ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія БережкоКамінська (1982) / Вірші

 БАТЬКІВЩИНІ
Що селище – те, що й згарище:
Бояриня над коритом.
Базарчиками і базарищами
Як пухирями вкрита.

Непотребом,
(лиш не потом би!)
Пластмасою і кульками…
Останніми ідіотами
Нас забажали з вами.

Як хочеться (чи не дуже-то?) -
Ідіть за новим «пророком»!
Жити – це значить здужати!
Жити – лицем, не боком.

Жити – це значить вірити
І – докладати до віри.
Та – фізики ми
І лірики ми,
Виписані з квартири.

І що нам глибока істина?
У кожного – по калюжі.
Земле! Яка ж ти вистраждана!
Твої ж холуї ще дужі.

Земле! На що приречена
Пісня твоя і грядка?
Та те, що кінцем обпечене –
Не відає про початки.




Найвища оцінка Ірина Білінська 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Олексій Саєнко 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-09-16 12:07:38
Переглядів сторінки твору 3639
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.199 / 5.25  (5.096 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.043 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.843
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.01.08 21:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-09-16 13:27:38 ]
Останні дві строфи мимоволі нагадали поезію Ліни Костенко, а надто рядки вірша "Біль єдиної зброї":
Скубуть озиме, нищать ярину,
ще й гидять, гудять, ратицями крешуть.
Трагічна мово! Вже тобі труну
не тільки вороги, а й діти власні тешуть.
Дуже близько за настроєм, а головне - небайдуже до рідної землі. До того ж зв'язок поета з батьківщиною - одна з основних запорук справжньості митця!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-09-16 13:28:45 ]
Останні дві строфи мимоволі нагадали поезію Ліни Костенко, а надто рядки вірша "Біль єдиної зброї":
Скубуть озиме, нищать ярину,
ще й гидять, гудять, ратицями крешуть.
Трагічна мово! Вже тобі труну
не тільки вороги, а й діти власні тешуть.
Дуже близько за настроєм, а головне - небайдуже до рідної землі. До того ж зв'язок поета з батьківщиною - одна з основних запорук справжньості митця!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-09-16 13:33:45 ]
Дякую, Юліє. Я довго вагалася - ставити цей вірш, чи ні. Рідко пишу громадянську лірику, та і взагалі писати на такі теми треба або дуже сильно, або взагалі не писати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-16 13:46:32 ]
Дійсно, неперевершено! Може, ви і є Ліна Костенко? А , хто ту рідну батьківщину баращима покрива? Народ, Юлю, народЖити – це значить вірити
І – докладати до віри.
Та – фізики ми
І лірики ми,
Виписані з квартири.
Вражаючий рядок. Сподіваюся, у головних героїв, язики не присохнуть.І так хочеться продовжити Юлечку Гладир, Що -МИСТЕЦТВО ПІВНІЧНОГО ВІДРОДЖЕННЯ, яке близьке багатьом : Кручений Свояш. " Зняття з хреста" - це і те , аби твої слова не розходились з ділом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-09-16 14:03:29 ]
Ой, ні, Кішечко! Я не Ліна Костенко! І не графиня Уварова, як деякі зараз намагаються мені приписати. І пишу тільки про те, що проходить крізь "усю мою душу".
А слова Свояша - золоті. Така проста життєва істина - а так часом важко її буває дотриматись! Взагалі правду кажуть: "Усе геніальне - просте". Чим величніша істина - тим менше у ній слів. Тим більше вона видається простакам легшою, тим важче її у собі пронести. Радості Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-09-16 14:10:51 ]
Радію за вас. То худохник такий і картина його.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Саєнко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 23:27:40 ]
Важко писали, мабуть, бо відчувається, що частину душі залишили

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2010-12-07 12:20:32 ]
Молодець, Юлю! Мені близький цей твір. Мабуть, жоден вид існуючий у Всесвіті так не самознищується як людство. Тоді думаєш, що і справді пора черговий раз очистити землю...