ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.04.12 09:15
Колишній секретар Центральної Ради Євген Онацький згодом в еміграції випустив серію нарисів про видатних людей «Портрети в профіль» з дуже красномовними назвами.
Так, нарис про Володимира Вінниченка називається «Чесність із собою», про Михайла Грушевсько

Іван Потьомкін
2026.04.11 22:04
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

хома дідим
2026.04.11 16:01
у цьому світі пів прозорім
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл

Борис Костиря
2026.04.11 15:58
Монотонне бурчання води
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.

Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,

Олена Побийголод
2026.04.11 13:28
Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)

Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!

    Підіймайся на зарядку,

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -

Юрій Лазірко
2026.04.10 16:49
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути

С М
2026.04.10 14:08
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних

Твій шизоїде 21-й вік

Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі

Юхим Семеняко
2026.04.10 11:51
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення. Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар

Борис Костиря
2026.04.10 11:44
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.

Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя

Артур Курдіновський
2026.04.09 21:35
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є

Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Сидорович (1973) / Вірші

 Яка різниця?
Яка різниця – склянка чи стакан?
Аби напиться.
Чи є відмінність – раб чи, може, пан?
Зоря - зарница?
Яке нам діло – русич ти, москаль?
Слова чи перли?..
Гей, українці! Хто це вас приспав?
Чи ви вже вмерли?!
Де ваші думи, що вогнем горять,
Бо небайдужі?
Де ваші справи, де могутня рать,
Де ваші душі?
Чи між минулим і майбутнім днем
Уже парсеки?
Чи ми готові продавать себе
Комусь на секонд?
Не вірю, Боже! Ти нам говорив,
Що спершу – Слово.
…Знайди його. Шануй. Боготвори.
Любімо мову!
13.10.10 р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-13 20:36:08
Переглядів сторінки твору 5463
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.800 / 5.5  (4.848 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.638 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.11.26 15:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 20:55:43 ]
Знаете ли, и я стараюсь писать образно.
И тоже не всегда удается.
А на призывы народ нынче, насколько я понимаю, "не ведется". Во-первых, жить хочется, а во-вторых, наверное, нужно, чтобы сами созрели.
Так как мы порой на дискотеке. Увидели друг дружку, два-три танца, по коктейлю, по "травке" - и только бегом. Куда, догадаться несложно.
Это называется "спонтанно". А на призывы, по-моему, не те ведутся. Потом возникают проблемы.
Прошу пардона за возможный офф-топ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 21:03:23 ]
Дякую за коментар. Цілком можливо, цей вірш не дуже вдалий. Даруйте за пафосність, не знаю, чи не занадто я замаскувала ідею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 21:15:11 ]
Не очень. Все ведь понятно.
Но я считанные месяцы моего пребывания на сайте смекнул, что поэтические образы, которые, как у вас говорят, "не налазять на голову" вызывают интерес. Нет, это не значит, что нужно плыть в русле чьих-то интересов, но если наши коллеги почитают высокую поэзию, то стоит ли предлагать им что-то наподобие агитации?
Я, конечно же, могу ошибаться.
Поэтому я, безусловно, не критикую, не советую, а с вашего разрешения поделился соображениями вслух.
Пусть все видят, какой я дурак.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-13 21:16:49 ]
Пардон. "За считанные месяцы".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-13 21:37:25 ]
Вартісний вірш, Лесю. Чи достукається до глухих сердець? Важко сказати... Тільки пафосу я в ньому не побачила. Анітрохи. То, швидше, наболіле, що вкотре вертається на круги своя...
Доступні мені 5.5
Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 22:10:05 ]
Спасибі сердечне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-13 22:26:03 ]
Велике спасибі, Лесю, за вірш. Ви дуже гарно описали те, що нам болить. Ваш вірш, як і твори багатьох талановитих УКРАЇНСЬКИХ поетів, вселяє надію на те, що попри все, українське слово жило живе і буде жити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 00:08:30 ]
молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 00:29:45 ]
Цікава форма подачі матеріалу-думки-ідеї-наболілого-вистражданого... Супер!
Але в одному правий Алексій. Останні два рядки справді більше нагадують агітку, ніж поезію. Певно, я переконаний, їх потрібно замінити образно-емоційним символом, який сам потягне за собою виловлені тут надто прямолінійно висновки.
Думаю, ні! - впевнений, що у талановитої Лесі це вийде неперевершено красиво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-14 08:08:11 ]
Спасибо за понимание, уважаемый Василий.
А народ, действительно, не раскачать на очередной подвиг как движущую силу большинства разрушительных процессов, затеваемых политическими интриганами.
В одном из комментариев я увидел и проявления пещерного национализма. Да, в прилагательном, выделенным крупным шрифтом. Я уже знаю, чьи авторские страницы меня отныне не интересуют.

Удач-дач-дач Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-10-14 08:47:53 ]
Алексію, та немає тут ніякого, як Ви виразились, печерного націоналізму. Можливо, Ви не досить інформовані, але просто зараз українцям хочуть нав'язати двомовність (хоча й ми так стали двомовні за часів Радянського Союзу). А мова - це те, що і є визначальною рисою народу. От чому росіяни, які все життя живуть в Україні, не можуть (не хочуть?) вивчити українську мову, а добиваються, аби українці розмовляли російською? Адже скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина. От Вам цікаво вивчити українську мову, хоч Ви і проживаєте в Якутії. А їм, які проживають в Україні - ні. Як, на Вашу думку, у чому тут справа?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-14 10:32:18 ]
Перші ноти вірша мене ледь не обурили (Як яка різниця?!) А потім я зрозуміла Вашу гірку іронію. Так Ви показали нашу невиправдану байдужість до рідного слова. Я дуже поважаю росіян за шану і любов до рідної мови, поляків тощо...
Коли ж МИ навчимося боготворити рідну мову? Поділяю Вашу думку. І заклик "Любімо мову!" все ще потрібний і актуальний. З часів Сосюри мало що змінилося. На жаль... Такі вірші потрібні. Вода (крапля за краплею) камінь точить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-14 10:44:10 ]
Вищий клас!!! От так і треба БУДИТИ українців, пані Лесю. Не усі, звичайно, сплять, це сьогодні буде ще раз доведено на Софіївській площі, але багато таких, що впали у літаргічний сон. Будіть, рибонько, будіть!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-14 10:47:19 ]
Чому ми нормально сприймаємо агітки противників нашої мови і борців за двуязычие, а нам агітками, що не можна користуватися?.. У святій боротьбі усі засоби ВИПРАВДАНІ!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-14 20:38:54 ]
Люди добрі, дякую за підтримку. З одного боку, не була впевнена, ще така "агітка" буде комусь цікава. З іншого -- за день до того розмовляла по телефону з Ольгою Кіс. У неї на роботі склалася ситуація, коли їй доводилося наполегливо доводити, що не можна "пускати" слова, які не є власне українськими, у музеї. Найголовніше -- вона боролася за одне слово! Підняла кілька словників і довела: не варто вживати "стакан". Але найголовніше -- варто відстоювати кожне слово рідної мови. Бо колись може бути пізно. Даруйте, щось я розписалася.