ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с

В Горова Леся
2026.11.14 13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.

То так прикро,

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галантний Маньєрист / Вірші

 Для Неї

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Все розпочалося з Декамерону...


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-10 12:37:24
Переглядів сторінки твору 31259
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.716 / 5.5  (5.154 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.702 / 5.5  (5.149 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.901
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Постмодернізму*
Метафізична поезія
Війна
Автор востаннє на сайті 2026.09.11 09:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 12:57:24 ]
я хочу, щоб цей ранок і тобі
був добрий :) як спалося,
що снилося? ти уві сні стогнав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 13:47:54 ]

Невже? то рясно хвилі набігали,
дивися скільки винесло на берег
всілякого, і характерний запах,
що у минулім світі, і в цьому -
геть однаковий, навіть чайки ті ж,
такі ж нахаби, і такі ж кумедні. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 14:04:41 ]
вони мені нагадують людей,
які у пафосі лиш збурюють повітря,
а як до діла - просто горобці...
безгрішність світу, любий, це химера :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 14:35:28 ]
І ми з тобою тут - також химери,
і наші думи, прагнення, тіла,
і шлюб, і ніжність, і... про що це я? :)

Послухай, нам потрібно час від часу
ходити в місто, чи когось найняти
аби всі бачили, що ми такі, як всі, -
що нам потрібна їжа і питво,
ми ж і вино п'ємо, окрім нектару. :)(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 14:41:02 ]
добре, якщо хочеш,
виходитиме в місто,
як усі...
і, як усі, робитимемо вигляд,
що сонце вранці сходить задля нас...

а ще, давай, заведемо тваринку? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 14:59:53 ]
Ти маєш на увазі того пса,
що на землі охороняв скарби Аїда?
Аби я міг спокійно на рибалку
чи там куди іти, і бути певним,
що красень на хвилинку не зайде,
а як зайде, то вже не вийде звідси? :)

Не треба так дивитись, це життя,
і я його всі прояви люблю!

Чому би нам не виходити в місто?!
Як ти відчула тонко несвідоме
ще не народжене моє бажання?
Я згоден, це для вас звичайна справа,
але моє бажання трохи інше. :)

Тут навіть Київ є, і Львів, куди йдемо?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 15:07:11 ]
йдемо у Львів, його я пам"ятаю,
і він в мені приємні спогади колише :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 18:26:42 ]
І ти готова вже? Яка спідничка!
Всі стрибунці отримають оргазмик,
корівки ж божі геть дочервоніють.

І хочеш певно щоби парубки
притлумили мій гонор, що ж ідімо!
Мовчіть печінко, розум, серце! Я готовий... :)


Я підУ, Я підУ, Я підУ...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 19:31:15 ]
Мммм, знову цей неповторний запах кави )
Може, й не зовсім доречно, але згадалося ось це:

"Я хотел бы жить, Фортунатус,в городе, где река
высовывалась бы из-под моста, как из рукава – рука,
и чтоб она впадала в залив, растопырив пальцы,
как Шопен, никому не показывающий кулак"

Шкода, що тут ріки немає,
але - веди мене, куди тепер?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 20:02:48 ]
Прекрасне запитання для Богині?!

А ти зажмур на хвильку очі і вже там!
Лише руки не випускай моєї! ні,
і підглядати теж не можна! Очі
побачать те, чого ніяк не можна...

І я скажу, коли відкрити їх!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 20:11:40 ]
ТодІ двома руками за тебе схоплюсь,
а краще - знаєш що? - візьми на руки :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 20:54:41 ]
Але в обмін на танець живота!
Тримаю на руках, а ти танцюєш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 21:07:24 ]
Коханий, нам з тобою треба в місто,
якщо почну я танець живота, то далі ліжка
ми не просунемось, повір вже :)

тож уперед, на Львів!
тримай міцніше :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 22:13:20 ]
Ні пізно вже, вночі туди не можна,
Пробач, я винуватий, час тягнув...

Якщо не проти, то уздовж води
дійдемо до найближчого містечка,
я пригощу тебе чудовими вершками,
та лишимо і для амброзій місце,
ні, я понесу тебе ще трохи,
у кару, чи у нагороду, тільки
так пильно не дивись в моє обличчя,
тобі іще не все потрібно знати...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-14 22:45:56 ]
навіщо знати, якщо серце чує тугу?
вона безмежна, як морські глибини,
вона здіймає з дна лихі підозри,
і щось своє, нечутне, нам шіпоче.

мені так страшно.
хочу я додому.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-14 23:31:33 ]
То повертаємось у дім наш, а підозри
даремно серденько твоє стискають.

Поєдную собою я світи ці,
то моя Доля, як і ти, кохана.

Я знаю, що з тобою буду до кінця,
Але якщо піти захочеш - підеш...

Та фатум мій не зміниться від цього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 12:07:13 ]
Туман, туман... до обрію туман,
як сіра вата, дихати вже нічим,
він поглинає запахи і звуки...
та ні, вмикай гучніше це, і подолає
в'язкі тумани сага про любов



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-15 13:21:40 ]
Я засинав і прокидався серед сну -
звучала пісня про любов мені до ранку,
а потім тихі промені світанку
додали їй навколишнього риси,
і я відчув себе щасливою водою,
що падає і падає донизу,
і квітне світ, просяклий чистотою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-15 13:53:46 ]
...і ти там був, і там була і я,
незрима влада – часу течія -
несе назустріч, і не оминути,
і не врятують будь-які слова,
лише любов - наївна і прозора
як завжди, на поверхню виплива...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-15 14:39:42 ]
Я радий, ти сьогодні веселіша,
вмивайся й підемо туди, де Сяйва Тиша.
(Які дитячі сонні оченята!
немов шукають безперервно свята...)


1   2   3   4   Переглянути все