ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.10.13 10:46
Де ви, герої діорами
і показухи у бою
шкільної давньої програми,
кого немає у строю
із тими, що ідуть за нами?
Нехай поетам ріже слух
така метафора, незвична
на звук для музикальних вух.

Вячеслав Руденко
2026.10.13 10:06
У Баден-Бадені москалики* й цикади,
Та я про те не знаю до пуття,
Шукаю гуглом світові принади,
Для бестіарію надземного життя.

Уважні ще чорніючі зіниці,
Що не лякаються осінньої сльоти -
Гасають ровери, літають повз синиці,

Віктор Кучерук
2026.10.13 07:35
Знову осінь: дощ і сирість,
І принишклий голий сад, -
І синоптиків нещирість
У прогнозах невпопад.
Знову осінь: жаль і смуток,
І на серці гіркота,
Бо не змінює маршруту
Непотрібна самота.

хома дідим
2026.10.12 22:04
у кращому разі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі

С М
2026.10.12 17:23
Наступний дубль? . .
Окей!


Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція

Олена Кіс
2026.10.12 15:28
Жовтень ступає у шовкових шатах,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у тінь берегів.

Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,

Борис Костиря
2026.10.12 12:23
Я іду в елегійнім тумані
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.

Вячеслав Руденко
2026.10.12 10:02
Пам’ятаю тебе, абрикосовий дух серед липня,
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…

Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за

Віктор Кучерук
2026.10.12 06:18
Щуляться під вітром осокори,
Осінь тче із листя килими, -
Ти мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.

Ольга Садкова
2026.10.11 23:17
Не на жарт розкис маслюк:
час пливе, а він — малюк.

Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.

Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:

хома дідим
2026.10.11 22:15
часу дрібязок все що лишилося
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив

Іван Потьомкін
2026.10.11 18:04
Про що ж він думав? Той, що уславився розбоєм,
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од

Володимир Мацуцький
2026.10.11 16:56
Ще з часів радянської влади у літературному колі поетами вважалися тільки ті, хто був членом спілки письменників. З моїх пошуків я зрозумів, що Володимир Мацуцький не є членом спілки, а ви називаєте його поетом. Може це ваша особиста думка? Ні, це не о

Артур Курдіновський
2026.10.11 16:33
Господи! Як зимно! Як же зимно!
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.

Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї

В Горова Леся
2026.10.11 15:33
Дрімай, дрімай, - шепоче в'ялий вітер,
Скотившись із німіючих ланів,
Шипшині, що взялась палахкотіти
Червонопристрасно, й не ясно, що на ній:
Чи ягоди, чи запізнілі квіти,
Чи розсипи коралові на дні
Мілкого яру, де присіло літо
На схил півден

Євген Федчук
2026.10.11 12:30
Вже кілька днів гриміло десь на сході
І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 Лампадка

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-09 21:07:26
Переглядів сторінки твору 8121
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-09 21:35:15 ]
Оце завітала до Вас на сяйво "лампадки". Гарно, світло, затишно... Останній рядок - якраз до речі. Бо я - явно не "сова"... Добраніч, Алексію! Як кажуть у Вас "утро вечера мудренее". Дякую за сонячний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-09 22:01:41 ]
Спасибон. У нас как раз пять утра ))
Как у вас говорят... Дык эта... Нет, не так... Ага...
"На добраніч".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-09 23:38:12 ]
А я думала - лампадки как раз для сов:) Небесный Отец - таки да, с большой?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 08:47:18 ]
А как еще иначе?
Хотелось бы написать с прописной, но это будет неправильно. А со строчной - как-то всуе получается.
Да, но я его славлю. А всуе, наверное, это не возбраняется. Отец-то всего лишь зажег.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 09:50:22 ]
Гарно! Приспали, Олексію, хоч і сонце світить на повну котушку, тож мушу бігти каву варити. Буду читати собі на ніч як колискову.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 20:29:15 ]
Вы уже, вероятно выспались.
Я изо всех сил старался не отвечать. Чтобы не потревожить Ваш сон ))) Сны - это вторая жизнь во время первой.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 12:46:10 ]
Полярне сяйво?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 17:04:25 ]
В данном случае, это Солнце, снятое в лучах какого-то то ли рентгеновского, то ли галактического излучения. Хотя знакомый сварщик намекал на обычнейшую сварку подмокшими электродами.
С некоторой натяжкой стихотворение можно рассматривать как и поэтическое сказание о северном сиянии, но последнее возникает, не подчиняясь каким-то установленным Отцом Небесным интервалам. И народ его столько насмотрелся, что чаще всего он-таки спит, невзирая на то обстоятельство, что для Якутска северное сияние - это все-таки редкость.
За ним нужно отправляться севернее - и тогда оно будет и красочнее, и выше над горизонтом. И цвета его бывают не только горячих оттенков, а и лягушачьих.
Спасибон. Как-нибудь приложусь к описанию силой своего поэтического слов


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 16:39:09 ]
Сладко - это мягко сказано),а стих хороший: и складно, и по смыслу. Спасибо, Алексий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 17:02:04 ]
Рад стараться, Татьяна.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 19:18:41 ]
Ведь спится народу сладко
когда за душою ветер
і капля любві в лампадке
і Бог не одін на свете...

Файно, Олексіє - я ще раз скажу - твоя майстерність росте
з кожним занепадом сонця в Якутії!

Творчих успіхів!
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-11 13:37:52 ]
Наверное, вопрос не в мастерстве, а, скорее, в авторской открытости. И, наверное, в поэтических образах как в украшении создаваемых картин.
Но природа сейчас не очень-то многоцветна. Белое, черное, красное, желтое. Северное сияние пока что не украшало северную часть небосклона. В таких условиях приходится творить. Мороз пока что щадит. Минус 20. А уже вечер. Маловато, но ведь осень...
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 19:35:15 ]
Ваш вогник володіє магнетичною силою: он скільки фанатів до нього забігли хоч на хвильку! Твір легкий, приємний. Успіхів!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 20:44:22 ]
Мне по параллельным каналам связи уже сообщили, что стихотворение читается наступательно - чеканя каждую строку. Выразительно получается.
И я представил, как я выбрасываю левую руку вперед (я левша), и читаю:
"Каким-то особым маслом
Лампадный фитиль намочен".
И т.д.
Зрительный зал неистовствует.

А по каналам связи ПМ я узнаю о его легкости.
И я мямлю:
"Каким-то особым маслом
Лампадный фитиль намочен".
И т.д.
И слушатели впадают в сон.

Удач-дач-дач и Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 22:08:06 ]
Так вот в чем заключается шарм "потапинских" стихов - они пишутся "под лампадку"!.. А еще если фитиль подмочить маслом особым... Только бы не репутацию, Алеша. Я уже, было, на стуле заерзала, читая предыдущую страницу, - там, где тепло - за поцелуи :)) Писал ведь "ни-ни!", а сам - дык эта...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-11 13:45:22 ]
А дальше - ни-ни.
Я так и писал. Ведь любя (пусть даже по-юношески безгрешно) какую-то одну женщину, мы лишаем любви множество остальных.
Разве что тайком... Но видит бог. Да, но можно отмолить грех - не у батюшки, так у шамана. Последний сговорчивее. Да, но это не выход.
Значит, никого. Ни монашку, ни якутку, ни старушку, ни молодуху. Мужчина я или нет?
Мужчина. Слово себе давать умею? Умею.
Брать назад? Решительный я или нет? Решительный.
Решаться умею? Утвердительное "да".
Спасибон. Заходите как-то при случае еще.
Я еще немножко и поэт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-13 02:03:34 ]
"Отцом Небесным идея" - лучше будет. "Но силу в "заначке" прячет, чтобы слаще спалось народу": "Ведь будет к весне иначе - есть пламя в лампадке по ходу..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-13 09:47:54 ]
Я не против советов, и некоторые из них, особо полезные, находят свое отображение в конечном результате, после чего появляется информативная надпись: "Текст твору редагувався." А это значит, что предыдущие комментарии утратили живую связь с настоящим текстом. Но что поделать? Я привык прислушиваться к советам.
Так получилось, что все строчки у меня начинаются амфибрахием в его идеальном виде, а заканчиваются чем-то другим, и это не влияет на красоту стихотворения в целом. Я не любитель писать так, чтобы слова слипались или рвались в угоду стихотворному размеру, хотя подобные случаи имеют место в моих стихотворениях. Но я стремлюсь к совершенству. Мне не хотелось бы убеждать своих читателей пламенной речью о том, что мол, техническое несовершенство стихотворения - это пустяк, а вы просто вчитайтесь в мои гениальные тексты. Прибегать к подобной аргументации мне не позволяет моя скромность искушенного версификатора. Да что там версификатора? Давайте называть вещи и явления своими именами. Поэта.
Спасибон. Кое-что я учел. И роковая надпись не замедлила сказаться (явиться).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 15:41:51 ]
Ну, Потапов Алексій III, засиділася на Ваших сторінках... багато чого дізналася з коментарів та відповідей - а те, що Ви до всіх тих позитивів ще і лівша (шульга) мене зацікавило... В цьому році на день шульг розповідали, що у світі звертають увагу, коли пишуть біографії видатних, чи не були вони ще і лівшами...це додає якісь преференції біографованій особі...
Про вірші(ті, що прочитала) - легко читаюься, врівноважена образність, проте просвічується другий прихований план - напружений - цікаво... Натхнення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-23 16:47:38 ]
Да, я левша. Но меня корректировали, начиная со школы. Поэтому я умею писать обеими руками. Левой медленнее, чем правой - она ведь не тренируется, но со временем ситуация выравняется. Я уже и правой почти что не пишу. Бросаю, хватаюсь, опираюсь, бью, и торжественно ем в ресторане сытную и здоровую пищу, конечно же, левой. Даже супы и десерты. Это очень удобно и естественно.
И сердце у меня не на месте, а правее от середины и крупное. Мне медицина рекомендует тяжелые физические нагрузки. Давление в системе - 150 на 100. Только лишь меньшее, я ощущаю недомогание.
Мой отец любил смотреться в трельяж. Он у нас было в комнате. Коридор-то был коммунальным. Может быть, поэтому я родился "наоборотом"? Руки-ноги правильные. Правая - это правая, левая - это левая. Пальцы складываются вовнутрь, но я этим свойством не злоупотребляю.
Спасибон.
И Вам удач-дач-дач.