ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
Із 70-тих
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти хто?
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне

Борис Костиря
2026.01.17 10:45
Дощ
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.

Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Віддай таємне самоті
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
1987. Про любимих тварин
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
Пригрій Мене Боже--- українська рок-балада
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
* * *
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
***
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
Невідомий воїн (The Doors)
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Парадокси зими
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
* * *
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
Шукаю Людину
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
***
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Диво
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.

Віктор Кучерук
2026.01.15 07:44
* * *
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...

Ярослав Чорногуз
2026.01.14 19:17
Кохання до смерті
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.

У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мрія Поета (1976) / Вірші

 Только ты
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-24 16:48:11
Переглядів сторінки твору 11524
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.772 / 5.5  (4.976 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.848 / 5.56)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2012.07.21 02:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-24 17:42:46 ]
Чудово, Мріє! Як завжди, неперевершено...
Тільки вкінці, начебто, проситься так:
линии мне на ладонях...
Ні? Як думаєте?
З щирою повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 21:48:59 ]
Дякую, Любове. А Ви, як завжди, великодушна )
Знаєте, саме на "ладони", адже на одній з них - те, що нам дається від народження, на іншій - те, що ми робимо самі.
щодо "линии мне" - боюсь, що там подвійне "л" буде заважати.
Завжди Вам рада )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 20:30:12 ]
слова Жінки, не дівчиська...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 21:49:34 ]
а шо дєлать? ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:14:44 ]
наслаждацця ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:17:52 ]
шо ми і дєлаєм ))
мартіні, на жаль, нема... "Шато" вже з Лазірко того... залишився мак з булочок Софі )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 21:19:51 ]
Я снова восторгаюсь, но "растоптать" как-то меня смущает. Не дактиль. Я сказал бы, анапест.
Впечатлил "нег заповедный край".
По-правильному, как нужно.
А где-то бродят любители. У них все как-то по другому.
Все равно восторгаюсь.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 21:52:07 ]
А меня не смущал, а злил. Вот - переделала.
"нег заповедный край" - ну, Потапий, миленький, не Вам же объяснять, где начинается ирония )
Насчет любителей не поняла, наверное, слишком тонко)
Спасибушки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:05:47 ]
Я пропустил дефис и слово. Спешка... До утра остался час.
Любители-пересмешники.
Я-то понимаю, где ирония, и где что и как, а те видят цель.
Удач-дач-дач )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:14:53 ]
Ну, и дротик им в... руку ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:16:54 ]
мене теж "растоптать" шпортало, а не розуміла чого, бо ж і кільк. складів, і наголос були на місці. А хотілось там паузи. А тепер - перфектно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:18:55 ]
И я, и я, и я, и я - И я того же мнения.
Покедова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:19:02 ]
гуртом "растоптали" анапест, що прикинувся дактилем ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:20:19 ]
Пока, Потапий. Не обїештесь лапшой.От неё пухнут - потеряете пропорции Давида )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 14:42:55 ]
Давненько я здесь у вас не бывал. Це Шарапов колись сказав, вперше заходячи в московську "Асторію".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-25 14:44:12 ]
Сподіваюсь, чекістів не буде слідом? ))
Рада тобі, Ксандре)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 14:55:54 ]
Я ось нічого немаю проти дактиля, анапеста чи амфібрахія навіть разом взятих. Але ось щодо "нег заповедный край" так з'являються деякі думки. Якби таке високе словосполучення використав хтось з піонерів, то це нормально, якби в перекладі когось із тих кого нема вже десятки, ба навіть сотні років, теж проїхало. Би. Може. Але пані,Мрія. Вам і "нег заповедный край". Та мабуть вже в часи Ломоносова напрягали уяву більше. А тут... Глянув Мрійко на твій епіграф. Дама та, що сама обирає, це Мадона рафаелівська?
А, так я щось не зрозумів, тут глянув, що вірш на конкурс про часи забуті, а я грішним ділом, подумав щось із власного життя-пригод-сцени. Тоді чому потреба в оцінюванні необов'язкова? Нв Мрійко, щось ти приховуєш, свідомо. Ле?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 14:59:19 ]
Якщо вірш присвячений мадам Клеопатрі, тій що з Македонії, то попередній коментар знімається, вилучи. Там і нєгі і краї і заповідний кажуть навіть був.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-25 15:13:00 ]
Та навіщо вилучати? ) Вірш, звісно, не автобіографічний. Це взагалі про жінку, яка здатна не тільки кохати і кохатися, але й відчути і запам"ятати того - єдиного, хто впливає на її долю. Бо такі і справді бувають одні-єдині.
Тому той рядок мав би сприйматися дещо іронічно. Якщо він так не сприймається, треба подумати, як його змінити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 15:30:35 ]
Такі жінки це рокові жінки. В простонародді просто лярви. Не їм іронізувати. Це я Мрійко говорю винятково до тої самої ліричної героїні, на яку наплювати тому самому єдиному, хто визначає її долю-шлях. Напевно вже коли та ЛР буде не дуже молодою, але всерівно не старше років 90 і вже від життя вона взяла все і головне все понесла. Мрійко, ти мене сьогодні розвеселила. Цьом!