ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба

Борис Костиря
2026.07.21 12:45
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.

Я у морозі загубив надію,

хома дідим
2026.07.21 11:53
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости

Віктор Кучерук
2026.07.21 10:06
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?

Вячеслав Руденко
2026.07.21 10:00
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.

Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує

Тетяна Левицька
2026.07.21 07:15
Чим ближче, тим важче, чим далі, тим гірше —
Уже не рятують від сутінок вірші.
Та спогади світлі, герань на терасі,
Гіркий шоколад у крихкому фаянсі.
Альтанка затишна, любисток під плотом
І ті небеса, що плекають двохсотих.
Не радує літо і тиша у

Ірина Вовк
2026.07.21 07:01
Розділ ІІ: Битва біля мису Акцій. Вежа «Тімоніон» Друге вересня тридцять першого року до нашої ери видалося гарячим і штильовим. Море біля мису Акцій виглядало як застигле скло, на якому у загрозливому мовчанні завмерли дві величезні армади. Клеопат

Ірина Вовк
2026.07.21 06:58
ЧАСТИНА ТРЕТЯ: ГАЙ ОКТАВІАН. Химерне плетиво павутини «Зачиняються ворота підземелля, і темрява ковтає світло дня. Ті, що кричали про свою силу, стають тінню на стіні. Тільки Ніл тече вічно, не знаючи імен нових господарів». (З написів на піра

Володимир Бойко
2026.07.21 02:58
На відомий завод у Немирові
Флібустьєри заїхали фірою,
Розвели на бухло
За фальшиве бабло –
Тільки й бачили їх у Немирові..

Подались поступати до Вінниці
Провінційні дівулі-відмінниці.

Паб Лімерик
2026.07.20 22:45
Розглядались державні вакансії
Під мостами клошарами Франції.
А не в офісах десь.
Ви чого боїтесь
І без розглядів брати вакансії?

Непогане життя у Валенсії –
У народу є пільги та пенсії.

С М
2026.07.20 22:22
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу
тебе люблю найкращу
ліпшу зо всіх інакшу

зустріч наша у тім літі
індіанським літі

Борис Костиря
2026.07.20 15:43
Брати приїхали на рідну батьківщину,
У вигасле село, якого вже нема.
Багато хто забув їх, ніби днину
Минулого життя, що прожите дарма.

Десь юність відшуміла первозданна
На тихих вулицях, у цих місцях.
Лиш тиша пронесеться, ніби панна,

Артур Курдіновський
2026.07.20 13:43
Шопена вальс... Шопена вальс (с)
Зарано став скорботним маршем.
Хоча й не був я сином Вашим, -
Мою дорогу на Парнас,
Таку правдиву, без прикрас,
Благословили Ви сонетом...
Від Вас приймаю естафету!
Холодний квітень... В серце - ніж.

Охмуд Песецький
2026.07.20 12:40
О роздуми, укупі й поодинці,
Розсипані, як сіль, горох чи кеш'ю,
Ловлю я з вами майже в кожній жінці
Печаль мою – сьогоднішню й прийдешню.

Ви зайвими буваєте тимчасом,
Коли я з ними вас позбутись радий,
Щоб не тривожили мене провісним гласом,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Сидорович (1973) / Вірші

 Дощ
Приїхав мій молодший любий брат
З кленовим листям суму на манжетах.
Після веселих і хмільних пригод.
З чолом розумним й пальцями естета.

Мій братику! Обійми на плечах
Лишають мокрий слід, ідуть у землю.
Ти був далеко, довго і мовчав,
Не подавав і звісточки про себе.

І от тепер – цілунок на устах
По-братньому залишено для тиші.
Ти тут. Ти є. Ти вільний, ніби птах.
Ти ще ідеш. Ще падаєш. Ще пишеш.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-17 13:03:44
Переглядів сторінки твору 3301
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.463 / 5.25  (4.848 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 4.299 / 5.25  (4.638 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.712
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.11.26 15:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 17:08:03 ]
Гарний взірець сестринської любові. Зворушливо.
Але не зовсім зрозуміла назва вірша ( в сенсі "кореляції" з контекстом)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 18:08:53 ]
Мені якраз назва вірша зрозуміла (хоч і не одразу). Але тоді виникають інші запитання:
1. Чому Ви дощ називаєте своїм молодшим боатом?
Хоча на це поетична уява ще б могла якось знайти відповідь.
Але:
2. Як дощ міг "приїхати"? Як не крути, а дощ таки приходить і ніяка поетична уява тут не в змозі щось переінакшити й пояснити.

Загалом вірш цікавий. Досить несподіваний ракурс. Але щось тут трішечки не в'яжеться... А може, це такий поетичний хід і Ви зумисне вводите в оману читача? Зізнавайтесь, пані Лесю! З щирими побажаннями


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 18:10:38 ]
Ой, там проскочила помилка. Звісно, не "боатом", а "братом".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-17 22:17:16 ]
Якщо інші звертають увагу на такі деталі, значить, щось у цьому вірші їх "зачепило". Як на мене, то я найбільше ціную настрій, емоційну напругу, "душу" твору. Але, цілком зрозуміло, без маленьких штрихів не обійтись. Тому спробую пояснити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-17 22:26:35 ]
Без назви вірш буде незрозумілим і нецікавим. Дощ люблю різний: легкий і шалений, рясний і дрібненький. Саме дощ -- мій "молодший брат", тому може і приїхати.
Можна пояснити, що мав на увазі автор, але неможливо збагнути, чому деякі рядки відштовхують одразу, а деякі вірші хочеться перечитувати ще і ще.
Дякую, що не залишаєтеся байдужими до моїх творів!
Сподіваюся, ця поезія здатна приносити насолоду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-24 16:42:17 ]
Лесю,ця поезія справді здатна принести насолоду. І я справді небайдужа до Вашої творчості, тому і заходжу до Вас на сторінку - щоб насолодитися, а заодно й допомогти. Вибачте, якщо мої поради видаються Вам некоректними чи сумнівними.
І дійсно, назва в цьому вірші "Дощ" - дуже важлива, бо саме вона спрямовує читача потрібною стежиною. Але, як я й казала, перший рядок, не слухаючись назви, вперто веде не туди. Через те Іван Гентош і побачив у цій поезії сестринську любов. Як і я після першого прочитання подумала: який чудовий, напевно, у пані Лесі молодший брат, якщо заслуговує на такі рядки, і, мабуть, він теж поет, судячи з останнього рядка. І намагалась уявити "кленове листя суму" на манжетах його сорочки. Лише коментар пана Івана примусив мене пильніше придивитися до Вашого вірша і аж тоді він відкрився для мене іншим змістом (справжнім). І, можливо, тому, що не всім цей справжній зміст вдалось розгледіти, вірш по суті залишився непоміченим, хоча заслуговує більшої уваги.
Вибачте ще раз. Бо, звісно, лише Ви - господиня власного Слова. З повагою і щирими побажаннями


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-30 22:11:04 ]
Ніколи аніскілечки не ображаюся на коментарі, а до порад завжди намагаюся прислухатися. Деякі беру до уваги, інші залишаю "на потім". Ваші слова особливо цінні для мене, бо захоплююся Вашою поезією. Щиро тішуся, коли бачу Ваші коментарі.
А брата я не маю. Хіба дощ.