ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Луцкова (1971) / Вірші

 "Витікають із хмар перестояні згірклі меди"

...але здогонить тебе усе той же сніг, і щоразу він буде іншим

Іван Андрусяк

Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Ярослав Чорногуз 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Сергей Цюрко 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-15 23:00:16
Переглядів сторінки твору 12185
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.09.04 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дід Ніхто (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-15 23:16:05 ]
впевнено я б замінив на розчерком: Наче знак розділовий, що розчерком речення дробить. Класний вірш

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:00:13 ]
Чао, Руф. Слуш-но, но... Задумка була така: знак розділовий - ма-аленький, а й собі впевнено пнеться дробити ве-елике речення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 23:22:56 ]
Вав, чудово, Світланцю :)
Тра’ (мені теперка бігти ) і купити іще цигарок (хоча не палю).
Купа знахідок - на відро дощу буде...
"Ви-тікатиму тихо, як Ви. Дише час: тік-не-так." - абалєть і не дихати.
"Просто в груди, як титул, всмоктався роздвоєний знак," - а що то за знак, коли не секрет?
Та і все решта - супер.
Може хіба:
"ниць",
"Всевидячім Очі" (раз уже попереднє з великої, нє?)
"піД Дих"...
!!!!!
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-15 23:49:26 ]
Роздвоєний знак - то язик у-у-удавовий :)Да, наравиться тобі,де дихають і хекають :) Протру зараз Око, бо ніц не бачу. О. ЛЮ, і я не палю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:08:40 ]
А, Юр, "піД Дих" - це типу "д-д-д, д-д-д, як холодно" - на крижині чистого аркуша, що передрейфував із твоєї сторінки у мою підсвідомість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-15 23:45:03 ]
БРАВО!!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 16:57:36 ]
Скільки знаків нероздвоєних!.. Дякую, Софі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 00:06:03 ]
Жахлива і прекрасна, страшна і велична самотність, боюся сказати якого, щоб не переборщити, поета. Все ж таки великого! Таке одкровення, таке проникнення у позасвідомість... Терновий вінок Ви вже здобули, Світлано, а пишноти, амброзії, лаври чомусь здаються сміттям на цьому фоні.
Несказанно прекрасно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:05:51 ]
Чорногузе, соколику, що ж Ви так по-чаїному наді мною кигичете?.. Вінки тернові мені даруєте у вигляді "6", а знаєте ж, які наслідки після такого "коронування"... Хоча... (крутицця перед дзеркалом) А!.. Падлєцу - всьо к ліцу! Цьом у щічку.
Завжди із розпростертими обіймами, намагаючись обійняти Вашу "необ'ятність" :)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 00:14:19 ]
сподобалось

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:13:21 ]
Коли вже я Вас, пане Анатолію, розговорю? Усе Вам, як у тесті - так, ні, не знаю :) Дякую сердечно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 00:19:14 ]
Таке варто було трирічного написання )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 00:19:48 ]
Аааа, навіть шестирічного, сорі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:21:35 ]
Якщо підіграти Чорногузиковій "возвишенності", то можна сказати, що цей вірш писатиметься все життя :)) А якщо не підігрувати, то насправді я його, вірша, побоююсь. Довго лежав. Поблимував так не по-юнацьки моторошно із 2003 :) У 2009 я зважилася його трохи підправити ( во ім'я любові до Андрусяка) та й... знову відклала. А це вирвався із кокона, так би мовити. Та ну його!
Знаєте, радію, що Мрія у мене з'явилася :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:43:59 ]
Так, є такі вірші, які просто чекають свого часу, бо не хочуть стати передчасними для свого автора, який, можливо, тоді писав їх напівсвідомо.

А Мрія завжди десь тут поблизу, правда, з"являється іноді неочікувано. Як щастя ))
Але зустрічі з Вами я теж радію :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 01:45:11 ]
Все добре. Але от слово "здогонить".
Я знаю два варіанти в українській мові: дожене, наздожене. А це поєднання двох мов вийшло (наЗДОжене - ДОГОНит).
Бажано б замінити цей новотвір.
Усього найкращого!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:39:04 ]
Юлечко, а знаєте такого віршика: " Я русский бы выучил только за то, что им разговаривал Ленин"? :) То я, власне, притримуюся такої ж думки відносно, як Ви пишете, "новотвору" ЗДОГОНИТЬ: навіщо ж його позбуватися, коли і Андрусяк здоганяє? :)) Не ображайтеся на жарт. Я рада Вам завжди. А слово таке є і було. От Вам "заспокійливе" - прислів'я: "Хто двох зайців гонить, - жодного не здогонить"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 11:59:28 ]
Аж бракне слів, аби озвучити, які емоції викликає. Чудовий вірш, Світланочко!
З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-10-16 17:44:32 ]
Давай, Аделько (чін-чін, тобто, піднімемо бокальчик :): Аби не бракувало слів ніколи!.. Бачила, як ти виросла, молодчина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-16 19:31:17 ]
Ухх! Дякую! Ну... "чін-чін"!;)))


1   2   3   Переглянути все