ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.11 00:09
* * *
Я стою під дощем, і мене обпікають потоки.
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.

Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д

Юрій Гундарєв
2025.10.10 21:23
Перпетуум Нобіле
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний

Микола Дудар
2025.10.10 19:21
У неба "нежить"...
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…

Микола Дудар
2025.10.10 18:58
Під завалами...
Під завалами, що на «львівщині»,
Схороню свої душі залишки.
Передбачення, снами віщими,
Не торкатимусь, зайві заклики…
І лежатиму під завалами
Сотні, тисячі років скривджених
Своїм побутом, хай віддаленим
Але ж вибритим і остриженим…

Віктор Насипаний
2025.10.10 17:14
Не сумуй! (пісня)
Танцює дощ легенький знов,
Плете із неба холоди.
А я дивлюсь німе кіно,
Де зранку всі спішать кудись.

2.І дощ біжить, немов літа.
А під дощем стоїть дівча.
Чи жде когось, чи просто так.

Віктор Кучерук
2025.10.10 15:36
* * *
Потік бажаного тепла
Тече по всьому тілу
Не лиш тому, що не дотла
Осінні дні згоріли.
Горить нестримано вогонь
Дерев різномаїтих,
А я теплом твоїх долонь
Все більш і більш зігрітий.

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:20
Ода сонцю
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:18
Ода сонцю
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Сергій СергійКо
2025.10.10 15:18
Ода сонцю
За вікном моїм – сумний краєвид.
Вогкість і сірість. Голова напружена.
Сиджу за столом.
Думок гібрид.
Віршів недописаних дюжина.
Раптом промінь, прорвавши імлу,
Впав на твір віршований,
Щось прочитав і по столу

Борис Костиря
2025.10.09 22:26
Марні пошуки
Чи є сенс шукати дівчину
на базарі, на торжищі,
де все купується і продається?
Ти загубив дівчину
за масками повсякденного
життя, у хаосі століть,
а тепер шукаєш її,
як єдино потрібний маяк,

Іван Потьомкін
2025.10.09 21:47
***
Той, хто по смерті захоче розшукать мене,
серед мурашок поспішних хай шукає
або ж серед кошлатих бджілок.
Змалку трудитись звик, як і вони,
тож залюбки до них прилину…
…Люблю пісні ще з повоєнної пори,
коли дівчата з хлопцями на колодках
козацький

Олександр Буй
2025.10.09 20:59
Танок шаманки
Закричав болотяний бугай
І шаманка вдарила у бубон...
Я хотів інакше, але знай:
Що було – ніколи вже не буде.

Гай дубовий листям шелестить,
Кидає багаття в небо іскри...
Ти продовж оцю останню мить

Євген Федчук
2025.10.09 20:04
1594 рік. Татари, козаки, Наливайко та інші…
Хан не встигне іще й чхнути у Бахчисараї,
А козаки запорозькі уже про то знають.
Тож не встиг він ще подумать у похід рушати
На Угорщину – не прямо, а через Карпати,
Тобто через Україну – вже козаки взнали
І ту вістку королеві одразу й послали.
Нач

Сергій Губерначук
2025.10.09 15:56
Карамболь
КУЛЯ, ЯКА ПОЧИНАЄ ГРУ.
ДЕМОС РУСОС, ЯКИЙ не НЕ.
УЯВА ПОГОРБЛЕНА.
ПРИЗВОЛЯЩЕ дівчинки під назвою НАДІЯ.
У КИЄВІ усі КИЇ.
ТИ теж КИЙ, який ганяє КУЛЬКУ,
коли довкіл роздирливо зіпає:

С М
2025.10.09 13:39
Забивання шпарки (The Beatles)
Я шпарку заб’ю, через неї дощить
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Заклею ці тріщини в дверях атож
Спиняючи свої думки
Все кудись-то

Віктор Кучерук
2025.10.09 12:49
* * *
Яскравими фарбами осінь
Забарвлює стихлі гаї
І міцно бере верболози
В холодні обійми свої.
Дощем затяжним умиває
Від пилу дороги пусті,
А потім тумани безкраї
Лаштує на кожній путі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мрія Поета (1976) / Вірші

 Только ты
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-24 16:48:11
Переглядів сторінки твору 11343
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.772 / 5.5  (4.976 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.848 / 5.56)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2012.07.21 02:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-24 17:42:46 ]
Чудово, Мріє! Як завжди, неперевершено...
Тільки вкінці, начебто, проситься так:
линии мне на ладонях...
Ні? Як думаєте?
З щирою повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 21:48:59 ]
Дякую, Любове. А Ви, як завжди, великодушна )
Знаєте, саме на "ладони", адже на одній з них - те, що нам дається від народження, на іншій - те, що ми робимо самі.
щодо "линии мне" - боюсь, що там подвійне "л" буде заважати.
Завжди Вам рада )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 20:30:12 ]
слова Жінки, не дівчиська...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 21:49:34 ]
а шо дєлать? ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:14:44 ]
наслаждацця ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:17:52 ]
шо ми і дєлаєм ))
мартіні, на жаль, нема... "Шато" вже з Лазірко того... залишився мак з булочок Софі )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 21:19:51 ]
Я снова восторгаюсь, но "растоптать" как-то меня смущает. Не дактиль. Я сказал бы, анапест.
Впечатлил "нег заповедный край".
По-правильному, как нужно.
А где-то бродят любители. У них все как-то по другому.
Все равно восторгаюсь.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 21:52:07 ]
А меня не смущал, а злил. Вот - переделала.
"нег заповедный край" - ну, Потапий, миленький, не Вам же объяснять, где начинается ирония )
Насчет любителей не поняла, наверное, слишком тонко)
Спасибушки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:05:47 ]
Я пропустил дефис и слово. Спешка... До утра остался час.
Любители-пересмешники.
Я-то понимаю, где ирония, и где что и как, а те видят цель.
Удач-дач-дач )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:14:53 ]
Ну, и дротик им в... руку ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:16:54 ]
мене теж "растоптать" шпортало, а не розуміла чого, бо ж і кільк. складів, і наголос були на місці. А хотілось там паузи. А тепер - перфектно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:18:55 ]
И я, и я, и я, и я - И я того же мнения.
Покедова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:19:02 ]
гуртом "растоптали" анапест, що прикинувся дактилем ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:20:19 ]
Пока, Потапий. Не обїештесь лапшой.От неё пухнут - потеряете пропорции Давида )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 14:42:55 ]
Давненько я здесь у вас не бывал. Це Шарапов колись сказав, вперше заходячи в московську "Асторію".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-25 14:44:12 ]
Сподіваюсь, чекістів не буде слідом? ))
Рада тобі, Ксандре)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 14:55:54 ]
Я ось нічого немаю проти дактиля, анапеста чи амфібрахія навіть разом взятих. Але ось щодо "нег заповедный край" так з'являються деякі думки. Якби таке високе словосполучення використав хтось з піонерів, то це нормально, якби в перекладі когось із тих кого нема вже десятки, ба навіть сотні років, теж проїхало. Би. Може. Але пані,Мрія. Вам і "нег заповедный край". Та мабуть вже в часи Ломоносова напрягали уяву більше. А тут... Глянув Мрійко на твій епіграф. Дама та, що сама обирає, це Мадона рафаелівська?
А, так я щось не зрозумів, тут глянув, що вірш на конкурс про часи забуті, а я грішним ділом, подумав щось із власного життя-пригод-сцени. Тоді чому потреба в оцінюванні необов'язкова? Нв Мрійко, щось ти приховуєш, свідомо. Ле?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 14:59:19 ]
Якщо вірш присвячений мадам Клеопатрі, тій що з Македонії, то попередній коментар знімається, вилучи. Там і нєгі і краї і заповідний кажуть навіть був.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-25 15:13:00 ]
Та навіщо вилучати? ) Вірш, звісно, не автобіографічний. Це взагалі про жінку, яка здатна не тільки кохати і кохатися, але й відчути і запам"ятати того - єдиного, хто впливає на її долю. Бо такі і справді бувають одні-єдині.
Тому той рядок мав би сприйматися дещо іронічно. Якщо він так не сприймається, треба подумати, як його змінити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 15:30:35 ]
Такі жінки це рокові жінки. В простонародді просто лярви. Не їм іронізувати. Це я Мрійко говорю винятково до тої самої ліричної героїні, на яку наплювати тому самому єдиному, хто визначає її долю-шлях. Напевно вже коли та ЛР буде не дуже молодою, але всерівно не старше років 90 і вже від життя вона взяла все і головне все понесла. Мрійко, ти мене сьогодні розвеселила. Цьом!