ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Софія Кримовська (1979) / Вірші / книга "свіТ...ЛО...тінь"

 Я повертатимуся вчора




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-09 18:32:03
Переглядів сторінки твору 6919
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.705 / 5.5  (5.205 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.201 / 5.66)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.889
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.11.16 16:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-10-09 19:07:24 ]
Доброго вечора!
Гарно.
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-09 20:50:58 ]
Теплого вечора Вам і цьом!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-09 21:04:23 ]
Дуже почуттєво! Приємно читати таку поезію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-09 22:05:16 ]
Іванчику, дякую сонячно!
Тепла та натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-09 21:14:31 ]
"Не буди лихо, поки тихо."
Хто б мені допоміг би забути це відоме висловлювання?
Або назву фільму "Завтра була война".
Наче нісенітниця, але наскільки глибокий зміст.

Я відчув, Софійко, і ліричність, і фантасмагоричність, а, може, навіть і містичність.
Цілий букет. І він зібрався докупи - квіточка до квіточки, від читацьких вражень і асоціацій.

Дякую за вірш.
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-09 22:07:35 ]
Олександре, дякую красно і тепло!
Дякую за гарні слова. Якось так дивно і трохи дико написалось, що аж злякалась...
Колись, років 11 тому мені наснився сон, що зазираю у давно замулену криницю, а там чиста і прозора вода. То поганий сон для дівчини чи жінки - вдовою бути, або коханого поховати. Лише потім дізналась, що чоловіка, з яким ми зустрічались біля тієї кринички, убили, страшно і по-звірячому (Царства йому Небесного!) Пригадалось так боляче... Боюсь таких віршів у себе, і спогадів таких боюсь теж, але коли пишеться - стає легше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-10 01:15:05 ]
Мікропародія
АДРЕНАЛІН КОХАННЯ
У м"ятій сукні я прийшла додому рано,
Схопив мене мій милий за оті...
"Стрибнула трохи в гречку я, коханий,
Зроби мені масаж - ногами на хребті...
Побий мене а потім - полюби,
Хай краще в синяках, аби лиш не в журбі,
Бо після бійки ще солодше - раювати,
Адреналін відчуть кохання - дикуватий!

Софієчко, цьом. А ти не їдеш до Юлії Бережко-Камінської 23 жовтня у Ворзель? Мабуть, з Уманню доведеться ще почекати з тиждень, як ти кажеш?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-10 07:05:31 ]
Ярославе, цьом і дякую!
Тоді давай точно визначайся із датою усього, бо мені потрібно знати бодай за тиждень. ДО Юлі ще не обіцяю, але спробую.
Дякую за гарний настрій у пародії))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-10-10 13:31:39 ]
І в якого ідіота зможе піднятися рука на ту, яка прийша "у м’ятій сукні, з острахом і тихо"? От якби вона без остраху і не дуже тихо,то... І тоді, у якого ідіота змогла б рука піднятися на жінку?!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-10 18:19:07 ]
Розсмішив)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2010-10-10 15:29:37 ]
Гм... Ну от звідки у такої гарної жінки такі сплески мазохізму? Прямо аж досада бере...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-10 18:19:57 ]
То не у мене, то у моєї ЛГ.... Вона пані дивна (по секрету, їх кілька і вони ці ЛГ між собою навіть незнайомі)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-10 18:23:23 ]
Циганське кохання- чим більше б'є, тим більше любить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-10 18:31:17 ]
)))) Щось типу цього)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-10 21:11:23 ]
Шановні панове, чомусь у мене враження якогось дежавю, чи то я цей же твір десь уже читав, чи це написано за мотивами тут чиїмись, чи образи такі впізнавані, що здаються аж "прочитаними"? :))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-11 10:09:59 ]
А в мене щодня дежавю, як тільки на роботу приходжу. Зразу думаю - десь я уже бачила і цей комп, і стіл, і колег.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-11 10:14:03 ]
:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-11 10:41:31 ]
Дежавю́ (фр. déjà vu — вже бачене) — психічний стан, коли людина відчуває, що вона колись вже була у такій ситуації, проте це відчуття не зв'язується з певним моментом минулого, а належить до «минулого взагалі». Дежавю зазвичай супроводжується відчуттям чудасії і нереальності того, що відбувається. Деякі, до того ж, «відчувають до дрібниць», що відбудеться в найближчі кілька хвилин (deja prevu). Вони бувають впевнені у тому, що здатні передбачити майбутнє.

Термін вперше використаний французьким психологом Емілем Буараком (1851—1917) у книзі L’Avenir des sciences psychiques (Психологія майбутнього).

Протилежний термін Жаме Вю (jamais vu) — ніколи не бачене. Стан, коли людина в звичній обстановці відчуває, що вона тут ніколи не була.
[ред.]
Прояви

Враження від дежавю може бути таким сильним, що спогади про нього можуть зберегтися роками. Проте, як правило, людині не вдається відновити в пам'яті ніяких подробиць про ті події, про які, як їй здається, вона пам'ятала, коли відчувала дежавю.

Дежавю досить поширене явище, дослідження показують, що не менше 70 % людей відчували цей стан хоча б одного разу.

Аналогічні явища — déjà vécu («уже пережите»), déjà entendu (Відчуття ніколи не баченого).

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-11 10:50:48 ]
"Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія - це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі."
Ліна Костенко

Цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-11 10:04:31 ]
Шикарно. Дуже сподобалося!