ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Софія Кримовська (1979) / Вірші / книга "свіТ...ЛО...тінь"

 Я повертатимуся вчора




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-09 18:32:03
Переглядів сторінки твору 7156
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.705 / 5.5  (5.207 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.215 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.889
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.10 20:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-10-09 19:07:24 ]
Доброго вечора!
Гарно.
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-09 20:50:58 ]
Теплого вечора Вам і цьом!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-09 21:04:23 ]
Дуже почуттєво! Приємно читати таку поезію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-09 22:05:16 ]
Іванчику, дякую сонячно!
Тепла та натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-09 21:14:31 ]
"Не буди лихо, поки тихо."
Хто б мені допоміг би забути це відоме висловлювання?
Або назву фільму "Завтра була война".
Наче нісенітниця, але наскільки глибокий зміст.

Я відчув, Софійко, і ліричність, і фантасмагоричність, а, може, навіть і містичність.
Цілий букет. І він зібрався докупи - квіточка до квіточки, від читацьких вражень і асоціацій.

Дякую за вірш.
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-09 22:07:35 ]
Олександре, дякую красно і тепло!
Дякую за гарні слова. Якось так дивно і трохи дико написалось, що аж злякалась...
Колись, років 11 тому мені наснився сон, що зазираю у давно замулену криницю, а там чиста і прозора вода. То поганий сон для дівчини чи жінки - вдовою бути, або коханого поховати. Лише потім дізналась, що чоловіка, з яким ми зустрічались біля тієї кринички, убили, страшно і по-звірячому (Царства йому Небесного!) Пригадалось так боляче... Боюсь таких віршів у себе, і спогадів таких боюсь теж, але коли пишеться - стає легше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-10 01:15:05 ]
Мікропародія
АДРЕНАЛІН КОХАННЯ
У м"ятій сукні я прийшла додому рано,
Схопив мене мій милий за оті...
"Стрибнула трохи в гречку я, коханий,
Зроби мені масаж - ногами на хребті...
Побий мене а потім - полюби,
Хай краще в синяках, аби лиш не в журбі,
Бо після бійки ще солодше - раювати,
Адреналін відчуть кохання - дикуватий!

Софієчко, цьом. А ти не їдеш до Юлії Бережко-Камінської 23 жовтня у Ворзель? Мабуть, з Уманню доведеться ще почекати з тиждень, як ти кажеш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-10 07:05:31 ]
Ярославе, цьом і дякую!
Тоді давай точно визначайся із датою усього, бо мені потрібно знати бодай за тиждень. ДО Юлі ще не обіцяю, але спробую.
Дякую за гарний настрій у пародії))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-10-10 13:31:39 ]
І в якого ідіота зможе піднятися рука на ту, яка прийша "у м’ятій сукні, з острахом і тихо"? От якби вона без остраху і не дуже тихо,то... І тоді, у якого ідіота змогла б рука піднятися на жінку?!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-10 18:19:07 ]
Розсмішив)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-10 15:29:37 ]
Гм... Ну от звідки у такої гарної жінки такі сплески мазохізму? Прямо аж досада бере...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-10 18:19:57 ]
То не у мене, то у моєї ЛГ.... Вона пані дивна (по секрету, їх кілька і вони ці ЛГ між собою навіть незнайомі)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-10 18:23:23 ]
Циганське кохання- чим більше б'є, тим більше любить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-10 18:31:17 ]
)))) Щось типу цього)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-10 21:11:23 ]
Шановні панове, чомусь у мене враження якогось дежавю, чи то я цей же твір десь уже читав, чи це написано за мотивами тут чиїмись, чи образи такі впізнавані, що здаються аж "прочитаними"? :))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-11 10:09:59 ]
А в мене щодня дежавю, як тільки на роботу приходжу. Зразу думаю - десь я уже бачила і цей комп, і стіл, і колег.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 10:14:03 ]
:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-11 10:41:31 ]
Дежавю́ (фр. déjà vu — вже бачене) — психічний стан, коли людина відчуває, що вона колись вже була у такій ситуації, проте це відчуття не зв'язується з певним моментом минулого, а належить до «минулого взагалі». Дежавю зазвичай супроводжується відчуттям чудасії і нереальності того, що відбувається. Деякі, до того ж, «відчувають до дрібниць», що відбудеться в найближчі кілька хвилин (deja prevu). Вони бувають впевнені у тому, що здатні передбачити майбутнє.

Термін вперше використаний французьким психологом Емілем Буараком (1851—1917) у книзі L’Avenir des sciences psychiques (Психологія майбутнього).

Протилежний термін Жаме Вю (jamais vu) — ніколи не бачене. Стан, коли людина в звичній обстановці відчуває, що вона тут ніколи не була.
[ред.]
Прояви

Враження від дежавю може бути таким сильним, що спогади про нього можуть зберегтися роками. Проте, як правило, людині не вдається відновити в пам'яті ніяких подробиць про ті події, про які, як їй здається, вона пам'ятала, коли відчувала дежавю.

Дежавю досить поширене явище, дослідження показують, що не менше 70 % людей відчували цей стан хоча б одного разу.

Аналогічні явища — déjà vécu («уже пережите»), déjà entendu (Відчуття ніколи не баченого).

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-11 10:50:48 ]
"Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія - це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі."
Ліна Костенко

Цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-11 10:04:31 ]
Шикарно. Дуже сподобалося!