ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.09 22:26
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,

Іван Потьомкін
2025.10.09 21:47
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький

Олександр Буй
2025.10.09 20:59
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.

Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить

Євген Федчук
2025.10.09 20:04
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач

Сергій Губерначук
2025.10.09 15:56
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:

С М
2025.10.09 13:39
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Віктор Кучерук
2025.10.09 12:49
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.

Сергій СергійКо
2025.10.09 12:18
Ти вмієш слухати мене роками поспіль.
Ти вмієш слухати мовчання навіть дужче.
Ми можем намовчатись разом вдосталь,
Допоки спілкуватимуться душі.
Юнацьких, ми позбавлені ілюзій,
І зайвої поспішності у рухах.
Ласуєм почуттям, неначе смузі
І обираєм

Юрій Гундарєв
2025.10.09 09:47
Сьогодні, 9 жовтня, йому могло би виповнитися 85 років. Але він пішов у захмар’я сорокарічним.
Можливо, такі яскраві особистості конче потрібні не лише тут…
До речі, одна з львівських вулиць носить його ім‘я.

Дві маленькі зелені фари
висвітлюють шл

Борис Костиря
2025.10.08 22:17
Давно я не був
на залізничному вокзалі.
Узимку він промерзає
до самих глибин,
як серце печалі.
Вокзал став для мене
землею обітованою,
куди спрямовані мої мрії,

Сергій СергійКо
2025.10.08 16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.

Сергій СергійКо
2025.10.08 16:12
Я сьогодні відкрив Америку!
Та не ту, що Колумбом знайдена,
Не могутню й блискучу з телеку,
а старим імпотентом займану.
Її тіло, колись привабливе,
У вбранні дивувало вродою,
Та всередині – вся оманлива
І тепер виглядає хвойдою.

Леся Горова
2025.10.08 15:15
Перед осінню ніби винною
Почуваюся без вини.
Розлітається павутиною
Перший зАзимок слюдяний.

І жовтневого дня короткого
Багровиння снує клубки.
Кривда в них примостилась котиком

Володимир Мацуцький
2025.10.08 13:20
грудня 2025 року Норвезький Нобелівський комітет винесе рішення: «нікому з глав держав не присуджувати премію миру». До такого рішення потенційні члени комітету прийшли заздалегідь, ознайомившись з дослідженнями міжнародної групи науковц

Володимир Бойко
2025.10.08 11:12
Колись бункери були прихистком героїв, а нині по бункерах рятує шкуру якесь пуйло. У майбутньому вивчення історії рашизму буде справою не політологів, а паразитологів. Право сильного сильне, але не праве. Малодушним завжди мало загублених душ.

Віктор Кучерук
2025.10.08 06:14
Зранку за вікнами осінь
Хлюпає нудно дощем, -
Плани зруйновано зовсім,
Душу охоплює щем.
Тільки корити не стану
Час дощовитий ніяк, -
Осінь - обманлива пані, -
Знати повинен усяк...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Мазур (1976) / Вірші

 Я КАЯЛАСЬ...

Чорноброва, покайся, чи хоч усміхни лице!

Галантний Маньєрист

МІЙ МАЛЮНОК Я каялась. А опісля грішила.
Ішла від тебе. Поверталась знов.
Летіла в небо. Згодом ворожила,
А карти аж кричали: ТО ЛЮБОВ!
Я каялась. Мене затаврували,
Сказавши: недостойною єси...
Від сліз моїх пекучими ставали
Подерті мрії, спраглі до краси.
Я каялась... Та ти того не бачив...
Чи не хотів - тобі простіше так.
Ішла від тебе - просто - без означень.
Ти ж характерник? А інакше - ЯК?!

***
Я посміхнуся. Навідмаш. У Сонце.
І більш уже не буде каяття!
Все втрачене я віднайду у доньці!
Таки піду... В свою спіраль життя.

серпень 2010

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-04 00:24:56
Переглядів сторінки твору 8411
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.862 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.858 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.12.28 18:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-08-04 09:25:59 ]
Я каялась. А опісля грішила. - Супер! І правильно робила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-04 10:19:14 ]
Чудовий вірш! Поетична лірична сповідь, душевно.
Викликає глибоке розуміння - так викладено!
Особливо сподобалось - "Я посміхнуся. Навідмаш. У Сонце." Наперекір всьому - оптимізм.
Не смію радити - можливо, в останньому рядочку замість "В свою" як варіант розглянути "Така".
Одержало би(на мою думку) відтінок якоїсь життєвої невідворотності, а не свідомого вибору ЛГ.
Дякую. Гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 10:36:34 ]
Каралася і мучилась вона,
Подерті мрії боляче пекли.
І гупало у скронях їй - "коли
Настане довгождана ця весна?"...

Навідмаш небо било всі віки,
Тебе затаврували за любов?
Та ще ніхто недолі не зборов,
Як не простяг до щастя сам руки!

Ти вирвешся з полону у нещасть,
Спіраль недолі врешті розірви,
Відкрий любові серце і живи -
За всі терпіння Бог тобі воздасть!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-04 17:22:18 ]

Вона змінила імідж, їй, наче, личить, але...
(з чоловічої розмови)
Я казав тобі і не раз - чим довше її волосся,
тим більше у нім вчорашнього, того що уже збулося
у щасті чи у печалі, - але у волоссі ключ,
найкраще - коротка стрижка, врожаю твого колосся...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 17:44:26 ]
Знову буду сперечатись про волосся довжину!
Я, як відьмочка косата, це зуміла осягнуть:
Кожна довга волосина - мов до Космосу драбина...
Якщо справжній ти Мужчина - поважати це повинен!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-04 17:57:51 ]

А чого ж не поважати?! Говорилося про інше,
щоб взаємності радіти - зауваж найвизначніше:
Хай росте її волосся при тобі - і чим густіше!
Щоб її жиитя до тебе забувалося скоріше!.. :)(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 19:13:35 ]
Ви засудили жорстко, без емоцій:
За мою сповідь – отаке добро!
Я похитнулась: півсекунди у півкроці,
І вже плече обпечене тавром.
Моя коса, розплетена на вітрі,
Живе своїм окремішнім життям…
Клепсидра полічила миті світлі –
Вже морок пригортається дитям.
О падре! Вироки – то ваша меса:
Пекельний ключ до раю – у косі.
Душа моя в озерах віч воскресла
Й відбилася сльозою у росі.
Не скажу: Mea culpa, не чекайте!
Моя туга, мій біль – то МІЙ політ!
Врожаї душ, вам відданих, збирайте.
Я – лиш відлуння, вкраплене у світ…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 18:14:21 ]
Життя до, життя опісля...
На усе в житті є місце!
Все сумне забудем скоро,
Бо попереду простори
Для душі, що прагне злетів...
Ми - Жінки та ще й Поети!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-04 18:26:48 ]

Оце так, це по-нашому, по-небесному,
і хай доля воздасть нам і щастя по-чесному. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 18:41:39 ]
Вже не лякає мене дощ,
В душі моїй ані краплини -
Знайшла свою я Половину,
Тепер щаслива я, ото ж!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 18:37:52 ]
навіщо каятись? хіба кохання гріх?
хіба воно існує не для всіх?
нехай шкодує той, хто не напився
з її долоней любощів утіх :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 18:46:13 ]
Не знає сорому любов,
Коли вирують почуття.
Ось знов пульсує в скронях кров,
Ти знову мій, а я – твоя...
На крилах мрії полечу
У світ, в якому Ти живеш.
Любовне зілля досхочу
З Коханим питиму без меж.
Любов вогнем в мені горить,
До Тебе прагну я чимдуж.
Нехай триває вічно мить
Єднання тіл і спраглих душ!
Це божевіллям є, мабуть.
Та почуття сильніш мене.
Я пізнаю любові суть,
Коли з Тобою ми – одне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-04 18:59:22 ]


А без кохання що - невже нема любові?
Та вже нехай, я теж за білі перса, мармурові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 19:05:37 ]
Про кохання і любов мало лиш одних розмов!
Губки, спинка ще й животик...Тож яка любов на дотик?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-04 19:33:07 ]

Губки, спинка і животик - це лише кохання дотик,
а любов рукам не владна - штучка вельми делікатна... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 19:36:15 ]
нарід! АЛЬО!!!! тут був трагічєський вірш, а Декамерон - туди, за кут і в кущі...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-04 19:49:16 ]
О так, пробачте, але що ви від чоловіків хочете, хіба не жінки цим ділом правлять? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 20:14:39 ]
Вибачаюсь, більш не буду,
Бо засудять і без суду
За фривольності любовні!
Видно, місяць десь уповні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 20:17:45 ]
а тепер вся розкаяна гоп-компанія дружно починає каятись на сторінці нашого любого Маньєриста...)))
там теж накрутили, і я в тім числі,,,))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-04 20:26:51 ]
Караюсь, мучусь - та не каюсь,
Лиш підганяю часу плин.
В шуканні власних Половин
Ми надто часто всі спіткались...