ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.12.05 17:03
Стали Зайвими Слова --- український блюз
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя

приспів:

Артур Курдіновський
2025.12.05 15:26
Полонез (тавтограмний рондель)
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.

Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,

Сергій Губерначук
2025.12.05 14:59
Ти жарина з циганського вогнища…
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.

Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти

Юлія Щербатюк
2025.12.05 14:15
Ви пам'ятаєте...
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.

"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,

Мар'ян Кіхно
2025.12.05 11:02
Пушок
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться. «Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р

Микола Дудар
2025.12.05 09:16
***
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…

Тетяна Левицька
2025.12.05 09:00
Вище неба
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Єгоза
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Морські походи козаків під проводом Сагайдачного, як про те переповів старий козак Опанас Ковбаня
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
***
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час…
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
Протилежності
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима!
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Бажання ще (Procol Harum)
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути!
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Переднє слiвце
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Не-прощение
Образ твору …Но в той слепящей круговерти,
Где путь мой, медленно скользя,
Рука бесстрастная дочертит,
Увижу и твои глаза…




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-09-13 23:26:53
Переглядів сторінки твору 4042
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.654
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 09:49:32 ]
Хотелось бы, конечно же высоко отметить визуальную составную Вашего произведения.
Лишает творческого покоя вот эта строка:
"Бесстрастная рука дочертит".
Мне кажется, что "Рука бесстрастная дочертит" звучит лучше. Акцент и ритмика.
"Скользя" более точно рифмуется с "нельзя".
Представляете - существуют глаза, а их нельзя увидеть, уж не говоря о том, чтобы заглянуть.
Причины ведь бывают...
Спасибон за стихотворение.
Восторгает.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 11:41:19 ]
С "рукой" - согласна и уже переставила, а вот с "глазами"... Во все можно заглянуть - все в нас, а не - вне.
А вообще это - об обидах из разряда "смертельных" ("умирать буду - вспомню!") А уж перед смертью, говорят, все наше персональное "кино" перед глазами прокручивается... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 11:48:08 ]
"Проси мало, уходи быстро."
"Торговым агентам не заходить"
Я видел множество подобных плакатиков на дверях совершенно никому не нужных офисов с прокуренными стенами и усталым персоналом.
Но это не в моих правилах.
И не те места.
Меня вполне устроило меньшее - Вы согласились.
Не правда ли, красивая строка?
Праздный вопрос...
Спаси-бон. До новых встреч в Мире согласия в малом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 12:45:44 ]
О! Согласие в малом - это так много... Заходите! Всегда рада новой встрече :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 13:02:16 ]
Неужели ЛГ так и не простит несчастного? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 13:45:31 ]
Ну чому ж - нещасний? Цілком щасливий (якщо вірити вітрові, що часом завертає з того боку);))
А з прощенням - кажись, зовсім безнадійно. Я просто не розумію, що означає це слово. Чесно. Тобто я можу сказати: "Прощаю", - але ж у мені від цього нічого не змінюється! Абсолютно.
Хто б допоміг розібратися, га?
Вже перший крок заводить у глухий кут: "Нема прощеня без каяття". Так? То хіба я маю бути більш довершеною, ніж Той Суддя? Нічогісінько не збагну. Хоч сядь та й плач...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 13:51:39 ]
Та що ж ви одразу плакати? Чи у вас очі - "слабоє звєно"? )

А з прощенням і справді складно, тут я вас розумію. І каяття тут не до чого, і слова не мають значення. Можливо, варто просто відпустити ситуацію із свого серця? Тобто, щоб вона стала зовні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 14:08:06 ]
Так у тому ж і біда, що не вмію я цього зробити! Не уявляю, як це має відбуватися. Потрібні "пошаговые инструкции", а де їх взяти? :)
Буду сподіватися, що колись у моїй голівоньці щось клацне і все вирішиться само собою (а що ще залишається?);)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 14:13:42 ]
Може, для початку просто повірити у те, що все на краще?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 19:16:49 ]
Спробую. Все на краще, все на краще...
(Стелить килимок, всідається і намагається руками скласти ноги у "позу лотоса". Так старається, що не помічає, як реквізована у сусідки сигарета випадає з рота прямо на килимок...)
- Все на краще, все на... Ой, а звідки дим?! А, байдуже! Все на краще... ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 16:53:32 ]
завлєкатєльно... )
особливо ота Вища "Рука бесстрастная".
щось в тому таки є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-09-14 19:19:09 ]
А якби ще розібратися - що від тієї руки залежить, а що від нас самих... :)