ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Артур Сіренко
2026.10.26 22:33
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (беговое)
finita la commedia

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-28 17:10:23
Переглядів сторінки твору 9379
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 15:39:18 ]
В мае устанавливаются плюсовые температуры.
Орбита солнечного оленя остается прежней, но положение Земли несколько иным. Угол наклона земной оси к орбитальной плоскости определяет смену времен года, а географическая широта - климат.
В декабре солнце едва-едва поднимается над горизонтом. Его не видно даже с первых этажей городских сооружений. По сути, полярная ночь. Якутия занимает огромную территорию.
Неужели моему ЛГ не угнаться за солнечным оленем?
Он находится практически на уровне горизонта, а для жителей более северных широт он - за его пределами.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 15:35:42 ]
Я коли Олексія Третього читаю, яу Юля Шешуряк, Пушкіна згадую. Щось є - чи то у мелодиці, чи у настрої, чи у образах. Я давно тут не була - бачу Ви, Олексію, змінили і місце проживання, і місце праці. Все далі і далі від нас. Добре, що між рогами оленів всесвітня павутинка собі гніздо звила - Ви з ноутбуком, верхи на чотириногому другові пишете вірші і таким чином даруєте нам радість спілкування із Вами.
:о)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 15:56:57 ]
Я уже восьмой год как пересек Уральский хребет.
Питер и подавно остался за ним.
Работа та же - поденщина. Были кровельные работы, женская баня, театр, котельные установки. Выручает рикша. Через недельку сменю ее на нарты. Как раз насобирал на одного оленя. Он стоит не дороже овчарки, а уж о кошачьих и говорить не приходится.
Кот дороже оленя... Да это смеху подобно. Однако...
В библиотеке поддежуриваю, яхт-клуб караулю, банк бросил - и зря. Мне теперь кредит не дает ни один из 2-х десятков банков Якутска. Оказывается, мою фамилию "забили" в дата-бэйз. Мне так и говорят: "извините, но у нас есть дата-бэйз". А мне 10 оленей нужно и несколько тысяч "гринов". Вот как.
Чего-чего, а Интернета у нас валом, но там, где он есть. А где нет - его валом, соответственно, нет.
В одиннадцать вечера почему-то выключают свет.
Часок - и включат опять.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 22:18:37 ]
Чим більше читаю Ваші твори, тим більше вони мене заворожують. Після відомих російських класиків це - свіжа течія в позії. Як легко йде слово, як глибоко воно проникає... Я рада, що потрапила на цей сайт, рада, що приділили мені увагу. Прошу пробачення, що не відгукнулася. Все нормально. Я відчуваю, що це саме те, що шукала. Пишу давно, а вчитися писати почала недавно, і мені потрібні люди, які могли б прокоментувати, порадити (критики не боюся, якою б вона не була). От тільки маю деяку проблему в орієнтуванні: мені ще складно зрозуміти, де і яким чином можу перетнутися коментарями чи просто поспілкуватися. Все для мене нове, почуваю себе, як в лабіринті. Отож і відмовчуюся. Та й дещо оторопіла від високоерудованої та фахової аудиторії. Дякую за підтримку, а то я вже засумнівалася, чи когось зацікавлять мої твори і чи варто їх взагалі виставляти на суд творчого люду. Не бачу ніякої реакції ні з боку читачів, ні "Майстерень".

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-30 09:11:59 ]
Спасибон.
Возможно, это так. Удачно подобранным метафорам и аллегориям неплохо сопутствует 4-х стопный ямб, которым я вдруг заговорил, совершенно забыв о том, что им писал, например, Пушкин, на что мне было тонко указано.

Возможно, Редакция еще не видела Ваших стихотворений или они не очень приметны на фоне остальных. А, может быть, существует иная причина. Но за пределами редакторского помещения где-то есть внештатные редакторы, но те не очень-то балуют своим присутствием.
К сожалению, не имею возможности продолжить комментарий. Вечереет, а мне нужно кое-что успеть. Еще часок - и будет полнейшая тьма.

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-02 22:20:53 ]
Цікаві вірші, як захопливий багатосерійний фільм. Нехай "Далі буде..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-03 12:14:24 ]
Спасибон. Я сейчас работаю над архивами, ибо на винчестере моего наколенного ПК дискового пространства почти что не осталось. И я вынужден уничтожить все фотографии ради освобождения места.
Удач-дач-дач.