ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Рубцов (1965) / Вірші

 Туркменбашизм по-українськи

"Саул прийшов до Кармелу, і ось ставить собі пам"ятника,.."

1Сам.15:12

Мій іноземний гість блукав
Кварталами Донецька,
Мене з цікавістю питав,
Я згадував німецьку.

- Оцей з жердиною атлет
Чому пожив так мало?
- Живий!!! І свій авторитет
Зіп"яв на п"єдестала.

- Це жарт чи натяк - сам пожив,
То-ж іншим дай пожити?
І нащо-б я отак спішив
Народ простий смішити?

Невдовзі ще один "бовван"*
Для огляду відкрився.
Спитає точно, що за "ман".**
І я не помилився.

- А цей веселий чоловік...
- Співак один чудовий.
- Помер?
- Та ні, іще не встиг,
Але, як бач, готовий.

- І як воно для них самих,
Не бринькає по нервах?
Пошана - слава для живих,
А пам"ятник - для мертвих.

Веду по вулиці з ім"ям
Відомого нардепа:
- Живий?
- Ато-ж,- кидаю я.-
Гарцює ще, як треба.

- А як народ?
- Та що народ?
Йому народ - не люди.
Такий собі мордоворот,
Як скаже, так і буде.

Та-а-ак! Є у скромности межа.
У Азії вчимося?
Вже й нам своїх "туркменбашат"
НаплОдити вдалося.

- А в цього вигляд ого-го!.-
На пам"ятник киває.-
І цей живий?
- Та ні, його,
На щастя, вже немає.

17 грудня 2007 року

* бовван - необразлива біблійна назва
пам"ятника, зведеного для
ритуального поклоніння.
** ман - німецькою мовою "чоловік".

Зі збірки "За межею означень..."





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-03 07:47:21
Переглядів сторінки твору 5015
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.014 / 5.5  (4.845 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.704 / 5.5  (4.541 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сатира. Чорний гумор. Та інші дошкульності.
Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2018.12.09 22:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Солодовніков (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 08:36:54 ]
Ігорю, я розумію, як важко писати на таку темму, добре, що без лозунгів, але ж все-таки" Невдовзі ще один ПАХАН и без лапок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-03 11:12:46 ]
Натуральний іронічний неореалізм... І сміх, і гріх як кажуть.:-( Ви б розшифрували, пане Ігорю, депутата і співака, бо з жердиною це однозначно Бубка. Люди дійшли вже до крайньої межі маразму, що дозволяють при житті собі пам'ятники ставити та своїми іменами вулиці називати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-03 13:43:35 ]
Ви абсолютно праві. Не один місяць ідея визрівала, але не реалізовувалась. Тяжко мені далися ці рими.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-03 13:46:26 ]
У мене є фотоколлаж, але він не відповідає вимогам сайту що до розміру. Тому розшифрую: Йосип Кобзон (видатний, на мою думку співак, але...) і Юхим Звягільський (на його честь названо вулицю). Останній пам'ятник (тому, що помер, на щастя) Артему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-03 14:24:19 ]
Йосип Кобзон і на мою думку співак від Бога, але... Хочеться вірити, що пам'ятник поставили без його згоди. Про Звягільського я краще змовчу - це просто дикість. Досить хорошу тему ви зачепили, пане Ігорю. Може комусь із можновладців на очі попадеться ваш твір і... дійде до них нарешті, що це ДИКІСТЬ. З повагою Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-06 09:58:19 ]
Добра і справжня сатира. І гарний склад і тема правильна.
Не знаю, Сергій Назарович і спортсмен і людина..., не бачив, може це пам'ятник спортсмену, а не Бубці? А з Бубки тільки образ взятий? А про інших і говорити немає чого. Буває люди проти своєї волі стають заручниками свого часу. Здається іменем Каденюка назвали десь вулицю, так може він і був проти, але хто його питав? Можновладці себе старалися піднести через когось. Мовляв перший космонавт-українець був при Кучмі. Тільки люди не повелися, нового Гагаріна не буде, вже змінилися суспільні відносини. Першим українцем в космосі був Попович.
Говорили, наче було обіцяно поставити пам'ятник при житті з чистого золота тому, хто віднайде ефективні ліки від раку. Від всього вдячного людства. Якби хтось зробив такий подвиг, гадаю в цьому випадку людей, які виступили б проти було небагато. Але... Найбільшу шану людство виявляє до тих людей чиє прізвище пише з малої букви. А про чинуш, бариг, зарозумілих і втомлених...
Пам'ятаєте як в Расторгуєва: "...гипсовую статую, сняли тихаря...".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-06 17:15:32 ]
Почуття керують людиною. У житті трапляються достойні люди, яких хочеться якось особливо віншувати і найбільше, що вважається достойною славою є увічнення особи у камені або металі. Але... Відзначеним навік стане той, кого Сам Бог відзначить. Через те людині слід розвивати таку якість, як скромність. Надмірна слава може зіпсувати будь кого, особливо того, хто має неоднозначні риси.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 12:34:09 ]
Читаю цього вірша не уперше. Відмінна сатира!

п.с. Завжди голосую за "свято без Кобзона" - не зрозумій, Друже буквально...:-)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 12:52:01 ]
Одного разу доля звела нас у Гераті. Після концерту він охоче спілкувався з усіма бажаючими і я з задоволенням тис йому руку. Не знаю, для чого такій мужній людині, як Кобзон ота пустопорожня слава. Здається, повага до співака, саме як до співака анітрохи не була замала. Тому наявність пам'ятника викликає у мене жаль. Наче для вінка місце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-09-15 11:07:52 ]
Дуже влучно. Чудово!

Мудрі слова:
"Пошана - слава для живих,
А пам"ятник - для мертвих."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-16 08:22:38 ]
От бачите, а інші вважають, що то ми з місяця впали. Кажуть: "Треба людей шанувати, доки вони живі". Теж вірно, але з іншої опери.