ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню

В Горова Леся
2026.03.13 11:36
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.

Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Софія Кримовська (1979) / Вірші

 Стали муром роки
Стали муром роки, заховали за ґрати зморшок.
Ти в полоні у літ. Не до весен. Болить зима.
І змінити усе на інакше уже не можна.
І чи варто міняти? Чи хочеш того сама?
У вогких коридорах ти легко губила сором,
у маленьких кімнатах вагомість речей і слів.
До кінця ще далеко – заледве минуло сорок.
Тільки де ж той початок, що так у фінал завів?
І за муром років, ніби бранка, або за ката
ти для себе самої. Ну хто б іще так зумів
власне серце і душу ховати у чорних ґратах
і боятися світла, і сонця, і власних слів?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-09-27 00:42:27
Переглядів сторінки твору 4595
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.227 / 5.5  (5.207 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.215 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.10 20:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кум Микола (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-27 02:19:44 ]
Заховались? Роки. 1й рядок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-27 08:35:56 ]
?)) хіба вони не можуть заховатись?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кум Микола (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-27 21:50:40 ]
Стали муром роки, заховали за ґрати зморшок.

я не про те. рядок граматично не вірний. або заховались(сь) за ґрати, або заховали за ґрати зморшки


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-28 09:10:41 ]
роки стали муром і вони заховали за кратами зморшок ЛГ-ю.... хоча я подумаю ще над тим, чому читається якось не так))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-09-27 08:47:44 ]
"...Ну хто б іще так зумів
власне серце і душу ховати у чорних ґратах
і боятися світла, і сонця, і власних слів?"

Мабуть кожен із нас до певної міри стає таким з роками...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-27 11:38:10 ]
певне, Аделечко, ти права... світ переважно ловить... а якщо не піймає, то ти уже не в цьому світі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-27 10:24:43 ]
Софійко! Дуже гарний вірш. Роки... Печаль...
Але настрій трохи засумний. То на тебе так осінь вплинула?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-27 11:38:56 ]
Іванчику, то не тільки осінь...
То вірш, який був початий навесні... але чомусь дописався тільки зараз
Цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-09-27 10:46:21 ]
Софієчко, Вам ледь 30 минуло! Як Ви змогли так глибоко зрозуміти і тонко відчути почуття-відчуття 40-річної жінки? "Не до весен. Болить зима". Вражаюче.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-09-27 11:36:20 ]
біль не дивиться на паспортні дані...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-27 11:40:52 ]
А якщо і подивиться, то тільки щоб посміятись із "вдалості" фото)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-27 11:40:21 ]
Не знаю, часом і в 15 мені здавалось, що уже сивіє серце))) Можливо, тому, що я весь час намагаюсь подивитись на світ чужими очима?
Дякую! Цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Максимчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-27 12:19:44 ]
Чудово, Софійко.
Хоч за муром років, але твоя поезія досконала.
Та й ти сама... досконалість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-27 14:05:10 ]
Ой, аж зашарілась!
Дякую!
Цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-09-27 14:16:58 ]
"Тільки де ж той початок, що так у фінал завів?" - філософська ідіома. Гарна наративна поезія. Перший рядок мені тепер (після прочитання) ніби "тіло" для іншого тексту.

Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-27 14:38:45 ]
Дякую, Іриночко!
Про "тіло" для іншого тексту поміркую...
Цьомаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-09-27 17:09:53 ]
Вражаюче правдиво...
Цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-09-27 17:25:05 ]
Дякую!
Цьом!