ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Мазур (1976) / Вірші

 ГАЛАНТНОМУ МАНЬЄРИСТУ )))
Синьоокий, хочеш – погадаю?
На все те, чого давно немає…
Не збрешу і правди не скажу,
Не свята хоч, та хіба ж грішу?
Тут три лінії: дорога, ти і я…
Значить, серце, доля я твоя!
Полюби чаклунку, покохай –
Взнаєш все про пекло і про рай.
Зорі в небі розцвітуть для нас,
Північ, милий, то таємний час.
Папороті ми знайдемо цвіт,
Буде знову нам по вісімнадцять літ.
Хочеш – подарую я печаль?
Ревність, тугу і розлуки жаль.
Але враз забудеш про розлуку,
Лиш зустрінуться раптово наші руки.
Чом мовчиш, чужинцю, іншу маєш?
Чорноброву Відьму не кохаєш?
Значить, третя лінія – не я…
Значить іншого я доля, доля не твоя!




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-07-25 22:12:11
Переглядів сторінки твору 8501
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.862 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.858 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.12.28 18:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-07-25 22:13:20 ]
це жарт.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-25 22:27:02 ]
Іншого Ти доля - не Його,
Хоча цей Маньєрист ще - о-го-го! (жарт)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-07-25 22:43:29 ]
я зауважила...))) мужчина з родзинкою, можна сказати - кекс...))))) ЖАРТ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-25 22:51:41 ]
Ой, дожартуємося, Відьмочко, що нас за "погану поведінку" виженуть з Майстерень...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-07-25 22:55:36 ]
вони будуть за нами скучати )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-25 23:53:41 ]


І співатимемо серенади,
бо немає для серця ради!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-25 23:29:03 ]
Таких, як ми, вже точно не знайдуть!
Хоч самі себе похвалимо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-25 23:55:25 ]
Ти прекрасніша всіх, а поряд
я даремно ловлю твій погляд -
так примарно і невловимо
ти щоразу проходиш мимо.
І видіннями - невловимо -
кожен день ти проходиш мимо.

А поглянула б ти пильніше,
усміхнулась тоді б миліше,
та в очах твоїх лід і стужа -
ти байдужа, така байдужа!
Та в очах твоїх лід і стужа
ти до мене така байдужа.

І я вірю, що день настане,
і очей твоїх лід розтане,
в літній спеці відчуєш стужу,
бо з тобою я бути мушу.
Серед спеки відчуєш стужу,
бо з тобою я бути мушу...

А тут мелодія до цієї пісеньки
Ю.Антонов "Нема тебе прекрасніше"

Казатиму знову –
знай, і знай! -
любове, не вмирай,
любове, не вмирай,
любове, не вмирай!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-07-26 00:25:04 ]
Гітару в руки,
Карти на стіл.
Кохання – мука
І трата сил.
Коси по плечах,
В очах печаль:
З любов’ю тісно,
Без неї – жаль.
Спека у Львові,
Крига в очах.
Я прагну волі,
Співочий птах!
Нічка і стужа,
Спатки пора…
Я не байдужа –
Це ж лише гра!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-25 23:52:39 ]

Я тільки за!
Ах так, до мене вдвох? Чому би й ні!
Фортуна посміхається мені! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-07-26 00:03:30 ]
Не тішся, Маньєристе, надто рано -
Бо може передумати Оксана,
Фортуна посміхнеться в інший бік,
Не ти - хтось інший сп"є любові сік...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-31 12:46:09 ]

Цей сік - життя, так вип"ємо за те,
аби ділилось ним Творіння Золоте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-07-31 12:36:44 ]

Ти учора гадала мені - на денці очей відьмацьких...
І гадала тому, хто губив, як і ти, - усе,
Невтамована Весно із мрій - запальних, юнацьких,
і сіяло про бачене зору твого глясе...
..............................................



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-07-31 23:59:59 ]
дуже красиво...я б сказала: чуттєво...та не в амплуа Галантного Маньєриста...Швидше - Галантного Інквізитора ))
Правда, я можу помилятись, бо ж висловлююсь зараз як Оксана Мазур (лишень), а не акі Людина-Створіння-Боже... Правда ж, о Падишаху з Бухари?;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-01 13:36:53 ]

О, звісно, ключик у її глясе,
так шепотілись ми у медресе,
а потім підкоряли ми невірних,
зростав гарем, підтвердилось усе! :)

а про інквизитора - можливо і так, та лише щодо самого себе :)
А в Бухарі я взяв усе, що мене так цікавило.
Аж забагато, але це, схоже, вже тема для нашого Декамерону?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-01 14:25:19 ]
Гуща кави на денці зіниць вистигала начорно,
Розповзалась на райдужку тихо і якось готично.
Відкривалось майбутнє таке непристойно мінорне,
І шалена весна пролітала не повз, а дотично.
Додавала ще дрібку кориці і сонячний зайчик,
Що скотився на вії, шукаючи сховку від грому…
Східних пахощів в’язь набирала непевно на пальчик
Й ворожила лиш янголу – босому й трішки хмільному…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-01 15:06:31 ]


Ти учора гадала мені - на денці очей відьмацьких...
І гадала тому, хто губив, як і ти, - усе,
Невтамована Весно із мрій - запальних, юнацьких,
і сіяло про суджене зору твого глясе.
Чортівня! Дві дуелі поспіль – і рани від рук ревнивців!
Чорноброва, покайся, чи хоч усміхни лице!
Що ти бачила вчора - журу чи мої гостинці?
Твоє тіло аж надто п'янке, щоб забути це...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-01 16:10:56 ]
О що вам, падре, до хмелю тіла,
Синців на стегнах, млості в очах?
Розпусна? Може...часом несміла...
Я розгрішу вас, падре, - у снах...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-01 16:18:00 ]
пропоную перенести діалог на сторінку "ОТАКЕ"))