ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.06.03 12:59
Жити має України…
Гімн України починається з очікування неминучого, але ж минуло і не здійснилось! Тож на сьогодення замість: «Ще не вмерла України…» доречні слова: «Жити має України…» 03.06.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.06.03 12:40
Вогням Волопаса…
Я знайомий вогням Волопаса.
Я готель для незайманих дів,
Де залишив поштар із Мадрасу
На порозі рудих гризунів,
Що згубили і пашпорт і долю,
Забобонів крапчастий кришталь.
Не шукай біля мене тополі.
Не проси надягнуть пектораль!

Борис Костиря
2026.06.03 11:23
* * *
Я іду у пустельному лісі.
Мідна тиша самотньо дзвенить.
Зависає печаль у горісі,
Ніби втомлена, зморена мить.

А навколо не бачу нікого.
Ні душі. Говорю у світи.
Все принишкло. Ні біса, ні Бога.

Віктор Кучерук
2026.06.03 07:00
* * *
Вуж плазує на городі
І городину не шкодить,
А ось курка при нагоді
Поклює коренеплоди,
Повисмикує розсаду
І грядки втрамбує радо,
Викликаючи досаду
В тих, що сіє те і садить...

С М
2026.06.02 22:13
Кейданс і Кескейд (King Crimson)
Кейданс і Кескейд
Хлопця на ймення Джейд
Вхопили у півтемряві
Поки зал набивсь ущерть

Муркіт, шепіт “Нас займи
Раді догодити ми”

Світлана Пирогова
2026.06.02 17:31
Жимолость (бружель)
Бружель шепоче, бо життю радіє,
Густа куляста яскравіє крона.
Від сонця струменить тепла надія.
Хизується у розквіті фасоном.

У парах квіти в пазухах листочків,
Плоди блакитно-темні із нальотом
І не розгледіти дрібненькі точки.

Артур Курдіновський
2026.06.02 17:10
Чорні квіти
Не відчуваю запах літніх трав,
Пишу рядки про інше тишком-нишком,
Бо червень чорні квіти розкидав,
Засипавши моє холодне ліжко.

Сьогодні поспішають майже всі
Скупатися в симфонії зеленій,
Знайти натхнення в радісній красі -

Вячеслав Руденко
2026.06.02 15:29
...туди, де досить малої крихти...
Покинь-мо нори!- Підемо в гори! -
Долучимо до ніг свічада,
Гарячий подих
В струмки занурим,
Немов у міфи
Про Ельдорадо!
На відпочинку водою змиєм,
Відчувши рятівну підтримку

Тетяна Левицька
2026.06.02 12:51
На смак
Живу минулим, там моє життя
від А до Я, від альфи до омеги!
Від дня народження до забуття
о, де ви, дні мого натхнення, де ви?

Ніколи не корилася вітрам —
плела віночки із маруни, м'яти.
Та тільки душу за любов віддам,

Кока Черкаський
2026.06.02 12:09
Хвазан
Розвелось у нас хвазанів-
Ну просто море хвазанів!
І тепер я часто чую
Їхній, так би мовить, "спів".

Хвазан -птаха наче й гарна,
Та співає ж - аби як.
Не як зовні непомітний

Борис Костиря
2026.06.02 11:56
Самопізнання
Ні, я себе, напевно, знищу
В ночах запеклих, дорогих.
Лікую невмолиму тишу
В кімнатах вигаслих, старих.
Слова сховались і принишкли
У погребах німих, сумних.

Я спалюю себе на вітрі

Ірина Вовк
2026.06.02 10:36
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 5)
V. СОНЦЕ З ПІВДНЯ Зима 1043 року сковувала Київ кригою, але серця людей палали від хвилювання. На дніпровських схилах зібрався натовп, бо з півдня, пробиваючись крізь засніжені річкові простори, сунула небачена раніше сила. Це повертався в і н. Біл

хома дідим
2026.06.02 08:43
* 102 *
він вийшов до режиму бога
покинувши вино хліб сіль
сусід вважав його за йога
а сам пиячив той сусід
йому здавалося ще трохи
і стане легко звідусіль
сусід той час привів небогу
стогнав із нею десь в куті

Охмуд Песецький
2026.06.02 07:47
Коли тебе немає
Мої сердечні ув'язнення і спускання на землю з високих веж несвобод не передбачають втеч, а тільки терміни. Рецидивістам "не світить" амністія. Час – і тільки він, є тим механізмом, який спрацьовує для свободи – тихо і без ефектів, які притаманні подіб

Віктор Кучерук
2026.06.02 05:27
* * *
Я міг би загинути вчора
І зараз лежати в труні,
Або в тісноті коридору
Заклякти в останньому сні.
Донині руїни будинку,
Ще теплі від крові й вогню, -
Нагадують кожну хвилинку
Про долю щасливу мою.

Костянтин Ватульов
2026.06.01 19:27
Весна
Полюбляю зелене оточення,
Особливо під промені вранішні.
І удосталь росою намочений,
Задурманений квітом акації.

Ще пройтися стежками охайними
Водночас і тужливо, і радісно,
Де жбурляють промінчики барвами
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мрія Поета (1976) / Вірші

 Только ты
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-24 16:48:11
Переглядів сторінки твору 12015
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.772 / 5.5  (4.976 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.848 / 5.56)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2012.07.21 02:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-24 17:42:46 ]
Чудово, Мріє! Як завжди, неперевершено...
Тільки вкінці, начебто, проситься так:
линии мне на ладонях...
Ні? Як думаєте?
З щирою повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 21:48:59 ]
Дякую, Любове. А Ви, як завжди, великодушна )
Знаєте, саме на "ладони", адже на одній з них - те, що нам дається від народження, на іншій - те, що ми робимо самі.
щодо "линии мне" - боюсь, що там подвійне "л" буде заважати.
Завжди Вам рада )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 20:30:12 ]
слова Жінки, не дівчиська...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 21:49:34 ]
а шо дєлать? ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:14:44 ]
наслаждацця ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:17:52 ]
шо ми і дєлаєм ))
мартіні, на жаль, нема... "Шато" вже з Лазірко того... залишився мак з булочок Софі )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 21:19:51 ]
Я снова восторгаюсь, но "растоптать" как-то меня смущает. Не дактиль. Я сказал бы, анапест.
Впечатлил "нег заповедный край".
По-правильному, как нужно.
А где-то бродят любители. У них все как-то по другому.
Все равно восторгаюсь.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 21:52:07 ]
А меня не смущал, а злил. Вот - переделала.
"нег заповедный край" - ну, Потапий, миленький, не Вам же объяснять, где начинается ирония )
Насчет любителей не поняла, наверное, слишком тонко)
Спасибушки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:05:47 ]
Я пропустил дефис и слово. Спешка... До утра остался час.
Любители-пересмешники.
Я-то понимаю, где ирония, и где что и как, а те видят цель.
Удач-дач-дач )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:14:53 ]
Ну, и дротик им в... руку ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:16:54 ]
мене теж "растоптать" шпортало, а не розуміла чого, бо ж і кільк. складів, і наголос були на місці. А хотілось там паузи. А тепер - перфектно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:18:55 ]
И я, и я, и я, и я - И я того же мнения.
Покедова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:19:02 ]
гуртом "растоптали" анапест, що прикинувся дактилем ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:20:19 ]
Пока, Потапий. Не обїештесь лапшой.От неё пухнут - потеряете пропорции Давида )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 14:42:55 ]
Давненько я здесь у вас не бывал. Це Шарапов колись сказав, вперше заходячи в московську "Асторію".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-25 14:44:12 ]
Сподіваюсь, чекістів не буде слідом? ))
Рада тобі, Ксандре)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 14:55:54 ]
Я ось нічого немаю проти дактиля, анапеста чи амфібрахія навіть разом взятих. Але ось щодо "нег заповедный край" так з'являються деякі думки. Якби таке високе словосполучення використав хтось з піонерів, то це нормально, якби в перекладі когось із тих кого нема вже десятки, ба навіть сотні років, теж проїхало. Би. Може. Але пані,Мрія. Вам і "нег заповедный край". Та мабуть вже в часи Ломоносова напрягали уяву більше. А тут... Глянув Мрійко на твій епіграф. Дама та, що сама обирає, це Мадона рафаелівська?
А, так я щось не зрозумів, тут глянув, що вірш на конкурс про часи забуті, а я грішним ділом, подумав щось із власного життя-пригод-сцени. Тоді чому потреба в оцінюванні необов'язкова? Нв Мрійко, щось ти приховуєш, свідомо. Ле?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 14:59:19 ]
Якщо вірш присвячений мадам Клеопатрі, тій що з Македонії, то попередній коментар знімається, вилучи. Там і нєгі і краї і заповідний кажуть навіть був.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-25 15:13:00 ]
Та навіщо вилучати? ) Вірш, звісно, не автобіографічний. Це взагалі про жінку, яка здатна не тільки кохати і кохатися, але й відчути і запам"ятати того - єдиного, хто впливає на її долю. Бо такі і справді бувають одні-єдині.
Тому той рядок мав би сприйматися дещо іронічно. Якщо він так не сприймається, треба подумати, як його змінити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 15:30:35 ]
Такі жінки це рокові жінки. В простонародді просто лярви. Не їм іронізувати. Це я Мрійко говорю винятково до тої самої ліричної героїні, на яку наплювати тому самому єдиному, хто визначає її долю-шлях. Напевно вже коли та ЛР буде не дуже молодою, але всерівно не старше років 90 і вже від життя вона взяла все і головне все понесла. Мрійко, ти мене сьогодні розвеселила. Цьом!