ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.11.27 06:05
Не зможу я для тебе стати принцом -
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.

Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,

В Горова Леся
2025.11.26 16:55
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.

І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів

Микола Дудар
2025.11.26 15:35
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…

В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель

Світлана Пирогова
2025.11.26 13:00
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.

Тетяна Левицька
2025.11.26 12:09
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!

Іван Потьомкін
2025.11.26 11:12
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

С М
2025.11.26 09:40
нам було би добре разом
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би

ще дурня
збочена дурня
ще дурня

Ярослав Чорногуз
2025.11.26 05:49
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.

І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,

Тетяна Левицька
2025.11.26 00:16
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.

Борис Костиря
2025.11.25 22:19
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.

Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,

Ярослав Чорногуз
2025.11.25 18:07
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.

ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу

Микола Дудар
2025.11.25 13:49
Маню манюсіньке до рук…
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…

Іван Потьомкін
2025.11.25 13:06
Любо жити зайчику
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.

Ігор Терен
2025.11.25 12:59
А зла Феміда спати не дає
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.

***
А кін-че-ні корейці згаряча

Ольга Олеандра
2025.11.25 10:42
Вчергове. І наче вперше.
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.

Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Зубар (1956) / Проза

 Самотність
Ось і знову осінь прийшла в наші гори. Тумани. Холоднеча. Сльота. Самотність.
Нарубаю дрівцят, розпалю в печі, присяду на часинку біля вікна – наслухатиму, чи не йтиме хтось повз моє обійстя, чи не загляне якась жива душа на димок, щоб обігрітися та й побесідувати про се-те...
Нема. Нікого не видно й не чутно.
Гірка самота облягає душу, наче туман гірські верхи.
Невже прийдеться не тільки перезимувати, але й звікувати отут, на обочі, нікому не потрібним, зайвим самому собі...






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-10-22 05:59:19
Переглядів сторінки твору 4838
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.576 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.480 / 5.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2012.08.01 16:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 10:31:24 ]
Так нагадало : - " Ідуть дощі... Холодні осінні тумани...". Самотність - в любОму віці і любОму місці - найгірша штука. Але життя справедливе - неодмінно хтось "загляне на димок". І може залишиться...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 16:16:55 ]
Дякую, тезко. Егеж, всі ми із класики :)
За справедливість – погар молодого вина :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 19:00:59 ]
То лишень осіння депресія. Треба перезимувати, а на весні життя забурлить знову. Отже, запасайтесь медком, щоб підсолоджувати холодні будні. Гарного настрою і цікавих сюжетів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 16:25:07 ]
Я ж не бджола, пані Тетяно, на жаль :)))
Якщо серйозно – щиро вдячний за співчутливе ставлення до мого ліричного героя.
Осінніх зоряних ночей!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Труш (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-22 20:18:32 ]
Прочитала заголовок і подумала: "Щось знайоме". В мене також є твір зі схожою назвою... Але це з часом минає, ми люди особи соціальні і цей світ досить щільно населений людьми для того, щоб ніхто не почував себе самотнім.
Не сумуйте будьте відкритим і Ви обов"язково знайдете собі щирого співрозмовника який розділить Вашу Самотність :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-03 20:07:22 ]
Спасибі, шановна Олександро.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-12-30 00:48:39 ]
Майже а ля Стефаник (це так, між іншим)... Те, як написано, - сподобалося. Те, про що написано, - а хай йому грець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-03 20:07:50 ]
Спасибі, шановний Михайле.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2011-07-12 09:53:34 ]
Знаєте, Іване, такий смак... настояний, вистояний. Запрошувала до себе у дощ, але це, мабуть, я до вас пити осінню самоту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-18 22:56:25 ]
Пані Олено, низький уклін Вам за співчутливе серце,
і за Ваші майстерні твори також, безумовно.