ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Адель Станіславська (1976) / Вірші

 Пригорни мою душу
Образ твору Пригорни мою душу до серця.
Бачиш? Змерзла від злої негоди...
Зойком дикої пташки озветься,
що в неволі шукає свободи.

Пригорни мою душу до серця.
Відігрій її в теплих долонях,
як любові твоєї нап'ється,
калататиме пульсом у скронях.

Як веселий струмочок весною
зануртує снагою джерельця,
стане крига водою живою...
Пригорни мою душу до серця.


2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-12 15:40:55
Переглядів сторінки твору 4309
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.205 / 5.5  (4.935 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.041 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.10.30 14:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-12 16:12:18 ]
Гарний, легкий вірш, Адель! Мабуть, і писався так само легко.
От тільки до наголосів бажано б уважніше ставитися. У таких словах: закалатАє, навеснІ.
З повагою:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-12 20:24:28 ]
Дякую, Юлечко! Я і справді дещо неуважно поставилася до наголосів. Дається взнаки розмовна мова.:) А з Вашою допомогою - виправилась.:) Ще раз дякую!
Світла, любові, натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-12 16:47:06 ]
Пригорнула би душу до серця
Та, боюсь, не на мене чекає.
Той хто, вірю, до неї озветься,
Десь у пошуках світом блукає.

Передчуваю шквал критики від нашої іменинниці нинішньої (чекає-блукає).;-))) Ну, ось так мені відчулося, так і написалося. Вибач, Юленько, що нехотячи влила малесеньку ложечку дьогтю у бочку твого святкового настрою...(
Аделечко, дуже люблю читати твої твори!Бажаю, щоб твоя душа ніколи не змерзала, а, в разі чого, завжди був під боком той, хто обігріє.З найкращими побажаннями, Патара.;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-12 20:28:19 ]
Та є, Патарочко, той хто зігріває. До нього й горнуся, коли радісно і коли на душі гірко. Бажаю і Вам, моя люба, тільки тепла і рідного, надійного плеча поруч у кожну хвилину життя.
З теплом!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-12 19:23:14 ]
Погоджуюсь із Юлією Гладир. І щодо краси і легкості вірша. І щодо наголосів.
Адель! А що як замінити слова з небажаним наголосом? Наприклад так:

Запульсує жагою у скронях.

Як веселий струмочок небесно
Зануртує снагою джерельця.

Варіантів, звісно, може бути безліч. Вам - вибирати отой єдино-прийнятний для Вашої душі.
Пошукайте. З повагою і щирими побажаннями


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-12 20:36:57 ]
Дякую щиро, пані Любо, за слова підтримки і поради! Дуже приємно мати таких щирих, уважних і доброзичливих читачів-порадників. Ви з Юлею все вірно зауважили, і допомогли виправити вірша на краще. Принаймні, щиро сподіваюсь, що мені це вдалось.
З повагою і теплом.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-12 21:14:13 ]
Таки вдалось! Вітаю! Тепер дуже гарно!
Хіба ще одненьке (вибачте мене, причепу)- МоВ Веселий - важко читається. Особливо тепер, коли дійсно вірш аж бринить джерельцем. Може, все-таки краще - як веселий?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-12 21:24:14 ]
Без сумніу.:) Уже змінюю.;)
Ще раз дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-10-12 22:38:21 ]
Дуже тепло!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-12 22:39:54 ]
Дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-12 23:03:19 ]
Приємний, вишуканий ліризм ,Адель, заворожує. Ви не чаклунка часом? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 08:49:21 ]
Чому ж ні? Звичайно чаклунка.:) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-12 23:42:11 ]
Прекрасна, витончена лірика, Лесю, як завжди. Натхнення і настрою для подальших творчих звершень. Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 08:50:39 ]
Дякую, Михайле. Вам також натхнення і світлого настрою!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2010-11-03 11:15:03 ]
як дуже гарно: "Пригорни мою душу до серця!"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-11-03 23:05:10 ]
Дякую, Маріанно. Мені приємно дуже.:)