ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.09.08 08:04
Свого домігся чоловік
Від любої дружини, -
Тепер йому та гладить бік
І масажує спину.
Не покладає жінка рук
По вечорах не всує,
Раз щодоби хропіння звук,
Як щиру дяку, чує...

Борис Костиря
2025.09.07 21:52
Я вкриюсь теплою ковдрою снігу
від усіх нещасть, від усіх гризот.
Я перестав існувати для цього світу,
бо я під заметами снігу.
Замети снігу обігріють узимку,
вони занурять у зимовий сон.
Казка снігу повинна бути доброю.
Від усіх катаклізмів

Євген Федчук
2025.09.07 19:06
Ще один монстр кривавий між «героїв»,
Що носяться із ними москалі.
Ще пошукати треба на Землі,
Хто поливав би отак щедро кров’ю
Своїх солдат поля кривавих битв.
Солдатським трупом він встеляв дорогу,
Хоча не завжди і до перемоги.
Скоріше катом був

Юрій Гундарєв
2025.09.07 14:19
Росіяни традиційно заявляють, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
Під час нічної масованої атаки на столицю пошкоджено будівлю Кабінету Міністрів України.
Ворожий удар спричинив руйнування даху та верхніх поверхів будівлі, на місці влучання виникла п

Іван Потьомкін
2025.09.07 12:38
Уже прощаються із листям дерева,
Стоять оголені, задумані, врочисті.
І раптом всупереч прогнозам падолисту
На дереві однім з’явилися... рожево-білі квіти.
Милуюсь і не відаю, радіть чи сумувать?
Невдовзі вітер і дощі понищать їх несамовито...
Д

Олександр Сушко
2025.09.07 07:01
https://www.facebook.com/share/p/1G79yWG3eF/

Віктор Кучерук
2025.09.07 05:44
Жінки красиві втомлюють мій зір
І білий світ затьмарюють собою, –
Коли зближався з гарною на спір,
То розчинявся в ній перед юрбою.
Мов безвісті, відразу пропадав
Не лиш для інших, а також для себе, –
Отак, буває, покидає, став
У пошуках річок б

Юрій Лазірко
2025.09.06 22:40
Чи не тому вуста німі,
що душу відвели зимі
в солодких перегрівах тіла?
Бо брали - що душа хотіла,
а віддавали дні одні
та берегли на старість сили.
Та лічить Бог
на часу вервиці за двох

Борис Костиря
2025.09.06 21:50
Я в'язну в снігах, ніби в пісках часу.
Я в'язну в часі, наче в снігах.
Погана видимість через снігопад
створює плівку, через яку
можна побачити драму століть.
Сніги засмоктують мене,
як трясовина. У снігах
я потрапляю в пастку,

С М
2025.09.06 13:49
Синій хліб не їж, матимеш недуг
Що вбили брата, убили сестру
А курчачий гриль на скошених пісках
Не зрівняю із бобами що у твоїх руках

О, Мейбел, Мейбел
Люблю тебе, дівча
Та я не певний

Віктор Насипаний
2025.09.06 12:39
Ще день висить на сонця цвяшку.
Давно печуться хмари-калачі.
І небо крадне пізню пташку,
Сплітають синь шипшин кущі.

Прив’яже ніч на нитку тиші
Старий горіх- тепла віщун.
І трави стануть неба вищі.

М Менянин
2025.09.06 11:59
Каже батько: годі, сину!
Досить статку!! Рівно спину!!!
Ростив змалку – відпочину,
Боже ж зранку, всім по чину!

06.09.2025р. UA

Віктор Кучерук
2025.09.06 07:19
І уявити не можу
В снах, або в мріях своїх,
Щоб я на тебе схожу
Стріти колись десь зміг.
Тож не покину ніколи
І не ображу ніяк, –
В мене залюблену долю
Більше не стріну – це факт.

Володимир Бойко
2025.09.06 02:51
Повзучі гади теж літають, якщо їх добряче копнути. Тим, що живуть у вигаданому світі, краще там і помирати. Хочеш проблем собі – створи проблеми іншим. Не дикун боїться цивілізації, а цивілізація дикуна. Люди якщо і змінюються, то не в кращий

Борис Костиря
2025.09.05 21:30
Мене жене гостроконечний сніг,
Мов кара неба чи лиха примара.
Як Жан Жене, наздоганяє сміх.
Примарою стає гірка омана.

Мене жене непереможний сніг.
Він вічний, він біблійний і арктичний.
Сніг падає, немовби пес, до ніг

Ярослав Чорногуз
2025.09.05 16:40
Зелен-листя поволеньки в'яне,
Опадає додолу, сумне.
Затужу за тобою, кохана,
Щем осінній огорне мене.

Наших зустрічей, Боже, як мало --
Світлих днів у моєму житті.
Наче кинутий я на поталу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Вірші

 Для Неї

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Все розпочалося з Декамерону...


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-10 12:37:24
Переглядів сторінки твору 27768
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.715 / 5.5  (5.147 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.700 / 5.5  (5.142 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.901
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Постмодернізму*
Метафізична поезія
Війна
Автор востаннє на сайті 2025.07.15 16:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 13:51:36 ]
це тут ми житимемо, перед морем?
яке чудове місце, чистий берег,
і чайки, і - дивись, ген - дельфіни!.. :)
чарівна казка, чи мені все сниться?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 17:02:44 ]

Спасибі за цілющу воду з джерела,
але вона, усе ж, не мед твоїх цілунків!..

Ми тут змінилися, помітила? - обоє!
Вернулися, мов, у найкращі наші дні,
у мене плечі дужчі стали, в тебе груди
налилися. Я зупиняюсь часто,
каміння відкладаючи із рук,
аби простежити, як ти в саду працюєш,
згинаєшся над квітами, - я стримуюся ледь,
аби не повалити у траву, не цілувати!..

Але ж ми нині двічі це робили... :)
Боюсь нашкодити, ти ж розумієш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 17:14:24 ]
я бачила, то я тебе дражнила :)
а ти стояв, дивився, червонів,
неначе хлопчик...

хлопчику мій ніжний,
закохуюсь щоранку в тебе
цілуючи й тоді, коли ти спиш...

о,ні, не зараз :)) хочеш молока?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 17:17:40 ]
Лише з твоїх грудей!..
Ох, вже втікає!.. :(
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 17:26:05 ]
а спробуй, дожени! :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 17:53:14 ]

....Наздоганяє,
але захекавшись, і випадково...
Вона шалено борсається, та
куди їй ці обійми розірвати...

Несе її до джерела, де води
спадають із веселкою в загату,
і далі, з нею разом, входить
під пружні струмені, - вона кричить,
старається втекти, але намарно.

Вода лоскоче і бадьорить тіло,
Вона уже сміється... Сміх невдовзі
нагадує все більше ніжний стогін...

Стрибають рибки, ловлять стрибунців,
що, наполохані, з трави летять у воду,
і жодної хмаринки, ліс і трави...

І те відлуння - спільне і дражливе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 18:12:20 ]
вони стоять під водоспадом, наче боги,
чи люди первісні, одежі вже немає,
і лиш вода... губами її ловлять,
бо руки ж зайняті... а потім він і губи
спіймав і відпускати вже не хоче.

Не відпускай їх, милий! відчуваєш,
дихання це її колише простір,
воно хрипке і збуджене, і в ритмі
з твоїм... і тільки небеса над вами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 20:07:56 ]

... І знову до води, коліна наші
від соку трав (вже вкотре) відмивати... :)

Поволі йде моя робота з камнем,
і ти заснула поруч, в тіні кедра.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 20:59:13 ]
так я спала?
було то уві сні? ця музика,
чарівна і печальна
така, що серце краяла мені.



дай руку, з нею може буде спокійніше...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 22:12:48 ]

Ти відчуваєш, мила, - линуть дні лихі?

Не бійся снів, я поруч, - ось рука.

Ти тулишся, і тулиться життя,
яке зростає у тобі - це щастя,
простеньке наше щастя... Твої плечі
я гладжу й гладжу, ти і засинаєш,

і тулишся вві сні, рука сповзає
і засинає поруч, тільки серце
моє не спатиме ще довго, доки
десь поруч битиметься серце, ні, два серця...
що туляться у сні, до мене теж...
................................



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 11:58:32 ]
Прокинься, соню!
Сонце вже в зениті!
Гайда до моря -
прохолоди хочу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-11 13:27:40 ]

Еге ж... Ого... Уже причепурилась
(і скільки меду в карих оченятах),
йдемо, але ж і вигляд в мене, той ще...

І що? Пісок нагрівся? то сідай
мені на плечі, о, ти ж без нічого!
Лише спідничка, а якщо там люд?
Ні, я не проти, вуха відпусти,
за роги ухопися... Ще немає?
То я, виходить, тільки бога тінь,
та може виростуть ще? Як гадаєш? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 15:49:46 ]
Йо-йо, мій конику, вперед,
чекають хвилі,
їм все одно, що на мені надіто,
а люди - хай позаздрять,
їм корисно,
та і тобі - я ж бачу! -
це приємно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-11 16:12:32 ]

О, лихо! зачекай, вдягну штани,
не хочеш злазити? Тобі там добре?
Ну стрибатиму значить - на одній,
отак, тепер на іншій, навпаки?
Я навпаки вдягнув?! Тоді спочатку...
Прикинуся, що сплю, мене ти будиш...
Не той початок? Значить перед ним?
світанок ранній, пташки галасливі,
та прокидаюся, бо ти лоскочеш...

Ну добре, добре - вже йдемо до моря,
обмотуюся рушником і все - в піски!
І наче черепаха многомудра
долаю сорок ярдів навпростець,
і стрибаю у хвилі! Скільки писку,
а говорили - хвилі мовчазні! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 16:42:00 ]
занурюємось глибше...
бачиш, як тут гарно?
тут все - гармонія:
рослини, риби, світло,
і його кольору найтонші переходи.
а десь внизу, мабуть, кити співають,
а зверху - сонця промінь, як шампурчик :)

дивись, які корали! як у казці!
ти будеш ніби цар, а це - твій трон,
з коралів, звісно - нащо це питати?
а я - русалка при дворі твоєму :)
..................................
..................................



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 10:44:44 ]
На ранок іншого дня
.........................

І хто сьогодні в нас розніжений Сонько? :)

Та інше дивно, майже до світанку
писала щось, я зранку глянув - гарно!
І в мене теж - доклав стіну від лісу...

Ні, носика замало - кава запашна
лише для тої, що відкриє очі
і перестане так стискати мою шию...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 10:51:52 ]
ні, не перестане,
хоча б як кави запашної не хотілось.
то може, віднесеш мене до неї,
щоб не нести його сюди, у ліжко?

ууу, як ти обгорів. червоношкірий!
О, Вожде мій! давай намащу спину
сметанкою... не хочеш облизати
цей пальчик? ні, здається, цей.
або оцей. та оближи вже всі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 11:09:23 ]

(Які обійми ці пекучі, сонця
надмірно я всотав у себе силу)
Готуюся зіграти мавра роль,
ти про ревнивого писала мужа,
тож він тебе схопив й несе топити!
Чи що він там робив? І був він чорний,
не знаю чи й засмагнути настільки...

Ось і вода, відкриєш зараз очі!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 11:14:48 ]
Ах, так? Отримай по заслузі
і ти... ну як водичка, прохолодна?
тепер вся наша постіль мокра...
ревнивцю милий, поцілуй мене... :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 11:23:36 ]
Годиною опісля...

О, кава вистигла, зате присутня в чашці,
а погляд кавовий такий відсутній, - ей!
ти тут, чи там іще? Вертай у тіло,
Гей горобці! Летіть її сюди! :)


1   2   3   4   Переглянути все