Причем, плюется только один, как Вы сказали, "читач". И он нам известен. И фото в наличии.

Тьфу-тьфу-тьфу - не я и не мое.

Ярославе, тут у мене теж непоетичне плювання:

"Попід тином осінь ходить
У брезентовім береті.
Одинокі перехожі спльовують туманну муть,
А облуплені герої на гранітнім постаменті
Щось у цьому злому світі намагаються збагнуть..."

Може варто поетичний словник розробити - які слова заборонено використовувати в поезії?

:) Про це вже стільки було сказано в коментах під моїм віршем, що додати може лише одне - Вам можна спробувати написати пародію ще й на "ковтав". Теж досить неоднозначне слово - можна його важати навіть непристойно-вульгарним, а хіба непристойність доречна в поезії.

Дякую за увагу ;)

БОРИС ОЛІЙНИК.
КУМИР

Прийшов з вербово-степових країв,
Де все таке безмежне і зелене.
І втиснута в квадратну раму сцена
Його гнітила реготом вогнів.

Спочатку слухачам своїм навстріч
Виходив по-косарському понуро.
І театральний модний однострій
Лякавсь його могутньої статури.

Та голос був - позаздрив би й Гомер!.
Він потрясав колони, як підпорки.
Ревла у дикім захваті гальорка,
І навіть млів досвідчено партер.

А час минав. По килимах афіш
Усе певніше він ступав на сцени.
І з кожним днем м'якіше і ладніш
Лискучий фрак всідався на рамена.

Зійшла засмага. Між колег обтерсь,
Осмислив жести на вагу і доторк:
Уклін глибокий - в голубий партер,
Демократичний помах - на гальорку...

Бувало, проклинаючи силон
І фанатичну відданість гальорки,
Він наїздив у батьківське село
Відчути степ і вирій без підпорки.

І знову - сцени голений паркет,
Автографи, коханки і зальоти...
Вже не співав - обігрував партер
І загравав обачно до гальорки.

І вірив, що юрба - олімп і дно -
Раби його примхливої химери.
Незчувшись, як попавсь уже давно
На довідок гальорки і партеру.

Та якось - чи забракло в нього сил,
Чи переграв, чи ще якась холера, -
Зірвався голос. Обів'яв і сів
До хрипу рядового контролера.

І зал його, немов плювок, розтер,
Роздерши криком тишу на пацьорки.
- Ганьба! - гукав досвідчений партер
Під свист і тупіт юної гальорки.

І він зійшов. І тої ж миті вмер
Для тих, із ким він торгувався щиро...
Тим часом вже на іншого кумира
Націлились гальорка і партер.

Не злим... згадались літаки
як не такі і не таки
то попливемо пароплавом...

Кумедно вийшло, Славцю.
Думаю що авторка сприйме це з гумором.

Дорогий шановний Олексію! Я радий, що в резульаті наших з Вами перепалок і суперечок, і не тільки зі мною, Ви стали писати значно естетичніше і поетичніше.

Олеже! Дякую за відвідини, Ви у мене, здається, вперше в гостях.
На мою думку має бути диференційований підхід до віршів: висока поезія, середня і низька. Може б, на "ПМ" створити і відповідно рубрики. У першій не повинно бути різного роду "плювків". У другій - вже можливо, але щоб це було не одне таке слово у вірші, і не "стирчало" голкою одне,
як у даному випадку, чому ж і писалася пародія, а щоб їх було кілька бодай, щоб творився певний контекст образний, як зокрема, у наведеному Вами Вашому уривку. Там є, окрім слова "спльовують", є ще і слово "облуплені" і завершує це спльовування і облуплення образ злого світу, який, отже, вмотивовує, робить більш логічним таке "плювання".
І третя - низька поезія, але, знову ж таки образна. Пам"ятаєте, як у Баркова:
П...а широка и глубока,
И так просторна, хоть убей,
А бедный х.й по ней летает,
Как по сараю - воробей!
Таке моє бачення. Може б і мені б хотілося і свої "сатанинські" вірші тут надрукувати, але ж соромлюсь, бо це - сайт все ж переважно високої поезії. Та й наша літературна традиція проти такого засмічування.
А якщо ні, то давайте всі почнемо харкати і плювати, ригати у віршах, то що ми станемо від цього кращі? Барков усе життя писав ось такі низькі поезії і талановито, і знаєте ж, певно, як він закінчив - провалився у клозеті на дерев"яних дошках і захлинувся лайном.
Не хотілося б, щоб така талановита, мила, розумна і весела дівчина, як Юля Шешуряк захлинулася "плювками". І щоб вся наша поезія не опинилась у клозеті.

Юлю, у Вас тут багато друзів і Вас так пристрасно захищають. Радий за Вас. Дякую за Вашу дещо іронічну пораду, але "ковтав" має значно нейтральніше забарвлення, ніж "випльовував". Тому поки утримаюсь.
Буковину ми любимо за Кобилянську і Загула в літературі і не тільки. У них був більше високий стиль, правда?

Ви, Юлю, Блакитна кішечко, захищаєте подругу, і досить аргументовано, і це робить Вам честь, як гарній подрузі. Але не все у вірші Б.Олійника пасує до даної ситуації. І сам образ олійниківського плювка.
Розтирають, як плювок тих, хто дійсно, дивиться на оточуючих, як на "юрбу зі своїх химер", я дивлюсь з повагою до кожного з пародійованих, і не зневажаю їх, а лікую, хоч і лікування це - не завжди солодке, а навпаки. Як казав персонаж Андрія Мягкова у фільмі "З легким паром" "мені часто доводиться робити людям боляче, щоб потім їх стало легше". Хо зневажав людей, у того й плюють, а хто ні, того колись люди
зрозуміють, коли прийде час, навіть якщо перед цим заплюють і затопчуть.

Дякую, Юрку, радий, що повеселив таку непересічну особистість, як ти.
Авторка дійсно сприйняла з гумором і подякувала ще на своїй сторінці. Не те, що її адвокати.

Добре,що обпльований читач не асоціює себе із авторкою

Добре, що я свої пародії пишу під справжнім прізвищем, воюю з відкритим забралом, як то личить мужчині, а не ховаюся, як... плювок із-за рогу. Ви, шановний, робите цим хованням медвежу послугу Юлїї.

Показати пашпорт?

Ваша іронія недоречна. Назвіть ім"я і прізвище - будьте мужчиною, востаннє повторюю.

бо що?

Бо буду лю-бити пародією, що вже і зробив.

Милий мій Олексію, який записався до мене в друзі на "фейсбуку", ми всі трошечки неадекватні, дорогий друже. Навіть Ваше ім"я "Алексій ІІІ (як у царя - це небольшая "манечка величі", мій хороший) Потапов.
Я ж іще не пройшовся по Ваших віршах... Там теж є пунктики. Але не будемо поки що... А Юля вже вернулась на "ПМ", і скоро здивує нас гарними віршами, (чого і Вам бажаю) і колись іще й подякує, що нашльопав пародією по "нєжному месту".

Мене, шановна Марино, виправдовує, принаймні частково, те, що пародійована мною Юля Шешуряк почала краще писати, прийшла до мене на вечір і прочитала свій гарний вірш "Пірати некарибського моря". Це говорить про те, що ця пародія була написана немарно. На цьому стою і стоятиму до кінця, навіть якщо доведеться піти з цього сайту.
Неадекватні пародії - свою позицію щодо цього вислову я вже пояснив Олегу Королю і Алексію у своїх в коментарях. Наскільки адекватна Ви у своїх поезіях чи коментарях - теж можна проаналізувати.
А якщо Юля Шешуряк домагається зняття цієї пародії, то хай напише мені про це сама, а не через адвокатів, вирішує ці питання.