ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.29 05:36
Приснилася жінка безвісна
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.

Ірина Вовк
2026.07.29 03:09
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини Музичний супровід: продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo) Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То

С М
2026.07.28 20:51
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так

Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &

Артур Курдіновський
2026.07.28 19:35
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.

Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя

Вячеслав Руденко
2026.07.28 19:02
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.

Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,

Світлана Пирогова
2026.07.28 15:01
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.

Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (утро извозчика)
Образ твору finita la commedia

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-10-31 11:11:17
Переглядів сторінки твору 3649
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-31 12:24:59 ]
Цікава поезія, Олексію!
Особливо актуально про годинник. Напевне, кожен потрапляв у подібне непорозуміння.
Тому шкода ліричного героя, що не використав можливості поспати на годинку довше:-(
:) ))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-31 13:26:06 ]
Спасибон. Нам крайне редко удается догонять время, а уж обгонять - разве что в моде (в т.ч. и в литературе) или в предугадывании тех или иных событий. Я же сегодня дважды встречал раннее утро, а с ночи, которая вот-вот начнется, мне это будет уже не под силу. Но это же ненадолго...

Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-31 22:19:38 ]
А добре, синку, добре! (Тарас Бульба) Але кохай одну - не потенційно колишню... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-01 08:41:25 ]
Дельный совет, но в жизни все получается несколько иначе. Мужчин очень мало, а настоящих - и того меньше. В якутских семьях, например, их рождается едва ли не десяток. А выживает половина-треть. Да, но и девочек не меньше. Но не всем юношам удается пройти по жизни мужчинами. Войны, пагубные пристрастия... Особенно опасны войны, но на них иной раз и строится политика. Парней нужно где-то пристроить, дав им работу, которая им почему-то не в кайф. И мне она не в кайф, но я его нахожу сам.
А не лучше ли их отправить на войну? Или ее предложить как способ зарабатывания на жизнь?
Моему ЛГ удалось обойти эту роковую дугу и создать семью, но его время от времени сманивают другие женщины. А он морально неустойчивый и наделен даром влюбляться. Но он борется с этим. Мне известно, что он готов уединиться в монастыре, дабы посвятить свою жизнь служению Богу. Но, по-моему, все-таки в обществе женщин. Не верю я ему. По себе знаю, что очень трудно изменить себя - особенно, в лучшую сторону.

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-01 08:46:46 ]
***озера, ерики, заливы,*** -
всего три слова, а как красиво.
Мне понравились "ерики" :)
Спасибо :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-01 08:58:26 ]
Есть в нем что-то то ли из детских считалок, то ли (если воспринимать исключительно на слух) и гамлетовское.
Город, невзирая вечную мерзлоту и очень-очень длинную зиму с ее морозами (сегодня благодаря пасмурному настроению погоды было всего лишь около минус 20-ти), удивительно прекрасен, а главное - малолюден. Если существует несколько раев, а не один, как принято считать, то один из них, конечно же, очень напоминает Якутск.
Спасибон.
Не садитесь, пожалуйста, в машину к подозрительным на вид таксистам. Могут выкрасть.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-01 09:22:08 ]
К подозрительным - не буду :)
Сама виновата: парковаться не научилась.
Спасибо, Алексий ІІІ Потапов.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-02 19:13:59 ]
Ваша поезія не закінчується римами і рифмами, які вдаються так майстерно. Коли читаєш відповіді на коментарі, складається враження, що читаєш художній твір. Не хочеться пропустити чогось, навіть малої детальки. Щодо нового твору: він, безумовно, заслуговує на увагу. Особливо мені подобається здатність підводити думку під описовість. Це, як на картині: є головні штрихи, а є деталі, як доповнення."И для меня всего превыше на всех единая стезя", "находка - время, не утрата". Ця особливість не дає думці зіслизнути на другорядне. Успіхів!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-03 12:23:02 ]
Мне тоже нравится читать комментарии моих коллег и заочных приятелей. Я хотел бы у них научиться писать коротко, а из "Правил оцінювання" (в дальнейшем именуемом как ПОц) я хотел бы извлечь максимум полезного - т.е., писать о произведении, а не о чем-то или о ком-то другом. Но я такой не один, и поэтому меня пока что не призывают к порядку, а могут игнорировать или поддерживать.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вадим Степанчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-29 23:48:37 ]
коментую стреотипно:
1) на що схоже: мені, власне, дуже на Тютчева..
2) що бачу - про те пишу: легко, як картина сприймається. Густі мазки, кольори викликають відчуття.
3) сподобалось.

коментую не стереотипно:
Я трохи беру, відламую кусок вірша.. щось є таке всередині, ніби спогад, чи історія.. яку розповідали давно.. розповідав добре знайомий голос.. це так добре сприймається, що, здається, це колись сатлось зі мною, чи.. могло статись.