ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.02.24 05:30
Плач, бейбі
Плач, маленький
Ось ти і вдома

Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе

Вікторія Лимар
2026.02.23 23:31
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.

Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:

Микола Дудар
2026.02.23 21:19
Чи матюкаюсь я? Так, але нині рідше, а ось в старі часи ого-го! Згадав, дай, думаю, в кілька слів про красивий матючок...
***
Не "Йоханий Бабай" твій однокурсник...
Згадав однако, йоханий бабай,
Котрийсь із нас, я думаю, паскудник...
Щось тут не те

Юрко Бужанин
2026.02.23 17:04
Уперто нас минає брудершафт.
І зустрічі – неспалені мости…
Чому тоді до Вас у своїх снах
Я з легкістю звертаюся на "Ти"?!

Чому швидким у снах є перехід
До поцілунків від торкань легких?
Чому умовностей і

Артур Сіренко
2026.02.23 16:41
Над рікою, що зветься Турбота
Поводирі бредуть з учора в сьогодні,
Костуром, що зветься Чужа Радість
Торкаючись м’якої землі і гіркої трави
Торішньої.
А тим часом на досвітках
Зима вмирає в самотині,
Як померла колись в самотності

Артур Курдіновський
2026.02.23 16:20
Пішов за обрій січень кришталевий,
Сумний король дорослої зими.
Дитинство помирає не миттєво,
Не від важкого подиху пітьми.

Все менше діамантів, більше - стразів,
Яскраво не всміхається зоря.
Дитинство помирає не одразу,

Ігор Шоха
2026.02.23 15:16
Ми власної історії народ
і незалежні від сусід і сказу
на тлі невиліковної прокази
скажених іродів та воєвод,
а також від протекції заброд
і від комуністичної зарази.
Нехай під ними вигорить земля
і що би не стояло на заваді –

Світлана Пирогова
2026.02.23 13:58
Зима тримає небо у полоні,
Затиснувши у крижані лещата.
Ще сплять сади, ще інею багато.
Загублено тепло в німій короні.

Та сонце вже затримує в долоні
Цнотливі промені, що бавлять очі.
І хоч морозна віхола шепоче,

Марія Дем'янюк
2026.02.23 12:23
Частину серця, зіроньку душі
Лишаю там, де небо у ковші —
Між горами. Де димчасті мережки
Вбирають гори не в хустки, в сережки.
І зіглядаються зеленолицьо
Красуні-гори до гнізда орлиці.
Шепочуть буки: не минеш розлуки.
Смереки кажуть, що вже осінь

Борис Костиря
2026.02.23 11:27
Я вийду на майдан, на велелюдний простір,
На людський суд і глум, на торжище століть.
Я покладу, як неповторний промінь,
Свої думки й страхи, як спалахи квилінь.

Я вийду на майдан, на суд людський і Божий.
Нехай стинає кат що хоче, а проте
Не

Ігор Терен
2026.02.23 10:16
                І
Весна розпочинається з калюж,
а далі... все в руці ентузіаста –
і проліски, і витинанки рясту,
але насправді хочемо чимдуж
оновлення осиротілих душ
у дусі правоти Екклезіаста.

В Горова Леся
2026.02.23 07:30
Не знаю я шипи взялись відкіль.
І слово - чи зродилося у терні?
У закутках душі, де хмуро й темно,
Призначення і смак втрачає сіль.

То ж вибач. Не тримаючи образ
Зламати колючки і легко й просто.
І благодать Великоднього посту

Віктор Кучерук
2026.02.23 05:30
Це ж так треба любить Україну,
Щоб її лише слухати спів,
У якому то крик журавлиний,
То задумливий шерхіт лугів.
Це ж так треба любить Україну,
Що б вона лиш приходила в сни
На які я чекаю щоднини,
Як узимку на з'яву весни.

Володимир Невесенко
2026.02.22 21:14
Хлюпоче дощ і вітер дзенька.
Стою, укутаний плащем.
Безлюдна площа. Лиш одненька
танцює жінка під дощем.

Прилипла суконька до тіла,
злітають коси раз у раз,
і їй нема до того діла,

Володимир Невесенко
2026.02.22 21:00
Сполоханий ранок давно від’ятрів
і землю розбурхав схололу,
і хмари ковзнули в обійми вітрів
й дощем полилися додолу.

Околицю вкрила густа пелена,
тьмяніють будинків зіниці,
і грім торохтить, і небес далина

Євген Федчук
2026.02.22 15:39
Мільярди років крутиться Земля.
На ній усе міняється із часом.
Але природа ( і то бачим ясно)
Змінити неспроможна москаля.
Віки ідуть, міняється усе.
Щиріші стають люди і добріші,
Життя у них покращується, лише
Від москалів лайном так і несе.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 Лампадка

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-09 21:07:26
Переглядів сторінки твору 7500
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-09 21:35:15 ]
Оце завітала до Вас на сяйво "лампадки". Гарно, світло, затишно... Останній рядок - якраз до речі. Бо я - явно не "сова"... Добраніч, Алексію! Як кажуть у Вас "утро вечера мудренее". Дякую за сонячний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-09 22:01:41 ]
Спасибон. У нас как раз пять утра ))
Как у вас говорят... Дык эта... Нет, не так... Ага...
"На добраніч".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-09 23:38:12 ]
А я думала - лампадки как раз для сов:) Небесный Отец - таки да, с большой?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 08:47:18 ]
А как еще иначе?
Хотелось бы написать с прописной, но это будет неправильно. А со строчной - как-то всуе получается.
Да, но я его славлю. А всуе, наверное, это не возбраняется. Отец-то всего лишь зажег.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 09:50:22 ]
Гарно! Приспали, Олексію, хоч і сонце світить на повну котушку, тож мушу бігти каву варити. Буду читати собі на ніч як колискову.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 20:29:15 ]
Вы уже, вероятно выспались.
Я изо всех сил старался не отвечать. Чтобы не потревожить Ваш сон ))) Сны - это вторая жизнь во время первой.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 12:46:10 ]
Полярне сяйво?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 17:04:25 ]
В данном случае, это Солнце, снятое в лучах какого-то то ли рентгеновского, то ли галактического излучения. Хотя знакомый сварщик намекал на обычнейшую сварку подмокшими электродами.
С некоторой натяжкой стихотворение можно рассматривать как и поэтическое сказание о северном сиянии, но последнее возникает, не подчиняясь каким-то установленным Отцом Небесным интервалам. И народ его столько насмотрелся, что чаще всего он-таки спит, невзирая на то обстоятельство, что для Якутска северное сияние - это все-таки редкость.
За ним нужно отправляться севернее - и тогда оно будет и красочнее, и выше над горизонтом. И цвета его бывают не только горячих оттенков, а и лягушачьих.
Спасибон. Как-нибудь приложусь к описанию силой своего поэтического слов


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 16:39:09 ]
Сладко - это мягко сказано),а стих хороший: и складно, и по смыслу. Спасибо, Алексий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 17:02:04 ]
Рад стараться, Татьяна.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 19:18:41 ]
Ведь спится народу сладко
когда за душою ветер
і капля любві в лампадке
і Бог не одін на свете...

Файно, Олексіє - я ще раз скажу - твоя майстерність росте
з кожним занепадом сонця в Якутії!

Творчих успіхів!
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-11 13:37:52 ]
Наверное, вопрос не в мастерстве, а, скорее, в авторской открытости. И, наверное, в поэтических образах как в украшении создаваемых картин.
Но природа сейчас не очень-то многоцветна. Белое, черное, красное, желтое. Северное сияние пока что не украшало северную часть небосклона. В таких условиях приходится творить. Мороз пока что щадит. Минус 20. А уже вечер. Маловато, но ведь осень...
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 19:35:15 ]
Ваш вогник володіє магнетичною силою: он скільки фанатів до нього забігли хоч на хвильку! Твір легкий, приємний. Успіхів!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 20:44:22 ]
Мне по параллельным каналам связи уже сообщили, что стихотворение читается наступательно - чеканя каждую строку. Выразительно получается.
И я представил, как я выбрасываю левую руку вперед (я левша), и читаю:
"Каким-то особым маслом
Лампадный фитиль намочен".
И т.д.
Зрительный зал неистовствует.

А по каналам связи ПМ я узнаю о его легкости.
И я мямлю:
"Каким-то особым маслом
Лампадный фитиль намочен".
И т.д.
И слушатели впадают в сон.

Удач-дач-дач и Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 22:08:06 ]
Так вот в чем заключается шарм "потапинских" стихов - они пишутся "под лампадку"!.. А еще если фитиль подмочить маслом особым... Только бы не репутацию, Алеша. Я уже, было, на стуле заерзала, читая предыдущую страницу, - там, где тепло - за поцелуи :)) Писал ведь "ни-ни!", а сам - дык эта...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-11 13:45:22 ]
А дальше - ни-ни.
Я так и писал. Ведь любя (пусть даже по-юношески безгрешно) какую-то одну женщину, мы лишаем любви множество остальных.
Разве что тайком... Но видит бог. Да, но можно отмолить грех - не у батюшки, так у шамана. Последний сговорчивее. Да, но это не выход.
Значит, никого. Ни монашку, ни якутку, ни старушку, ни молодуху. Мужчина я или нет?
Мужчина. Слово себе давать умею? Умею.
Брать назад? Решительный я или нет? Решительный.
Решаться умею? Утвердительное "да".
Спасибон. Заходите как-то при случае еще.
Я еще немножко и поэт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-13 02:03:34 ]
"Отцом Небесным идея" - лучше будет. "Но силу в "заначке" прячет, чтобы слаще спалось народу": "Ведь будет к весне иначе - есть пламя в лампадке по ходу..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-13 09:47:54 ]
Я не против советов, и некоторые из них, особо полезные, находят свое отображение в конечном результате, после чего появляется информативная надпись: "Текст твору редагувався." А это значит, что предыдущие комментарии утратили живую связь с настоящим текстом. Но что поделать? Я привык прислушиваться к советам.
Так получилось, что все строчки у меня начинаются амфибрахием в его идеальном виде, а заканчиваются чем-то другим, и это не влияет на красоту стихотворения в целом. Я не любитель писать так, чтобы слова слипались или рвались в угоду стихотворному размеру, хотя подобные случаи имеют место в моих стихотворениях. Но я стремлюсь к совершенству. Мне не хотелось бы убеждать своих читателей пламенной речью о том, что мол, техническое несовершенство стихотворения - это пустяк, а вы просто вчитайтесь в мои гениальные тексты. Прибегать к подобной аргументации мне не позволяет моя скромность искушенного версификатора. Да что там версификатора? Давайте называть вещи и явления своими именами. Поэта.
Спасибон. Кое-что я учел. И роковая надпись не замедлила сказаться (явиться).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 15:41:51 ]
Ну, Потапов Алексій III, засиділася на Ваших сторінках... багато чого дізналася з коментарів та відповідей - а те, що Ви до всіх тих позитивів ще і лівша (шульга) мене зацікавило... В цьому році на день шульг розповідали, що у світі звертають увагу, коли пишуть біографії видатних, чи не були вони ще і лівшами...це додає якісь преференції біографованій особі...
Про вірші(ті, що прочитала) - легко читаюься, врівноважена образність, проте просвічується другий прихований план - напружений - цікаво... Натхнення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-23 16:47:38 ]
Да, я левша. Но меня корректировали, начиная со школы. Поэтому я умею писать обеими руками. Левой медленнее, чем правой - она ведь не тренируется, но со временем ситуация выравняется. Я уже и правой почти что не пишу. Бросаю, хватаюсь, опираюсь, бью, и торжественно ем в ресторане сытную и здоровую пищу, конечно же, левой. Даже супы и десерты. Это очень удобно и естественно.
И сердце у меня не на месте, а правее от середины и крупное. Мне медицина рекомендует тяжелые физические нагрузки. Давление в системе - 150 на 100. Только лишь меньшее, я ощущаю недомогание.
Мой отец любил смотреться в трельяж. Он у нас было в комнате. Коридор-то был коммунальным. Может быть, поэтому я родился "наоборотом"? Руки-ноги правильные. Правая - это правая, левая - это левая. Пальцы складываются вовнутрь, но я этим свойством не злоупотребляю.
Спасибон.
И Вам удач-дач-дач.