ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимар
2026.02.23 23:31
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.

Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:

Микола Дудар
2026.02.23 21:19
Чи матюкаюсь я? Так, але нині рідше, а ось в старі часи ого-го! Згадав, дай, думаю, в кілька слів про красивий матючок...
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те

Юрко Бужанин
2026.02.23 17:04
Уперто нас минає брудершафт.
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!

Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і

Артур Сіренко
2026.02.23 16:41
Над рікою, що зветься Турбота
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності

Артур Курдіновський
2026.02.23 16:20
Пішов за обрій січень кришталевий,
Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.

Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,

Ігор Шоха
2026.02.23 15:16
Ми власної історії народ
і незалежні від сусід і сказу
на тлі невиліковної прокази
скажених іродів та воєвод,
а також від протекції заброд
і від комуністичної зарази.
Нехай під ними вигорить земля
і що би не стояло на заваді –

Світлана Пирогова
2026.02.23 13:58
Зима тримає небо у полоні,
Затиснувши у крижані лещата.
Ще сплять сади, ще інею багато.
Загублено тепло в німій короні.

Та сонце вже затримує в долоні
Цнотливі промені, що бавлять очі.
І хоч морозна віхола шепоче,

Марія Дем'янюк
2026.02.23 12:23
Частину серця, зіроньку душі
Лишаю там, де небо у ковші —
Між горами. Де димчасті мережки
Вбирають гори не в хустки, в сережки.
І зіглядаються зеленолицьо
Красуні-гори до гнізда орлиці.
Шепочуть буки: не минеш розлуки.
Смереки кажуть, що вже осінь

Борис Костиря
2026.02.23 11:27
Я вийду на майдан, на велелюдний простір,
На людський суд і глум, на торжище століть.
Я покладу, як неповторний промінь,
Свої думки й страхи, як спалахи квилінь.

Я вийду на майдан, на суд людський і Божий.
Нехай стинає кат що хоче, а проте
Не

Ігор Терен
2026.02.23 10:16
                І
Весна розпочинається з калюж,
а далі... все в руці ентузіаста –
і проліски, і витинанки рясту,
але насправді хочемо чимдуж
оновлення осиротілих душ
у дусі правоти Екклезіаста.

В Горова Леся
2026.02.23 07:30
Не знаю я шипи взялись відкіль.
І слово - чи зродилося у терні?
У закутках душі, де хмуро й темно,
Призначення і смак втрачає сіль.

То ж вибач. Не тримаючи образ
Зламати колючки і легко й просто.
І благодать Великоднього посту

Віктор Кучерук
2026.02.23 05:30
Це ж так треба любить Україну,
Щоб її лише слухати спів,
У якому то крик журавлиний,
То задумливий шерхіт лугів.
Це ж так треба любить Україну,
Що б вона лиш приходила в сни
На які я чекаю щоднини,
Як узимку на з'яву весни.

Володимир Невесенко
2026.02.22 21:14
Хлюпоче дощ і вітер дзенька.
Стою, укутаний плащем.
Безлюдна площа. Лиш одненька
танцює жінка під дощем.

Прилипла суконька до тіла,
злітають коси раз у раз,
і їй нема до того діла,

Володимир Невесенко
2026.02.22 21:00
Сполоханий ранок давно від’ятрів
і землю розбурхав схололу,
і хмари ковзнули в обійми вітрів
й дощем полилися додолу.

Околицю вкрила густа пелена,
тьмяніють будинків зіниці,
і грім торохтить, і небес далина

Євген Федчук
2026.02.22 15:39
Мільярди років крутиться Земля.
На ній усе міняється із часом.
Але природа ( і то бачим ясно)
Змінити неспроможна москаля.
Віки ідуть, міняється усе.
Щиріші стають люди і добріші,
Життя у них покращується, лише
Від москалів лайном так і несе.

Олена Побийголод
2026.02.22 14:23
Леонід Радін (1860-1900)

Друзі, сміливо, у ногу!
Дух зміцнимо в боротьбі.
В царство свободи дорогу
ми проторуєм собі.

Вийшли ми всі із народу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Софія Кримовська (1979) / Вірші

 Ти не поруч
Образ твору Ти не поруч. Ти дихаєш важко у спину.
Як сумління, як тінь, як провина і гріх.
Дощ попереду нас, невблаганно, невпинно.
Жовтень кинеться в ноги, а ще ж не згорів.
Він молитиме, може, за мене у тебе,
простягатиме руки багряних листків,
буде вити вітрами холодного степу...
Та чи ти це почуєш, коли б і хотів?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-13 18:01:15
Переглядів сторінки твору 4839
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.013 / 5.5  (5.207 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.215 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.02.10 20:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 18:14:07 ]
Софіє! Гарно. Але є два запитання: Як на мене, то коли ви чуєте чийсь подих, то хтось вже апріорі знаходиться поруч. Хоча я зрозумів, що ви мали на увазі длизьку людину яка стояла з вами пліч-о-пліч, а нині вже ні. Чи не так? Як на мене варто грунтовніше подумати над цим місцем. По-друге, "Та чи ти це ..." - забагато односкладових слів. Хоча по суті вірно. Але, як на мене, не зовсім благозвучно. Може варто звернути увагу на це місце?
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 18:54:08 ]
Дякую за змістовну пораду... Подумаю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 18:18:16 ]
Охохо... і чому натхнення дається такою ціною...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 18:24:13 ]
Пані Зоряно! Натнення не має ціни - воно безцінне. Пробачте, якщо "огризаюся". Сподіваюся, що інколи роблю це доречно.
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 18:55:07 ]
і цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 18:54:28 ]
цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 19:38:25 ]
Цьом! Усім!
З повагою, Олександр


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 19:49:58 ]
Гарно, Софіє! Особливо приваблює "Дощ попереду нас..." і про жовтень.
І Вам сонечка - в життя і в поезію:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 20:13:49 ]
Цьомики, Юленько!!!!!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 20:06:51 ]
"Простягатиме руки багряних листків"
Гарно. Образно.
А ось щодо "Жовтень ляже У ноги" - маю певний сумнів.Щось тут не так. Може, краще: "Жовтень ляже ПІД ноги" (як листя лягає під ноги). Можна ще "Жовтень ляже в ногах" (але тут уже небажані асоціації з тваринками, це теж, мабуть, не те). Вам легше буде знайти потрібний варіант. Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 20:15:12 ]
Дякую дуже!
Я подумаю, щодо як жовтень має лягти.... просто він має у нього просити за мою ЛГ.... Покумекаю...
Дякую!!!
Любові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 20:35:05 ]
Я зрозуміла, Софіє, Вашу задумку. То, може, тоді "Жовтень кинеться в ноги"? (Вибачте за нав'язливість. Але моє бажання допомогти - щире).
Бажаю Вам швидше порозумітися з Вашим Жовтнем! І нових гарних віршів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 22:37:21 ]
Дякую!
Так буде краще!
Цьом і міняю))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Чернець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 23:24:19 ]
От і навіяв Ваш вірш думки. Як важко, іноді, почути те, що жовтень хоче нам сказати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 23:29:13 ]
справді....
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-14 10:38:20 ]
Ох і кидає тим бідним жовтнем...;-))) Головне, Софійко, що всі зрозуміли стан твоєї душі, а це, на мою думку, ОСНОВНЕ! ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 18:48:31 ]
Цьомики, Патарочко!
Сьогодні у душі інша пісня)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-07 15:10:43 ]
як тебе обсіли зауваженнями)))
що сказати...
ото і весь драматизм (нема суперечності)у 1-му рядку! Тим паче, другим рядком все пояснено.
І розумію недосконалу на перший погляд стилістику "жовтень ляже у ноги". Тут у тебе злились такі прояви осені, як динаміка природних змін у раптове вмирання: листок, що відірвався від гілки, летить з вітром - живе, але у будь-яку мить може бути прикутий до цегли у розщелині будинку чи загинути під підошвою...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-11-07 15:32:28 ]
Дякую за розуміння!
Сонечка!!!