ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп

Володимир Бойко
2025.07.11 00:03
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього. Де ванька напаскудив – там і «русскій дух». Велика брехня – спосіб реалізації великої політики. Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні. Велич у спадок не передається,

Борис Костиря
2025.07.10 21:40
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.

Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,

Козак Дума
2025.07.10 14:10
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!

Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,

Тетяна Левицька
2025.07.10 13:42
Мені уже двічі по віку Христа,
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.

Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Вірші

 Для Неї

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Все розпочалося з Декамерону...


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-10 12:37:24
Переглядів сторінки твору 27327
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.716 / 5.5  (5.149 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.702 / 5.5  (5.144 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.901
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Постмодернізму*
Метафізична поезія
Війна
Автор востаннє на сайті 2025.07.04 11:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 13:51:36 ]
це тут ми житимемо, перед морем?
яке чудове місце, чистий берег,
і чайки, і - дивись, ген - дельфіни!.. :)
чарівна казка, чи мені все сниться?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 17:02:44 ]

Спасибі за цілющу воду з джерела,
але вона, усе ж, не мед твоїх цілунків!..

Ми тут змінилися, помітила? - обоє!
Вернулися, мов, у найкращі наші дні,
у мене плечі дужчі стали, в тебе груди
налилися. Я зупиняюсь часто,
каміння відкладаючи із рук,
аби простежити, як ти в саду працюєш,
згинаєшся над квітами, - я стримуюся ледь,
аби не повалити у траву, не цілувати!..

Але ж ми нині двічі це робили... :)
Боюсь нашкодити, ти ж розумієш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 17:14:24 ]
я бачила, то я тебе дражнила :)
а ти стояв, дивився, червонів,
неначе хлопчик...

хлопчику мій ніжний,
закохуюсь щоранку в тебе
цілуючи й тоді, коли ти спиш...

о,ні, не зараз :)) хочеш молока?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 17:17:40 ]
Лише з твоїх грудей!..
Ох, вже втікає!.. :(
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 17:26:05 ]
а спробуй, дожени! :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 17:53:14 ]

....Наздоганяє,
але захекавшись, і випадково...
Вона шалено борсається, та
куди їй ці обійми розірвати...

Несе її до джерела, де води
спадають із веселкою в загату,
і далі, з нею разом, входить
під пружні струмені, - вона кричить,
старається втекти, але намарно.

Вода лоскоче і бадьорить тіло,
Вона уже сміється... Сміх невдовзі
нагадує все більше ніжний стогін...

Стрибають рибки, ловлять стрибунців,
що, наполохані, з трави летять у воду,
і жодної хмаринки, ліс і трави...

І те відлуння - спільне і дражливе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 18:12:20 ]
вони стоять під водоспадом, наче боги,
чи люди первісні, одежі вже немає,
і лиш вода... губами її ловлять,
бо руки ж зайняті... а потім він і губи
спіймав і відпускати вже не хоче.

Не відпускай їх, милий! відчуваєш,
дихання це її колише простір,
воно хрипке і збуджене, і в ритмі
з твоїм... і тільки небеса над вами...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 20:07:56 ]

... І знову до води, коліна наші
від соку трав (вже вкотре) відмивати... :)

Поволі йде моя робота з камнем,
і ти заснула поруч, в тіні кедра.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 20:59:13 ]
так я спала?
було то уві сні? ця музика,
чарівна і печальна
така, що серце краяла мені.



дай руку, з нею може буде спокійніше...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 22:12:48 ]

Ти відчуваєш, мила, - линуть дні лихі?

Не бійся снів, я поруч, - ось рука.

Ти тулишся, і тулиться життя,
яке зростає у тобі - це щастя,
простеньке наше щастя... Твої плечі
я гладжу й гладжу, ти і засинаєш,

і тулишся вві сні, рука сповзає
і засинає поруч, тільки серце
моє не спатиме ще довго, доки
десь поруч битиметься серце, ні, два серця...
що туляться у сні, до мене теж...
................................



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 11:58:32 ]
Прокинься, соню!
Сонце вже в зениті!
Гайда до моря -
прохолоди хочу :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-11 13:27:40 ]

Еге ж... Ого... Уже причепурилась
(і скільки меду в карих оченятах),
йдемо, але ж і вигляд в мене, той ще...

І що? Пісок нагрівся? то сідай
мені на плечі, о, ти ж без нічого!
Лише спідничка, а якщо там люд?
Ні, я не проти, вуха відпусти,
за роги ухопися... Ще немає?
То я, виходить, тільки бога тінь,
та може виростуть ще? Як гадаєш? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 15:49:46 ]
Йо-йо, мій конику, вперед,
чекають хвилі,
їм все одно, що на мені надіто,
а люди - хай позаздрять,
їм корисно,
та і тобі - я ж бачу! -
це приємно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-11 16:12:32 ]

О, лихо! зачекай, вдягну штани,
не хочеш злазити? Тобі там добре?
Ну стрибатиму значить - на одній,
отак, тепер на іншій, навпаки?
Я навпаки вдягнув?! Тоді спочатку...
Прикинуся, що сплю, мене ти будиш...
Не той початок? Значить перед ним?
світанок ранній, пташки галасливі,
та прокидаюся, бо ти лоскочеш...

Ну добре, добре - вже йдемо до моря,
обмотуюся рушником і все - в піски!
І наче черепаха многомудра
долаю сорок ярдів навпростець,
і стрибаю у хвилі! Скільки писку,
а говорили - хвилі мовчазні! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-11 16:42:00 ]
занурюємось глибше...
бачиш, як тут гарно?
тут все - гармонія:
рослини, риби, світло,
і його кольору найтонші переходи.
а десь внизу, мабуть, кити співають,
а зверху - сонця промінь, як шампурчик :)

дивись, які корали! як у казці!
ти будеш ніби цар, а це - твій трон,
з коралів, звісно - нащо це питати?
а я - русалка при дворі твоєму :)
..................................
..................................



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 10:44:44 ]
На ранок іншого дня
.........................

І хто сьогодні в нас розніжений Сонько? :)

Та інше дивно, майже до світанку
писала щось, я зранку глянув - гарно!
І в мене теж - доклав стіну від лісу...

Ні, носика замало - кава запашна
лише для тої, що відкриє очі
і перестане так стискати мою шию...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 10:51:52 ]
ні, не перестане,
хоча б як кави запашної не хотілось.
то може, віднесеш мене до неї,
щоб не нести його сюди, у ліжко?

ууу, як ти обгорів. червоношкірий!
О, Вожде мій! давай намащу спину
сметанкою... не хочеш облизати
цей пальчик? ні, здається, цей.
або оцей. та оближи вже всі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 11:09:23 ]

(Які обійми ці пекучі, сонця
надмірно я всотав у себе силу)
Готуюся зіграти мавра роль,
ти про ревнивого писала мужа,
тож він тебе схопив й несе топити!
Чи що він там робив? І був він чорний,
не знаю чи й засмагнути настільки...

Ось і вода, відкриєш зараз очі!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 11:14:48 ]
Ах, так? Отримай по заслузі
і ти... ну як водичка, прохолодна?
тепер вся наша постіль мокра...
ревнивцю милий, поцілуй мене... :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 11:23:36 ]
Годиною опісля...

О, кава вистигла, зате присутня в чашці,
а погляд кавовий такий відсутній, - ей!
ти тут, чи там іще? Вертай у тіло,
Гей горобці! Летіть її сюди! :)


1   2   3   4   Переглянути все