ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Темрява
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
Літні слайди
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
В очах моїх ти (The Doors)
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Юліуш Словацький «В альбомі Зоф’ї Бобрувни»
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Центр Всесвіту
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
Костянтин та Ірина
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В однім човні
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
* * *
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Мрійник
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти Наступила -- український атмосферік з японським присмаком
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Затаєний дім
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Калейдоскоп (Procol Harum)
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп

Володимир Бойко
2025.07.11 00:03
Думки про нездале
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього. Де ванька напаскудив – там і «русскій дух». Велика брехня – спосіб реалізації великої політики. Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні. Велич у спадок не передається,

Борис Костиря
2025.07.10 21:40
* * *
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.

Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,

Козак Дума
2025.07.10 14:10
Липнева спека
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!

Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,

Тетяна Левицька
2025.07.10 13:42
Мені уже двічі
Мені уже двічі по віку Христа,
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.

Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галантний Маньєрист / Вірші

 Для Неї
Дорога сюди ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Все розпочалося з Декамерону...


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-08-10 12:37:24
Переглядів сторінки твору 27326
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.716 / 5.5  (5.149 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.702 / 5.5  (5.144 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.901
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Постмодернізму*
Метафізична поезія
Війна
Автор востаннє на сайті 2025.07.04 11:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 11:46:30 ]
я тут і там. послухай, якось ти казав мені,
що ми безсмертними тут будемо до віку.
а постаріємо чи вічно молоді?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 11:58:10 ]
Я думав ти цікавишся лише ...
поезією, квітами в саду? :)
Можливо чула - на Землі були боги,
так це про нас - ми тут такими є...

Ти вчора плавала годину під водою,
хіба не здивувалась анітрохи?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 12:09:23 ]
та ні, було це так природно,
немов весь час те й саме і робила.
і що з цього виходить? ми, як боги?
але ж вони... (та ні, нічого).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 12:33:03 ]
О так, ти правильно подумала - не вічні
Боги також - приходять, потім йдуть,
та інше головне - є в них робота,
якщо так називається все те,
що час від часу треба їм робити...

Тривати може так тисячоліття,
але і миті вистачить, якщо
потрібно буде богові померти.
Боги ж підвладні строгій долі, сумно?
Ми на Землі самі ж творили долю...

Засумувала, ось тобі і на,
летиш по небу, а на хмарці ордена... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 13:07:20 ]
Якщо боги підвладні долі теж,
то хто ж тоді її господар буде?
ця доля - як примхлива примадонна,
не знаєш жодну мить, що вона втне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 13:41:25 ]
Звичайно, люба, можна й так дивитись,
а можна і інакше, - я господар
своєї долі, й ні на крок від неї
не відступлю, бо знаю наперед,
що має статися, ось тільки - як стається,
наприклад всі ці наші поцілунки,
розмови, подорожі, і мовчання,
у цьому сутність вища насолоди...

А для земних - так звикло все міняти,
не знати промислу свого, а доля ж тільки
є образом твоїм, і тільки боги -
і справжні люди - образ не міняють,
і він такий, який і дав Творець,

це, моя радосте, і зветься - Доля... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 14:25:17 ]
ти знаєш наперед? не може бути!
як міг ти знати, що потрапимо сюди,
що в нас дитина буде, що земні
не турбуватимуть нас більше тут печалі?

його величність Випадок - ось хто
насправді є над Долею господар...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 14:46:51 ]
О як заводишся ти так, то й цілувати
себе вже не даєш, і ті вогні
уже інакше у очах горить!

А я ж бо тільки тут і став собою,
о Майстер все чудово передбачив...
Останній ступень я пройшов посвяти.
О, він завжди за межами земними,
хоча ця твердь... Та потім розкажу.
Ти нагадала про найголовніше -
у мене ти, що стільки подарує!
Одначе, звісно, ти ота ще Хмарка! :)
Така у небі, глянь, пливе мінлива.

З тобою ми переживемо різне,
та будеш завше в небі наді мною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 14:58:52 ]
не хочу над тобою, бо тоді
хто цілуватиме мене в самотнім небі?
я краще тут, поблизу твоїх рук,
і що ти там казав про поцілунки? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 15:30:18 ]
Що це єдина справжня справа всіх світів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 16:04:20 ]
ні, не єдина, о моя любове,
приходить мить, коли цілунків мало,
а тіл на двох здається забагато,
бо так у спільне злитися бажають...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 16:36:39 ]

І тут його покликали раптово,
і він зірвався прямо з ложа, стрімко
накинув тогу і ві млі розтанув... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 17:13:43 ]
без подарунку і не повертайся :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-13 11:14:02 ]
Привіт,
я винуватий,
- найдивніше,
я пояснити можу не усе, :(

але віднині в світі цьому й ти Богиня,
а всі містечка, що навколо нас,
і села, хутори, увесь народ
у милості твоїй, і у моїй, звичайно...

Це не дарунок, певно, а тягар,
та світ оцей такий іще безгрішний...

У тебе День Народження сьогодні,
то ж саме нині ти Богинею і стала...
Даремно не гніви Творця і Долю... :)

А на Землі, я був не більше, ніж годину,
узяв потрібне, і сюди відніс.

Не я зробив це, мила, та сьогодні,
у місяць сонячного Лева, моїй львиці
дарований цей світ, і я при ньому...

(став на одне коліно)

Як святкувати будем Уродини?
Якщо пробачила, звичайно, ти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-13 14:21:39 ]
Тут час тече не так, як на Землі,
годину, кажеш? а здалося, вічність...
безгрішний світ - то царський подарунок,
о, Цезаре! бо найстрашніший гріх
не той, що ззовні - він, як дим, розтане,
а той, що душу, мов клеймо, пече.

та ми не про печальне, а тому
запросимо сьогодні до оселі
улюблених музик з усього краю,
(ми ж можемо таке, ми ж нині боги)
вони нам гратимуть, допоки під зірками
ми не впадемо в трави лугові :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-13 16:11:29 ]
Навіщо зараз думати про це, Богине!
У тебе свято, свято і у мене!

Та щоб утамувати погляд запитальний,
кажу - тут час для нас - ніщо, зате коли
я повернув на землю, та година
додалася до віку - ніби небагато,
та раз на три доби я там бувати мушу...
Чим менше там пробуду, довше проживу. :)

Давай до Скрипки додамо і Статус Кво!
Я хочу танцювати з усіма -
з тобою - у полях духмяних! О гляди!
вони уже всі там, І Скрипка їм лабає,
а зараз і все інше!

Ти зумієш танцювати під оце?! :)

Тримай народе! Кращі рок-н-роли!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-13 19:05:13 ]
на Землю - у відрядження службове -
Боги не мають спокою ніде,
ні-ні, я ні на що не натякаю,
та запахи чужі я відрізню :))

оце так рок-н-ролл! аж хмари зникли,
а десь там, на Землі, ідуть дощі,
як і тоді, в Мадриді, і під нього
танцюється так добре і повільно.

Твоя богиня хоче дощику, ти теж!
Дивись, уже з'явились перші краплі!
І люди радуються!
І сумують...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-13 19:58:33 ]
Яка печальна музика для свята,
і ти тремтиш, немов згадала стільки,
що в мить не охопити, й не забути,
і я тримаю, із тобою разом,
і всі ті згадки, - все твоє колишнє,
яке не хоче відпускати серце, -
тримаю у обіймах ніжних і
довірливо, як тільки серце вміє,
вже ділиться воно теплом на двох,
чи вже на трьох, і легшає тобі,

але дивись, щоб трави під ногами,
як і усіх навколо - шелестіли,
боги нічим не мають вирізнятись,
окрім безодні сяйва у очах,
І легкістю - ти невагома...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 12:49:23 ]
... я хочу ранок починати з неземного,
з чарівних, ніжних звуків SummerTime :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 12:53:22 ]
"Я хочу" - добрий ранок, Мріє!
"Я хочу" - значить, що така ж моя,
як серце, голова, чи ж бо печінка... :)
Їх голосам я завше підкоряюсь!


1   2   3   4   Переглянути все