ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
Мелодія минулого
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Стадіон
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
1942. Нашестя
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То хто ми?
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
у цьому будинку зникають душі...
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Я без нього
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
Хто його знає
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Трестман Григорій "Марк Шагал в Меа-Шеарім"
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
***
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
У пошуку істини.
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Смиренний псих
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
Кохання зимові дні (The Doors)
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
Якщо і коли
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
Мотузка
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юля Бро (1979) / Вірші

 З незмінного
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-19 16:56:05
Переглядів сторінки твору 12509
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.836 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.704
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.10.09 11:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 17:33:13 ]
воно таке якесь, як темно-багряна парча, густо заткана золотом... розкішне таке...от!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 17:41:14 ]
привіт! потрясне відчуття текстової колористики..хоча у художника так і має бути:)хоча не у кожного рівень емпатії до слова аналогічний із рівнем сприйняття нюансів і відтінків світу. хоча.. заплутала ти мене своєю інтуіцією, Рудокоса)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 17:45:27 ]
як ти мене своєю графікою в графіці, і живописом в слові )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 17:37:55 ]
мені завжди подобались тексти, в яких є алюзії. отримуєш 2 чи 3 в одному - просто як бонуси ))
Цей вірш саме з таких, за що і дякую )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 17:44:38 ]
дяка, Мріє П.!
від Вашого гострого зору щось здатне врятуватись?) здається, що коли Ви читаєте, - то майже політ яструба над викошеним полем. Хоча, не буду лукавити: мені приємно що алюзії не затерті і зрозумілі уважному читачеві:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 18:01:56 ]
головне розуміти, де алюзії, а де ілюзії ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 18:13:29 ]
як бачите, зрозумілі не тільки уважному, а ще й "озабоченому" ))
Але як би там не було - "римський друг" був би вдячним за такий лист...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 17:46:28 ]
А мені завжди подобалися тексти, які автор пише своєю рідною мовою. У даного автора рідна - російська. Тому текст такий собі... натягнутий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 18:19:47 ]
мені здається, Юля Ш., що ця (не ваша) ідея, яку ви весь час намагаєтесь озвучити, трохи зациклила ваше сприйняття. творити можна будь-якою мовою, якщо її знаєш і відчуваєш дуже добре. у такому разі володіння "не_рідною" мовою максимально наближається до володіння "рідною".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 19:04:02 ]
Люба Мрія. Прошу пояснити, що значить "не моя" ідея? Будь-яка ідея, висловлена мною - моя. А будь-яка ідея - це зациклення)) Всі ми зациклені на чомусь - це нормально. Думки (ідеї, зациклення - називайте, як хочете) - можуть у деяких людей співпадати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 19:16:41 ]
Аргумент "Будь-яка ідея, висловлена мною - моя" - сумнівний, бо з таким же успіхом можна висловити, приміром: "я знаю, що я нічого не знаю" і бути впевненим, що це твоя думка. У таких випадках варто говорити лише про згоду з уже висловленою думкою.
Але - як скажете, назвемо це "співпадінням" )
Втім це не стосується її суті.
А суть така: професійні поети-перекладачі творять теж, а не пишуть підрядники. І якість їх творчості залежить від знання іншої мови і володіння нею, як власною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 18:32:59 ]
Загадково... Красиво...
Пані Юлю,а в словосполученні "колись звільнимось" бува не загубилось "і"? Там наче й одного складу бракує. "Може, колись і звільнимось" - і читається так легше. І "звільнимось від відомих" - тут теж не дуже звучить, може, краще "од відомих"? З щирою повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 19:13:24 ]
Пані Любове, дякую за конструктив - за дорогоцінні крихти неупередженого читацького погляду. З "і" продовжую думати..мені здається, якщо погодитись на "і" то дещо змінюється інтонаційне забарвлення фрази. Розмірковую, що краще: принести у жертву склад чи необхідну емоційну ноту..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 18:49:58 ]
Ось мабуть вірш-натхненник, бо чогось склалося, шкода вашу героїню, але кожен жне те, що сіє.

Якби я була, як ти… Але двох однакокових не буває
І краще писати у Києві ( він жартівливий дід!:))
Ти, як тарілка розбита. Той, під гітару Байрон
Гратиме юній кралі впевнений переліт.

Знаєш – спати – ластитись, ласо тулитись до шиї
Марно. У вимріяних жінок не вірять чоловіки.
Краще забудь, бо стане завтра йому за дружину
Буде нести його зірку гордо по світляки.

Будуть ласкаві діти –від ласок втечуть одуди,
То ж така ніжна осінь ходить твоїм селом…
Ти на її коралі стільки наляпала бруду,
Маєш тепер життя – іпохондричний синдром.

«Ом» по воді , по трубах , наче скаженний собака
Виє, тебе заносить аж із ПМ на Фейсбук.
Образи, рими, картини, наче зів’ялі маки.
Пахне брехею довіри твій свіжовижатий друк.

Знаєш , спали листи, листя сліпе кленове
Вже облетіло з тебе. Шия. Чуже плече…
В бовтаннях і бовтаннях стисне тебе Казанова.
Будеш із ним навіки, будеш його Піночет.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 19:02:48 ]
О..як багато літер) щедра Ви натура і, напевне, тонкосльоза, бо у цілком позитивних варіаціях знайшли за що пожаліти героїню, хоча особисто я не зовсім розумію, що саме викликає Ваші жалі)

Точніше - зовсім не розумію, але думаю, що Ви, мабуть, побачили щось, що стосується лише Вас, щось, що знаходиться за межами авторського контексту) Тому й народився Ваш текстик, як алюзійна низка на особисті читацькі переживання, чи не так? Доречі, чи не здається Вам, люба Юліє, що граючи у літературні ігри, не варто плутати, як наголошує Ваша колежанка, алюзії з ілюзіями. От де свята правда і правило це варто було б кожному свідомому громадянину відпрацювати спочатку на собі:)

Щиро вдячна, що витратили стільки душі і безцінного часу на прискіпливе вивчення моїх поезій. Пишіть обов’язково ще:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 22:00:13 ]
Вітаю, шановна Юлю! Розкішні незмінні величини - то такі константи,як "сон…...(на твоєму плечі)".СИЛЬНО!
І ГАРНО! Щиро радий і вдячний


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 19:09:46 ]
Незмінно рада Вам, Іване. Шкодую, що ліміти інтернетного спілкування не дозволяють повноцінного діалогу про те про се, та ще й при зустрічі часу було обмаль:) Не було нагоди подякувати Вам за відвідини нашої репрезентації у "Дзизі", отже дякую наразі і сподіваюсь бачити на наступних літавицьких і моїх особистих навкололітературних заходах, як завжди бажаного гостя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 22:25:59 ]
Ще одного гарного поета відкрила.
На душі добре.
Нехай твориться!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 19:16:07 ]
Дякую, Юлю, за компліман і - навзаєм: най твориться, любиться, най на душі буде добре стабільно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-20 00:16:19 ]
Колесо.
Дзенькнуть пляшки порожні, зойкне нічний одуд...

Юлія Бро.

Якби я була, як ти… Але двох однакових не буває,
І краще писати у Києві ( він жартівливий дід!:))
Подзвін лунає по комусь а , під гітару Байрон
Грає лукавій кралі впевнений переліт.

Знаєш, – спати – ластитись, ласо тулити до шиї
Марно. І свій найкращий джокер вгледять чоловіки.
Краще забудь, хай візьме Джудіт за вірну дружину,
Що понесе його зірку гордо по світляки.

Будуть ласкаві діти липнем вставати на груди!
Литиме сонячний берег літо з рукав і квас
Питимуть добрі одуди, кинувши виклик застуді.
Все буде журавлино. Осінь - рум'яний вальс.

Звіришся у « Перебуду», мідне листя і Будду,
Осінь, що, як приблуда ходить твоїм селом,
Ти ж на її коралі стільки наляпала бруду.
Маєш тепер достаток – іпохондричний синдром.

«Омм» по воді , по трубах , наче скажений собака,
Виє, тебе заносить аж із ПМ на Фейсбук.
Образи - рвані рани , рими - дурманомаки.
Пахне брехею довіри твій свіжовижатий друк.

Знаєш , спали листи, листя сліпе кленове
Вже облетіло з тебе. Шия. Чуже плече…
В бовтаннях і бовтаннях витканих тонкоброво
Будеш навіки з іншим прірвою в Піночет.