ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2025.01.24 18:23
Поїздка добігає до кінця,
білизну провідниця забирає,
а ти прилипнув до одвірка краю,
як до отари злякана вівця…

Але намарно скиглити, тремтіть
чи лити сльози на суху дорогу,
коли вагон дістався епілогу –

Ніна Виноградська
2025.01.24 13:36
На калину вони прилягли, забіліли,
Червоніє тепер з-під холодних снігів…
Ми з тобою удвох не змогли, не зуміли,
Зберегти цю любов, щоб ніхто не посмів

Дотягнутись до неї, торкнутись руками,
І привласнити щастя твоє і моє…
А життя в самоті пробігає

Світлана Пирогова
2025.01.24 09:37
Поспішав Микола вранці,
Телефон забув удома.
Затремтіли чомусь пальці,
І насунулась утома.

На роботі хвилювався,
Падали із рук папери.
Звісно, дядько ловив ґави,

Юрій Гундарєв
2025.01.24 09:34
Славетному італійському художникові було відпущено всього 35 років земного життя.
Жанна Ебютерн, юна дружина Моді, як його ласкаво називали друзі, викинулася з вікна
наступного дня після смерті геніального митця…

Туз трефи, трійка і п‘ять -
три кар

Микола Соболь
2025.01.24 06:31
Ця ніч іти від нас не хоче
і ранок зовсім не спішить,
блищать, мов зорі твої очі,
а губи – ніжний оксамит,
переливаються тумани,
мов молоко за небокрай,
де ми шукаючи омани
намалювали власний рай

Віктор Кучерук
2025.01.24 05:46
В дугу зігнувся ясний місяць
І, без утоми та без мір,
Зчищає світлом сіру плісень
Із потьмянілих з часом зір.
Бо над землею загусає,
Немов смола, німотна мла
І світом шириться безкрая
Пора без світла і тепла…

Борис Костиря
2025.01.23 20:06
Осокір утрачає листя,
як старий лисіючий мудрець
волосся. Листя опадає,
ніби розумні думки,
які будуть спати
під покривом незрушного снігу.
Розумні думки перетворяться
на ніщо, на труху, не залишивши

Іван Потьомкін
2025.01.23 14:08
Вже мого росту сягнула лобода.
Вже схили забілила конюшина.
Вже квітом зайнялися дерева.
Проснулись бджоли, пурхають метелики,
Забілів мигдаль, японська вишня зарожевіла,
Кінерет досягає лінії червоної...
Усе готується до стрічі з ТуБіШватом,
Себто

Ніна Виноградська
2025.01.23 12:33
Несказані слова живуть в мені,
Читала я їх у твоїх очах…
Пройшли давно роки, розтали дні,
Вогонь тих слів у серці не зачах.

Твої слова спинялись на вустах,
Мовчали разом в глибині зіниць.
Злітали в небо наче дивний птах

Тетяна Левицька
2025.01.23 11:15
Не чіпай ти чуже, тільки мій:
сивокрилий, нестримний, брутальний,
і співучий, немов соловій,
і глибокий, як подих останній.

Недолюблений світом лихим,
не зігрітий промінням ласкавим.
Ой, нелегко, повір, буде з ним

Олена Побийголод
2025.01.23 09:42
Вечір 5-го дня і день 6-й. Телемах у Спарті)

1.
В Спарті (точніш, у присілочку)
наші бурлаки завзяті
встигли якраз на весіллячко
у Менелаєвій хаті:

Козак Дума
2025.01.23 06:33
Ми збирали журавлину, журавлину
і летіли журавлі великим клином.
Їх «курли» по небосхилу линуло далеко.
Клин за клином, клин за клином –
журавлі, лелеки…

Летять на південь журавлі,
«курли-курли» по всій землі.

Микола Соболь
2025.01.23 06:26
Зимова казка, але радше сон:
срібніє іній в суголоссі ранку,
крізь негури розірвану фіранку
на березі з’являється Херсон, –
величний пан південних рубежів,
наш бастіон від «братської» любові
в своїй красі і літній, і зимовій
моєї ти торкаєшся душі,

Віктор Кучерук
2025.01.23 05:54
Дивитися більше не можу,
В швидкого життя на краю, –
На ту, що вродливістю схожа
На жінку покійну мою.
Ще боляче впевнено дихать
Від мислі тієї стає,
Що створює серцю безвихідь
Становище мрійне моє.

Сонце Місяць
2025.01.22 22:40
розбудить стукнувши у шибку
на хвильку дощ а може старість
зворот кошмарів & фантазій
а може поетична примха
які ще здогадки наразі

крізь ці осліплені портали що фасади
прокрастинації зимової війни

Борис Костиря
2025.01.22 20:06
Ми працюємо
з великими особистостями.
А скільки людей
непомітно відійшли за грані,
у вічну тишу,
у вічне шумовиння дерев.
Тепер ми продираємося
крізь зарості
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

все і ні про що Владислав Про
2025.01.18

Тарас Никифоренко
2025.01.02

Назар Нечипельський
2025.01.02

Андронік Страстотерпець
2024.12.30

Маргарита Каменська Дарко
2024.12.25

Богдан Архіпов
2024.12.24

Єлизавета Катрич
2024.12.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 * * *
Образ твору Відхрестивсь.
Як мудрий від печалі.
Доброокий – годував пташок...
Зорі мені в душу накричали,
Світлу від безмежжя і дірок.

Так живу – німий від потрясіння,
Теплий від дівочих зазіхань.
П’ю вино.
Валяюся на сіні
Зовсім не далеко від гріха.

Шляхом від подвір’я до повір’я
Кров димить.
Бинтує душу бунт.
Тому і закоханий з тих пір я
У космічну безвість голубу.

Тому і паломствую Землею,
В себе утікаючи від всіх.
І плету тремтливу епопею
З пуповиння дорогих доріг.

Світ мені – мов цвинтар празниковий,
Де хрести з деревами ростуть.

Відхрещусь.

До снігу стану словом,
Із якого реквієм складуть.



Не оцінювати!





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-24 22:11:28
Переглядів сторінки твору 2916
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.12.14 18:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 22:46:22 ]
Всі ми так, Ігоре. Зовсім не далеко від гріха. Ой і не далеко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-11-24 22:50:15 ]
:)
Снайпер снайпера, Василю, завжди зрозуміє...
Кх-кх... ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-11-24 23:24:20 ]
Доброокий снайпер - доброокого снайпера :)) Один - теплий, але німий, другий - також теплий, но і ніжний :) Так що реквієма не буде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2010-11-25 00:55:18 ]
"І плету тремтливу епопею
З пуповиння дорогих доріг" -
тут сказано більше, аніж очікував. Браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-11-25 08:58:55 ]
А одна красіва, но і умна, але далеко... :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-11-25 09:00:21 ]
Сам, Тарасе, не чекав, що таке зморозю... :)
Дякую за розуміння.
Будьмо і тримаймося!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лідія Дружинович (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-25 13:42:46 ]
Мене теж оте, що "зморозив", сподобалося. Згідна з п.Тарасом. Гарні слова! Глибокі! Аж до небесного дна!
Летімо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-11-27 14:16:38 ]
:))Ой летімо-летімо, Лідочко!..
;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-12-04 15:07:08 ]
Просто приголомшливі рядки й образи: "Світ мені – мов цвинтар празниковий, / Де хрести з деревами ростуть"; "...До снігу стану словом,/ Із якого реквієм складуть."
Щиро.