Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.16
13:25
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,
Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,
Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,
2026.05.16
11:28
було нам добре під зірками
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами
2026.05.16
11:25
Спливала ніч жарка й загайна,
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.
Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.
Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні
2026.05.16
10:55
Як прикро те, що рік минає,
Що час зміта все навкруги
Шаленим штормом небокраю,
Змішавши води й береги.
Летять епохи серпантином,
Немовби мить, за роком рік.
І бачить чоловік дитинно
Юрбу самотніх і калік.
Що час зміта все навкруги
Шаленим штормом небокраю,
Змішавши води й береги.
Летять епохи серпантином,
Немовби мить, за роком рік.
І бачить чоловік дитинно
Юрбу самотніх і калік.
2026.05.16
10:49
НЕЖДАНА: СМЕРТЬ ПІД КУПОЛАМИ
Поки законні діти князя вчили латину та готувалися до європейських королівств, маленька Неждана бігала босоніж по піску Десни і наливалася красою як дика рожа. Вона була тінню утраченого кохання Ярославової юності, про яку
2026.05.16
09:25
скажи! – приречені чи ще!?-
голодні, без одежі, босі,
але з надією на Досі,
як Іов в притчі із нічим,
долають відчуття буття
і , ремствуючи на пророче,
як черви, що пролізли в очі,
голодні, без одежі, босі,
але з надією на Досі,
як Іов в притчі із нічим,
долають відчуття буття
і , ремствуючи на пророче,
як черви, що пролізли в очі,
2026.05.16
09:10
Здавалося, не стрінемось з тобою,
хоч вий білугою від болю та наруги.
Моя печаль горою кам'яною,
бентежним океаном — хвиля туги.
Приходиш уві сні в сорочці білій.
Хоча за спиною лелечі крила,
я добре знаю, що осиротіли
хоч вий білугою від болю та наруги.
Моя печаль горою кам'яною,
бентежним океаном — хвиля туги.
Приходиш уві сні в сорочці білій.
Хоча за спиною лелечі крила,
я добре знаю, що осиротіли
2026.05.16
07:37
По той бік стін
Ледь чутний дзвін
Без перемін
Звучить: Дзінь... Дзінь...
Буває, грім,
Злякавши дім,
Стихає в нім
Німім, живім.
Ледь чутний дзвін
Без перемін
Звучить: Дзінь... Дзінь...
Буває, грім,
Злякавши дім,
Стихає в нім
Німім, живім.
2026.05.15
19:24
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о
2026.05.15
17:00
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї
2026.05.15
15:44
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам
2026.05.15
13:13
Шкіра чобіт і колонська вода
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить
Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить
Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить
2026.05.15
13:04
Ти виростаєш із пітьми
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.
Телепортуєшся вкотре
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.
Телепортуєшся вкотре
2026.05.15
11:39
Усе зруйновано. Життя колишнє
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.
Будинки зносять і асфальт здирають.
Зітліли гасла дужі та малі.
Листок впаде, немов квиток до раю,
Розбите вщент, нема шляху назад.
Лиш круком прокричить торішнє лихо
І возвістить новітній листопад.
Будинки зносять і асфальт здирають.
Зітліли гасла дужі та малі.
Листок впаде, немов квиток до раю,
2026.05.15
11:00
Від заздрості, образи й туги
Застряг у горлі вчорашній вареник.
Моєї бездарності єдина заслуга -
Про талановитих "Жебрацький денник".
Застряг у горлі вчорашній вареник.
Моєї бездарності єдина заслуга -
Про талановитих "Жебрацький денник".
2026.05.15
10:29
Чотири рядки моєї невинної пародії без жодного прізвища:
«Так, без кохання він не вмер,
хоча з коханням помирав…
Виходить знов в прямий етер,
де кожен вірш - це гра…» -
здійняли справжній гвалт!
Звичайно, всі впізнали Артура Курдіновського (да
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.05.14
2026.05.13
2026.04.29
2026.04.29
2026.04.23
2026.04.22
2026.04.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Народна Творчість /
Вірші
Карі очі, чорні брови
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Карі очі, чорні брови
Карі очі, чорні брови,
Не забуду вас ніколи.
Лиш у сні я вас і бачу:
Ви смієтесь, а я плачу
Приспів:
Очі,
ви чарівно глибокі,
Ви мої одинокі,
Ох, як я люблю вас,/ (двічі)
Раз на вас я задивився
І у вас я залюбився,
Але ви злебеділи,
Зле мене зрозуміли.
Приспів.
Як я з вами зустрічався,
Вами я любувався,
Ви на мене гляділи —
Спокій душі загубили.
Приспів.
А є і така версія
Карі очі, чорні брови,
Не забуду вас ніколи.
Лиш у сні я вас і бачу:
Ви смієтесь, а я плачу.
Очі,
ви чарівно глибокі,
Ви мої одинокі,
Ох, як я люблю вас.
Ах очі,
Ви мої одинокі,
ви чарівно глибокі,
Ох, як я люблю вас.
Ви на мене гляділи,
Мене зле зрозуміли.
Я на вас задивився
І навіки залюбився.
Очі,
ви чарівно глибокі,
Ви мої одинокі,
Ох, як я люблю вас.
Ах очі,
Ви мої одинокі,
ви чарівно глибокі,
Ох, як я люблю вас.
Як я з вами зустрічався,
Вами щиро любувався,
І на мене ви гляділи —
Спокій серця погубили.
Очі,
ви чарівно глибокі,
Ви мої одинокі,
Ох, як я люблю вас.
Ах очі,
Ви мої одинокі,
ви чарівно глибокі,
Ох, як я люблю вас.
Ті безжурні карі очі
Мене будять опівночі,
я глибини їх кохаю,
добровільно потопаю.
Очі,
ви чарівно глибокі,
Ви мої одинокі,
Ох, як я люблю вас.
Ах очі,
Ви мої одинокі,
ви чарівно глибокі,
Ох, як я люблю вас.
Не забуду вас ніколи.
Лиш у сні я вас і бачу:
Ви смієтесь, а я плачу
Приспів:
Очі,
ви чарівно глибокі,
Ви мої одинокі,
Ох, як я люблю вас,/ (двічі)
Раз на вас я задивився
І у вас я залюбився,
Але ви злебеділи,
Зле мене зрозуміли.
Приспів.
Як я з вами зустрічався,
Вами я любувався,
Ви на мене гляділи —
Спокій душі загубили.
Приспів.
А є і така версія
Карі очі, чорні брови,
Не забуду вас ніколи.
Лиш у сні я вас і бачу:
Ви смієтесь, а я плачу.
Очі,
ви чарівно глибокі,
Ви мої одинокі,
Ох, як я люблю вас.
Ах очі,
Ви мої одинокі,
ви чарівно глибокі,
Ох, як я люблю вас.
Ви на мене гляділи,
Мене зле зрозуміли.
Я на вас задивився
І навіки залюбився.
Очі,
ви чарівно глибокі,
Ви мої одинокі,
Ох, як я люблю вас.
Ах очі,
Ви мої одинокі,
ви чарівно глибокі,
Ох, як я люблю вас.
Як я з вами зустрічався,
Вами щиро любувався,
І на мене ви гляділи —
Спокій серця погубили.
Очі,
ви чарівно глибокі,
Ви мої одинокі,
Ох, як я люблю вас.
Ах очі,
Ви мої одинокі,
ви чарівно глибокі,
Ох, як я люблю вас.
Ті безжурні карі очі
Мене будять опівночі,
я глибини їх кохаю,
добровільно потопаю.
Очі,
ви чарівно глибокі,
Ви мої одинокі,
Ох, як я люблю вас.
Ах очі,
Ви мої одинокі,
ви чарівно глибокі,
Ох, як я люблю вас.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
