ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2026.08.25 23:48
Дощить
Пише дощ рясний верлібр жури на листі.
І калюж дзеркала сиві, бо розбиті.
Загубилось небо знов у крапель дзвонах.
Біжимо кудись із літом в перегонах.
Тягнемо гріхи свої, немов мурахи.
Чорно – білий ранок грає нами в шахи.
Хижаки – думки полюють на

Ірина Вовк
2026.08.25 23:04
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу"
І. МЕСОПОТАМІЯ

Хто колись тримав у руках і листав сторінки чудової книжки "НА РІКАХ ВАВІЛОНУ",
той впізнає ритми і дух давнього шумеро-аккадського епосу...
"Прахом уста земель не вкрив би..."
(З давніх текстів Стародавнього Шумеру)

***

хома дідим
2026.08.25 20:58
* 184 *
не тривожить і не бентежить
мовби необережний зачин
що здавалось твоїм і авжеж-бо
паралельно було нічиїм
при обставинах темних і грізних
на задвірках великих подій
у нон-стопі глобальної кризи
крижанім вітровії нуднім

Мирон Шагало
2026.08.25 20:24
Ти
ти — таємниця скритна
ти — неба даль блакитна
ти — снігопад у квітні
ти — теплі ночі літні
ти — сонячний промінчик
ти — в бархаті камінчик
ти — усмішки дитячі
ти — сум-сльоза невдачі

Світлана Пирогова
2026.08.25 16:01
До осені от-от...(рондель)
До осені от-от...Чекають Перешори,
Смакуючи красу останніх літніх днів.
Давно там Чикаленко - меценат ходив,
І літо теж щезало світлом метеора.

Там дихав степ, вклонялися фортуни зорі,
Журливо серпень, ніби вечір тихо млів.
До осені от-от...Чекают

Віктор Кучерук
2026.08.25 15:29
* * *
Появляється холод смеркання
І втішається горем чужим, -
Дай же руку мені на прощання,
Або правду у вічі скажи.
Пролетіла нечувано швидко
Неповторна пора теплих див, -
Вже усмішок на лицях не видко
І звучить невеселий мотив.

Борис Костиря
2026.08.25 13:26
* * *
Дешеве срібло висне із дахів,
Важливе щось промовити нам хоче.
Це витвори прихованих гріхів,
Які прийдуть нечутно серед ночі.

Прозорий страх, розкаяння і блуд,
Прозора пристрасть бачиться узимку.
Вони впадуть на зледенілий брук.

Віктор Кучерук
2026.08.25 06:42
* * *
Позникали сни тривожні,
В тиші мліє літня ніч, -
Височіє місяць можний
І сіяє увсебіч.
Час іде, але не спиться,
Через поблиски ясні, -
За зірницею зірниця,
Мов, підморгує мені.

хома дідим
2026.08.24 23:14
* 183 *
національна незалежність
народні танці рідний спів
ще поки на правобережжі
живеш одвертий всім усім
природна мов буденна річ
на місці вірнім і почеснім
у радощах або журбі
цей спіх автівок і причепів

Іван Потьомкін
2026.08.24 20:56
***
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.

Артур Курдіновський
2026.08.24 18:10
Mamita (квартон)
Матуся" іспанською буде "mamita"...
З Тобою так хочеться поговорити!
Закреслити відчай, хворобу, розлуку
Та поцілувати Твою ніжну руку.

У тиші глухій я плачу долі мито.
"Матуся" іспанською буде "mamita".
Від згубного сну я повільно відходжу

Володимир Бойко
2026.08.24 14:59
Лімерики F 4
Все за звичаєм у Феодосії,
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.

Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.

Вячеслав Руденко
2026.08.24 13:14
Pteromalus puparum
Ніщо не є важливішим за кокон! -
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...

Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну

Володимир Каразуб
2026.08.24 12:45
Про часовиння
Про що розмови в нас? Про часовиння
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною

Ірина Вовк
2026.08.24 12:33
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди" (продовження 7)
Фінал. Останній крок Лагіди «Історія запам'ятає її як коханку Риму. Мені ж вона залишить право бути його єдиним незавойованим ворогом». З уст царівни Єгипту Арсіної, наймолодшої з Лагідів Римський офіцер стоїть на відстані удару меча.

Ольга Садкова
2026.08.24 12:14
Собі замість медитації
Не заганяй себе у кут
чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.

Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марина Єщенко (1986) / Вірші

 * * *
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-11-16 23:25:34
Переглядів сторінки твору 9662
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.964 / 5.5  (4.879 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.678 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2015.11.13 21:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-17 11:44:38 ]
П.Марино! "Серце заховаю в спориші..." - це щось!!! Плекаю надію, що ВІН все ж його знайде! І відчує ритм і доторкнеться... І житиме, оберігаючи... Дуже сподобався вірш. Не сумуйте! Хай щастить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-11-17 21:38:00 ]
Дякую, що продовжуєте стежити за моєю творчістю і підтримувати мене!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-11-17 16:34:44 ]
Уфф!!! Потужно, Маринко!

Глибокі Образи. Найікавіший, як на мене "Сонце в плечі, мов тавро, вроста"...

А от щодо китів щось мені не дуже: ніби "доторочено" задля рими...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-11-17 21:37:25 ]
У моєму розумінні "Шкода, що земля стоїть не на китах" означає, що цивілізація й науковий прогрес віддалили людину від природи... Тому звичайне бажання виплакатися в траві буде сприйнято тими ж людьми як щось неадекватне.

Але може цей рядок і не влився. Я подумаю:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-11-17 23:35:07 ]
Тепер розумію твою ідею, Марино!
Може, я не надто заглибилась у "світ" вірша? А, можливо, це через безпосередню близькість трави, що "не колеться" (себто не зосім прозорий перехід)?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-11-18 03:37:17 ]
Для мене - дуже адекватно - виплакатися в траві. Це означає, що людське в людині - не втрачено.
Але щодо китів - справді треба подумати. Бо писати треба так, щоб не пояснювати потім.
Мені і кінцівка вірша незрозуміла: Хай годинник мій переведуть - на добу чи на життя тобі - Ваша ЛГ бажає йому, певно щастя чи жити в іншому часі, коли ще не було сварки чи відмови щоб почуватися щасливою? Що Ви мали на увазі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-11-18 21:08:20 ]
як на мене – земля на китах – це зрозумілий образ
кінцівку пояснювати не буду, а то знову скажете, що треба писати так, щоб не пояснювати потім.
навіть абсурд наповнений змістом, а ви хочете, щоб я добровільно визнала, що написала щось слабке і не варте уваги. Може й ваша правда. Тоді тим більш нема приводу пояснювати кінцівку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-18 13:15:35 ]
Пане Ярославе! Заперечувати Вашу думку (Майстра поетичного слова) мені - аматору щодо прозорості і зрозумілості текстів, якось не годиться. Та й не стану я цього робити! Дозволю собі лише процитувати одного араба, який ще до ери Христа написав: "Я один, я один у того - у кого нікого, нікого." Видається мені, що цей вірш близький людині у хвилини радості і розпуки. А прихованих смислів, може, більше ніж самих слів... Мені подобається шукати щось між рядками... Перепрошую. З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кум Микола (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-19 03:38:29 ]
сильно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-11-19 21:59:27 ]
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-07 17:05:26 ]
Ого, який вірш, Марино! Сподобався! Особливо - кінцівка: для мене вона абсолютно зрозуміла без пояснень. Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-12-07 17:07:26 ]
5,5 - замало для такого вірша, але у мене більшої купюри нема.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-12-09 20:29:14 ]
дякую, що зрозуміли!!!
оцінка – це не важливо, головне розуміння


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-24 15:10:48 ]
Забув сказати, що особливе враження на мене справив ось цей рядок:

Упаду... впаду-впаду-впаду!!!

Коли його пригадую собі, то він ще довго крутиться у голові (ну ось, знову віршований коментар вийшов :) ).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-01-24 22:36:33 ]
цей рядок-слово із тих рядків, які не підлягають сумніву, відразу відчуваєш, що на своєму місці:)

а вірш із ряду "високо не ціную, але дуже люблю")))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 08:25:42 ]
На мій погляд. він навіть якийсь кінематографічний... Пригадується американський фільм "Загнаних коней пристрілюють, чи не так?" (про велику депресію 1929 р.), де у фіналі головна героїня падає від пострілу в скроню не на брудну бруківку Нью-Йорку, а у траву - у сповільненій зйомці... Ось саме це - впаду-впаду-впаду - і відчувається як падіння у сповільненій зйомці. Шикарний образ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 11:25:54 ]
дякую)))
просто саме слово "упаду" ніби символізує рух униз, але у випадку моєї героїні – це підйом, адже це падіння дозволяє їй набратися сил, переосмислити все і неодмінно піднятися. Воно їй просто-таки необхідне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-16 22:50:30 ]
Так, замало. Марина заслуговує на Р2 і 6ки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Єщенко (М.К./Л.П.) [ 2010-12-16 23:54:55 ]
хочу Р1 і сімку!!!
жартую

дяки:):):)
буду старатися


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-01-26 11:39:46 ]
Дякую за підтримку, Юлю! До речі, а у тебе ж, напевно, є можливість поставити 6 (внаслідок набагато вищого рейтингу, аніж у мене)?