ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (утро извозчика)
Образ твору finita la commedia

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-31 11:11:17
Переглядів сторінки твору 3088
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2020.12.10 23:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-31 12:24:59 ]
Цікава поезія, Олексію!
Особливо актуально про годинник. Напевне, кожен потрапляв у подібне непорозуміння.
Тому шкода ліричного героя, що не використав можливості поспати на годинку довше:-(
:) ))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-31 13:26:06 ]
Спасибон. Нам крайне редко удается догонять время, а уж обгонять - разве что в моде (в т.ч. и в литературе) или в предугадывании тех или иных событий. Я же сегодня дважды встречал раннее утро, а с ночи, которая вот-вот начнется, мне это будет уже не под силу. Но это же ненадолго...

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-31 22:19:38 ]
А добре, синку, добре! (Тарас Бульба) Але кохай одну - не потенційно колишню... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-01 08:41:25 ]
Дельный совет, но в жизни все получается несколько иначе. Мужчин очень мало, а настоящих - и того меньше. В якутских семьях, например, их рождается едва ли не десяток. А выживает половина-треть. Да, но и девочек не меньше. Но не всем юношам удается пройти по жизни мужчинами. Войны, пагубные пристрастия... Особенно опасны войны, но на них иной раз и строится политика. Парней нужно где-то пристроить, дав им работу, которая им почему-то не в кайф. И мне она не в кайф, но я его нахожу сам.
А не лучше ли их отправить на войну? Или ее предложить как способ зарабатывания на жизнь?
Моему ЛГ удалось обойти эту роковую дугу и создать семью, но его время от времени сманивают другие женщины. А он морально неустойчивый и наделен даром влюбляться. Но он борется с этим. Мне известно, что он готов уединиться в монастыре, дабы посвятить свою жизнь служению Богу. Но, по-моему, все-таки в обществе женщин. Не верю я ему. По себе знаю, что очень трудно изменить себя - особенно, в лучшую сторону.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-01 08:46:46 ]
***озера, ерики, заливы,*** -
всего три слова, а как красиво.
Мне понравились "ерики" :)
Спасибо :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-01 08:58:26 ]
Есть в нем что-то то ли из детских считалок, то ли (если воспринимать исключительно на слух) и гамлетовское.
Город, невзирая вечную мерзлоту и очень-очень длинную зиму с ее морозами (сегодня благодаря пасмурному настроению погоды было всего лишь около минус 20-ти), удивительно прекрасен, а главное - малолюден. Если существует несколько раев, а не один, как принято считать, то один из них, конечно же, очень напоминает Якутск.
Спасибон.
Не садитесь, пожалуйста, в машину к подозрительным на вид таксистам. Могут выкрасть.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-01 09:22:08 ]
К подозрительным - не буду :)
Сама виновата: парковаться не научилась.
Спасибо, Алексий ІІІ Потапов.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-02 19:13:59 ]
Ваша поезія не закінчується римами і рифмами, які вдаються так майстерно. Коли читаєш відповіді на коментарі, складається враження, що читаєш художній твір. Не хочеться пропустити чогось, навіть малої детальки. Щодо нового твору: він, безумовно, заслуговує на увагу. Особливо мені подобається здатність підводити думку під описовість. Це, як на картині: є головні штрихи, а є деталі, як доповнення."И для меня всего превыше на всех единая стезя", "находка - время, не утрата". Ця особливість не дає думці зіслизнути на другорядне. Успіхів!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-03 12:23:02 ]
Мне тоже нравится читать комментарии моих коллег и заочных приятелей. Я хотел бы у них научиться писать коротко, а из "Правил оцінювання" (в дальнейшем именуемом как ПОц) я хотел бы извлечь максимум полезного - т.е., писать о произведении, а не о чем-то или о ком-то другом. Но я такой не один, и поэтому меня пока что не призывают к порядку, а могут игнорировать или поддерживать.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вадим Степанчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-29 23:48:37 ]
коментую стреотипно:
1) на що схоже: мені, власне, дуже на Тютчева..
2) що бачу - про те пишу: легко, як картина сприймається. Густі мазки, кольори викликають відчуття.
3) сподобалось.

коментую не стереотипно:
Я трохи беру, відламую кусок вірша.. щось є таке всередині, ніби спогад, чи історія.. яку розповідали давно.. розповідав добре знайомий голос.. це так добре сприймається, що, здається, це колись сатлось зі мною, чи.. могло статись.