ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.08.07 21:51
А без тебе і небо несинє —
наче осінь дочасна спива
з неба синяву всмак по краплині.
Вигасає в осмуті трава.
Замовкають поволі цикади —
найказковіший супровід снів, —
а натомість нема кому грати.
Кожен вечір тепер онімів.

Ірина Вовк
2026.08.07 15:27
Чорний сніг і попелястий світанок Контраст цієї ночі розколов місто навпіл. На римських барикадах легіонери, втомлені, брудні від сажі та кіптяви, дивилися на заграву з полегшенням. Вони витирали піт з чола і міцніше стискали руків'я своїх гладіусів.

хома дідим
2026.08.07 12:05
оса влітає
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того

Борис Костиря
2026.08.07 11:54
Холодний вітер люто свище
Із потойбіччя, з царства снів,
Роздмухуючи попелище
Старих ідей, старих вождів.
Ніхто цей епос не напише.
Перо - у реготі вогнів.

Холодний вітер продиктує

Віктор Кучерук
2026.08.07 07:27
Лука вогка та зелена,
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.

М Менянин
2026.08.06 20:14
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.

Володимир Бойко
2026.08.06 17:39
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.

На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Ольга Садкова
2026.07.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Інша поезія / Зі збірки "Вік Ангела" (2004)

 Яблуко
Образ твору 1.
Одержима мрією -
стати корисною людям,
зірвалась із неба зоря
і жовтобоким яблуком
глухо впала
у високу траву
під старою, як світ,
яблунею.
Та ніхто
не звернув уваги
на зяючу пустоту
у нічному небі.
...І яблуко,
на жаль,
також ніхто
не помітив.
Коли я підняла його,
було вже
запізно...

2.
Ще вчора
на найвищій гілці
вже безлистої яблуні
колихалось вітром
останнє
бурштинове яблуко.
...А назавтра
сусідський хлопчик
так і не знайшов його
в пожухлій траві.
Світ здвигав плечима.
А в газеті
з'явилась замітка,
що українські астрономи
відкрили нову зірку.
...Тепер,
коли я дивлюсь
у нічне небо,
я знову бачу її,
зорю,
що мріяла стати
корисною людям.

2003



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-06 14:29:29
Переглядів сторінки твору 5499
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Інша візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 14:52:35 ]
Філософія життя. Примушує задуматися.
Сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 14:53:14 ]
Добротно так. Мені чомусь нагадався "Соняшник" Драча, і аж захотілося приписати в кінці:

3
Поезіє, яблуко моє бурштинове!
Щомиті якийсь хлопчисько
Відкриває тебе для себе,
Щоб стати навіки зіркою.

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 14:55:56 ]
Хорошая притча.
Читается, словно стихотворение.
Строки, вырвавшиеся на волю.
А "Стара, как мир" - это штамп, который хотя и находится в хорошем месте, но, тем не менее.
Здоровенная, наверное, была звезда, если по причине ее пропажи появилась зияющая дыра.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 15:18:05 ]
Дякую, Зоряно! Цей вірш - і є результатом певного осмислення життя. Хай щастить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 15:18:58 ]
Дякую, Юлю, за несподіване порівняння! І за експромт!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 15:31:58 ]
Я згідна, Алексію, що "стара, як світ" - це штамп. Та мені приємно, що Ви таки помітили, що він на своєму місці. Бо як ще провести паралель (аналогію, тощо), якось пов'язати у вірші - небесне і земне, і вічне?
Втім, це народилось спонтанно, підсвідомо... І так давно, що не берусь сперечатись про доцільність усіх цих образів і штампів.
Щодо зірки... Мабуть, вона не була дуже великою, раз її відсутність у небі ніхто так і не помітив.
Дуже-дуже вдячна Вам за щирість!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 16:12:35 ]
Гарні паралелі між земним і небесним. Права Зоряна - навіює роздуми про вічні цінності...
Дякую, сподобалось


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 16:36:42 ]
Спасибі, Іване, за відгук і за підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-06 23:16:28 ]
Притча. Мудро. Прекрасно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-16 12:40:09 ]
Дякую, Михайле!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2010-12-03 19:03:35 ]
"бурштинове яблуко" - дуже яскравий образ... він, знаєте, надихає - відчуваю радість, коли його уявляю. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-16 12:40:47 ]
Приємно, що надихає... Дякую за радість неймовірну!