ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Поетичні дуелі

 Русалочки сьогодні

Ні, Русалки не щезали -
...
Попиваючи вино.
...
Хвіст і крила наростили,
Нам відкрились небеса.
...
Риба й птах в одне злились...
...
Кожна з нас - то Жінка-Мрія
І любов - то наша суть!

Наталія Крісман

Ні, русалочки сьогодні
Не ширяють в небесах -
П’ють вино вони, як воду,
Наганяють людям страх.

На коні вони не скачуть
Ні з щитом, ні на щитах -
Та нічого це не значить:
Хоч літають, та не птах.

Вогнедишні і хвостаті
Ці дракони навісні -
Гонорові в себе в хаті:
Не у небі, а на дні.

Світ увесь заполонили,
Небеса і водну гладь.
А комусь - коханки милі,
Що дарують благодать.


03.08.2010

* Наталія Крісман "Відповідь Русалок І.Гентошу" (http://maysterni.com/publication.php?id=50859)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Наталія Крісман Відповідь Русалок І.Гентошу


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-03 15:32:03
Переглядів сторінки твору 6252
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Жарт - арт!
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 15:57:39 ]
Так, Русалочки підводні,
Що ширяють у блакить,
На пародії ці згодні,
Це ні трішки їх не злить.
Ти, Валерію, не бійся,
Що Русалки вогняні,
Крильми міцно так сплелися,
Мов в якомусь диво-сні.
Українські ми русалки -
Не японки, не лякайсь.
Дві Оксани і Наталка,
Ти ж між нами - мов карась.
Ми лиш схожі на касаток,
Що шукають собі жертв.
Хоч ми й бестії крилаті -
Ще ніхто від нас не вмер!
Бачиш, ми такі відверті -
Серце ж маємо живе!
Лиш залюбим до півсмерті,
Хто нам в душу запливе...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 16:08:13 ]
Як же й вас та й не боятись?
Я ж між вами - карасьок...
Все, тікаю в свою хату
І закриюсь на замок.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 16:18:50 ]
Не втікай у ліс дрімучий,
На замок не закривайсь!
Ми тебе лише помучим,
Ти ж - смачнесенький карась...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 16:25:17 ]
Я - карась, а ви - плотвички,
Підставляйте ваші личка,
Зацілую до півсмерті,
Раз такі вже ви відверті.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 16:21:26 ]
Не з'їмо, а лиш надкусим
Плавники і трішки хвіст...
Вибачаємось, та мусим,
Бо такий в русалок хист!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 16:27:06 ]
Я кусатись теж умію...
Маю отаку надію,
Що й Наталочку кусну,
І Оксанку не одну.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 16:33:24 ]
Лиш важай, щоб твої зуби,
Як питання стане руба,
Не зламались до луски -
Буде ж втіха нам таки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 16:53:08 ]
В мене зуб незламний є,
Отакенний він стає,
Що й касаток, мо', подужа...
Можу ще позвати й друзів.))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 17:06:49 ]
Що, не справитись одному,
Тре на поміч друзів звати?
Може, все таки додому
Й на замок закриєш хату?
Не лякай своїм зубищем,
Був незламним? - не навічно!
Самовпевненість - річ звична,
Хоч стосунки часом нищить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 20:12:09 ]
Я на этот сайт знакомых своих приглашаю - читайте, мол.
А что они находят?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 20:20:09 ]
Кожен знаходить те, що шукає -
Хтось - вогонь пекла, хтось - шлях до раю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 20:23:59 ]
банально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 22:22:00 ]
Сумно, коли людина бачить світ лиш у чорно-сірих кольорах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 06:20:39 ]
Возможно, я многого хочу от поэзии.
Обдумав в течение ночи свой вечерний вывод, я соглашусь с тем, что вижу. Ибо мы все в некотором роде сходим с ума каждый по-своему.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 11:10:18 ]
Олексію, ніколи не можна зневажати людей лише за те, що вони інші, ніж ти, що вони бачать світ в інших кольорах, за те, що їм весело в той час, коли ти сумуєш... У кожного - своя ріка терпінь, і ми, особливо поети, повинні демонструвати повагу і розуміння, а деколи і більшу терпимість один до одного. Інакше - цей світ ніколи не стане кращим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-09 09:10:50 ]
А й справді, що ж вони знаходять?)))
Як мінімум, вірші Алексія ІІІ Потапова...)))
А що Ви їм ще тут пропонуєте?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 23:04:50 ]
Весела і грайлива розмова зав’язалася в коментах!
Цікаво читати цю імпровізацію. Гарно! Тривожить думка -не розполохав би Валерій своїм "отакенним зубом" наших Русалок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-04 12:47:29 ]
Дякую за добрі слова, пане Іване! Перепрошую, що вліз поперед батька в пекло і відповів на вірш-звертання до Вас.:) Приєднуйтесь!) Я ж обіцяв Русалкам, що друзів закличу.)))
Думаю, наші українські Русалки не такі вже й полохливі.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 13:05:44 ]
Ми зовсІм не полохливі,
Ми, русалки - справжнє диво,
І цінніше срібла-злата!
Не боїшся нас пізнати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-05 13:15:29 ]
Не боюсь, але здаюсь.:) Нехай останнє слово за жінкою буде, як це прийнято серед українців.:)))
Дякую, пані Наталю, за чудову поетичну перекличку!