ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.05.31 05:53
Коли я чую: великий русский язык,
то розумію, які ми неповноцінні,
хтось просто, до болю, вторинним бути звик
і тягне у ярмо прийдешні покоління,
нате, їжте Єсеніна, Блока натще,
або ковтайте Бодрова збочені фільми.
Цікаво, що треба суспільству дати

Віктор Кучерук
2024.05.31 05:24
Красу весни в обіймах літа
Уже не видно так, як слід,
Хоча продовжує жаріти
З останніх сил весняний цвіт.
Він ще повсюди погляд гріє
І трохи пахне на зорі,
Але менш зроджуються мрії
Біля цвітінь цих у дворі.

Артур Курдіновський
2024.05.31 00:10
Софійка. Шість років. Чернігів.
Сьогодні з'явилась нова
Сторінка злочинної книги,
Яку написала москва.

Софійка. Чернігів. Шість років.
Ракетний удар. Тільки мить.
Вивчати багато уроків

Ілахім Поет
2024.05.31 00:04
Він інший. Він - мачо. А я – звичайнісінький хлопець.
Він впорає бізнес; розкрутить занедбаний блог.
З ним точно не в'яжуться «дурість» або «вузьколобість».
А в мене життя – послідовність дурних помилок.

У нього душа - наче Оз, там суцільні смарагд

Євген Федчук
2024.05.30 20:32
Зимова ніч спустилася на ліс.
Сніг припинився, але що від того?
Усе біліло навкруги від нього,
Лежав на гіллі сосен і беріз.
У верховіттях вітер завивав,
Дарма старався між дерев сховатись.
Ліс не збирався вниз його пускати.
Тож він сердито голос п

Микола Соболь
2024.05.30 14:08
Струмки шукають виходу із ринв,
збігаються до склепу річки Либідь,
не чує небо молитовних злив,
якщо не чує, певно, і не треба.
Почайна обернулася на Стікс,
ріка Монашка всохла у скорботі,
скоро й Дніпро поверне не в той бік,
стає тісніше і душі у

Володимир Каразуб
2024.05.30 09:40
Вам тут сподобається. На вибір багато міст.

Безліч вулиць, кафе, філософських концепцій, танців.

До пари – поети, злочинці, верховні правителі,
Посадовці із міністерств,

Чи хтось із демократичної більшості.

Іван Потьомкін
2024.05.30 08:50
Відтоді, як Україна стала
Лиш чеканням стрічі,
Де б не довелося бути,
Шукаю гору, на яку зійти спроможен.
З літами нижча вона й нижча,
Але незмінно одна й та ж – Чернеча.
І коли сходжу на ту гору,
Дозбирую думки про Україну,

Віктор Кучерук
2024.05.30 05:00
Хоч мав безліч інших справ, –
Лікувальний душ прийняв,
Адже мав надію,
Що волосся відросте
Кучеряве та густе,
Й чорне, як на віях.
Потім дощик – кап-кап-кап
На відкритий мій пікап

Ілахім Поет
2024.05.30 02:13
Моє терпіння стегнами її,
Здається, спокушає сам диявол.
Спокійна зовні, хоч веде бої
З собою без пощади та без правил.

Де битий шлях в нікуди з усіма,
Їй ближче одиноке бездоріжжя.
Яскраве світло, затишна пітьма…

Артур Курдіновський
2024.05.30 00:37
Зелений оксамит... Він міг би стати
Обкладинкою, сутністю та змістом,
Настільки неспаплюженим та чистим,
Що налякав би злодія чи ката.
Нав'язливий, оманливий туман
Перемогла б нечувана прозорість,
Коханням міг завершитись роман.

Борис Костиря
2024.05.29 22:05
Вічне повернення, вічне повернення.
Бог покладе на ті ж самі місця
Атоми гніву і атоми ствердження.
Атоми серця в долонях митця.

Вічне повернення в обрії вічності,
Де розпадається вся марнота.
І на полях первозданної вірності

Юрій Гундарєв
2024.05.29 21:53
Редакціє! З огляду на вашу підтримку тих авторів ПМ, які протягом тривалого часу дозволяють собі вкрай некоректні вислови на мою адресу (на превеликий жаль, не тільки мою, а й інших колег, зокрема жінок), прошу вас: - більше не розміщувати моїх творів

Ігор Шоха
2024.05.29 21:48
                        І
Ідуть одні за одними роки
і плентаються у майбутнє люди,
якого і немає, і не буде
у течії усохлої ріки,
де ми ще доживаємо, таки,
до перемоги і бодай – до суду.
                        ІІ

Галина Кучеренко
2024.05.29 21:27
Я не знаю, де ночує день,
Чи проводить ніч яскраві дні.
Ниций кат винищує людей…
Хтось шукає в цьому праведність…

Може сонце сходить уночі?
Чи щасливе в темряві життя?
До причастя черга покручів,

Роксолана Вірлан
2024.05.29 14:18
Навчи мене, моє Крислате Древо,
висотувати з прірви цятку тверді,
як ти черпаєш зо земського чрева -
глибокі сили – тайності одверті,

як тягнешся коріннями цупкими
до втаєного в надрах водочару,
хай і мені – поміж сухої рими –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юля Бро (1979) / Вірші

 З незмінного




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-19 16:56:05
Переглядів сторінки твору 11413
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.836 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.704
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.10.09 11:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 17:33:13 ]
воно таке якесь, як темно-багряна парча, густо заткана золотом... розкішне таке...от!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 17:41:14 ]
привіт! потрясне відчуття текстової колористики..хоча у художника так і має бути:)хоча не у кожного рівень емпатії до слова аналогічний із рівнем сприйняття нюансів і відтінків світу. хоча.. заплутала ти мене своєю інтуіцією, Рудокоса)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 17:45:27 ]
як ти мене своєю графікою в графіці, і живописом в слові )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 17:37:55 ]
мені завжди подобались тексти, в яких є алюзії. отримуєш 2 чи 3 в одному - просто як бонуси ))
Цей вірш саме з таких, за що і дякую )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 17:44:38 ]
дяка, Мріє П.!
від Вашого гострого зору щось здатне врятуватись?) здається, що коли Ви читаєте, - то майже політ яструба над викошеним полем. Хоча, не буду лукавити: мені приємно що алюзії не затерті і зрозумілі уважному читачеві:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 18:01:56 ]
головне розуміти, де алюзії, а де ілюзії ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 18:13:29 ]
як бачите, зрозумілі не тільки уважному, а ще й "озабоченому" ))
Але як би там не було - "римський друг" був би вдячним за такий лист...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 17:46:28 ]
А мені завжди подобалися тексти, які автор пише своєю рідною мовою. У даного автора рідна - російська. Тому текст такий собі... натягнутий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 18:19:47 ]
мені здається, Юля Ш., що ця (не ваша) ідея, яку ви весь час намагаєтесь озвучити, трохи зациклила ваше сприйняття. творити можна будь-якою мовою, якщо її знаєш і відчуваєш дуже добре. у такому разі володіння "не_рідною" мовою максимально наближається до володіння "рідною".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 19:04:02 ]
Люба Мрія. Прошу пояснити, що значить "не моя" ідея? Будь-яка ідея, висловлена мною - моя. А будь-яка ідея - це зациклення)) Всі ми зациклені на чомусь - це нормально. Думки (ідеї, зациклення - називайте, як хочете) - можуть у деяких людей співпадати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 19:16:41 ]
Аргумент "Будь-яка ідея, висловлена мною - моя" - сумнівний, бо з таким же успіхом можна висловити, приміром: "я знаю, що я нічого не знаю" і бути впевненим, що це твоя думка. У таких випадках варто говорити лише про згоду з уже висловленою думкою.
Але - як скажете, назвемо це "співпадінням" )
Втім це не стосується її суті.
А суть така: професійні поети-перекладачі творять теж, а не пишуть підрядники. І якість їх творчості залежить від знання іншої мови і володіння нею, як власною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 18:32:59 ]
Загадково... Красиво...
Пані Юлю,а в словосполученні "колись звільнимось" бува не загубилось "і"? Там наче й одного складу бракує. "Може, колись і звільнимось" - і читається так легше. І "звільнимось від відомих" - тут теж не дуже звучить, може, краще "од відомих"? З щирою повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 19:13:24 ]
Пані Любове, дякую за конструктив - за дорогоцінні крихти неупередженого читацького погляду. З "і" продовжую думати..мені здається, якщо погодитись на "і" то дещо змінюється інтонаційне забарвлення фрази. Розмірковую, що краще: принести у жертву склад чи необхідну емоційну ноту..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 18:49:58 ]
Ось мабуть вірш-натхненник, бо чогось склалося, шкода вашу героїню, але кожен жне те, що сіє.

Якби я була, як ти… Але двох однакокових не буває
І краще писати у Києві ( він жартівливий дід!:))
Ти, як тарілка розбита. Той, під гітару Байрон
Гратиме юній кралі впевнений переліт.

Знаєш – спати – ластитись, ласо тулитись до шиї
Марно. У вимріяних жінок не вірять чоловіки.
Краще забудь, бо стане завтра йому за дружину
Буде нести його зірку гордо по світляки.

Будуть ласкаві діти –від ласок втечуть одуди,
То ж така ніжна осінь ходить твоїм селом…
Ти на її коралі стільки наляпала бруду,
Маєш тепер життя – іпохондричний синдром.

«Ом» по воді , по трубах , наче скаженний собака
Виє, тебе заносить аж із ПМ на Фейсбук.
Образи, рими, картини, наче зів’ялі маки.
Пахне брехею довіри твій свіжовижатий друк.

Знаєш , спали листи, листя сліпе кленове
Вже облетіло з тебе. Шия. Чуже плече…
В бовтаннях і бовтаннях стисне тебе Казанова.
Будеш із ним навіки, будеш його Піночет.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 19:02:48 ]
О..як багато літер) щедра Ви натура і, напевне, тонкосльоза, бо у цілком позитивних варіаціях знайшли за що пожаліти героїню, хоча особисто я не зовсім розумію, що саме викликає Ваші жалі)

Точніше - зовсім не розумію, але думаю, що Ви, мабуть, побачили щось, що стосується лише Вас, щось, що знаходиться за межами авторського контексту) Тому й народився Ваш текстик, як алюзійна низка на особисті читацькі переживання, чи не так? Доречі, чи не здається Вам, люба Юліє, що граючи у літературні ігри, не варто плутати, як наголошує Ваша колежанка, алюзії з ілюзіями. От де свята правда і правило це варто було б кожному свідомому громадянину відпрацювати спочатку на собі:)

Щиро вдячна, що витратили стільки душі і безцінного часу на прискіпливе вивчення моїх поезій. Пишіть обов’язково ще:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 22:00:13 ]
Вітаю, шановна Юлю! Розкішні незмінні величини - то такі константи,як "сон…...(на твоєму плечі)".СИЛЬНО!
І ГАРНО! Щиро радий і вдячний


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 19:09:46 ]
Незмінно рада Вам, Іване. Шкодую, що ліміти інтернетного спілкування не дозволяють повноцінного діалогу про те про се, та ще й при зустрічі часу було обмаль:) Не було нагоди подякувати Вам за відвідини нашої репрезентації у "Дзизі", отже дякую наразі і сподіваюсь бачити на наступних літавицьких і моїх особистих навкололітературних заходах, як завжди бажаного гостя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 22:25:59 ]
Ще одного гарного поета відкрила.
На душі добре.
Нехай твориться!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 19:16:07 ]
Дякую, Юлю, за компліман і - навзаєм: най твориться, любиться, най на душі буде добре стабільно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-20 00:16:19 ]
Колесо.
Дзенькнуть пляшки порожні, зойкне нічний одуд...

Юлія Бро.

Якби я була, як ти… Але двох однакових не буває,
І краще писати у Києві ( він жартівливий дід!:))
Подзвін лунає по комусь а , під гітару Байрон
Грає лукавій кралі впевнений переліт.

Знаєш, – спати – ластитись, ласо тулити до шиї
Марно. І свій найкращий джокер вгледять чоловіки.
Краще забудь, хай візьме Джудіт за вірну дружину,
Що понесе його зірку гордо по світляки.

Будуть ласкаві діти липнем вставати на груди!
Литиме сонячний берег літо з рукав і квас
Питимуть добрі одуди, кинувши виклик застуді.
Все буде журавлино. Осінь - рум'яний вальс.

Звіришся у « Перебуду», мідне листя і Будду,
Осінь, що, як приблуда ходить твоїм селом,
Ти ж на її коралі стільки наляпала бруду.
Маєш тепер достаток – іпохондричний синдром.

«Омм» по воді , по трубах , наче скажений собака,
Виє, тебе заносить аж із ПМ на Фейсбук.
Образи - рвані рани , рими - дурманомаки.
Пахне брехею довіри твій свіжовижатий друк.

Знаєш , спали листи, листя сліпе кленове
Вже облетіло з тебе. Шия. Чуже плече…
В бовтаннях і бовтаннях витканих тонкоброво
Будеш навіки з іншим прірвою в Піночет.