ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.09.09 19:40
Ніч наблизилась тихенько.
Мама — доні:
— Спи, рідненька.
— Я без казки не засну.
Прочитай бодай одну.
Розгорнула мама книжку
там, де оповідь про мишку,
про її сім’ю спочатку:

Кока Черкаський
2026.09.09 14:59
Де ж нам знайти королеву,
Де ж украсти один міліон???

Де знайти красавицю,
Ту, шо нам понравицця,
В інстаграм не спалицця?

Тетяна Левицька
2026.09.09 13:21
Пробач, мій хороший, іще не готова
пірнути у вир недолугим дитям.
Пером не дописана ще передмова
до ветхозавітної книги життя.
Природи не випила смуток осінній,
на смак не пізнала наснагу жаги.
Проспали світанки давно треті півні,
завіяли сад хриз

Ірина Вовк
2026.09.09 12:53
«АХІЛЛЕС: Кров на вівтарі Стріловержця»

(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі в дусі античного плачу-«коммосу», у трьох сценах)

«Долі ніхто із людей не уникне – ні слабкий, ні мужній,
З того самого дня, як на світ він родився земний».
Гомер,

Борис Костиря
2026.09.09 12:31
Так не хоче мороз відступати
Із делеких замерзлих долин,
Закувавши дерева у ґрати,
Ніби шмаття забутих билин.
Він погрожує люто, безбожно
Із минулого, ніби зі сну.
Та весні відступати не можна.
Я нечутно межу перетну.

Вячеслав Руденко
2026.09.09 12:01
Для меншої частки минулого серпня,
На випадок дощику ранком на східцях,
Святі й чарівні на кордоні безсмертя
Живуть провидінням, як шах шахівниці.

Дикунське, мрійливе стриножених буднів
У звуках скорботних, у фарбах змарнілих,
Як текстів акадськи

Мирон Шагало
2026.09.09 08:50
Втікаємо — від поглядів байдужих круговерті,
в окраїни, де ще дрімає місто сімдесятих,
до акварельних двориків, у ґрати ще не взятих,
де вікна без фіранок пишних — сонячні, відверті.

Втікаємо — кудись подалі від важких туманів,
де промені ласкають

Віктор Кучерук
2026.09.09 06:08
Ніжно і закохано дивлюся,
Попри те, що стільки літ пройшло, -
На твоє волосся світло-русе,
На підняте високо чоло.
Вік намилуватися незмога
Личком, що рум'янцем виграє,
Тож не помічаю анікого
Ні в глядацькій залі, ні в фойє.

Артур Курдіновський
2026.09.09 01:17
Сопе і пише - все ніяк!
З поезією - повний швак!
Тому всіх тролити - мастак
Письменник Валентин Троляк.

Володимир Бойко
2026.09.09 00:44
Пілігрими із Хайфи до Умані
Прокладають маршрути задумані.
І ніяке пуйло
Ні за яке бабло
Не завадить дістатися Умані.

Ураган прошумів над Карпатами,
Позмітав москалів разом з матами,

С М
2026.09.08 21:50
Усе, що ухопиш
Усе, що узрієш
Усе, що скуштуєш
Що відчуєш
Усе, що полюбиш
Усе, що зненавидиш
Усе, що зневажиш
Що збереш

хома дідим
2026.09.08 20:53
сни все не йдуть
бажається
віри / майни / верлібрів
необовязково зіркових
необовязково печаль або
зрада це
просто буває часом
у всьому завше

Охмуд Песецький
2026.09.08 20:44
Незвичний біль душевної знесили
Живе, як нерозпізнаний мікроб.
А вижити його – слабкі посили,
Як і десятки порухів і спроб.

Вже й серце призвичаїлось страждати,
Не кожний сон – як тимчасова смерть.
Для справжньої не вийшов час розплати

Віктор Насипаний
2026.09.08 19:47
А пам’ять, як стара в селі криниця,
Що жде щодня тебе чи інших мовчки.
В її глибіні часу таємниця,
У темних водах щастя й смутку роки.

Хоч спрага є, - минуле п’єм поволі.
Згадаймо всіх, що жили з чистим серцем,
Хто слід залишив свій колись у долі,

Світлана Пирогова
2026.09.08 18:17
Київ поринув у дронову січ :
Спалах за спалахом - підлість.
Жах у очах, втома блідих облич -
Лине безрадісна дійсність.

Зранку ракета летить навмання,
Димом затягнуте небо.
Мама з дитиною йде в укриття,

Ольга Садкова
2026.09.08 17:31
Підібралася тишком осінь,
на порозі у літа стоїть.
Стука в двері, впустити просить.
Розгубилося літо на мить.

«Утікати, — майнула думка, —
крізь вікно і — немов не було».
Наполегливо осінь стука,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Сидорович (1973) / Вірші

 Дощ
Приїхав мій молодший любий брат
З кленовим листям суму на манжетах.
Після веселих і хмільних пригод.
З чолом розумним й пальцями естета.

Мій братику! Обійми на плечах
Лишають мокрий слід, ідуть у землю.
Ти був далеко, довго і мовчав,
Не подавав і звісточки про себе.

І от тепер – цілунок на устах
По-братньому залишено для тиші.
Ти тут. Ти є. Ти вільний, ніби птах.
Ти ще ідеш. Ще падаєш. Ще пишеш.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-17 13:03:44
Переглядів сторінки твору 3333
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.463 / 5.25  (4.848 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 4.299 / 5.25  (4.638 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.712
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.11.26 15:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 17:08:03 ]
Гарний взірець сестринської любові. Зворушливо.
Але не зовсім зрозуміла назва вірша ( в сенсі "кореляції" з контекстом)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 18:08:53 ]
Мені якраз назва вірша зрозуміла (хоч і не одразу). Але тоді виникають інші запитання:
1. Чому Ви дощ називаєте своїм молодшим боатом?
Хоча на це поетична уява ще б могла якось знайти відповідь.
Але:
2. Як дощ міг "приїхати"? Як не крути, а дощ таки приходить і ніяка поетична уява тут не в змозі щось переінакшити й пояснити.

Загалом вірш цікавий. Досить несподіваний ракурс. Але щось тут трішечки не в'яжеться... А може, це такий поетичний хід і Ви зумисне вводите в оману читача? Зізнавайтесь, пані Лесю! З щирими побажаннями


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 18:10:38 ]
Ой, там проскочила помилка. Звісно, не "боатом", а "братом".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-17 22:17:16 ]
Якщо інші звертають увагу на такі деталі, значить, щось у цьому вірші їх "зачепило". Як на мене, то я найбільше ціную настрій, емоційну напругу, "душу" твору. Але, цілком зрозуміло, без маленьких штрихів не обійтись. Тому спробую пояснити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-17 22:26:35 ]
Без назви вірш буде незрозумілим і нецікавим. Дощ люблю різний: легкий і шалений, рясний і дрібненький. Саме дощ -- мій "молодший брат", тому може і приїхати.
Можна пояснити, що мав на увазі автор, але неможливо збагнути, чому деякі рядки відштовхують одразу, а деякі вірші хочеться перечитувати ще і ще.
Дякую, що не залишаєтеся байдужими до моїх творів!
Сподіваюся, ця поезія здатна приносити насолоду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-24 16:42:17 ]
Лесю,ця поезія справді здатна принести насолоду. І я справді небайдужа до Вашої творчості, тому і заходжу до Вас на сторінку - щоб насолодитися, а заодно й допомогти. Вибачте, якщо мої поради видаються Вам некоректними чи сумнівними.
І дійсно, назва в цьому вірші "Дощ" - дуже важлива, бо саме вона спрямовує читача потрібною стежиною. Але, як я й казала, перший рядок, не слухаючись назви, вперто веде не туди. Через те Іван Гентош і побачив у цій поезії сестринську любов. Як і я після першого прочитання подумала: який чудовий, напевно, у пані Лесі молодший брат, якщо заслуговує на такі рядки, і, мабуть, він теж поет, судячи з останнього рядка. І намагалась уявити "кленове листя суму" на манжетах його сорочки. Лише коментар пана Івана примусив мене пильніше придивитися до Вашого вірша і аж тоді він відкрився для мене іншим змістом (справжнім). І, можливо, тому, що не всім цей справжній зміст вдалось розгледіти, вірш по суті залишився непоміченим, хоча заслуговує більшої уваги.
Вибачте ще раз. Бо, звісно, лише Ви - господиня власного Слова. З повагою і щирими побажаннями


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-30 22:11:04 ]
Ніколи аніскілечки не ображаюся на коментарі, а до порад завжди намагаюся прислухатися. Деякі беру до уваги, інші залишаю "на потім". Ваші слова особливо цінні для мене, бо захоплююся Вашою поезією. Щиро тішуся, коли бачу Ваші коментарі.
А брата я не маю. Хіба дощ.