Вітаю, Тарасе! Я схвально ставлюсь до бажання писати вірші на християнську тематику, особливо коли молода людина прагне близьких стосунків із Творцем. Це добре. Даруйте мені, що звертаю увагу на дещо. От, наприклад, "І мучить душу первородний гріх." Біблія вчить (через Єзекіїля та ін.), що кожна людина відповідає тільки за власний гріх. Ми не маємо провини за гріх Адамів, а лише успадкували схильність до гріха. Ну і варто стежити за розміром. У Вас кількість складів різниться суттєво. Треба пристосовуватись, щоб читати вголос.

а я не вбачаю нічого такого в тому, що чиюсь душу мучить первородний гріх. Біблія вчить не вбивати, і дехто собі дозволяє це, Біблія вчить, що кожен відповідає за свій гріх, однак це не забирає у конкретної живої істоти права відчувати на собі цю провину тощо. це суто особисте, суб’єктивне... так що, Тарасе, цілком можете залишати цей рядок у первісному вигляді)

зверну увагу на те, що виправляється досить легко, а зараз кидається в очі: "склав долоні" – дієприкметниковий зворот? принаймні за комою виходить, що так. в українській мові правильно "склавши". "встав" – за своїм значенням піійнявся, а по тексту ніби правильно було б опустився, тобто "став". "У серці мому, тихо били дзвони" – "В моєму серці тихо били дзвони"; "згоряв" – "згорав" – це зрозуміло)
"на край світ" – "на край світу"...
"повсюди" (калька з російського "повсюду") – усюди)

Пишіть, удосконалюйте написане, радо стежитиму за вашою творчістю))) Не сприймайте мої поради за "нравоучение".

з найкращими побажаннями)