ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (хор)
Образ твору finita la commedia

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-11 13:27:59
Переглядів сторінки твору 3938
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-11 14:44:20 ]
"Во мне звучит небесный гений" - як високо має злетіти душа... Чиєсь покликання - храм Божий, а чиєсь - естрада (хто де відшукає пристанище і затишок душі) Олекіє!Думаю, Бог не може бути з малої. Успіхів!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-11 15:43:16 ]
Случайно или по привычке.
Я ведь не сторонник упоминания Его имени всуе.
Но, возможно, я заблуждаюсь. Нужно не стесняться прославлять. К тому же мой ЛГ привык петь. А когда петь - то поди, догадайся, с какой буквы - строчной или прописной.
Мой ЛГ почувствовал некие перемены, которые его страшат - и попросил меня написать о том, кем все-таки он есть. А вдруг придется говорить о нем в прошедшем времени? Я не знаю, чего он ожидает или страшится, но побаиваюсь уже и сам, предполагая, что не зря. Из путешествия по канализации он вернулся немного другим. Или мне просто показалось. О монашке больше не говорит, а интересовался у меня, почем нынче кони якутской породы. Это очень выносливые животные. Медведи, серебристые кабаны, олени, лоси, куланы, джейраны, онагры, жирафы, слоны, лайки и прочая, прочая "отдыхают". Интересовался у меня и физикой северного сияния. Я уже опасаюсь отвечать на его расспросы.
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-11 19:38:59 ]
Так, після каналізації Ви його "очистили" не лише зовні.Монашка вплинула на нього відповідним чином. Тепер душа метається між церковними святинями, попсою і "Кагором". Мабуть, має ще пройти очищення вогнем. Чи яким там випробуванням збираєтесь його піддати? Але ж він у Вас ні у вогні не горить, ні в воді не тоне. Нехай щастить!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 06:37:38 ]
Від молитовного співу душа світлішає, тому, Олексіє і твої вірші стають дедалі виразнішими.
А кагор - то під час служби і співу чи опісля?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 11:06:37 ]
Этим вином я услаждаю хористок, когда наши хоры объединяются для гастролей по животноводческим фермам, алмазным приискам и прочим объектам хозяйственно-предпринимательской деятельности.
Не отказываю и себе. Оно несколько сковывает язык, усмиряя его велеречивость, и привязывает ноги. К земле. При пении вино является редчайшей ценности катализатором в процессе диффузии душ слушателей и хористов.
В иных местах - ни-ни. Только лишь чифирек и легкая совершенно безвредный травяной сбор в кальяне. Да и хористок в нашем мужском хоре нет. Мы объединяемся исключительно с началом устойчивого тепла. В принципе, как и все живое и растительное.

Спасибон за комплимент, Юрий.
Мною движут силы нечеловеческого свойства - и я пишу, повинуясь им.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-12 09:44:10 ]
привет регенту церковного хора, здорово написано, и образно, и с юмором, стеба не наблюдаю)))

с уважением


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 10:51:42 ]
Как богобоязненный член Церкви я не могу осмелиться позволить себе шутить, или, того хуже, стебаться. Мы – вестники Господни, и наше служение состоит в том, чтобы возбуждать не праздный, но душевный интерес мирян к Слову Божьему. Быть хористом, а, тем более, регентом, не может быть мирской человек, а только лишь посвященный Богу и с безупречным характером – таким, наверное, как мой.
Для юмора и стеба определены другие места и кондиции.
Благодарствую, Вита.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-12 15:13:12 ]
Знаєш Алєксій Третій (не останній, сподіваюсь) цей вираз "поя Солистом хора..." навіть з комою після хора був би не дуже. Як ввійшов в штопор з четвертого рядка так і вирулив тільки на самому нулі. Дієприкметник "поя" навіть до соліста хора не підійде. Тут має бути "пою". Або стою(лечу, кручу, верчу...) поя. Закони мови. І кагор можна без лапок і з малої літери. А серед сестр-черниць бувають дуже навіть особи, тільки заздрісники їх часто в стіни грубі і сирі впікають, для їх же блага... А твій ЛГ, що в юні роки ходив в орлянку грати на кладовище, потім пішло-поїхало і ось нарешті взявся за розум-голову?
Візввомсс, як говорить Ю.Л.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 16:04:27 ]
Вот-вот выключат дизелек.
Пока что лови ссылочку.
http://www.god-one.ru/otchety/06_09_23-otchety.html
А в ней - абзац.
"Далее Иисус исполнился Духом, после крещения в воде и мы исполняемся Духом–Христом, назидая–уча самих себя псалмами и славословиями и песнопениями духовными, поя и воспевая в сердцах наших Господу, благодаря всегда за всё Бога и Отца, через и во имя Господа нашего Иисуса Христа, повинуясь друг другу в страхе Божьем–ВО ХРИСТЕ (Еф.5:18-21). "

Есть такое слово "поя" ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-12 16:21:08 ]
Слово такое есть. Это дээпричастие от слова петь. Я говорю об обороте. "Поя солистом хора..." наверное неправильно сказано. Или запятая пропущена, хотя так и так пропущена. Оборот выделяется запятыми.
Пою солистом хора,
Стоя на крыльце...
Приблизительно так грамматике учили нас когда-то. Может я и забыл что?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-12 21:09:17 ]
Конечно же, деепричастный оборот. Но ты бы знал, как упоительны в России вечера... Шучу.
Я хотел сказать, как донимают эти обязательные запятые. Даже такой пустяк как союз "но" - и тот на одну из них претендует. А вводные слова - на две.... А сложноподчиненные и сложносочиненные предложения даже при условии наличия союза "и"... Что тебе сказать...
А мы народ немногословный. А это какая-то несчастная запятая...
Одним словом, хотелось избежать, да не вышло. Ты начеку, за что и спасибо.
Ничего ты не забыл, и мне не даешь не столько не забыть, ибо склерозом не страдаю, как не филонить (в смысле уклоняться).

Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-13 02:07:56 ]
Напивай да пей. Споешь - робей! Ведь "хором" всеже веселей...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-13 09:31:11 ]
В хоре можно и побездельничать, если ты, конечно, не солируешь. Т.е., ты можешь просто артикулировать, в это время мысленно находясь не в райских кущах, а, скажем, в объятиях любимой. Но не мне выпало такое счастье (я не хочу лукаво "съезжать с темы", говоря о ЛГ) - ведь я же начинаю. И я звучу. К моему пению прислушиваются, на меня рассчитывает регент, который хочет оставить наш хор, передав его мне. Но кто будет петь? А регент "еще тот". Хочет в Европу. А кто в нее не хочет? Разве что я. Мне дорог наш церковный хор.
Мне не время (хотя под Богом ходим и промыслом Его не владеем) оставлять нашу землю, возносясь к лучшей, но я уже знаю, каким будет мое последнее слово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-13 17:12:24 ]
Если я не ко двору,
посижу пока в бору.
Извини, Алексий, не хотел ничему поучать. Прежде размера должен быть смысл, а как ты его излагаешь - дело третье... Творчество - дело тонкое,mon ami! Успехов! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-16 20:25:18 ]
Нормально, Мишель.
Прислушиваюсь я ко всем советам.
Просто мне сейчас не до поэзий.
У нас дизель сломался, как и предполагалось, к зиме. А не на всех подработках есть Интернет. Его, в принципе, у нас много, равно как и во многих местах его практически нет. В котельных и сланцевых углей не очень-то вынесешь на продажу.