ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2025.07.05 10:14
Дім червоний (The Jimi Hendrix Experience)
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
* * *
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
* * *
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
* * *
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Зірки
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Вітрове гліссандо
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Битва на річці Супій 8 серпня 1135 року
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
***
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
Корабель із кришталів (The Doors)
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
Максим Устименко, воїн Світла
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
На світанні
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Хащі мороку
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На Кого Лишив Ти -- Альбом Теревені від Зеня
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Порадників багато
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі На Ніч -- Альбом Теревені від Зеня
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
***
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Наталія Крісман (1972) / Вірші

 КРІЗЬ МОРЕ СКОРБОТ

Крізь безмежжя небес
Проглядає на нас закривавлений хрест...

Образ твору Проникаєм у все, навіть крізь небеса,
Що нам день принесе? - висихає роса
Під палючим промінням роздертих світил,
На дорогах, якими самотньо нам йти.

Наче камінь, ковток вітру в грудях застиг,
Озирнемось назад - попеліють мости.
Спраглу душу давно не поїли нічим,
Забуваєм про Бога, за щастям рвучись.

Зорі падають в душу, лишають жалі,
Проти течій пливемо тіньми кораблів,
Проти натовпу йдем, що помножує лють -
Безнадійно шукаєм життя вищу суть...

Крізь терпіння і зради, крізь море скорбот,
Звироднілий дощенту, нещасний народ
Йде в майбутнє наосліп й не відає ще -
За накоєне зло не діждеться прощЕнь!

Люди, будьмо ж людьми! Крізь безмежжя небес
Проглядає на нас закривавлений хрест...

2010

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-29 16:42:58
Переглядів сторінки твору 4506
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.392 / 5.25  (4.817 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.643 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.690
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм
Автор востаннє на сайті 2014.03.16 15:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 19:03:51 ]
Крізь безмежжя небес
пролітають світи -
кораблі для душі...
А хто сів - то лети...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 21:41:16 ]
Пролітають світи... чи знайшов свій вже ти?
Дякую, Юрко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 19:57:42 ]
Наталочко, не впізнаю вас у цьому вірші. Завжди така віра, така любов, мені аж жабка лапками шию шкрябкає, що то не я така така впевнена в майбутньому і в коханому. А тут такий жорсткий песимізм. Не буде прощень, але чому. Завжди можна повернути назад, усвідомивши, камо грядеши.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 21:38:30 ]
А не знаєте, хто це колись сказав "у серці вічне бажання весни, а в душі вічний неспокій...". В моєму житті, Галинко, стільки всього - і доброго й ні, тому й вірші мої по-різному забарвлені... в моєму маленькому світі діють одні закони, а у великому світі, куди я змушена час від часу виходити, діють зовсім інші, жорстокіші, саме вони викликають у мене такий песимізм...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 22:23:53 ]
Хтось колись казав "вічне бажання весни вічно не потриває", і хтось відповів "у серці вічне бажання весни, а в душі вічний неспокій". Так і здається часом, що це був хтось, а не я. Деколи шукаю ту весну чи хоча б її бажання, а знаходжу тільки спогад про те, як було класно на плечі. І хочеться плюшевим ведмедиком на подушку в сплячку запасти з цим спогадом, розуміючи що зараз пізня осінь. Колись мені здавалося, що то погано, мати свій світ. Було таке: світ ілюзій собі створила. Як це було давно. Ні світу, ні ілюзій. Один апокаліпсис.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 23:18:24 ]
"Спогад про те, як було класно на плечі" такий солодкий, аж до болю в грудях... на жаль, нині це тільки спогад...хоча ілюзії ще залишились, і так хочеться вірити, що вони не закінчаться повним апокаліпсисом... Нехай мрії оживають!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-30 00:06:32 ]
Наталю, ваші слова і мій внутрішній голос говорять одне і те саме! Це просто неймовірно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-10-30 00:12:55 ]
Це може пояснюватись тим, що у нас зараз схожий стан душі, або ми колись мали схожі пережиття, або ми бачимо світ в однакових барвах... таке буває навіть між зовсім незнайомим в житті людьми...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-30 23:07:13 ]
Напевне, щось так, схожі пережиття. Писала ж я, що ви й досі пишете про те, що я колись писала і відчувала, а зараз втомилася себе накручувати на позитив. А вам вдається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-30 12:56:10 ]
Вітаю, дорогі Наталю і Галино!
Ну, знаєте, з такими настроями Ви того слоника не продасте!(Див. мій коментар до пародії "ГОРМОН ЛЮБОВІ") А якщо серйозно - то вище носа і більше оптимізму! Осінь не вічна, і не така й погана.
Щодо віршу - гарний, сподобався,написаний вміло і душевно. Тримайтеся


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-10-30 17:38:18 ]
Іванку, ну я також маю право похандрити трохи, а то все життя усіх надихаю, захищаю, підтримую, оптимізовую... А зі слоником буде все гараз! Дякую за підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-30 22:52:01 ]
Дякую, пане Іване. А слоника ми, мабуть, не будемо продавати. Зробимо зоопарк, вдень дітям показуватимемо, вночі до Парижу літатимемо (див. вашу пародію на мого Далячого слоника) Лебеді лебедями, а слон в хазяйстві згодиться, ще й з безлімітним шенгеном. Ми з пані Наталею якось там на тій спині помістимося, може, скільки там до того Парижу, три помахи вухами, і ми вже над Ейфелевою вежею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-10-30 23:38:33 ]
Галинко, це в мене натура така парадоксальна - то доводжу себе до краю прірви зневіри, то за мить починаю струменіти оптимізмом і усіх навколо надихаю до життя і змушую повірити у диво...
А на слонику по Парижу ( і навіть до Риму) я з радістю прокатаюся, лиш би у слоника вуха не втомились махати і хоботок витримав.
Дякую Вам за порцію "слонячого" позитиву!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-30 23:52:25 ]
Ну то і я спробую захотіти у Рим. Бо до Парижу мені знову хочеться (пару разів хотіла, один раз мало не забрали, дурне було, мале, вперте, сказало, що у Львові краще. Ну як чукча, ти йому Бентлі, а воно "а алєня луццє"). Вушка в слоника ніби ще ого, витримають. От за хоботок треба в Далі спитати, що він там таке намалював, чи фарбу часом не злямзив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-10-31 11:41:41 ]
Галинко, якщо раптом хоботок у слоника затерся, то в мене є один знайомий Художник ( він якраз живе у Римі), можна буде його попросити домалювати слонику усі органи, яких йому ( чи нам у ньому) бракує... Я думаю, що всі будуть задоволені - і слоник, і ми, і Художник! Уявляю, як нам усім тоді добре буде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-31 17:14:57 ]
Ой, Наталочко, не провокуйте. Бо я ще захочу. А тоді бідні будуть вушка слоника.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-10-31 21:33:37 ]
Хай ся слоник начуває - Рим й Париж на нас чекає!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-31 03:49:02 ]
Натуру Твою, Наталочко, я давно вивчила:) Ніколи не знаєш, на який парадокс натрапиш ( без парадоксів - ніяк, але краще коли тепло і з оптимізмом - люблю, коли Ти посміхаєшся))
Потрібно вірити, навіть у зневір"ї... апокаліпсису не буде - ще не час


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-10-31 11:46:24 ]
Я сама ще свою натуру до кінця не збагнула, сама не знаю, чого чекати від себе в наступну мить, а ти кажеш, що тобі це вдалося... Я от собі нічку-другу подумала і вирішила твердо - АПОКАЛІПСИСУ ЩЕ НЕ БУДЕ!
Всім Вам шлю полум'яний Крісманівський привіт!