ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.06.03 07:00
* * *
Вуж плазує на городі
І городину не шкодить,
А ось курка при нагоді
Поклює коренеплоди,
Повисмикує розсаду
І грядки втрамбує радо,
Викликаючи досаду
В тих, що сіє те і садить...

С М
2026.06.02 22:13
Кейданс і Кескейд (King Crimson)
Кейданс і Кескейд
Хлопця на ймення Джейд
Вхопили у півтемряві
Поки зал набивсь ущерть

Муркіт, шепіт “Нас займи
Раді догодити ми”

Світлана Пирогова
2026.06.02 17:31
Жимолость (бружель)
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.

У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Чорні квіти
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -

Вячеслав Руденко
2026.06.02 15:29
...туди, де досить малої крихти...
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
На смак
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Хвазан
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Самопізнання
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі

Ірина Вовк
2026.06.02 10:36
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 5)
V. СОНЦЕ З ПІВДНЯ Зима 1043 року сковувала Київ кригою, але серця людей палали від хвилювання. На дніпровських схилах зібрався натовп, бо з півдня, пробиваючись крізь засніжені річкові простори, сунула небачена раніше сила. Це повертався в і н. Біл

хома дідим
2026.06.02 08:43
* 102 *
він вийшов до режиму бога
покинувши вино хліб сіль
сусід вважав його за йога
а сам пиячив той сусід
йому здавалося ще трохи
і стане легко звідусіль
сусід той час привів небогу
стогнав із нею десь в куті

Охмуд Песецький
2026.06.02 07:47
Коли тебе немає
Мої сердечні ув'язнення і спускання на землю з високих веж несвобод не передбачають втеч, а тільки терміни. Рецидивістам "не світить" амністія. Час – і тільки він, є тим механізмом, який спрацьовує для свободи – тихо і без ефектів, які притаманні подіб

Віктор Кучерук
2026.06.02 05:27
* * *
Я міг би загинути вчора
І зараз лежати в труні,
Або в тісноті коридору
Заклякти в останньому сні.
Донині руїни будинку,
Ще теплі від крові й вогню, -
Нагадують кожну хвилинку
Про долю щасливу мою.

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Весна
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами

хома дідим
2026.06.01 17:35
* 101 *
в житті холоднім і похмурім
чогось хотів кудись-там біг
за снами уві снах моїх
і в церкві тільки та премудрість
мене оточували мури
на цім лазурнім небодні
цикуту радили мені
а в перлах порпалися кури

Ольга Олеандра
2026.06.01 15:25
***
У кожній з нас є Щось позалюдське.
У кожному. Без винятків. Й неясно
це Щось несимпатичне і жаске
чи неповторно самобутнє і прекрасне?

Воно у нас танцює? Чи лежить
заховане, зарите якнайглибше?
Не через цю відчуженість сюрчить

Федір Паламар
2026.06.01 14:41
Йошамін
В ім’я вищого Життя, нехай буде прославлене горнє Світло! Блиском укрився я, і Світло засяяло світ. Утри стали поодаль і змовлялися проти мене. (…) Муж, який скинув мене зі свого місця на землю (…) ти знищиш їх (…) Не руйнуй творіння Утр і не проганяй
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Сидорович (1973) / Вірші

 Яка різниця?
Яка різниця – склянка чи стакан?
Аби напиться.
Чи є відмінність – раб чи, може, пан?
Зоря - зарница?
Яке нам діло – русич ти, москаль?
Слова чи перли?..
Гей, українці! Хто це вас приспав?
Чи ви вже вмерли?!
Де ваші думи, що вогнем горять,
Бо небайдужі?
Де ваші справи, де могутня рать,
Де ваші душі?
Чи між минулим і майбутнім днем
Уже парсеки?
Чи ми готові продавать себе
Комусь на секонд?
Не вірю, Боже! Ти нам говорив,
Що спершу – Слово.
…Знайди його. Шануй. Боготвори.
Любімо мову!
13.10.10 р.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-13 20:36:08
Переглядів сторінки твору 5565
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.800 / 5.5  (4.848 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.638 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.11.26 15:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 20:55:43 ]
Знаете ли, и я стараюсь писать образно.
И тоже не всегда удается.
А на призывы народ нынче, насколько я понимаю, "не ведется". Во-первых, жить хочется, а во-вторых, наверное, нужно, чтобы сами созрели.
Так как мы порой на дискотеке. Увидели друг дружку, два-три танца, по коктейлю, по "травке" - и только бегом. Куда, догадаться несложно.
Это называется "спонтанно". А на призывы, по-моему, не те ведутся. Потом возникают проблемы.
Прошу пардона за возможный офф-топ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 21:03:23 ]
Дякую за коментар. Цілком можливо, цей вірш не дуже вдалий. Даруйте за пафосність, не знаю, чи не занадто я замаскувала ідею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 21:15:11 ]
Не очень. Все ведь понятно.
Но я считанные месяцы моего пребывания на сайте смекнул, что поэтические образы, которые, как у вас говорят, "не налазять на голову" вызывают интерес. Нет, это не значит, что нужно плыть в русле чьих-то интересов, но если наши коллеги почитают высокую поэзию, то стоит ли предлагать им что-то наподобие агитации?
Я, конечно же, могу ошибаться.
Поэтому я, безусловно, не критикую, не советую, а с вашего разрешения поделился соображениями вслух.
Пусть все видят, какой я дурак.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 21:16:49 ]
Пардон. "За считанные месяцы".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 21:37:25 ]
Вартісний вірш, Лесю. Чи достукається до глухих сердець? Важко сказати... Тільки пафосу я в ньому не побачила. Анітрохи. То, швидше, наболіле, що вкотре вертається на круги своя...
Доступні мені 5.5
Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 22:10:05 ]
Спасибі сердечне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 22:26:03 ]
Велике спасибі, Лесю, за вірш. Ви дуже гарно описали те, що нам болить. Ваш вірш, як і твори багатьох талановитих УКРАЇНСЬКИХ поетів, вселяє надію на те, що попри все, українське слово жило живе і буде жити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 00:08:30 ]
молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 00:29:45 ]
Цікава форма подачі матеріалу-думки-ідеї-наболілого-вистражданого... Супер!
Але в одному правий Алексій. Останні два рядки справді більше нагадують агітку, ніж поезію. Певно, я переконаний, їх потрібно замінити образно-емоційним символом, який сам потягне за собою виловлені тут надто прямолінійно висновки.
Думаю, ні! - впевнений, що у талановитої Лесі це вийде неперевершено красиво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 08:08:11 ]
Спасибо за понимание, уважаемый Василий.
А народ, действительно, не раскачать на очередной подвиг как движущую силу большинства разрушительных процессов, затеваемых политическими интриганами.
В одном из комментариев я увидел и проявления пещерного национализма. Да, в прилагательном, выделенным крупным шрифтом. Я уже знаю, чьи авторские страницы меня отныне не интересуют.

Удач-дач-дач Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-14 08:47:53 ]
Алексію, та немає тут ніякого, як Ви виразились, печерного націоналізму. Можливо, Ви не досить інформовані, але просто зараз українцям хочуть нав'язати двомовність (хоча й ми так стали двомовні за часів Радянського Союзу). А мова - це те, що і є визначальною рисою народу. От чому росіяни, які все життя живуть в Україні, не можуть (не хочуть?) вивчити українську мову, а добиваються, аби українці розмовляли російською? Адже скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина. От Вам цікаво вивчити українську мову, хоч Ви і проживаєте в Якутії. А їм, які проживають в Україні - ні. Як, на Вашу думку, у чому тут справа?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 10:32:18 ]
Перші ноти вірша мене ледь не обурили (Як яка різниця?!) А потім я зрозуміла Вашу гірку іронію. Так Ви показали нашу невиправдану байдужість до рідного слова. Я дуже поважаю росіян за шану і любов до рідної мови, поляків тощо...
Коли ж МИ навчимося боготворити рідну мову? Поділяю Вашу думку. І заклик "Любімо мову!" все ще потрібний і актуальний. З часів Сосюри мало що змінилося. На жаль... Такі вірші потрібні. Вода (крапля за краплею) камінь точить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-14 10:44:10 ]
Вищий клас!!! От так і треба БУДИТИ українців, пані Лесю. Не усі, звичайно, сплять, це сьогодні буде ще раз доведено на Софіївській площі, але багато таких, що впали у літаргічний сон. Будіть, рибонько, будіть!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-14 10:47:19 ]
Чому ми нормально сприймаємо агітки противників нашої мови і борців за двуязычие, а нам агітками, що не можна користуватися?.. У святій боротьбі усі засоби ВИПРАВДАНІ!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-14 20:38:54 ]
Люди добрі, дякую за підтримку. З одного боку, не була впевнена, ще така "агітка" буде комусь цікава. З іншого -- за день до того розмовляла по телефону з Ольгою Кіс. У неї на роботі склалася ситуація, коли їй доводилося наполегливо доводити, що не можна "пускати" слова, які не є власне українськими, у музеї. Найголовніше -- вона боролася за одне слово! Підняла кілька словників і довела: не варто вживати "стакан". Але найголовніше -- варто відстоювати кожне слово рідної мови. Бо колись може бути пізно. Даруйте, щось я розписалася.