ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.

Ірина Вовк
2026.07.14 11:10
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ. Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем. *** – Ти підн

хома дідим
2026.07.14 10:52
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі

Віктор Кучерук
2026.07.14 07:25
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26

Мар'ян Кіхно
2026.07.14 03:23
Я сподіваюсь, у вас ніколи більше не виникне подібна можливість. Але знати про неї надалі доцільно та смішно. На ту мить Україна збиралася в державний кулак, і ми двоє, шниривши на Хрещатику-26, вирішили від балди найнятися ще й перекладачами в Міністер

Володимир Бойко
2026.07.13 19:08
І історію і сучасність підганяють одне під одного. Декому у Варшаві знову закортіло у Варшавський договір. А заодно й під московське сідло. Гонор може перекладатися як «честь», «гідність». Але може також як «пиха» чи «чванство». Вибір за паньством.

Юрій Лазірко
2026.07.13 17:09
те "я" - останнє в зграї літер
на небо квоти обміліле дно
нанизуй музику на вітер
цей сніжно-білий сонм тремтливих нот

те "я" - у слові поминальнім
і глобус для фанатів крутизни
коли відходиш то принаймні

С М
2026.07.13 15:04
Дивлячись у вікна
Як дощить оцей
Дивлячись у вікна на, на
Так ніби навколо
Лиш тільки дощ, про все
Мов що знапастило мене, знаєш
Якби на мені от, ядро & цеп
Так! Ей! Знаєш, є думки

Вячеслав Руденко
2026.07.13 14:41
Таємний кут у скалках скла
Ховає в сон чужі страхи.
Тут все разом - зола й смола
І день і ніч, вовки й птахи.

Добро і зло - чужі світи!
Таємний кут між маяття.
Спочинь і ти на самоті,

Тетяна Левицька
2026.07.13 14:28
Скинувши зажуру із чола,
Дочекавшись слушної нагоди,
Врешті-решт зустрілись, узяла
Трохи коньячку і бутербродів.

Як давно не бачились. З-під вій
Очі ніжні, мов черемха біла.
Бачиш, як завчасно, любий мій,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Софія Кримовська (1979) / Вірші

 Ти не поруч
Образ твору Ти не поруч. Ти дихаєш важко у спину.
Як сумління, як тінь, як провина і гріх.
Дощ попереду нас, невблаганно, невпинно.
Жовтень кинеться в ноги, а ще ж не згорів.
Він молитиме, може, за мене у тебе,
простягатиме руки багряних листків,
буде вити вітрами холодного степу...
Та чи ти це почуєш, коли б і хотів?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-13 18:01:15
Переглядів сторінки твору 5085
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.013 / 5.5  (5.208 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.229 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.07.14 21:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 18:14:07 ]
Софіє! Гарно. Але є два запитання: Як на мене, то коли ви чуєте чийсь подих, то хтось вже апріорі знаходиться поруч. Хоча я зрозумів, що ви мали на увазі длизьку людину яка стояла з вами пліч-о-пліч, а нині вже ні. Чи не так? Як на мене варто грунтовніше подумати над цим місцем. По-друге, "Та чи ти це ..." - забагато односкладових слів. Хоча по суті вірно. Але, як на мене, не зовсім благозвучно. Може варто звернути увагу на це місце?
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 18:54:08 ]
Дякую за змістовну пораду... Подумаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 18:18:16 ]
Охохо... і чому натхнення дається такою ціною...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 18:24:13 ]
Пані Зоряно! Натнення не має ціни - воно безцінне. Пробачте, якщо "огризаюся". Сподіваюся, що інколи роблю це доречно.
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 18:55:07 ]
і цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 18:54:28 ]
цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 19:38:25 ]
Цьом! Усім!
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 19:49:58 ]
Гарно, Софіє! Особливо приваблює "Дощ попереду нас..." і про жовтень.
І Вам сонечка - в життя і в поезію:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 20:13:49 ]
Цьомики, Юленько!!!!!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 20:06:51 ]
"Простягатиме руки багряних листків"
Гарно. Образно.
А ось щодо "Жовтень ляже У ноги" - маю певний сумнів.Щось тут не так. Може, краще: "Жовтень ляже ПІД ноги" (як листя лягає під ноги). Можна ще "Жовтень ляже в ногах" (але тут уже небажані асоціації з тваринками, це теж, мабуть, не те). Вам легше буде знайти потрібний варіант. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 20:15:12 ]
Дякую дуже!
Я подумаю, щодо як жовтень має лягти.... просто він має у нього просити за мою ЛГ.... Покумекаю...
Дякую!!!
Любові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 20:35:05 ]
Я зрозуміла, Софіє, Вашу задумку. То, може, тоді "Жовтень кинеться в ноги"? (Вибачте за нав'язливість. Але моє бажання допомогти - щире).
Бажаю Вам швидше порозумітися з Вашим Жовтнем! І нових гарних віршів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 22:37:21 ]
Дякую!
Так буде краще!
Цьом і міняю))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 23:24:19 ]
От і навіяв Ваш вірш думки. Як важко, іноді, почути те, що жовтень хоче нам сказати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 23:29:13 ]
справді....
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-14 10:38:20 ]
Ох і кидає тим бідним жовтнем...;-))) Головне, Софійко, що всі зрозуміли стан твоєї душі, а це, на мою думку, ОСНОВНЕ! ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 18:48:31 ]
Цьомики, Патарочко!
Сьогодні у душі інша пісня)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-07 15:10:43 ]
як тебе обсіли зауваженнями)))
що сказати...
ото і весь драматизм (нема суперечності)у 1-му рядку! Тим паче, другим рядком все пояснено.
І розумію недосконалу на перший погляд стилістику "жовтень ляже у ноги". Тут у тебе злились такі прояви осені, як динаміка природних змін у раптове вмирання: листок, що відірвався від гілки, летить з вітром - живе, але у будь-яку мить може бути прикутий до цегли у розщелині будинку чи загинути під підошвою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-11-07 15:32:28 ]
Дякую за розуміння!
Сонечка!!!