ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мар'ян Кіхно
2026.06.17 04:21
"П.п"
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.

П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.

Артур Курдіновський
2026.06.17 01:55
Ці вечори
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.

Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,

Артур Сіренко
2026.06.17 00:09
Там, за синім обрієм
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,

хома дідим
2026.06.16 21:42
* 114 *
усякі наші танці
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер

Іван Потьомкін
2026.06.16 21:18
Нам все ніколи, ніколи...
Тротуар в позолоті –
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись

Борис Костиря
2026.06.16 11:56
* * *
Нарешті я нормально висплюсь
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.

Нарешті правда переможе,

Іван Веселий
2026.06.16 11:54
6. Переспіви. К.Ч Я-і-Бог
Зранку у неділю, в першій,
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.

Тетяна Левицька
2026.06.16 10:44
Святиня
Дрони круками вгорі —
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.

Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:

Віктор Кучерук
2026.06.16 06:33
* * *
Тато швидко на лопатки
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26

Володимир Бойко
2026.06.16 02:09
Натуралістичні думки - 4
Кому мало територій на землі – під землею доберуть скільки треба. Низькі люди полюбляють балачки про високі матерії. Моральне безсилля зазвичай компенсують демонстрацією фізичної сили. Можна втратити геть усе, але злоба і заздрість залишаються

хома дідим
2026.06.15 20:37
* 113 *
розваж мене чимось небесний зодчий
немає тут розваг земних
сьогодні
знаю ми несхожі
ти понад хмарами а я оце на дні
я вірував у вітер
вітер віяв
збираючи ужинки там і сям

Борис Костиря
2026.06.15 13:25
* * *
Я розхлюпую час, ніби воду вечірню.
Я розхлюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.

Я розхлюпую розум, розхлюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхлюпую біль і задавнену мук

Вячеслав Руденко
2026.06.15 10:42
nickel silver tableware
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.

Олександр Сушко
2026.06.15 09:44
Судьба
Колобки натхнення в павутині сірій,
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.

А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі

Віктор Кучерук
2026.06.15 08:00
* * *
Мов сторожа зла за бранцем,
Пси метнулися за зайцем
І позбавили свободи
Гризуна в кінці городу,
Хоч пустився той щодуху
Із морковкою за вухом...
15.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.15 06:14
Дійсність
Птах сумний на горобині
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.

Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Наталія Крісман (1972) / Вірші

 КРІЗЬ МОРЕ СКОРБОТ

Крізь безмежжя небес
Проглядає на нас закривавлений хрест...

Образ твору Проникаєм у все, навіть крізь небеса,
Що нам день принесе? - висихає роса
Під палючим промінням роздертих світил,
На дорогах, якими самотньо нам йти.

Наче камінь, ковток вітру в грудях застиг,
Озирнемось назад - попеліють мости.
Спраглу душу давно не поїли нічим,
Забуваєм про Бога, за щастям рвучись.

Зорі падають в душу, лишають жалі,
Проти течій пливемо тіньми кораблів,
Проти натовпу йдем, що помножує лють -
Безнадійно шукаєм життя вищу суть...

Крізь терпіння і зради, крізь море скорбот,
Звироднілий дощенту, нещасний народ
Йде в майбутнє наосліп й не відає ще -
За накоєне зло не діждеться прощЕнь!

Люди, будьмо ж людьми! Крізь безмежжя небес
Проглядає на нас закривавлений хрест...

2010

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-10-29 16:42:58
Переглядів сторінки твору 5009
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.392 / 5.25  (4.817 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.643 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.690
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм
Автор востаннє на сайті 2014.03.16 15:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 19:03:51 ]
Крізь безмежжя небес
пролітають світи -
кораблі для душі...
А хто сів - то лети...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 21:41:16 ]
Пролітають світи... чи знайшов свій вже ти?
Дякую, Юрко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 19:57:42 ]
Наталочко, не впізнаю вас у цьому вірші. Завжди така віра, така любов, мені аж жабка лапками шию шкрябкає, що то не я така така впевнена в майбутньому і в коханому. А тут такий жорсткий песимізм. Не буде прощень, але чому. Завжди можна повернути назад, усвідомивши, камо грядеши.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 21:38:30 ]
А не знаєте, хто це колись сказав "у серці вічне бажання весни, а в душі вічний неспокій...". В моєму житті, Галинко, стільки всього - і доброго й ні, тому й вірші мої по-різному забарвлені... в моєму маленькому світі діють одні закони, а у великому світі, куди я змушена час від часу виходити, діють зовсім інші, жорстокіші, саме вони викликають у мене такий песимізм...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-29 22:23:53 ]
Хтось колись казав "вічне бажання весни вічно не потриває", і хтось відповів "у серці вічне бажання весни, а в душі вічний неспокій". Так і здається часом, що це був хтось, а не я. Деколи шукаю ту весну чи хоча б її бажання, а знаходжу тільки спогад про те, як було класно на плечі. І хочеться плюшевим ведмедиком на подушку в сплячку запасти з цим спогадом, розуміючи що зараз пізня осінь. Колись мені здавалося, що то погано, мати свій світ. Було таке: світ ілюзій собі створила. Як це було давно. Ні світу, ні ілюзій. Один апокаліпсис.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-10-29 23:18:24 ]
"Спогад про те, як було класно на плечі" такий солодкий, аж до болю в грудях... на жаль, нині це тільки спогад...хоча ілюзії ще залишились, і так хочеться вірити, що вони не закінчаться повним апокаліпсисом... Нехай мрії оживають!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-30 00:06:32 ]
Наталю, ваші слова і мій внутрішній голос говорять одне і те саме! Це просто неймовірно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-10-30 00:12:55 ]
Це може пояснюватись тим, що у нас зараз схожий стан душі, або ми колись мали схожі пережиття, або ми бачимо світ в однакових барвах... таке буває навіть між зовсім незнайомим в житті людьми...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-30 23:07:13 ]
Напевне, щось так, схожі пережиття. Писала ж я, що ви й досі пишете про те, що я колись писала і відчувала, а зараз втомилася себе накручувати на позитив. А вам вдається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-30 12:56:10 ]
Вітаю, дорогі Наталю і Галино!
Ну, знаєте, з такими настроями Ви того слоника не продасте!(Див. мій коментар до пародії "ГОРМОН ЛЮБОВІ") А якщо серйозно - то вище носа і більше оптимізму! Осінь не вічна, і не така й погана.
Щодо віршу - гарний, сподобався,написаний вміло і душевно. Тримайтеся


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-10-30 17:38:18 ]
Іванку, ну я також маю право похандрити трохи, а то все життя усіх надихаю, захищаю, підтримую, оптимізовую... А зі слоником буде все гараз! Дякую за підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-30 22:52:01 ]
Дякую, пане Іване. А слоника ми, мабуть, не будемо продавати. Зробимо зоопарк, вдень дітям показуватимемо, вночі до Парижу літатимемо (див. вашу пародію на мого Далячого слоника) Лебеді лебедями, а слон в хазяйстві згодиться, ще й з безлімітним шенгеном. Ми з пані Наталею якось там на тій спині помістимося, може, скільки там до того Парижу, три помахи вухами, і ми вже над Ейфелевою вежею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-10-30 23:38:33 ]
Галинко, це в мене натура така парадоксальна - то доводжу себе до краю прірви зневіри, то за мить починаю струменіти оптимізмом і усіх навколо надихаю до життя і змушую повірити у диво...
А на слонику по Парижу ( і навіть до Риму) я з радістю прокатаюся, лиш би у слоника вуха не втомились махати і хоботок витримав.
Дякую Вам за порцію "слонячого" позитиву!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-30 23:52:25 ]
Ну то і я спробую захотіти у Рим. Бо до Парижу мені знову хочеться (пару разів хотіла, один раз мало не забрали, дурне було, мале, вперте, сказало, що у Львові краще. Ну як чукча, ти йому Бентлі, а воно "а алєня луццє"). Вушка в слоника ніби ще ого, витримають. От за хоботок треба в Далі спитати, що він там таке намалював, чи фарбу часом не злямзив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-10-31 11:41:41 ]
Галинко, якщо раптом хоботок у слоника затерся, то в мене є один знайомий Художник ( він якраз живе у Римі), можна буде його попросити домалювати слонику усі органи, яких йому ( чи нам у ньому) бракує... Я думаю, що всі будуть задоволені - і слоник, і ми, і Художник! Уявляю, як нам усім тоді добре буде...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-31 17:14:57 ]
Ой, Наталочко, не провокуйте. Бо я ще захочу. А тоді бідні будуть вушка слоника.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-10-31 21:33:37 ]
Хай ся слоник начуває - Рим й Париж на нас чекає!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Романів (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-31 03:49:02 ]
Натуру Твою, Наталочко, я давно вивчила:) Ніколи не знаєш, на який парадокс натрапиш ( без парадоксів - ніяк, але краще коли тепло і з оптимізмом - люблю, коли Ти посміхаєшся))
Потрібно вірити, навіть у зневір"ї... апокаліпсису не буде - ще не час


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-10-31 11:46:24 ]
Я сама ще свою натуру до кінця не збагнула, сама не знаю, чого чекати від себе в наступну мить, а ти кажеш, що тобі це вдалося... Я от собі нічку-другу подумала і вирішила твердо - АПОКАЛІПСИСУ ЩЕ НЕ БУДЕ!
Всім Вам шлю полум'яний Крісманівський привіт!