ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…

Пиріжкарня Асорті
2025.12.13 08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів. І от що ми маємо в результаті. Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорід
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Алексий Потапов (1977 - 2013) / Вірші

 * * * (моряк)
finita la commedia

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-16 22:12:27
Переглядів сторінки твору 3563
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 6.223 / 5.5  (6.185 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.000
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Портрети
Автор востаннє на сайті 2025.08.16 21:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-11-17 01:16:08 ]
Оце я щось цікавеньке пропустила... Виявляється, ліричного героя в армію забрали! Чи він за своєю волею пішов? А як же послушниця? Невже все навіки позаду?
А взагалі цікава перспектива: з монастиря в морячки. Как с корабля на бал. Тільки навпаки.

Успіхів Вашому непостійному лір.героєві! Істинний поет!
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-17 09:08:24 ]
Я уже не знаю, верить его рассказам или самому анализировать скудные детали его биографии, ибо интересная фреска складывается. Упоминания об оставленных женщинах (а, возможно, и семьях), о ежедневной работе на алименты и финансовую помощь, метания между обычнейшей якуткой и послушницей (так по-моему), суточные дежурства в какой-то едва ли не пожарной части, а теперь, оказывается, в портупее на ядерном флоте. Мичман, что ли, или офицер? Упоминание о Ломоносове не как о поэте, а как об ученом, открывшем закон, который в дальнейшем получил широчайшее развитие, также было сделано наверняка неспроста. А не пострадал ли он от лучевой болезни? Реакторы ведь не только что-то дают, но и что-то отнимают. И в этом есть проявление бессмертного закона, о котором я также слышал - закона компенсаций. Ничто ведь не проходит бесследно. А непостоянство в настроении говорит о мощном творческом начале это ЛГ, скромность - о воспитанности.
Спасибон )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кум Микола (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-17 02:13:41 ]
частіше до баришень виходь, морячок, а то всю форму переведеш...;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-17 09:15:37 ]
И от общения с барышнями можно похудеть, что приведет и к смене полноты с XL на меньшую. Портупея - это пустяк. Два новых отверстия - и она затянута.
А барышням свойственно изводить то лукавыми обещаниями, то изменами, то просто неопределенностью. Не от того ли мужика тянет к бабам попроще?
Спасибон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-17 09:52:01 ]
Ось це наш парень. Зразу флотську виправку видно. Не те що щурі сухопутні, кавуна за ремень засунути можна.
А куди лімерики пропали?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-17 10:05:21 ]
Наверное, не стоило их оставлять.
Во-первых, в запасниках сайта есть и другие, написанные, соответственно, и другими поэтами. То есть, своеобразная ниша уже занята. Зачем же толкаться? Потом я сомневаюсь в том, что мои могут быть встречены с должным пониманием. Хорошо, что их позитивно встретил ты, Мария, Любовь.
Мои лимерики могли быть бессмысленными, но они такими и должны быть, в то же время в них наблюдалась какая-то логика. Это минус или плюс?
Как рассудить...
Поэтической образности в них маловато, а поэтов или читателей из числа современных искателей интересуют, наверное, новые поэтические образы. А что находят? Географию (ибо она д.б. в лимериках), незатейливый юмор (а он и должен быть таким)?
В общем, убрал, но голова работает и в направлении новых. Придумывать бессмыслицы не легче, чем тужиться в поиске новых поэтических образов для своих стихотворений. И не писать, если даже и пишется, это тоже нелегко. Но это способствует выработке в себе стойких позитивных моральных качеств, одним из которых есть сила воли.
Спасибон. Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-17 21:44:07 ]
уважаемый Алексей, я в шоке от вашего литгероя и всего выше сказанного, просто рву живот от смеха, ну он у вас и мечтатель, то в Сибири, то на флоте, то...желаю Вам не останавливаться, и испробовать свой талант и талант героя во всех ролях!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-18 15:37:57 ]
Но он таков, Вика.
Фантазирует он или врет, мне неведомо.
Но он живой человек, а не какая-то досужая выдумка, "барабашка" или зомби.
А люди - это наивысшая ценность нашей планеты, наряду, конечно же, с фауной и флорой, после ее (планеты) самой. Я его слушаю, часто не веря рассказанному им. Но возразить не могу. Более того - если есть возможность, то пробую ловить его на слове. Не-а. Не врет, получается.
Поэтому я, совершенно не приукрашивая, переписываю рассказанное им так, как мы видим.
Спасибон за пожелание.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-11-18 15:16:52 ]
Куди нам, піхотинцям, за "ядерним" моряком... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-18 15:45:24 ]
Я вот пробую успевать.
Уже морскую походку разучиваю, плевки по ветру, курение в рукав, привычку не оставлять ладонь в раскрыве двери или люка, во время рассматривания чего-то вдали инстинктивно складывать ладони в форму бинокля, одевая свой лисий треух, середину его выравниваю по воображаемой кокарде. И, конечно же, выглядеть всегда молодцевато. Кое-что удается.
Спасибон. Попробуй, Мишель, и тебе удастся. Я когда-то ДСШ по классу футбола занимался, и мы все ходили так, словно бы у нас по мячу подмышкой. Сейчас смешно вспоминать - но было ведь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-18 15:57:08 ]
То все бутафорія. Три речі не дозволить собі моряк ніколи. Не плюне в море, не вб'є чайку і не застібне бушлат на всі гудзики.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-18 16:05:50 ]
Насчет бушлата я бы так категорически не заявлял. Разве что на берегу. Матросы еще любят бескозырку носить практически вертикально, ибо где ее еще наденешь, как не на берегу?
А в море попробуй расстегнись, да при ветре. И дело не в простудных заболеваниях, а в парусности.
Я узнаю у ЛГ. Может быть, они еще чего-то не делают?
Я знаю, что они женщин бросают, пьют и упиваются, тратятся до последнего рубля, в карты играют, матерятся. А кое-кто мечтает о еще никем не найденных сокровищах Таинственного острова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-18 16:31:09 ]
Я ж сказав "на всі". А хоч один не застібнутий це вже і є не всі.
А п'ють. І багато п'ють. І Зімній брали. І казачкі їх ще з громадянської пам'ятають. І все інше. Але то на судах. На кораблях дисципліна, брат.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-11-18 16:37:19 ]
А капитан и командир - это два разных человека )))