Ми не лукавили з тобою,-
Ми просто йшли: у нас нема
Зерна неправди за собою

Слова Т.Г.Шэвчэнко, с которыми Великий Поэт обращался к Своей Музе.

Друже мiй, прийми Вiтання,
Та вiдповiдi на запитання.
Кохання безмежне до Рiдного Краю,
Бо навкруги Рiдна матуся - Земля.
Вона годувала i молоком напувала,
I не нас одних - багатьох.
Тому вiдповiдальнiсть за нашi думки,
А вони, до Волi,
В прагненнi Щастя
Мов вiтер - доволi буйнесенькi,
Саме з нас, кожного зокрема,
Це гiднiсть Держави-
В ходi думок кришталева чiстота.
Брате, кожна людська Душа
На сьoгодня прагне
До Духовного збагачення.
Хто в пошуках нескиглить
Вiд iспитiв в страху
Не щюлиться мов кошеня,
Той знаходить себе, Знання освоюва
та вдосконаливши втiлюва в Життя.
Така Душа Вiльна i Щаслива,
Вона отримуватиме завжди винагороду
як Духовну так i матерiальну,
А вона потрiбна для зростання.
На запитання Братику
Тобi я вiдповiдi дав.
Надалi Бог пораду дасть, молю.
Хай тече Твое Життя
Без турбот у Спoкою.
Твiй Брат, з Повагою!
2010р.