ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.12.24 15:51
Без...
Безсніжна зима. Беззмістовний мороз.
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.

Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від

Микола Дудар
2025.12.24 14:40
***
Ти бачив те, небачене ніким…
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.

В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,

Борис Костиря
2025.12.24 12:14
Паростки весни
Ці паростки весни проб'ються безумовно
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.

Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу

Сергій Губерначук
2025.12.24 09:23
Який пан товстий та негарний…
– Який пан товстий та негарний.
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.

23–24 серпня 1996 р., Київ

Віктор Кучерук
2025.12.24 06:54
* * *
Мов тополиний пух прилинув
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.

Артур Сіренко
2025.12.23 23:51
Ховаючись від зливи
Ми ховались від холодного дощу чужих слів під чорною парасолькою віри. Барабанні постукування по натягнутому пружному шовку китайщини здавались нам то посмішкою Будди, то словами забутого пророка-халдея, то уривками сури Корану. Ми ховались від дощу чужих

С М
2025.12.23 22:04
Добрий докторе (The Rolling Stones)
О докторе добрий – на поміч!
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?

О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок

Олександр Буй
2025.12.23 21:12
Шизофренія
Я прочитати дам вогню твої листи,
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...

Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова

Борис Костиря
2025.12.23 19:57
* * *
Я іду забутими стежками
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.

Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,

Микола Дудар
2025.12.23 17:30
Лабух і єжи з ним...
Перше моє прозвисько (в дитинстві) -- Євик, Свинопас, і пішло -- Сем, Кальок, Борода, Будулай, Татарин, Боніфацій, Лабух...
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:

Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп

Тетяна Левицька
2025.12.23 17:18
По тонкому льоду
Я босоніж пройду
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.

І не страшно іти,

Кока Черкаський
2025.12.23 15:31
нема чого читати
Ой, нема чого читати,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами

Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,

Сергій Губерначук
2025.12.23 11:38
Повертатися годі з-під чужого крила…
Повертатися годі
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.

Віктор Кучерук
2025.12.23 08:01
* * *
Шумить стривожено Дніпро,
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.

Тетяна Левицька
2025.12.22 19:59
Видно...
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,

Іван Потьомкін
2025.12.22 17:40
Дарунок з Миколаєва
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський загарбник-мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Тере
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Рубцов (1965) / Вірші

 Туркменбашизм по-українськи

"Саул прийшов до Кармелу, і ось ставить собі пам"ятника,.."

1Сам.15:12

Мій іноземний гість блукав
Кварталами Донецька,
Мене з цікавістю питав,
Я згадував німецьку.

- Оцей з жердиною атлет
Чому пожив так мало?
- Живий!!! І свій авторитет
Зіп"яв на п"єдестала.

- Це жарт чи натяк - сам пожив,
То-ж іншим дай пожити?
І нащо-б я отак спішив
Народ простий смішити?

Невдовзі ще один "бовван"*
Для огляду відкрився.
Спитає точно, що за "ман".**
І я не помилився.

- А цей веселий чоловік...
- Співак один чудовий.
- Помер?
- Та ні, іще не встиг,
Але, як бач, готовий.

- І як воно для них самих,
Не бринькає по нервах?
Пошана - слава для живих,
А пам"ятник - для мертвих.

Веду по вулиці з ім"ям
Відомого нардепа:
- Живий?
- Ато-ж,- кидаю я.-
Гарцює ще, як треба.

- А як народ?
- Та що народ?
Йому народ - не люди.
Такий собі мордоворот,
Як скаже, так і буде.

Та-а-ак! Є у скромности межа.
У Азії вчимося?
Вже й нам своїх "туркменбашат"
НаплОдити вдалося.

- А в цього вигляд ого-го!.-
На пам"ятник киває.-
І цей живий?
- Та ні, його,
На щастя, вже немає.

17 грудня 2007 року

* бовван - необразлива біблійна назва
пам"ятника, зведеного для
ритуального поклоніння.
** ман - німецькою мовою "чоловік".

Зі збірки "За межею означень..."





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-08-03 07:47:21
Переглядів сторінки твору 5302
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.014 / 5.5  (4.845 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.704 / 5.5  (4.541 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2018.12.09 22:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Солодовніков (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 08:36:54 ]
Ігорю, я розумію, як важко писати на таку темму, добре, що без лозунгів, але ж все-таки" Невдовзі ще один ПАХАН и без лапок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-03 11:12:46 ]
Натуральний іронічний неореалізм... І сміх, і гріх як кажуть.:-( Ви б розшифрували, пане Ігорю, депутата і співака, бо з жердиною це однозначно Бубка. Люди дійшли вже до крайньої межі маразму, що дозволяють при житті собі пам'ятники ставити та своїми іменами вулиці називати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-03 13:43:35 ]
Ви абсолютно праві. Не один місяць ідея визрівала, але не реалізовувалась. Тяжко мені далися ці рими.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-03 13:46:26 ]
У мене є фотоколлаж, але він не відповідає вимогам сайту що до розміру. Тому розшифрую: Йосип Кобзон (видатний, на мою думку співак, але...) і Юхим Звягільський (на його честь названо вулицю). Останній пам'ятник (тому, що помер, на щастя) Артему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-03 14:24:19 ]
Йосип Кобзон і на мою думку співак від Бога, але... Хочеться вірити, що пам'ятник поставили без його згоди. Про Звягільського я краще змовчу - це просто дикість. Досить хорошу тему ви зачепили, пане Ігорю. Може комусь із можновладців на очі попадеться ваш твір і... дійде до них нарешті, що це ДИКІСТЬ. З повагою Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-06 09:58:19 ]
Добра і справжня сатира. І гарний склад і тема правильна.
Не знаю, Сергій Назарович і спортсмен і людина..., не бачив, може це пам'ятник спортсмену, а не Бубці? А з Бубки тільки образ взятий? А про інших і говорити немає чого. Буває люди проти своєї волі стають заручниками свого часу. Здається іменем Каденюка назвали десь вулицю, так може він і був проти, але хто його питав? Можновладці себе старалися піднести через когось. Мовляв перший космонавт-українець був при Кучмі. Тільки люди не повелися, нового Гагаріна не буде, вже змінилися суспільні відносини. Першим українцем в космосі був Попович.
Говорили, наче було обіцяно поставити пам'ятник при житті з чистого золота тому, хто віднайде ефективні ліки від раку. Від всього вдячного людства. Якби хтось зробив такий подвиг, гадаю в цьому випадку людей, які виступили б проти було небагато. Але... Найбільшу шану людство виявляє до тих людей чиє прізвище пише з малої букви. А про чинуш, бариг, зарозумілих і втомлених...
Пам'ятаєте як в Расторгуєва: "...гипсовую статую, сняли тихаря...".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-06 17:15:32 ]
Почуття керують людиною. У житті трапляються достойні люди, яких хочеться якось особливо віншувати і найбільше, що вважається достойною славою є увічнення особи у камені або металі. Але... Відзначеним навік стане той, кого Сам Бог відзначить. Через те людині слід розвивати таку якість, як скромність. Надмірна слава може зіпсувати будь кого, особливо того, хто має неоднозначні риси.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 12:34:09 ]
Читаю цього вірша не уперше. Відмінна сатира!

п.с. Завжди голосую за "свято без Кобзона" - не зрозумій, Друже буквально...:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 12:52:01 ]
Одного разу доля звела нас у Гераті. Після концерту він охоче спілкувався з усіма бажаючими і я з задоволенням тис йому руку. Не знаю, для чого такій мужній людині, як Кобзон ота пустопорожня слава. Здається, повага до співака, саме як до співака анітрохи не була замала. Тому наявність пам'ятника викликає у мене жаль. Наче для вінка місце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-09-15 11:07:52 ]
Дуже влучно. Чудово!

Мудрі слова:
"Пошана - слава для живих,
А пам"ятник - для мертвих."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-16 08:22:38 ]
От бачите, а інші вважають, що то ми з місяця впали. Кажуть: "Треба людей шанувати, доки вони живі". Теж вірно, але з іншої опери.