ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Забути про квіти
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Артур Сіренко
2026.10.26 22:33
Перед падолистом
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Ципріан Каміль Норвід
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
* 240 *
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Від'їзд
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Повішений
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лик безсоння
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Cінабоном білих маків…
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Розкладене по поличках
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
* * *
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
Лімерики G 1
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
* * *
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач (The Beatles)
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
***
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
Притча про Синього Птаха і Зоряну Душу
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Леся Сидорович (1973) / Вірші

 Яка різниця?
Яка різниця – склянка чи стакан?
Аби напиться.
Чи є відмінність – раб чи, може, пан?
Зоря - зарница?
Яке нам діло – русич ти, москаль?
Слова чи перли?..
Гей, українці! Хто це вас приспав?
Чи ви вже вмерли?!
Де ваші думи, що вогнем горять,
Бо небайдужі?
Де ваші справи, де могутня рать,
Де ваші душі?
Чи між минулим і майбутнім днем
Уже парсеки?
Чи ми готові продавать себе
Комусь на секонд?
Не вірю, Боже! Ти нам говорив,
Що спершу – Слово.
…Знайди його. Шануй. Боготвори.
Любімо мову!
13.10.10 р.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-13 20:36:08
Переглядів сторінки твору 5776
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.800 / 5.5  (4.848 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.638 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.11.26 15:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 20:55:43 ]
Знаете ли, и я стараюсь писать образно.
И тоже не всегда удается.
А на призывы народ нынче, насколько я понимаю, "не ведется". Во-первых, жить хочется, а во-вторых, наверное, нужно, чтобы сами созрели.
Так как мы порой на дискотеке. Увидели друг дружку, два-три танца, по коктейлю, по "травке" - и только бегом. Куда, догадаться несложно.
Это называется "спонтанно". А на призывы, по-моему, не те ведутся. Потом возникают проблемы.
Прошу пардона за возможный офф-топ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 21:03:23 ]
Дякую за коментар. Цілком можливо, цей вірш не дуже вдалий. Даруйте за пафосність, не знаю, чи не занадто я замаскувала ідею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 21:15:11 ]
Не очень. Все ведь понятно.
Но я считанные месяцы моего пребывания на сайте смекнул, что поэтические образы, которые, как у вас говорят, "не налазять на голову" вызывают интерес. Нет, это не значит, что нужно плыть в русле чьих-то интересов, но если наши коллеги почитают высокую поэзию, то стоит ли предлагать им что-то наподобие агитации?
Я, конечно же, могу ошибаться.
Поэтому я, безусловно, не критикую, не советую, а с вашего разрешения поделился соображениями вслух.
Пусть все видят, какой я дурак.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 21:16:49 ]
Пардон. "За считанные месяцы".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 21:37:25 ]
Вартісний вірш, Лесю. Чи достукається до глухих сердець? Важко сказати... Тільки пафосу я в ньому не побачила. Анітрохи. То, швидше, наболіле, що вкотре вертається на круги своя...
Доступні мені 5.5
Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 22:10:05 ]
Спасибі сердечне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 22:26:03 ]
Велике спасибі, Лесю, за вірш. Ви дуже гарно описали те, що нам болить. Ваш вірш, як і твори багатьох талановитих УКРАЇНСЬКИХ поетів, вселяє надію на те, що попри все, українське слово жило живе і буде жити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 00:08:30 ]
молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 00:29:45 ]
Цікава форма подачі матеріалу-думки-ідеї-наболілого-вистражданого... Супер!
Але в одному правий Алексій. Останні два рядки справді більше нагадують агітку, ніж поезію. Певно, я переконаний, їх потрібно замінити образно-емоційним символом, який сам потягне за собою виловлені тут надто прямолінійно висновки.
Думаю, ні! - впевнений, що у талановитої Лесі це вийде неперевершено красиво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 08:08:11 ]
Спасибо за понимание, уважаемый Василий.
А народ, действительно, не раскачать на очередной подвиг как движущую силу большинства разрушительных процессов, затеваемых политическими интриганами.
В одном из комментариев я увидел и проявления пещерного национализма. Да, в прилагательном, выделенным крупным шрифтом. Я уже знаю, чьи авторские страницы меня отныне не интересуют.

Удач-дач-дач Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-14 08:47:53 ]
Алексію, та немає тут ніякого, як Ви виразились, печерного націоналізму. Можливо, Ви не досить інформовані, але просто зараз українцям хочуть нав'язати двомовність (хоча й ми так стали двомовні за часів Радянського Союзу). А мова - це те, що і є визначальною рисою народу. От чому росіяни, які все життя живуть в Україні, не можуть (не хочуть?) вивчити українську мову, а добиваються, аби українці розмовляли російською? Адже скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина. От Вам цікаво вивчити українську мову, хоч Ви і проживаєте в Якутії. А їм, які проживають в Україні - ні. Як, на Вашу думку, у чому тут справа?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 10:32:18 ]
Перші ноти вірша мене ледь не обурили (Як яка різниця?!) А потім я зрозуміла Вашу гірку іронію. Так Ви показали нашу невиправдану байдужість до рідного слова. Я дуже поважаю росіян за шану і любов до рідної мови, поляків тощо...
Коли ж МИ навчимося боготворити рідну мову? Поділяю Вашу думку. І заклик "Любімо мову!" все ще потрібний і актуальний. З часів Сосюри мало що змінилося. На жаль... Такі вірші потрібні. Вода (крапля за краплею) камінь точить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-14 10:44:10 ]
Вищий клас!!! От так і треба БУДИТИ українців, пані Лесю. Не усі, звичайно, сплять, це сьогодні буде ще раз доведено на Софіївській площі, але багато таких, що впали у літаргічний сон. Будіть, рибонько, будіть!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-14 10:47:19 ]
Чому ми нормально сприймаємо агітки противників нашої мови і борців за двуязычие, а нам агітками, що не можна користуватися?.. У святій боротьбі усі засоби ВИПРАВДАНІ!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-14 20:38:54 ]
Люди добрі, дякую за підтримку. З одного боку, не була впевнена, ще така "агітка" буде комусь цікава. З іншого -- за день до того розмовляла по телефону з Ольгою Кіс. У неї на роботі склалася ситуація, коли їй доводилося наполегливо доводити, що не можна "пускати" слова, які не є власне українськими, у музеї. Найголовніше -- вона боролася за одне слово! Підняла кілька словників і довела: не варто вживати "стакан". Але найголовніше -- варто відстоювати кожне слово рідної мови. Бо колись може бути пізно. Даруйте, щось я розписалася.