ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.02.24 12:50
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…

Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі, 

Ірина Вовк
2026.02.24 12:13
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата-ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вже ч

Борис Костиря
2026.02.24 11:28
Відбудеться повернення по колу
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.

Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,

С М
2026.02.24 05:30
Плач, бейбі
Плач, маленький
Ось ти і вдома

Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе

Вікторія Лимар
2026.02.23 23:31
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.

Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:

Микола Дудар
2026.02.23 21:19
Чи матюкаюсь я? Так, але нині рідше, а ось в старі часи ого-го! Згадав, дай, думаю, в кілька слів про красивий матючок...
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те

Юрко Бужанин
2026.02.23 17:04
Уперто нас минає брудершафт.
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!

Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і

Артур Сіренко
2026.02.23 16:41
Над рікою, що зветься Турбота
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності

Артур Курдіновський
2026.02.23 16:20
Пішов за обрій січень кришталевий,
Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.

Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,

Ігор Шоха
2026.02.23 15:16
Ми власної історії народ
і незалежні від сусід і сказу
на тлі невиліковної прокази
скажених іродів та воєвод,
а також від протекції заброд
і від комуністичної зарази.
Нехай під ними вигорить земля
і що би не стояло на заваді –

Світлана Пирогова
2026.02.23 13:58
Зима тримає небо у полоні,
Затиснувши у крижані лещата.
Ще сплять сади, ще інею багато.
Загублено тепло в німій короні.

Та сонце вже затримує в долоні
Цнотливі промені, що бавлять очі.
І хоч морозна віхола шепоче,

Марія Дем'янюк
2026.02.23 12:23
Частину серця, зіроньку душі
Лишаю там, де небо у ковші —
Між горами. Де димчасті мережки
Вбирають гори не в хустки, в сережки.
І зіглядаються зеленолицьо
Красуні-гори до гнізда орлиці.
Шепочуть буки: не минеш розлуки.
Смереки кажуть, що вже осінь

Борис Костиря
2026.02.23 11:27
Я вийду на майдан, на велелюдний простір,
На людський суд і глум, на торжище століть.
Я покладу, як неповторний промінь,
Свої думки й страхи, як спалахи квилінь.

Я вийду на майдан, на суд людський і Божий.
Нехай стинає кат що хоче, а проте
Не

Ігор Терен
2026.02.23 10:16
                І
Весна розпочинається з калюж,
а далі... все в руці ентузіаста –
і проліски, і витинанки рясту,
але насправді хочемо чимдуж
оновлення осиротілих душ
у дусі правоти Екклезіаста.

В Горова Леся
2026.02.23 07:30
Не знаю я шипи взялись відкіль.
І слово - чи зродилося у терні?
У закутках душі, де хмуро й темно,
Призначення і смак втрачає сіль.

То ж вибач. Не тримаючи образ
Зламати колючки і легко й просто.
І благодать Великоднього посту

Віктор Кучерук
2026.02.23 05:30
Це ж так треба любить Україну,
Щоб її лише слухати спів,
У якому то крик журавлиний,
То задумливий шерхіт лугів.
Це ж так треба любить Україну,
Що б вона лиш приходила в сни
На які я чекаю щоднини,
Як узимку на з'яву весни.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 Не за кашей

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-06 13:44:30
Переглядів сторінки твору 7401
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 14:00:03 ]
Третій вірш можеш написати про те, як ЛГ переодягнувся монахинею і потрапив в жіночий монастир. І там почав шукати "пропавшую сестру".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 14:06:20 ]
Юля, твой юмор меня разоружает.
Прекрасная идея.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 17:01:29 ]
добре, що не раздражаєт


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 17:08:35 ]
Юля, Доброта и Тепло чувствуется и на расстоянии.
+ к тому мы сюда ведь за чем-то пришли.
Я пришел к Друзьям. Учиться. И валять дурака на переменках. Я еще помню о Школе.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 14:34:46 ]
Я бачу, та прекрасна монахиня таки не на жарт полонила Вашого ЛГ! Щиро за нього вболіваю... Розкажете про його подальшу долю? З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 14:44:36 ]
Мне Юля предложила то, о чем ЛГ моего стихотворения не успел еще и подумать.
Два часа т.н. был ужин. Ее снова не было.
Я также в печали...
Вы хоть не очень волнуйтесь.
Одной парой больше - одной меньше...

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 15:49:06 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 16:59:23 ]
Не смешно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 16:26:19 ]
А можна ще записатись у кочегари в той жіночий монастир.
Нехай чорно-рясі приходять погрітися,
Слідую за розвитком подій.
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 16:58:43 ]
Пока что нужно проверить свои чувства в условиях временной разлуки. Если тоска-печаль попустит (как уже бывало - и не раз) или потянет на другую, тогда это была не любовь, а мимолетное увлечение. Он уже одну заприметил, но побаивается сознаться себе в том, что та самая единственная уже не та, а эта. Хотя они же похожи. Платки, рясы...
Но след ведет к монастырю. Или к монахам.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 20:13:17 ]
А може, Олексію, Вашому ЛГ просто жінки в рясах подобаються. Звичайно, не всі. Більш-менш вродливі та більш-менш підходящі за віком?.. Як-от деяким жінкам - чоловіки у формі.
То можна тоді не так і перейматися - нехай хапає першу-ліпшу! Хоча про що це я? Що ж там за перспектива може бути? Тільки до гріха бідну жінку довести та й годі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 20:56:58 ]
Она могла скрываться от воинов какого-нибудь братства. А увидев заинтересованный взгляд довольно подтянутого (кушаком) человека в лисьем треухе, могла взволноваться. А вдруг он ОТТУДА?
И ее жизни угрожает опасность?
Какова перспектива в одном или другом случае? А есть и третий - она окончательно и глубоко скрывается в монастыре. Первый (нереальный и ошибочный) - ее выкрадывают и возвращают в братство. Второй же - ЛГ берет ее в жены, и они вместе трудятся на пяти работах, иногда встречаясь, может быть, в театре, а в один из более-менее теплых месяцев - на протоке, живя по очереди (иногда и в месте) в палатке. Я точно не знаю. Нужно будет уточнить у ЛГ. Чужая душа - потемки. Это ведь так?
Спасибон, Юля. Рад Вашему визиту.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-08 09:14:21 ]
Олексію, Вам романи пора писати.) Чи, може, вже?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-08 09:36:43 ]
Со временем сложно, Валерий.
Я его использую, а тратить не могу.
С утра - рикша. Придет зима - сани. Я товар по палаткам развожу. И людей также. Плюс дежурства.
Казалось бы, ночь - она твоя. Но не каждая...
Нередко приходится ходить с баклушей в руке и ею по жердочкам забора стучать - тра-та-та, тра-тра-та... Начеку, мол. Не приближайтесь, мелкие воришки. Прибью.
Да и заинтересует ли обычнейшая история?
Сны не снятся, ибо не сплю. А мог бы их описать.
Клипы, знаете, какие? В очереди за кашей, бывает, стою и кемарю. Такое снится... Сначала еда от пуза, а потом - глаза любимых женщин, их улыбки, жесты, кое-какие совместные действия...

Спасибон.
Кстати, полубелым стихом считается и стих, в строфе которого хотя бы одна строка не рифмуется.
Это не литр и не поллитра, чтобы четко делить.
А одна строка шестистопного анапеста, формально разбитого на две строки, не всегда обращается в две полноценные строки и получается 2, по сути, инвалида. Потому что нужна рифма. Или стих становится полубелым. Вы догадываетесь, о чем это я.
Но мы не спорим и не ссоримся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 22:23:00 ]
А улыбка вовсе и не смех. Извини, я же порадовался от стихотворения.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 22:33:12 ]
Нормально. Улыбка - это всегда улыбка.
Извини ты, если чего не так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 22:33:26 ]
Ви праві, Олексію! Але виходячи з окреслених Вами ймовірних планів на майбутнє ліричних героїв, перед чоловіком (((може, й перед вами?:), хоча я проти прямого ототожнення автора з його ЛГ. Взагалі))) постає надзавдання - не тільки відшукати омріяну жінку, а й міцно закохати її в себе. Настільки міцно, щоб вона пішла за ним на край світу, вже не кажучи про те далеко не солодке життя, яке чекає на молоду пару.
Швидкої жаданої зустрічі Вашому ліричному героєві!

P. S. До речі, ще декілька таких віршів - продовжень сюжету, і вийде гарна, життєва (а то й пригодницька, авантюрна) поема! Я вже уявляю собі назву:-) Але забігла занадто далеко наперед. Пора вертатися.

Творчих звершень Вам і досягнення мети!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 22:34:54 ]
И Вам )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 22:38:52 ]
В Якутске раннее утро. Уже около шести часов.
У вас, наверное, гораздо раньше.
Не время ли спать?
А мне время готовить рикшу, пока нет снега.
Побегаю немного до завтрака. Развезу желающих.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 23:02:18 ]
А стихотворение мне и в самом деле - лучше предыдущих двух...