ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л

Борис Костиря
2026.03.17 11:46
Ти дивишся у дзеркало
і не бачиш
свого відображення.
Ти розчинився у просторі,
ти злився
із безликістю кімнати.
Так дух розчиняється
у безмежних полях космосу,

Ірина Вовк
2026.03.17 09:33
«Ой, під горою, під Сучавою, Там козак Тиміш лежить із славою. Там не били в дзвони, там не грали сурми, Тільки лиш Розанда мовить так над мурами... – Ой, мій соколе, ясний муженьку, чом не кличеш мене, мій под

Віктор Кучерук
2026.03.17 06:18
Весна навколо - і в душі весна
Відразу та охоче відродилась, -
Вона жива, як світу таїна,
І невблаганна, наче Божа милість.
То ледве чутна, ніби шелест крил,
То гомінка й весела, як цимбали, -
Від неї знову набираюсь сил,
Щоб старості пручатися над

Ярослав Чорногуз
2026.03.17 01:48
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Володимир Бойко
2026.03.17 00:30
Російсько українська війна – війна за виживання. Українців – як нації, московитів – як імперії. Мало повернути державність, треба повернути ще й історію. Моральні авторитети черпають своє натхнення із кримінального минулого. Найліпше захищати інт

Ірина Вовк
2026.03.16 23:37
– Ти знову дивишся на захід, Тимоше, – її голос був тихим, як шелест шовкової завіси. – Там, де небо стає червоним, наче розлите вино твого батька. Там Молдова... чи там війна? Він не обернувся, але вона відчула, як напружилися його плечі під жупаном. Йо

Ірина Вовк
2026.03.16 19:53
«…Їх щастя тривало – як літня гроза, На білеє личенько впала сльоза. Лишилась вдовиця у Рашківській тиші, Де вітер холодний легенди колише. Ні перли коштовні, ні княжий поріг Від лиха і згуби її не вберіг. Розтанули мрії, мов замок з піску, Лишивши

Артур Курдіновський
2026.03.16 18:13
МАГІСТРАЛ

Давно покрився пилом чорний фрак,
І потьмяніли камінці корони.
Пронизує мовчання телефона,
Вразливий спогад назавжди закляк.

Так важко волю стиснути в кулак,

Борис Костиря
2026.03.16 10:59
Шалені дикі ґедзі не кусають.
Приходить час примирення й добра.
Як зло збиреться у потужні зграї,
Тоді розчахнемо цей світ до дна.

Нас лагідно й покірно сонце пестить.
Минула спека, ніби пекла крик.
Із глибини ті спогади воскреснуть,

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і скрізь розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Вірші

 Для Неї

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Все розпочалося з Декамерону...


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-10 12:37:24
Переглядів сторінки твору 28713
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.715 / 5.5  (5.147 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.700 / 5.5  (5.142 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.901
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Постмодернізму*
Метафізична поезія
Війна
Автор востаннє на сайті 2026.01.02 14:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 11:46:30 ]
я тут і там. послухай, якось ти казав мені,
що ми безсмертними тут будемо до віку.
а постаріємо чи вічно молоді?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 11:58:10 ]
Я думав ти цікавишся лише ...
поезією, квітами в саду? :)
Можливо чула - на Землі були боги,
так це про нас - ми тут такими є...

Ти вчора плавала годину під водою,
хіба не здивувалась анітрохи?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 12:09:23 ]
та ні, було це так природно,
немов весь час те й саме і робила.
і що з цього виходить? ми, як боги?
але ж вони... (та ні, нічого).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 12:33:03 ]
О так, ти правильно подумала - не вічні
Боги також - приходять, потім йдуть,
та інше головне - є в них робота,
якщо так називається все те,
що час від часу треба їм робити...

Тривати може так тисячоліття,
але і миті вистачить, якщо
потрібно буде богові померти.
Боги ж підвладні строгій долі, сумно?
Ми на Землі самі ж творили долю...

Засумувала, ось тобі і на,
летиш по небу, а на хмарці ордена... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 13:07:20 ]
Якщо боги підвладні долі теж,
то хто ж тоді її господар буде?
ця доля - як примхлива примадонна,
не знаєш жодну мить, що вона втне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 13:41:25 ]
Звичайно, люба, можна й так дивитись,
а можна і інакше, - я господар
своєї долі, й ні на крок від неї
не відступлю, бо знаю наперед,
що має статися, ось тільки - як стається,
наприклад всі ці наші поцілунки,
розмови, подорожі, і мовчання,
у цьому сутність вища насолоди...

А для земних - так звикло все міняти,
не знати промислу свого, а доля ж тільки
є образом твоїм, і тільки боги -
і справжні люди - образ не міняють,
і він такий, який і дав Творець,

це, моя радосте, і зветься - Доля... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 14:25:17 ]
ти знаєш наперед? не може бути!
як міг ти знати, що потрапимо сюди,
що в нас дитина буде, що земні
не турбуватимуть нас більше тут печалі?

його величність Випадок - ось хто
насправді є над Долею господар...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 14:46:51 ]
О як заводишся ти так, то й цілувати
себе вже не даєш, і ті вогні
уже інакше у очах горить!

А я ж бо тільки тут і став собою,
о Майстер все чудово передбачив...
Останній ступень я пройшов посвяти.
О, він завжди за межами земними,
хоча ця твердь... Та потім розкажу.
Ти нагадала про найголовніше -
у мене ти, що стільки подарує!
Одначе, звісно, ти ота ще Хмарка! :)
Така у небі, глянь, пливе мінлива.

З тобою ми переживемо різне,
та будеш завше в небі наді мною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 14:58:52 ]
не хочу над тобою, бо тоді
хто цілуватиме мене в самотнім небі?
я краще тут, поблизу твоїх рук,
і що ти там казав про поцілунки? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 15:30:18 ]
Що це єдина справжня справа всіх світів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 16:04:20 ]
ні, не єдина, о моя любове,
приходить мить, коли цілунків мало,
а тіл на двох здається забагато,
бо так у спільне злитися бажають...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-12 16:36:39 ]

І тут його покликали раптово,
і він зірвався прямо з ложа, стрімко
накинув тогу і ві млі розтанув... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-12 17:13:43 ]
без подарунку і не повертайся :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-13 11:14:02 ]
Привіт,
я винуватий,
- найдивніше,
я пояснити можу не усе, :(

але віднині в світі цьому й ти Богиня,
а всі містечка, що навколо нас,
і села, хутори, увесь народ
у милості твоїй, і у моїй, звичайно...

Це не дарунок, певно, а тягар,
та світ оцей такий іще безгрішний...

У тебе День Народження сьогодні,
то ж саме нині ти Богинею і стала...
Даремно не гніви Творця і Долю... :)

А на Землі, я був не більше, ніж годину,
узяв потрібне, і сюди відніс.

Не я зробив це, мила, та сьогодні,
у місяць сонячного Лева, моїй львиці
дарований цей світ, і я при ньому...

(став на одне коліно)

Як святкувати будем Уродини?
Якщо пробачила, звичайно, ти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-13 14:21:39 ]
Тут час тече не так, як на Землі,
годину, кажеш? а здалося, вічність...
безгрішний світ - то царський подарунок,
о, Цезаре! бо найстрашніший гріх
не той, що ззовні - він, як дим, розтане,
а той, що душу, мов клеймо, пече.

та ми не про печальне, а тому
запросимо сьогодні до оселі
улюблених музик з усього краю,
(ми ж можемо таке, ми ж нині боги)
вони нам гратимуть, допоки під зірками
ми не впадемо в трави лугові :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-13 16:11:29 ]
Навіщо зараз думати про це, Богине!
У тебе свято, свято і у мене!

Та щоб утамувати погляд запитальний,
кажу - тут час для нас - ніщо, зате коли
я повернув на землю, та година
додалася до віку - ніби небагато,
та раз на три доби я там бувати мушу...
Чим менше там пробуду, довше проживу. :)

Давай до Скрипки додамо і Статус Кво!
Я хочу танцювати з усіма -
з тобою - у полях духмяних! О гляди!
вони уже всі там, І Скрипка їм лабає,
а зараз і все інше!

Ти зумієш танцювати під оце?! :)

Тримай народе! Кращі рок-н-роли!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-13 19:05:13 ]
на Землю - у відрядження службове -
Боги не мають спокою ніде,
ні-ні, я ні на що не натякаю,
та запахи чужі я відрізню :))

оце так рок-н-ролл! аж хмари зникли,
а десь там, на Землі, ідуть дощі,
як і тоді, в Мадриді, і під нього
танцюється так добре і повільно.

Твоя богиня хоче дощику, ти теж!
Дивись, уже з'явились перші краплі!
І люди радуються!
І сумують...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-13 19:58:33 ]
Яка печальна музика для свята,
і ти тремтиш, немов згадала стільки,
що в мить не охопити, й не забути,
і я тримаю, із тобою разом,
і всі ті згадки, - все твоє колишнє,
яке не хоче відпускати серце, -
тримаю у обіймах ніжних і
довірливо, як тільки серце вміє,
вже ділиться воно теплом на двох,
чи вже на трьох, і легшає тобі,

але дивись, щоб трави під ногами,
як і усіх навколо - шелестіли,
боги нічим не мають вирізнятись,
окрім безодні сяйва у очах,
І легкістю - ти невагома...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 12:49:23 ]
... я хочу ранок починати з неземного,
з чарівних, ніжних звуків SummerTime :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 12:53:22 ]
"Я хочу" - добрий ранок, Мріє!
"Я хочу" - значить, що така ж моя,
як серце, голова, чи ж бо печінка... :)
Їх голосам я завше підкоряюсь!


1   2   3   4   Переглянути все