ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

Павло Сікорський
2026.03.15 10:51
Двовірш - архіскладна поетична форма із двох віршових рядків, де перший і другий римуються між собою. Причому рима читається згори вниз і знизу вгору, зберігаючи ритм.
На додачу, конкретно у цьому двовірші сенс не зміниться, якщо поміняти рядки місцями.

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юля Бро (1979) / Вірші

 З незмінного




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-19 16:56:05
Переглядів сторінки твору 12591
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.836 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.704
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.10.09 11:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 17:33:13 ]
воно таке якесь, як темно-багряна парча, густо заткана золотом... розкішне таке...от!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 17:41:14 ]
привіт! потрясне відчуття текстової колористики..хоча у художника так і має бути:)хоча не у кожного рівень емпатії до слова аналогічний із рівнем сприйняття нюансів і відтінків світу. хоча.. заплутала ти мене своєю інтуіцією, Рудокоса)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 17:45:27 ]
як ти мене своєю графікою в графіці, і живописом в слові )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 17:37:55 ]
мені завжди подобались тексти, в яких є алюзії. отримуєш 2 чи 3 в одному - просто як бонуси ))
Цей вірш саме з таких, за що і дякую )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 17:44:38 ]
дяка, Мріє П.!
від Вашого гострого зору щось здатне врятуватись?) здається, що коли Ви читаєте, - то майже політ яструба над викошеним полем. Хоча, не буду лукавити: мені приємно що алюзії не затерті і зрозумілі уважному читачеві:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 18:01:56 ]
головне розуміти, де алюзії, а де ілюзії ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 18:13:29 ]
як бачите, зрозумілі не тільки уважному, а ще й "озабоченому" ))
Але як би там не було - "римський друг" був би вдячним за такий лист...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 17:46:28 ]
А мені завжди подобалися тексти, які автор пише своєю рідною мовою. У даного автора рідна - російська. Тому текст такий собі... натягнутий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 18:19:47 ]
мені здається, Юля Ш., що ця (не ваша) ідея, яку ви весь час намагаєтесь озвучити, трохи зациклила ваше сприйняття. творити можна будь-якою мовою, якщо її знаєш і відчуваєш дуже добре. у такому разі володіння "не_рідною" мовою максимально наближається до володіння "рідною".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 19:04:02 ]
Люба Мрія. Прошу пояснити, що значить "не моя" ідея? Будь-яка ідея, висловлена мною - моя. А будь-яка ідея - це зациклення)) Всі ми зациклені на чомусь - це нормально. Думки (ідеї, зациклення - називайте, як хочете) - можуть у деяких людей співпадати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 19:16:41 ]
Аргумент "Будь-яка ідея, висловлена мною - моя" - сумнівний, бо з таким же успіхом можна висловити, приміром: "я знаю, що я нічого не знаю" і бути впевненим, що це твоя думка. У таких випадках варто говорити лише про згоду з уже висловленою думкою.
Але - як скажете, назвемо це "співпадінням" )
Втім це не стосується її суті.
А суть така: професійні поети-перекладачі творять теж, а не пишуть підрядники. І якість їх творчості залежить від знання іншої мови і володіння нею, як власною.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 18:32:59 ]
Загадково... Красиво...
Пані Юлю,а в словосполученні "колись звільнимось" бува не загубилось "і"? Там наче й одного складу бракує. "Може, колись і звільнимось" - і читається так легше. І "звільнимось від відомих" - тут теж не дуже звучить, може, краще "од відомих"? З щирою повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 19:13:24 ]
Пані Любове, дякую за конструктив - за дорогоцінні крихти неупередженого читацького погляду. З "і" продовжую думати..мені здається, якщо погодитись на "і" то дещо змінюється інтонаційне забарвлення фрази. Розмірковую, що краще: принести у жертву склад чи необхідну емоційну ноту..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 18:49:58 ]
Ось мабуть вірш-натхненник, бо чогось склалося, шкода вашу героїню, але кожен жне те, що сіє.

Якби я була, як ти… Але двох однакокових не буває
І краще писати у Києві ( він жартівливий дід!:))
Ти, як тарілка розбита. Той, під гітару Байрон
Гратиме юній кралі впевнений переліт.

Знаєш – спати – ластитись, ласо тулитись до шиї
Марно. У вимріяних жінок не вірять чоловіки.
Краще забудь, бо стане завтра йому за дружину
Буде нести його зірку гордо по світляки.

Будуть ласкаві діти –від ласок втечуть одуди,
То ж така ніжна осінь ходить твоїм селом…
Ти на її коралі стільки наляпала бруду,
Маєш тепер життя – іпохондричний синдром.

«Ом» по воді , по трубах , наче скаженний собака
Виє, тебе заносить аж із ПМ на Фейсбук.
Образи, рими, картини, наче зів’ялі маки.
Пахне брехею довіри твій свіжовижатий друк.

Знаєш , спали листи, листя сліпе кленове
Вже облетіло з тебе. Шия. Чуже плече…
В бовтаннях і бовтаннях стисне тебе Казанова.
Будеш із ним навіки, будеш його Піночет.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 19:02:48 ]
О..як багато літер) щедра Ви натура і, напевне, тонкосльоза, бо у цілком позитивних варіаціях знайшли за що пожаліти героїню, хоча особисто я не зовсім розумію, що саме викликає Ваші жалі)

Точніше - зовсім не розумію, але думаю, що Ви, мабуть, побачили щось, що стосується лише Вас, щось, що знаходиться за межами авторського контексту) Тому й народився Ваш текстик, як алюзійна низка на особисті читацькі переживання, чи не так? Доречі, чи не здається Вам, люба Юліє, що граючи у літературні ігри, не варто плутати, як наголошує Ваша колежанка, алюзії з ілюзіями. От де свята правда і правило це варто було б кожному свідомому громадянину відпрацювати спочатку на собі:)

Щиро вдячна, що витратили стільки душі і безцінного часу на прискіпливе вивчення моїх поезій. Пишіть обов’язково ще:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 22:00:13 ]
Вітаю, шановна Юлю! Розкішні незмінні величини - то такі константи,як "сон…...(на твоєму плечі)".СИЛЬНО!
І ГАРНО! Щиро радий і вдячний


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 19:09:46 ]
Незмінно рада Вам, Іване. Шкодую, що ліміти інтернетного спілкування не дозволяють повноцінного діалогу про те про се, та ще й при зустрічі часу було обмаль:) Не було нагоди подякувати Вам за відвідини нашої репрезентації у "Дзизі", отже дякую наразі і сподіваюсь бачити на наступних літавицьких і моїх особистих навкололітературних заходах, як завжди бажаного гостя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-10-19 22:25:59 ]
Ще одного гарного поета відкрила.
На душі добре.
Нехай твориться!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-10-20 19:16:07 ]
Дякую, Юлю, за компліман і - навзаєм: най твориться, любиться, най на душі буде добре стабільно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-20 00:16:19 ]
Колесо.
Дзенькнуть пляшки порожні, зойкне нічний одуд...

Юлія Бро.

Якби я була, як ти… Але двох однакових не буває,
І краще писати у Києві ( він жартівливий дід!:))
Подзвін лунає по комусь а , під гітару Байрон
Грає лукавій кралі впевнений переліт.

Знаєш, – спати – ластитись, ласо тулити до шиї
Марно. І свій найкращий джокер вгледять чоловіки.
Краще забудь, хай візьме Джудіт за вірну дружину,
Що понесе його зірку гордо по світляки.

Будуть ласкаві діти липнем вставати на груди!
Литиме сонячний берег літо з рукав і квас
Питимуть добрі одуди, кинувши виклик застуді.
Все буде журавлино. Осінь - рум'яний вальс.

Звіришся у « Перебуду», мідне листя і Будду,
Осінь, що, як приблуда ходить твоїм селом,
Ти ж на її коралі стільки наляпала бруду.
Маєш тепер достаток – іпохондричний синдром.

«Омм» по воді , по трубах , наче скажений собака,
Виє, тебе заносить аж із ПМ на Фейсбук.
Образи - рвані рани , рими - дурманомаки.
Пахне брехею довіри твій свіжовижатий друк.

Знаєш , спали листи, листя сліпе кленове
Вже облетіло з тебе. Шия. Чуже плече…
В бовтаннях і бовтаннях витканих тонкоброво
Будеш навіки з іншим прірвою в Піночет.