ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олег Герман
2025.09.01 21:14
Згорів на роботі" — це не про пожежника, як в чорному анекдоті, а про багатьох із нас. Навколо терміну "вигорання" існує багато спекуляцій і недостовірних тверджень, що вкотре розповсюджує поп-психологія. Це не про перевтому і не "забагато роботи". Т

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!

Віктор Кучерук
2025.08.31 07:37
Жовтіє й сохне бадилиння
Чортополоху, бо в цей час
Пора осіння безупинно
Виносить твори напоказ.
Поля вбирає в позолоту,
А в дрантя – вкутує сади,
Мов демонструє так роботи
Своєї плавної ходи.

Володимир Бойко
2025.08.31 01:53
Тим, хто нічого доброго не сотворив, найлегше зневажати творчість інших. Аби розібратися із чимось, окрім півлітри потрібна ще й клепка. Шукав істину, а знайшов саме вино. Поїв добрив і стало недобре. Від сюрпризу зостався лише сюр. До гарн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Сидорович (1973) / Вірші

 Яка різниця?
Яка різниця – склянка чи стакан?
Аби напиться.
Чи є відмінність – раб чи, може, пан?
Зоря - зарница?
Яке нам діло – русич ти, москаль?
Слова чи перли?..
Гей, українці! Хто це вас приспав?
Чи ви вже вмерли?!
Де ваші думи, що вогнем горять,
Бо небайдужі?
Де ваші справи, де могутня рать,
Де ваші душі?
Чи між минулим і майбутнім днем
Уже парсеки?
Чи ми готові продавать себе
Комусь на секонд?
Не вірю, Боже! Ти нам говорив,
Що спершу – Слово.
…Знайди його. Шануй. Боготвори.
Любімо мову!
13.10.10 р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-13 20:36:08
Переглядів сторінки твору 5270
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.800 / 5.5  (4.848 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.638 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.11.26 15:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 20:55:43 ]
Знаете ли, и я стараюсь писать образно.
И тоже не всегда удается.
А на призывы народ нынче, насколько я понимаю, "не ведется". Во-первых, жить хочется, а во-вторых, наверное, нужно, чтобы сами созрели.
Так как мы порой на дискотеке. Увидели друг дружку, два-три танца, по коктейлю, по "травке" - и только бегом. Куда, догадаться несложно.
Это называется "спонтанно". А на призывы, по-моему, не те ведутся. Потом возникают проблемы.
Прошу пардона за возможный офф-топ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 21:03:23 ]
Дякую за коментар. Цілком можливо, цей вірш не дуже вдалий. Даруйте за пафосність, не знаю, чи не занадто я замаскувала ідею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 21:15:11 ]
Не очень. Все ведь понятно.
Но я считанные месяцы моего пребывания на сайте смекнул, что поэтические образы, которые, как у вас говорят, "не налазять на голову" вызывают интерес. Нет, это не значит, что нужно плыть в русле чьих-то интересов, но если наши коллеги почитают высокую поэзию, то стоит ли предлагать им что-то наподобие агитации?
Я, конечно же, могу ошибаться.
Поэтому я, безусловно, не критикую, не советую, а с вашего разрешения поделился соображениями вслух.
Пусть все видят, какой я дурак.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 21:16:49 ]
Пардон. "За считанные месяцы".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 21:37:25 ]
Вартісний вірш, Лесю. Чи достукається до глухих сердець? Важко сказати... Тільки пафосу я в ньому не побачила. Анітрохи. То, швидше, наболіле, що вкотре вертається на круги своя...
Доступні мені 5.5
Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 22:10:05 ]
Спасибі сердечне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 22:26:03 ]
Велике спасибі, Лесю, за вірш. Ви дуже гарно описали те, що нам болить. Ваш вірш, як і твори багатьох талановитих УКРАЇНСЬКИХ поетів, вселяє надію на те, що попри все, українське слово жило живе і буде жити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 00:08:30 ]
молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 00:29:45 ]
Цікава форма подачі матеріалу-думки-ідеї-наболілого-вистражданого... Супер!
Але в одному правий Алексій. Останні два рядки справді більше нагадують агітку, ніж поезію. Певно, я переконаний, їх потрібно замінити образно-емоційним символом, який сам потягне за собою виловлені тут надто прямолінійно висновки.
Думаю, ні! - впевнений, що у талановитої Лесі це вийде неперевершено красиво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 08:08:11 ]
Спасибо за понимание, уважаемый Василий.
А народ, действительно, не раскачать на очередной подвиг как движущую силу большинства разрушительных процессов, затеваемых политическими интриганами.
В одном из комментариев я увидел и проявления пещерного национализма. Да, в прилагательном, выделенным крупным шрифтом. Я уже знаю, чьи авторские страницы меня отныне не интересуют.

Удач-дач-дач Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-14 08:47:53 ]
Алексію, та немає тут ніякого, як Ви виразились, печерного націоналізму. Можливо, Ви не досить інформовані, але просто зараз українцям хочуть нав'язати двомовність (хоча й ми так стали двомовні за часів Радянського Союзу). А мова - це те, що і є визначальною рисою народу. От чому росіяни, які все життя живуть в Україні, не можуть (не хочуть?) вивчити українську мову, а добиваються, аби українці розмовляли російською? Адже скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина. От Вам цікаво вивчити українську мову, хоч Ви і проживаєте в Якутії. А їм, які проживають в Україні - ні. Як, на Вашу думку, у чому тут справа?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 10:32:18 ]
Перші ноти вірша мене ледь не обурили (Як яка різниця?!) А потім я зрозуміла Вашу гірку іронію. Так Ви показали нашу невиправдану байдужість до рідного слова. Я дуже поважаю росіян за шану і любов до рідної мови, поляків тощо...
Коли ж МИ навчимося боготворити рідну мову? Поділяю Вашу думку. І заклик "Любімо мову!" все ще потрібний і актуальний. З часів Сосюри мало що змінилося. На жаль... Такі вірші потрібні. Вода (крапля за краплею) камінь точить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-14 10:44:10 ]
Вищий клас!!! От так і треба БУДИТИ українців, пані Лесю. Не усі, звичайно, сплять, це сьогодні буде ще раз доведено на Софіївській площі, але багато таких, що впали у літаргічний сон. Будіть, рибонько, будіть!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-14 10:47:19 ]
Чому ми нормально сприймаємо агітки противників нашої мови і борців за двуязычие, а нам агітками, що не можна користуватися?.. У святій боротьбі усі засоби ВИПРАВДАНІ!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-14 20:38:54 ]
Люди добрі, дякую за підтримку. З одного боку, не була впевнена, ще така "агітка" буде комусь цікава. З іншого -- за день до того розмовляла по телефону з Ольгою Кіс. У неї на роботі склалася ситуація, коли їй доводилося наполегливо доводити, що не можна "пускати" слова, які не є власне українськими, у музеї. Найголовніше -- вона боролася за одне слово! Підняла кілька словників і довела: не варто вживати "стакан". Але найголовніше -- варто відстоювати кожне слово рідної мови. Бо колись може бути пізно. Даруйте, щось я розписалася.