ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с

В Горова Леся
2026.11.14 13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.

То так прикро,

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Вірші

 Для Неї

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Все розпочалося з Декамерону...


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-10 12:37:24
Переглядів сторінки твору 31258
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.716 / 5.5  (5.154 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.702 / 5.5  (5.149 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.901
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Постмодернізму*
Метафізична поезія
Війна
Автор востаннє на сайті 2026.09.11 09:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 11:46:30 ]
я тут і там. послухай, якось ти казав мені,
що ми безсмертними тут будемо до віку.
а постаріємо чи вічно молоді?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 11:58:10 ]
Я думав ти цікавишся лише ...
поезією, квітами в саду? :)
Можливо чула - на Землі були боги,
так це про нас - ми тут такими є...

Ти вчора плавала годину під водою,
хіба не здивувалась анітрохи?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 12:09:23 ]
та ні, було це так природно,
немов весь час те й саме і робила.
і що з цього виходить? ми, як боги?
але ж вони... (та ні, нічого).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 12:33:03 ]
О так, ти правильно подумала - не вічні
Боги також - приходять, потім йдуть,
та інше головне - є в них робота,
якщо так називається все те,
що час від часу треба їм робити...

Тривати може так тисячоліття,
але і миті вистачить, якщо
потрібно буде богові померти.
Боги ж підвладні строгій долі, сумно?
Ми на Землі самі ж творили долю...

Засумувала, ось тобі і на,
летиш по небу, а на хмарці ордена... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 13:07:20 ]
Якщо боги підвладні долі теж,
то хто ж тоді її господар буде?
ця доля - як примхлива примадонна,
не знаєш жодну мить, що вона втне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 13:41:25 ]
Звичайно, люба, можна й так дивитись,
а можна і інакше, - я господар
своєї долі, й ні на крок від неї
не відступлю, бо знаю наперед,
що має статися, ось тільки - як стається,
наприклад всі ці наші поцілунки,
розмови, подорожі, і мовчання,
у цьому сутність вища насолоди...

А для земних - так звикло все міняти,
не знати промислу свого, а доля ж тільки
є образом твоїм, і тільки боги -
і справжні люди - образ не міняють,
і він такий, який і дав Творець,

це, моя радосте, і зветься - Доля... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 14:25:17 ]
ти знаєш наперед? не може бути!
як міг ти знати, що потрапимо сюди,
що в нас дитина буде, що земні
не турбуватимуть нас більше тут печалі?

його величність Випадок - ось хто
насправді є над Долею господар...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 14:46:51 ]
О як заводишся ти так, то й цілувати
себе вже не даєш, і ті вогні
уже інакше у очах горить!

А я ж бо тільки тут і став собою,
о Майстер все чудово передбачив...
Останній ступень я пройшов посвяти.
О, він завжди за межами земними,
хоча ця твердь... Та потім розкажу.
Ти нагадала про найголовніше -
у мене ти, що стільки подарує!
Одначе, звісно, ти ота ще Хмарка! :)
Така у небі, глянь, пливе мінлива.

З тобою ми переживемо різне,
та будеш завше в небі наді мною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 14:58:52 ]
не хочу над тобою, бо тоді
хто цілуватиме мене в самотнім небі?
я краще тут, поблизу твоїх рук,
і що ти там казав про поцілунки? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 15:30:18 ]
Що це єдина справжня справа всіх світів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 16:04:20 ]
ні, не єдина, о моя любове,
приходить мить, коли цілунків мало,
а тіл на двох здається забагато,
бо так у спільне злитися бажають...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 16:36:39 ]

І тут його покликали раптово,
і він зірвався прямо з ложа, стрімко
накинув тогу і ві млі розтанув... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 17:13:43 ]
без подарунку і не повертайся :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-13 11:14:02 ]
Привіт,
я винуватий,
- найдивніше,
я пояснити можу не усе, :(

але віднині в світі цьому й ти Богиня,
а всі містечка, що навколо нас,
і села, хутори, увесь народ
у милості твоїй, і у моїй, звичайно...

Це не дарунок, певно, а тягар,
та світ оцей такий іще безгрішний...

У тебе День Народження сьогодні,
то ж саме нині ти Богинею і стала...
Даремно не гніви Творця і Долю... :)

А на Землі, я був не більше, ніж годину,
узяв потрібне, і сюди відніс.

Не я зробив це, мила, та сьогодні,
у місяць сонячного Лева, моїй львиці
дарований цей світ, і я при ньому...

(став на одне коліно)

Як святкувати будем Уродини?
Якщо пробачила, звичайно, ти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-13 14:21:39 ]
Тут час тече не так, як на Землі,
годину, кажеш? а здалося, вічність...
безгрішний світ - то царський подарунок,
о, Цезаре! бо найстрашніший гріх
не той, що ззовні - він, як дим, розтане,
а той, що душу, мов клеймо, пече.

та ми не про печальне, а тому
запросимо сьогодні до оселі
улюблених музик з усього краю,
(ми ж можемо таке, ми ж нині боги)
вони нам гратимуть, допоки під зірками
ми не впадемо в трави лугові :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-13 16:11:29 ]
Навіщо зараз думати про це, Богине!
У тебе свято, свято і у мене!

Та щоб утамувати погляд запитальний,
кажу - тут час для нас - ніщо, зате коли
я повернув на землю, та година
додалася до віку - ніби небагато,
та раз на три доби я там бувати мушу...
Чим менше там пробуду, довше проживу. :)

Давай до Скрипки додамо і Статус Кво!
Я хочу танцювати з усіма -
з тобою - у полях духмяних! О гляди!
вони уже всі там, І Скрипка їм лабає,
а зараз і все інше!

Ти зумієш танцювати під оце?! :)

Тримай народе! Кращі рок-н-роли!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-13 19:05:13 ]
на Землю - у відрядження службове -
Боги не мають спокою ніде,
ні-ні, я ні на що не натякаю,
та запахи чужі я відрізню :))

оце так рок-н-ролл! аж хмари зникли,
а десь там, на Землі, ідуть дощі,
як і тоді, в Мадриді, і під нього
танцюється так добре і повільно.

Твоя богиня хоче дощику, ти теж!
Дивись, уже з'явились перші краплі!
І люди радуються!
І сумують...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-13 19:58:33 ]
Яка печальна музика для свята,
і ти тремтиш, немов згадала стільки,
що в мить не охопити, й не забути,
і я тримаю, із тобою разом,
і всі ті згадки, - все твоє колишнє,
яке не хоче відпускати серце, -
тримаю у обіймах ніжних і
довірливо, як тільки серце вміє,
вже ділиться воно теплом на двох,
чи вже на трьох, і легшає тобі,

але дивись, щоб трави під ногами,
як і усіх навколо - шелестіли,
боги нічим не мають вирізнятись,
окрім безодні сяйва у очах,
І легкістю - ти невагома...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 12:49:23 ]
... я хочу ранок починати з неземного,
з чарівних, ніжних звуків SummerTime :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 12:53:22 ]
"Я хочу" - добрий ранок, Мріє!
"Я хочу" - значить, що така ж моя,
як серце, голова, чи ж бо печінка... :)
Їх голосам я завше підкоряюсь!


1   2   3   4   Переглянути все