ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Кав'яр Сергій
2024.06.21

Самослав Желіба
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юля Бро (1979) / Інша поезія

 Свята любов




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-28 15:11:41
Переглядів сторінки твору 10763
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.836 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.854
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2017.10.09 11:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2010-10-28 15:35:32 ]
важко щось додати...
це, напевно, найкраще, що я прочитала з поезії останнім часом.
обнімаю тепло,


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-11-07 11:46:16 ]
це певне оцінка натуралізму:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-28 17:23:39 ]
Значить вихід один - ніколи не мати нікого вище з БОГА - бо це абсурд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-11-07 11:46:44 ]
Юрію, вихід - звідки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 18:07:56 ]
вихід із самообману


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 15:21:38 ]
ми напевне різними українськими мовами говоримо:) або класично: читач бачить те, чого у першоджерелі немає:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 16:03:12 ]
тобто ЛЮ отупів :)))) простою мовою. но праблем. значить жіноча логіка таки інша.
"Любить мене як бога" - це вже літгеровий самообман...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 16:04:32 ]
але можливо - літгер зовсім не любить Бога - тоді це зрозуміліше... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-28 20:19:02 ]
Дивлюсь сон про світ, у якому він вірить, що вірю,
що любить
мене......... Юленько, воно!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-11-07 11:47:02 ]
воно між він і вона;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-11-07 15:44:35 ]
коли як)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-10-28 22:54:14 ]
Цікавезний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-11-07 11:47:29 ]
напевне не зовсім й вірш..)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-28 23:25:45 ]
Вітаю, Юлю! Свята любов - це СИЛА!!! Я вже Тобі це писав


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-11-07 11:51:07 ]
Іване, а мені приємно прочитати це ще раз, *довгими осінніми вечорами вона мала звичку перечитувати душевні коменти на сайтах під релакс-мьюзік та горнятко кави*:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-01 13:58:28 ]
Є два варіанти, що до віри літгероя:
1.В його релігії не один Бог, щось на зразок Олімпійських богів давньої Греції.
2. Бог один, але коли він спить і не бачить(як у ісламі) можна трошки погрішити.
Особливо сподобалась думка, що ти(Бог) "Роблю все, у що вірить...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-11-07 11:54:12 ]
Саш, тут все в межах класичної апологетики насправді) Власне про стосунки людини з Богом а потім вже про стосунки людини із іншою людиною йдеться.. сумніви, коливання, ступені любові, ще багато чого.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-12 16:14:32 ]
Так уже й вчені нагадали і гадалка одна довела, вимирають мужичини, ніхто їм не вірить уже..., але якщо не бзооплатно, то все ж безкоштовно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-12-30 14:16:47 ]
Са(о)нечко! "Ніхто" - це брутальне узагальнення. Я, прикладом, дівчина довірлива. От скільки разів чоловік каже: "вір мені" стільки я і вірю, навіть без особливої на те причини) Ну, звісно, якщо це Він каже, якщо саме той Чоловік, ти ж розумієш?:)

То ти заспокой своїх вчених, соцдопити їх інколи підводять)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксанка Крьока (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-11 16:18:04 ]
Мені здається, що він атеїст, бо лише атеїст може любити когось, як бога(до речі: з маленької літери), а потім зраджувати. Але жорстоко те, що він знову повертається, і вривається в довіру.

ГАРНО І ЩИРО.