ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2026.08.26 15:20
Залізло сонце за бараки,
у річці хлопці ловлять раки,
корови подають гудки:
«Стрічайте молоко, дітки!»

Колишній прапор на сільраді,
хоч люди стомлені, – а раді:
«Сьогодні (через скілько діб!)

Ольга Садкова
2026.08.26 13:45
За котом погнався пес,
але котик раптом щез.
Вмить на дерево злетів,
на самий вершечок сів.
Позирає з висоти:
«Ну, Рябку, залізь сюди».
Та як пес не намагався
і на метр не підійнявся.

Борис Костиря
2026.08.26 13:06
Сумні надгробки у сумнім снігу
Маєстатично думають про вічне.
Не пізнається мудрість на бігу
У грудні чи у невловимім січні.
Ми пишемо зворушливі листи
На снігу, як у давніх манускриптах.
Вони торують неземні мости,
Які проляжуть у серця нестримно

Вячеслав Руденко
2026.08.26 10:54
Власноруч — можливо й без подяки —
Стіни з меду ще стоять до часу,
Ніби цукор прихистку поляка,
Що ховає нас в ставку з меляси…

Там, де крутить хвиля ранком серпня,
Чути обдарованих допіру,
На човні, що рушив у безсмертя

Артур Сіренко
2026.08.26 10:53
І надійшов час Великого Дня, коли Сонце дарує Землі, і зелу квітучому, і людям, і тварям земним світло тривале і темряву коротку. І кинули ми і друзів своїх, і місто побратимів своїх, і селище посестер наших, і будинки з міцними стінами, і колодязі глибок

Ігор Терен
2026.08.26 08:49
Не буде ані другого потопу,
ані пришестя... все це міражі,
та до Європи
дійде, як окопи
війна пориє на її межі.

***
Феміда судить, а закон карає

С М
2026.08.26 07:42
ідеш у путь
іди у путь
у путь іти час
іди у путь
коли кивне бог, урешті
іди у путь

здійнявши галас

Віктор Кучерук
2026.08.26 06:58
Так вже зоряно сьогодні,
Що поділася жура, -
Повіває прохолодний
Вітер з берега Дніпра.
Віє свіжістю дитинства
Від старих, як світ цей, верб, -
Мов мені за доброчинність
Пам'ять дякує тепер.

Віктор Насипаний
2026.08.25 23:48
Пише дощ рясний верлібр жури на листі.
І калюж дзеркала сиві, бо розбиті.
Загубилось небо знов у крапель дзвонах.
Біжимо кудись із літом в перегонах.
Тягнемо гріхи свої, немов мурахи.
Чорно – білий ранок грає нами в шахи.
Хижаки – думки полюють на

Ірина Вовк
2026.08.25 23:04
І. МЕСОПОТАМІЯ

Хто колись тримав у руках і листав сторінки чудової книжки "НА РІКАХ ВАВІЛОНУ",
той впізнає ритми і дух давнього шумеро-аккадського епосу...
"Прахом уста земель не вкрив би..."
(З давніх текстів Стародавнього Шумеру)

***

хома дідим
2026.08.25 20:58
не тривожить і не бентежить
мовби необережний зачин
що здавалось твоїм і авжеж-бо
паралельно було нічиїм
при обставинах темних і грізних
на задвірках великих подій
у нон-стопі глобальної кризи
крижанім вітровії нуднім

Мирон Шагало
2026.08.25 20:24
ти — таємниця скритна
ти — неба даль блакитна
ти — снігопад у квітні
ти — теплі ночі літні
ти — сонячний промінчик
ти — в бархаті камінчик
ти — усмішки дитячі
ти — сум-сльоза невдачі

Світлана Пирогова
2026.08.25 16:01
До осені от-от...Чекають Перешори,
Смакуючи красу останніх літніх днів.
Давно там Чикаленко - меценат ходив,
І літо теж щезало світлом метеора.

Там дихав степ, вклонялися фортуни зорі,
Журливо серпень, ніби вечір тихо млів.
До осені от-от...Чекают

Віктор Кучерук
2026.08.25 15:29
Появляється холод смеркання
І втішається горем чужим, -
Дай же руку мені на прощання,
Або правду у вічі скажи.
Пролетіла нечувано швидко
Неповторна пора теплих див, -
Вже усмішок на лицях не видко
І звучить невеселий мотив.

Борис Костиря
2026.08.25 13:26
Дешеве срібло висне із дахів,
Важливе щось промовити нам хоче.
Це витвори прихованих гріхів,
Які прийдуть нечутно серед ночі.

Прозорий страх, розкаяння і блуд,
Прозора пристрасть бачиться узимку.
Вони впадуть на зледенілий брук.

Віктор Кучерук
2026.08.25 06:42
Позникали сни тривожні,
В тиші мліє літня ніч, -
Височіє місяць можний
І сіяє увсебіч.
Час іде, але не спиться,
Через поблиски ясні, -
За зірницею зірниця,
Мов, підморгує мені.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 Лампадка

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-09 21:07:26
Переглядів сторінки твору 7959
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-09 21:35:15 ]
Оце завітала до Вас на сяйво "лампадки". Гарно, світло, затишно... Останній рядок - якраз до речі. Бо я - явно не "сова"... Добраніч, Алексію! Як кажуть у Вас "утро вечера мудренее". Дякую за сонячний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-09 22:01:41 ]
Спасибон. У нас как раз пять утра ))
Как у вас говорят... Дык эта... Нет, не так... Ага...
"На добраніч".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-09 23:38:12 ]
А я думала - лампадки как раз для сов:) Небесный Отец - таки да, с большой?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 08:47:18 ]
А как еще иначе?
Хотелось бы написать с прописной, но это будет неправильно. А со строчной - как-то всуе получается.
Да, но я его славлю. А всуе, наверное, это не возбраняется. Отец-то всего лишь зажег.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 09:50:22 ]
Гарно! Приспали, Олексію, хоч і сонце світить на повну котушку, тож мушу бігти каву варити. Буду читати собі на ніч як колискову.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 20:29:15 ]
Вы уже, вероятно выспались.
Я изо всех сил старался не отвечать. Чтобы не потревожить Ваш сон ))) Сны - это вторая жизнь во время первой.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 12:46:10 ]
Полярне сяйво?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 17:04:25 ]
В данном случае, это Солнце, снятое в лучах какого-то то ли рентгеновского, то ли галактического излучения. Хотя знакомый сварщик намекал на обычнейшую сварку подмокшими электродами.
С некоторой натяжкой стихотворение можно рассматривать как и поэтическое сказание о северном сиянии, но последнее возникает, не подчиняясь каким-то установленным Отцом Небесным интервалам. И народ его столько насмотрелся, что чаще всего он-таки спит, невзирая на то обстоятельство, что для Якутска северное сияние - это все-таки редкость.
За ним нужно отправляться севернее - и тогда оно будет и красочнее, и выше над горизонтом. И цвета его бывают не только горячих оттенков, а и лягушачьих.
Спасибон. Как-нибудь приложусь к описанию силой своего поэтического слов


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 16:39:09 ]
Сладко - это мягко сказано),а стих хороший: и складно, и по смыслу. Спасибо, Алексий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 17:02:04 ]
Рад стараться, Татьяна.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 19:18:41 ]
Ведь спится народу сладко
когда за душою ветер
і капля любві в лампадке
і Бог не одін на свете...

Файно, Олексіє - я ще раз скажу - твоя майстерність росте
з кожним занепадом сонця в Якутії!

Творчих успіхів!
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-11 13:37:52 ]
Наверное, вопрос не в мастерстве, а, скорее, в авторской открытости. И, наверное, в поэтических образах как в украшении создаваемых картин.
Но природа сейчас не очень-то многоцветна. Белое, черное, красное, желтое. Северное сияние пока что не украшало северную часть небосклона. В таких условиях приходится творить. Мороз пока что щадит. Минус 20. А уже вечер. Маловато, но ведь осень...
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 19:35:15 ]
Ваш вогник володіє магнетичною силою: он скільки фанатів до нього забігли хоч на хвильку! Твір легкий, приємний. Успіхів!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 20:44:22 ]
Мне по параллельным каналам связи уже сообщили, что стихотворение читается наступательно - чеканя каждую строку. Выразительно получается.
И я представил, как я выбрасываю левую руку вперед (я левша), и читаю:
"Каким-то особым маслом
Лампадный фитиль намочен".
И т.д.
Зрительный зал неистовствует.

А по каналам связи ПМ я узнаю о его легкости.
И я мямлю:
"Каким-то особым маслом
Лампадный фитиль намочен".
И т.д.
И слушатели впадают в сон.

Удач-дач-дач и Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 22:08:06 ]
Так вот в чем заключается шарм "потапинских" стихов - они пишутся "под лампадку"!.. А еще если фитиль подмочить маслом особым... Только бы не репутацию, Алеша. Я уже, было, на стуле заерзала, читая предыдущую страницу, - там, где тепло - за поцелуи :)) Писал ведь "ни-ни!", а сам - дык эта...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-11 13:45:22 ]
А дальше - ни-ни.
Я так и писал. Ведь любя (пусть даже по-юношески безгрешно) какую-то одну женщину, мы лишаем любви множество остальных.
Разве что тайком... Но видит бог. Да, но можно отмолить грех - не у батюшки, так у шамана. Последний сговорчивее. Да, но это не выход.
Значит, никого. Ни монашку, ни якутку, ни старушку, ни молодуху. Мужчина я или нет?
Мужчина. Слово себе давать умею? Умею.
Брать назад? Решительный я или нет? Решительный.
Решаться умею? Утвердительное "да".
Спасибон. Заходите как-то при случае еще.
Я еще немножко и поэт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-13 02:03:34 ]
"Отцом Небесным идея" - лучше будет. "Но силу в "заначке" прячет, чтобы слаще спалось народу": "Ведь будет к весне иначе - есть пламя в лампадке по ходу..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-13 09:47:54 ]
Я не против советов, и некоторые из них, особо полезные, находят свое отображение в конечном результате, после чего появляется информативная надпись: "Текст твору редагувався." А это значит, что предыдущие комментарии утратили живую связь с настоящим текстом. Но что поделать? Я привык прислушиваться к советам.
Так получилось, что все строчки у меня начинаются амфибрахием в его идеальном виде, а заканчиваются чем-то другим, и это не влияет на красоту стихотворения в целом. Я не любитель писать так, чтобы слова слипались или рвались в угоду стихотворному размеру, хотя подобные случаи имеют место в моих стихотворениях. Но я стремлюсь к совершенству. Мне не хотелось бы убеждать своих читателей пламенной речью о том, что мол, техническое несовершенство стихотворения - это пустяк, а вы просто вчитайтесь в мои гениальные тексты. Прибегать к подобной аргументации мне не позволяет моя скромность искушенного версификатора. Да что там версификатора? Давайте называть вещи и явления своими именами. Поэта.
Спасибон. Кое-что я учел. И роковая надпись не замедлила сказаться (явиться).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 15:41:51 ]
Ну, Потапов Алексій III, засиділася на Ваших сторінках... багато чого дізналася з коментарів та відповідей - а те, що Ви до всіх тих позитивів ще і лівша (шульга) мене зацікавило... В цьому році на день шульг розповідали, що у світі звертають увагу, коли пишуть біографії видатних, чи не були вони ще і лівшами...це додає якісь преференції біографованій особі...
Про вірші(ті, що прочитала) - легко читаюься, врівноважена образність, проте просвічується другий прихований план - напружений - цікаво... Натхнення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-23 16:47:38 ]
Да, я левша. Но меня корректировали, начиная со школы. Поэтому я умею писать обеими руками. Левой медленнее, чем правой - она ведь не тренируется, но со временем ситуация выравняется. Я уже и правой почти что не пишу. Бросаю, хватаюсь, опираюсь, бью, и торжественно ем в ресторане сытную и здоровую пищу, конечно же, левой. Даже супы и десерты. Это очень удобно и естественно.
И сердце у меня не на месте, а правее от середины и крупное. Мне медицина рекомендует тяжелые физические нагрузки. Давление в системе - 150 на 100. Только лишь меньшее, я ощущаю недомогание.
Мой отец любил смотреться в трельяж. Он у нас было в комнате. Коридор-то был коммунальным. Может быть, поэтому я родился "наоборотом"? Руки-ноги правильные. Правая - это правая, левая - это левая. Пальцы складываются вовнутрь, но я этим свойством не злоупотребляю.
Спасибон.
И Вам удач-дач-дач.