ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мрія Поета (1976) / Вірші

 Только ты
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-24 16:48:11
Переглядів сторінки твору 10584
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.772 / 5.5  (4.976 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.848 / 5.56)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2012.07.21 02:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-24 17:42:46 ]
Чудово, Мріє! Як завжди, неперевершено...
Тільки вкінці, начебто, проситься так:
линии мне на ладонях...
Ні? Як думаєте?
З щирою повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 21:48:59 ]
Дякую, Любове. А Ви, як завжди, великодушна )
Знаєте, саме на "ладони", адже на одній з них - те, що нам дається від народження, на іншій - те, що ми робимо самі.
щодо "линии мне" - боюсь, що там подвійне "л" буде заважати.
Завжди Вам рада )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 20:30:12 ]
слова Жінки, не дівчиська...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 21:49:34 ]
а шо дєлать? ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:14:44 ]
наслаждацця ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:17:52 ]
шо ми і дєлаєм ))
мартіні, на жаль, нема... "Шато" вже з Лазірко того... залишився мак з булочок Софі )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 21:19:51 ]
Я снова восторгаюсь, но "растоптать" как-то меня смущает. Не дактиль. Я сказал бы, анапест.
Впечатлил "нег заповедный край".
По-правильному, как нужно.
А где-то бродят любители. У них все как-то по другому.
Все равно восторгаюсь.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 21:52:07 ]
А меня не смущал, а злил. Вот - переделала.
"нег заповедный край" - ну, Потапий, миленький, не Вам же объяснять, где начинается ирония )
Насчет любителей не поняла, наверное, слишком тонко)
Спасибушки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:05:47 ]
Я пропустил дефис и слово. Спешка... До утра остался час.
Любители-пересмешники.
Я-то понимаю, где ирония, и где что и как, а те видят цель.
Удач-дач-дач )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:14:53 ]
Ну, и дротик им в... руку ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:16:54 ]
мене теж "растоптать" шпортало, а не розуміла чого, бо ж і кільк. складів, і наголос були на місці. А хотілось там паузи. А тепер - перфектно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:18:55 ]
И я, и я, и я, и я - И я того же мнения.
Покедова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:19:02 ]
гуртом "растоптали" анапест, що прикинувся дактилем ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-24 22:20:19 ]
Пока, Потапий. Не обїештесь лапшой.От неё пухнут - потеряете пропорции Давида )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 14:42:55 ]
Давненько я здесь у вас не бывал. Це Шарапов колись сказав, вперше заходячи в московську "Асторію".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-25 14:44:12 ]
Сподіваюсь, чекістів не буде слідом? ))
Рада тобі, Ксандре)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 14:55:54 ]
Я ось нічого немаю проти дактиля, анапеста чи амфібрахія навіть разом взятих. Але ось щодо "нег заповедный край" так з'являються деякі думки. Якби таке високе словосполучення використав хтось з піонерів, то це нормально, якби в перекладі когось із тих кого нема вже десятки, ба навіть сотні років, теж проїхало. Би. Може. Але пані,Мрія. Вам і "нег заповедный край". Та мабуть вже в часи Ломоносова напрягали уяву більше. А тут... Глянув Мрійко на твій епіграф. Дама та, що сама обирає, це Мадона рафаелівська?
А, так я щось не зрозумів, тут глянув, що вірш на конкурс про часи забуті, а я грішним ділом, подумав щось із власного життя-пригод-сцени. Тоді чому потреба в оцінюванні необов'язкова? Нв Мрійко, щось ти приховуєш, свідомо. Ле?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 14:59:19 ]
Якщо вірш присвячений мадам Клеопатрі, тій що з Македонії, то попередній коментар знімається, вилучи. Там і нєгі і краї і заповідний кажуть навіть був.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-25 15:13:00 ]
Та навіщо вилучати? ) Вірш, звісно, не автобіографічний. Це взагалі про жінку, яка здатна не тільки кохати і кохатися, але й відчути і запам"ятати того - єдиного, хто впливає на її долю. Бо такі і справді бувають одні-єдині.
Тому той рядок мав би сприйматися дещо іронічно. Якщо він так не сприймається, треба подумати, як його змінити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 15:30:35 ]
Такі жінки це рокові жінки. В простонародді просто лярви. Не їм іронізувати. Це я Мрійко говорю винятково до тої самої ліричної героїні, на яку наплювати тому самому єдиному, хто визначає її долю-шлях. Напевно вже коли та ЛР буде не дуже молодою, але всерівно не старше років 90 і вже від життя вона взяла все і головне все понесла. Мрійко, ти мене сьогодні розвеселила. Цьом!