ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Ожеледиця
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
Ночі темно-сині (малий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
Відьмача (The Jimi Hendrix Experience)
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
***
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Спогад.
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
* * *
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
Мелодія минулого
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Стадіон
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
1942. Нашестя
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То хто ми?
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
у цьому будинку зникають душі...
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Я без нього
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
Хто його знає
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Трестман Григорій "Марк Шагал в Меа-Шеарім"
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
***
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ірина Білінська (1984) / Вірші

 В НЕБІ ЗІР СОКОВИТІ ГРОНА...
Образ твору В небі зір соковиті грона
достигають у чорну ніч.
Добра казка в твоїх долонях
так подобається мені.
Котить вітер прозорі хвилі
мого щастя по морю днів.
Спокушаються зорі стиглі -
в небі тонуть як у вині.
Розгорається в серці ватра
повна радості і життя.
Тільки, що нас чекає завтра,
знають двоє лиш - ти і я.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-09-11 12:18:00
Переглядів сторінки твору 5061
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.027 / 5.5  (5.109 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.059 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.01.29 11:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-09-11 13:58:36 ]
Добра казка в твоїх долонях
так подобається мені.
гарно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-11 14:11:55 ]
о, і я вподобала цю фразу)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2010-09-11 22:05:12 ]
Дякую, Анатолію :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-09-11 14:11:35 ]
Перша строфа дуже мила й гарно звучить. В другій мені не сподобалась рима днів-снів, в третій радість-завтра взагалі не римується.

А що нас чекає завтра - ніхто не може знати, окрім Вищих Сил і масонів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2010-09-11 22:14:33 ]
Ну, я не кажу, що я в захваті від цих рим - над ними я ще попрацюю )

Я погоджуюсь, що ніхто не може знати достовірно, але людина може керуватися інтуїцією, своїми бажаннями і силою віри. В даному випадку йдеться про те, яким я хочу бачити завтрашній день і наскільки я вірю в свої сили, щоб зробити його таким.
А про масонів я почитаю, бо знаю про них мало :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2010-09-11 23:49:24 ]
Тепло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 00:22:16 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-12 10:36:10 ]
Ірусю, вірш гарний! Лагідний дуже. А от, що чекає завтра, то я би посперечалася.
Я б закінчила: ...Тільки, що нас чекає завтра,
це не знаєм ні ти, ні я.(в сенсі - знає тільки БОГ).
Хоча, може, ти іншу суть вклала у ці слова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2010-09-12 12:08:01 ]
Та звичайно, що і я не знаю про завтра (я не на тому рівні розвитку)).
А про вкладену суть я писала вище :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 20:24:17 ]
А мені подобається, коли двоє знають, що їх чекає завтра. І масони двома не цікавляться. Звісно, в глобальному плані ніхто не знає, що кого чекає за хвилину. Але коли і вчора, і сьогодні двоє - як одне, то завтра вони, мабуть, не далеко розбіжаться. Тенденция, однако. Такої впевненості вам і на все життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 20:26:06 ]
Зір соковиті грона - ням-ням-ням, смачнюще ж як. Півцарства за ковток зоряного сяйва.