ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби

Віктор Насипаний
2025.09.28 18:33
Так буває чомусь не раз –
У житті ми то вниз, то вгору.
І важливо завжди якраз,
Щоби був хтось надійний поруч.
---------------
Скільки доля відмірить путь?
Не страшить ні печаль, ні старість.
Коли двоє життям ідуть,

С М
2025.09.28 16:19
чуєш а ну глянь за вікно а що діється
о слухай та дощ
надворі дощить ото маєш
а не морочся тим
все буде собі якось іще
настає щось прекрасне тямиш
кайфуй собі у похмурий день
ей ей я чув тебе друзяко падай кайфуй
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Софія Кримовська (1979) / Вірші

 не плутай...
не плутай сонце свічку і слова
слова по свічці скапують під ноги
усе колись минеться - від знемоги
спинити мить я майже нежива-
шкода що майже
сліпить і пече
всесильне око - я ховаю погляд
ти близько так
ти зовсім-зовсім поряд
а в мене ані рук ані очей
я плутаюсь
на сонці стільки плям
свічки тріщать слова втрачають змісти
мені потрібні сили в тіло влізти
у власне тіло
і сховати шрам
31.08.10.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-31 22:50:23
Переглядів сторінки твору 7167
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.235 / 6  (5.205 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.201 / 5.66)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.06.12 18:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-04 21:18:53 ]
Яринцю, ти сонечко моє хороше! Дякую! Умієш ти гасу не підлити до того сірника)))
Та я ж сама така, що від півсірничка)))
Цьом, Яринцю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-09-04 22:06:18 ]
Зрештою "шрам" не є поганим рішенням, щвидше добрим, але чи можна знайти краще?
"Шрам", схоже важко обіграти більш високим чином, не змінюючи конструктиву останніх рядків.
Софіє, а може "крам", відійти від тієї мелодраматичності "шрамів" душі, які у всіх нас присутні, і щось нове придумати?
Щось на кшталт, "і власне тіло не звести на крам"?

свічки звучать, слова втрачають змісти,
мені потрібні сили відповісти,
і власне тіло
не звести на крам...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-05 13:24:09 ]
Гарний варіант, але настільки не мій по суті своїй...
свічки тріщать так, що часом сахатись можна (було))
"відповісти" я б залишила з прямим наголосом, бо стане звучати якось не тією мовою...
а тіло навіть у випадку проституції крамом не стала б називати - то занадто навіть для порівняння...
Дякую, Володимире!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-05 13:35:58 ]
До речі, "відповісти" слово із двома можливими наголосами, тож навряд чи варто говорити, який природніше вживати, а щодо "краму" то дуже дивно, що вам, Софіє прийшло в голову те, що ви ось сказали, "крам" має більше значень, аніж одне...
Питання "тріщання" ще раз зауважу, як на мене, - в "низькому" стилі, як і "влізти"... Але якщо ви вважаєте це не важливим, то це ваше право...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-05 18:02:46 ]
Я дякую за увагу до цього тексту!
Добре розумію і погоджуюсь з Редакцією щодо значень слів, але... напевне, варто зважувати на те, що хоч я й пишу українською, але в центральній Україні багато слів вживається з іншими відтіннками значень чи навіть з іншими значеннями. Я розумію, що дуже важливо розширювати словниковий запас, але деякі слова, на жаль, не стану вживати. Бодай тут точно ні. Пробачте!
Ви змусили мене пригадати історію 17-річної давності, коли я вперше свої вірші надрукувала у газеті. Тоді мені в одному з віршів замінили рядок, написаний від імені старенької матусі загиблого вояка, на інший з вигуком "пробі!" Дивно, але на той момент я не знала значення такого слова, та, зрештою, сьогодні (знаючи значення) вживати його не хочу - штучне воно якесь для мене, бо не має живого носія у суспільстві. Так само і більшість слів, які вживають у прозі та поезії мені інколи видаються такими. Я розумію, що наводячи такі приклади, виглядаю смішно, але я не західнянка, я жителька того мовного простору, де багатьох слів із тих, що звичні Західні Україні, просто немає. Так і слово "крам" скоріше викличе питання "шо-шо?", ніж розуміння, про що йде річ. Пробачте, але я не готова поки що редагувати цей вірш... Нехай полежить...:))