ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 Лампадка

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-09 21:07:26
Переглядів сторінки твору 7231
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-09 21:35:15 ]
Оце завітала до Вас на сяйво "лампадки". Гарно, світло, затишно... Останній рядок - якраз до речі. Бо я - явно не "сова"... Добраніч, Алексію! Як кажуть у Вас "утро вечера мудренее". Дякую за сонячний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-09 22:01:41 ]
Спасибон. У нас как раз пять утра ))
Как у вас говорят... Дык эта... Нет, не так... Ага...
"На добраніч".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-09 23:38:12 ]
А я думала - лампадки как раз для сов:) Небесный Отец - таки да, с большой?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 08:47:18 ]
А как еще иначе?
Хотелось бы написать с прописной, но это будет неправильно. А со строчной - как-то всуе получается.
Да, но я его славлю. А всуе, наверное, это не возбраняется. Отец-то всего лишь зажег.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 09:50:22 ]
Гарно! Приспали, Олексію, хоч і сонце світить на повну котушку, тож мушу бігти каву варити. Буду читати собі на ніч як колискову.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 20:29:15 ]
Вы уже, вероятно выспались.
Я изо всех сил старался не отвечать. Чтобы не потревожить Ваш сон ))) Сны - это вторая жизнь во время первой.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 12:46:10 ]
Полярне сяйво?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 17:04:25 ]
В данном случае, это Солнце, снятое в лучах какого-то то ли рентгеновского, то ли галактического излучения. Хотя знакомый сварщик намекал на обычнейшую сварку подмокшими электродами.
С некоторой натяжкой стихотворение можно рассматривать как и поэтическое сказание о северном сиянии, но последнее возникает, не подчиняясь каким-то установленным Отцом Небесным интервалам. И народ его столько насмотрелся, что чаще всего он-таки спит, невзирая на то обстоятельство, что для Якутска северное сияние - это все-таки редкость.
За ним нужно отправляться севернее - и тогда оно будет и красочнее, и выше над горизонтом. И цвета его бывают не только горячих оттенков, а и лягушачьих.
Спасибон. Как-нибудь приложусь к описанию силой своего поэтического слов


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Малиновська (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-10 16:39:09 ]
Сладко - это мягко сказано),а стих хороший: и складно, и по смыслу. Спасибо, Алексий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 17:02:04 ]
Рад стараться, Татьяна.
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 19:18:41 ]
Ведь спится народу сладко
когда за душою ветер
і капля любві в лампадке
і Бог не одін на свете...

Файно, Олексіє - я ще раз скажу - твоя майстерність росте
з кожним занепадом сонця в Якутії!

Творчих успіхів!
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-11 13:37:52 ]
Наверное, вопрос не в мастерстве, а, скорее, в авторской открытости. И, наверное, в поэтических образах как в украшении создаваемых картин.
Но природа сейчас не очень-то многоцветна. Белое, черное, красное, желтое. Северное сияние пока что не украшало северную часть небосклона. В таких условиях приходится творить. Мороз пока что щадит. Минус 20. А уже вечер. Маловато, но ведь осень...
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 19:35:15 ]
Ваш вогник володіє магнетичною силою: он скільки фанатів до нього забігли хоч на хвильку! Твір легкий, приємний. Успіхів!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 20:44:22 ]
Мне по параллельным каналам связи уже сообщили, что стихотворение читается наступательно - чеканя каждую строку. Выразительно получается.
И я представил, как я выбрасываю левую руку вперед (я левша), и читаю:
"Каким-то особым маслом
Лампадный фитиль намочен".
И т.д.
Зрительный зал неистовствует.

А по каналам связи ПМ я узнаю о его легкости.
И я мямлю:
"Каким-то особым маслом
Лампадный фитиль намочен".
И т.д.
И слушатели впадают в сон.

Удач-дач-дач и Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-10 22:08:06 ]
Так вот в чем заключается шарм "потапинских" стихов - они пишутся "под лампадку"!.. А еще если фитиль подмочить маслом особым... Только бы не репутацию, Алеша. Я уже, было, на стуле заерзала, читая предыдущую страницу, - там, где тепло - за поцелуи :)) Писал ведь "ни-ни!", а сам - дык эта...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-11 13:45:22 ]
А дальше - ни-ни.
Я так и писал. Ведь любя (пусть даже по-юношески безгрешно) какую-то одну женщину, мы лишаем любви множество остальных.
Разве что тайком... Но видит бог. Да, но можно отмолить грех - не у батюшки, так у шамана. Последний сговорчивее. Да, но это не выход.
Значит, никого. Ни монашку, ни якутку, ни старушку, ни молодуху. Мужчина я или нет?
Мужчина. Слово себе давать умею? Умею.
Брать назад? Решительный я или нет? Решительный.
Решаться умею? Утвердительное "да".
Спасибон. Заходите как-то при случае еще.
Я еще немножко и поэт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-13 02:03:34 ]
"Отцом Небесным идея" - лучше будет. "Но силу в "заначке" прячет, чтобы слаще спалось народу": "Ведь будет к весне иначе - есть пламя в лампадке по ходу..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-13 09:47:54 ]
Я не против советов, и некоторые из них, особо полезные, находят свое отображение в конечном результате, после чего появляется информативная надпись: "Текст твору редагувався." А это значит, что предыдущие комментарии утратили живую связь с настоящим текстом. Но что поделать? Я привык прислушиваться к советам.
Так получилось, что все строчки у меня начинаются амфибрахием в его идеальном виде, а заканчиваются чем-то другим, и это не влияет на красоту стихотворения в целом. Я не любитель писать так, чтобы слова слипались или рвались в угоду стихотворному размеру, хотя подобные случаи имеют место в моих стихотворениях. Но я стремлюсь к совершенству. Мне не хотелось бы убеждать своих читателей пламенной речью о том, что мол, техническое несовершенство стихотворения - это пустяк, а вы просто вчитайтесь в мои гениальные тексты. Прибегать к подобной аргументации мне не позволяет моя скромность искушенного версификатора. Да что там версификатора? Давайте называть вещи и явления своими именами. Поэта.
Спасибон. Кое-что я учел. И роковая надпись не замедлила сказаться (явиться).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-22 15:41:51 ]
Ну, Потапов Алексій III, засиділася на Ваших сторінках... багато чого дізналася з коментарів та відповідей - а те, що Ви до всіх тих позитивів ще і лівша (шульга) мене зацікавило... В цьому році на день шульг розповідали, що у світі звертають увагу, коли пишуть біографії видатних, чи не були вони ще і лівшами...це додає якісь преференції біографованій особі...
Про вірші(ті, що прочитала) - легко читаюься, врівноважена образність, проте просвічується другий прихований план - напружений - цікаво... Натхнення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-23 16:47:38 ]
Да, я левша. Но меня корректировали, начиная со школы. Поэтому я умею писать обеими руками. Левой медленнее, чем правой - она ведь не тренируется, но со временем ситуация выравняется. Я уже и правой почти что не пишу. Бросаю, хватаюсь, опираюсь, бью, и торжественно ем в ресторане сытную и здоровую пищу, конечно же, левой. Даже супы и десерты. Это очень удобно и естественно.
И сердце у меня не на месте, а правее от середины и крупное. Мне медицина рекомендует тяжелые физические нагрузки. Давление в системе - 150 на 100. Только лишь меньшее, я ощущаю недомогание.
Мой отец любил смотреться в трельяж. Он у нас было в комнате. Коридор-то был коммунальным. Может быть, поэтому я родился "наоборотом"? Руки-ноги правильные. Правая - это правая, левая - это левая. Пальцы складываются вовнутрь, но я этим свойством не злоупотребляю.
Спасибон.
И Вам удач-дач-дач.