій Лазірко
2025.04.26 17:28
і мужчина... -
келихи
вина...
хто
свята причина...
хто
одна вина...

Іван Потьомкін
2025.04.26 11:17
Примарна вседозволеність весни.
І пізній сніг, і заморозки в травні –
То лиш борги зими.
А весна справдешня –
З усіх усюд поскликувати птаство,
Од панцирів дубам звільнити плечі,
Добрати шати кожній деревині,
Піднять з колін охлялу бадилину,

Олена Побийголод
2025.04.26 09:09
Із Андрія Бєлого

Доволі: облиш всі чекання!
Народе мій бідний, зникай!
Роки нищівного страждання –
у просторі кануть нехай!

Століття злиденні і грізні,

С М
2025.04.26 05:13
Гляньте, о скільки одиноких!
Гляньте, о скільки одиноких!

Елинор Ріґбі, рис підбирає
У церкві опісля весіль
Мріється їй
Дивиться з вікон
Через лице, що у скрині придверній живе
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тея ТектоНічна
2025.04.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / "Еволюція богів"

 Забуті на Землі
Образ твору По віконному склі струменіють жалі.
Ми не відали лиха, літами малі, -
наповняли вітрила довершені дні,
і здалося, несли уперед кораблі...

Наші душі не злі, ми іще не старі,
а розпуки округ - на земнім олтарі:
запітнілі, складні, у печалі вбранні.
Тихо ангели плачуть над нами вгорі.

І з роками все далі божественна вись,
наче твердь під крилом не зникала колись,
наче сили віддавши чаклунській зорі,
ми забули для чого сюди подались.

Прилітали на мить, а минули віки,
бранці миті – ми: чоловіки і жінки.
І жовтіємо, гаснемо, як ліхтарі,
судового журналу пусті сторінки.

Тільки сни до космічних вертають армад,
чиї обриси в млі, як дороги назад,
доки не проржавіють вкінець якорі,
і не кине увись мандрівний зорепад...

2010

* Забуті на Землі - це не стосується всіх. :)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Василь Баліга 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Мар'яна Невиліковна 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-22 11:48:40
Переглядів сторінки твору 9202
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.893 / 5.31  (5.184 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.190 / 5.58)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Станси і новостанси
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-07-27 18:48:56 ]
Дякую, Іринко, що звернули увагу.
І відразу знайшлися деякі рішення. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Ен (М.К./Л.П.) [ 2014-04-09 18:56:22 ]
а тут і справді збивається ритміка, ну і мало спейсу, один арт.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2014-04-09 19:06:49 ]
А де саме збитий ритм?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Ен (М.К./Л.П.) [ 2014-04-09 20:03:45 ]
"бранці миті – ми: чоловіки і жінки". Тут має бути логічний наголос на "ми", та ще й пауза довша, бо тире, але якщо так робити - ритм втрачається.
"доки не проржавіють вкінець якорі" - тут доводиться, аби не збити ритм, робити наголос на "не", а на "дОки" не зосереджувати увагу.
А взагалі - це відносно, бо можна зжувати той ритм, або сказати, що автор таки хотів виділити, напр., оте "ми". просто у Вас скрізь надто ідеальний анапест, тому відчулося в цих місцях)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2014-04-10 11:50:48 ]
Тут, Ксеню, швидше йдеться про чітке дотримання головного наголосу кожного рядка - на шостий склад. Дякую за увагу.