ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Артур Сіренко
2026.10.26 22:33
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Сидорович (1973) / Вірші

 Дощ
Приїхав мій молодший любий брат
З кленовим листям суму на манжетах.
Після веселих і хмільних пригод.
З чолом розумним й пальцями естета.

Мій братику! Обійми на плечах
Лишають мокрий слід, ідуть у землю.
Ти був далеко, довго і мовчав,
Не подавав і звісточки про себе.

І от тепер – цілунок на устах
По-братньому залишено для тиші.
Ти тут. Ти є. Ти вільний, ніби птах.
Ти ще ідеш. Ще падаєш. Ще пишеш.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-17 13:03:44
Переглядів сторінки твору 3389
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.463 / 5.25  (4.848 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 4.299 / 5.25  (4.638 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.712
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.11.26 15:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 17:08:03 ]
Гарний взірець сестринської любові. Зворушливо.
Але не зовсім зрозуміла назва вірша ( в сенсі "кореляції" з контекстом)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 18:08:53 ]
Мені якраз назва вірша зрозуміла (хоч і не одразу). Але тоді виникають інші запитання:
1. Чому Ви дощ називаєте своїм молодшим боатом?
Хоча на це поетична уява ще б могла якось знайти відповідь.
Але:
2. Як дощ міг "приїхати"? Як не крути, а дощ таки приходить і ніяка поетична уява тут не в змозі щось переінакшити й пояснити.

Загалом вірш цікавий. Досить несподіваний ракурс. Але щось тут трішечки не в'яжеться... А може, це такий поетичний хід і Ви зумисне вводите в оману читача? Зізнавайтесь, пані Лесю! З щирими побажаннями


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 18:10:38 ]
Ой, там проскочила помилка. Звісно, не "боатом", а "братом".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-17 22:17:16 ]
Якщо інші звертають увагу на такі деталі, значить, щось у цьому вірші їх "зачепило". Як на мене, то я найбільше ціную настрій, емоційну напругу, "душу" твору. Але, цілком зрозуміло, без маленьких штрихів не обійтись. Тому спробую пояснити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-17 22:26:35 ]
Без назви вірш буде незрозумілим і нецікавим. Дощ люблю різний: легкий і шалений, рясний і дрібненький. Саме дощ -- мій "молодший брат", тому може і приїхати.
Можна пояснити, що мав на увазі автор, але неможливо збагнути, чому деякі рядки відштовхують одразу, а деякі вірші хочеться перечитувати ще і ще.
Дякую, що не залишаєтеся байдужими до моїх творів!
Сподіваюся, ця поезія здатна приносити насолоду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-24 16:42:17 ]
Лесю,ця поезія справді здатна принести насолоду. І я справді небайдужа до Вашої творчості, тому і заходжу до Вас на сторінку - щоб насолодитися, а заодно й допомогти. Вибачте, якщо мої поради видаються Вам некоректними чи сумнівними.
І дійсно, назва в цьому вірші "Дощ" - дуже важлива, бо саме вона спрямовує читача потрібною стежиною. Але, як я й казала, перший рядок, не слухаючись назви, вперто веде не туди. Через те Іван Гентош і побачив у цій поезії сестринську любов. Як і я після першого прочитання подумала: який чудовий, напевно, у пані Лесі молодший брат, якщо заслуговує на такі рядки, і, мабуть, він теж поет, судячи з останнього рядка. І намагалась уявити "кленове листя суму" на манжетах його сорочки. Лише коментар пана Івана примусив мене пильніше придивитися до Вашого вірша і аж тоді він відкрився для мене іншим змістом (справжнім). І, можливо, тому, що не всім цей справжній зміст вдалось розгледіти, вірш по суті залишився непоміченим, хоча заслуговує більшої уваги.
Вибачте ще раз. Бо, звісно, лише Ви - господиня власного Слова. З повагою і щирими побажаннями


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-30 22:11:04 ]
Ніколи аніскілечки не ображаюся на коментарі, а до порад завжди намагаюся прислухатися. Деякі беру до уваги, інші залишаю "на потім". Ваші слова особливо цінні для мене, бо захоплююся Вашою поезією. Щиро тішуся, коли бачу Ваші коментарі.
А брата я не маю. Хіба дощ.