ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Катерина Савельєва
2026.11.04 16:29
Журлива осенi краса,
Пробiглася босонiж небом.
Можливо, нам того не треба,
Що на дворi бринить роса.

Кружляє листя над землею –
Журлива осенi краса,
Мов позолочена коса,

Світлана Пирогова
2026.11.04 16:16
Цей ліс живий. У нього добрі очі.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
літопис тиші пишуть у траві.
Ліна Костенко.


Іду до лісу.

Борис Костиря
2026.11.04 14:37
Чи не була порожньою краса
Актора знаменитого у кадрі,
Що дарували щедрі небеса,
Як нагроду чи небесну кару?

На сцені він підкорював усіх.
І слава насувалась, мов лавина.
Трагедія або нестримний сміх

Вячеслав Руденко
2026.11.04 11:46
Скіфи, кімерійці, чорні маври,
Може, ще арійці — та навряд...
Ми учора лише динозаври,
А тепер — екзистенційний ряд!

Ну, а у майбутньому — отрута,
Ніби рути-м’яти вогка ртуть,
Б’є у скроні часу лють закута,

Кока Черкаський
2026.11.04 11:26
Деякі автори такі кумедні
блокують доступ до свої нєтлєнок
Відкрию їм страшенну таємницю
Їх твори є доступні анонімно

Завжди їх можна прочитати
посміятись
рецензію щоправда не напишеш

Ірина Вовк
2026.11.04 09:26
У Львівській обласній бібліотеці для юнацтва імені Романа Іваничука, що на площі Ринок, відбулася презентація ювілейного перевидання книги «Марія з Магдали» – релігійної драми маловідомого польського поета й драматурга Антона Шандлєровського в українськом

В Горова Леся
2026.11.04 08:10
Листя, що впало на стежку, до сірого стовчене.
Краплі намистом на чорному - срібло на оніксі.
Та несподівано цяткою дрібно тріпоче на
Мокрій обочині клапоть обірваний з коміксів.

Берег. Метелик. Малюк і рука, певно, батькова,
Міцно тримає, а з нею

Віктор Кучерук
2026.11.04 07:19
Важка, велика та холодна
Роса на стеблах і листках
Культур баштанних і городніх,
І на утомлених руках.
Вона така, мабуть, до спеки,
Коли все гине, в'яне, схне, —
Ось-ось, вернувшись іздалека,
Нещадно сонце спалахне.

хома дідим
2026.11.03 23:42
ясно і зрозуміло що не спасуться всі-всі
і сам я не претендую повірте
бо кінець і наступний початок
чогось-там типу-якщо-б
є незмінним а саме
із небес щось потужно шарахне
а тому вочевидь
люблю обіймаю хочу вірити кожен

Кока Черкаський
2026.11.03 14:53
Нам обіцяли дати світло у четвер,
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!

По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні

Борис Костиря
2026.11.03 13:42
Я іду і падаю у бруді,
Вирвавшися із пасток цупких,
Потонувши у далекім блуді
І промовах скорих, копітких.
Упаду в траву, як у основу,
У буття, початок і кінець,
У самої вічності промову,
Подолавши бісівський вінець.

Вячеслав Руденко
2026.11.03 10:48
В пітьмі по припічку гасали
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.

Віктор Кучерук
2026.11.03 10:35
Багряний жар листків опалих
Підхопить вітер мимохідь
І, капризуючи помалу,
Вони дзвенітимуть, як мідь.
В танку кружлятимуть допоки
Вітрисько має сили й хист
Робити наскоки і скоки,
Іграти, ніби гармоніст.

Ірина Вовк
2026.11.03 08:44
«ДАНТЕ: ОСТАННІЙ ПОГЛЯД РАВЕННИ»

(драматична містерія в голосах на дві дії)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний обра

хома дідим
2026.11.02 23:38
щодо творів отих неумисних
несумісних із логікою
непричетних до пошуків істин
чи здаються підробкою
бездоганність між іншим у світі
конкурентний протекціонізм
інсталяцій 3-d графіті
кю-ар-коди повсюди скрізь

Володимир Бойко
2026.11.02 22:38
У москалеві присутній синдром вищості, але відсутній синдром вартості. Найбільша небезпека для цивілізації – дикуни, які вважають себе цивілізованими. Дідька чортом не настрашиш, а путіна Трампом. Основні функції диявола нині виконує путін. Об
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Металобрухт

На Полтавщині хлопчик 5 днів ішов пішки, щоб побачити батька.

Образ твору У чотирнадцять хлопці хочуть сексу -
І потрапляють у обійми хвойд.
А він хотів до батька. Снився Рексик.
Якби ж із ним поспілкувався Фройд...

Він другий рік навчався в інтернаті.
Для нього батько був, немов Дедал.
А той: "...ремонтувати треба хату...
здав позавчора шліфувати вал..."
Не приїздив до сина аж півроку.
Роботу мав "нехилу" аж в Москві.
Тож хлопчик не з"явився на уроках.
Пішов до батька. Брухт шукав - на хліб...

Не зупинив таксі:"До Комсомольська!"
Спав у хатинах. Торував стежу...
Малий Ікар так прагнув ласки Сонця.
(І я у снах до батька вік ходжу...)

Рушій наш сексуальність?
Фройде Шломо,
Як бути із хлопчиною - отут?
Ось мозолі, попалена солома,
Кус житняка, що куплений за брухт...

Боявся добиратись автостопом,
Підводи на узбіччях не було.
Мої пегаси - клусом і галопом...
Розлучення батьків - одвічне зло.

...Аж дві години - лет.
Обійми Сонця.
І літо бабине.
І батько - поряд...
Шок.
І знову - інтернат.
Масні віконця.
Реп.
Матюки.
І на лопатці - шов.






2010

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-11-25 20:22:07
Переглядів сторінки твору 4188
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.143 / 6  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.712
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.04.25 14:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дід Ніхто (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-25 22:12:54 ]
замість пройд пасувало б хвойд, якщо не надто різко)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-11-25 22:16:34 ]
І справді...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 10:18:40 ]
Влучно і сильно, як ляпас! Надзвичайно сильний фінал - Масні віконця.
Реп.
Матюки.
І на лопатці - шов.

До болю хочеться сказати, що Ви помиляєтесь, але на жаль, на жаль... Тема страшна і болюча, але робота філігранна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 10:30:30 ]
Я боялася починати писати про це. А вчора таки рядок прилетів :"У чотирнадцять хлопці хочуть сексу..." І написала. Болить мені...Така синівська любов, така байдужість(?)батька...
Дякую, Ірино, за розуміння і відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-26 10:45:08 ]
Ой, пані Світлано, змусили заплакати... Важко читати, а як дитині усе це зносити?.. З повагою, Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 10:58:08 ]
Патаро, я з 5 листопада під враженням від мандрівки того сильного духом хлопчика. Лише дві години з батьком був.
Дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 12:35:45 ]
Як багато нині таких "Ікарів", покинутих "Дедалами" напризволяще... Описано вражаюче, як на мене... Це справді - шок. Я думаю, що цей твір заслуговує на 6.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 13:26:00 ]
Вибачте, пані Світлано, я не додивилася вчасно, що Ви просите твір не оцінювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 13:59:56 ]
Дякую, пані Любове, за високу оцінку.
Мій хронічний шок (а такий стан буває нині...) від почутого переріс у вірш.
Я не проти оцінок!... якщо читач справді відчуває потребу оцінити вірш, що примусив замислитися, співпереживати, це наснажує поета... Пишу лише в стані неспокою, натхнення.
Хай щастить!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 20:11:11 ]
Пані Світлано! Ваш вірш вражає неприкритою правдою сьогодення. Сказати, що вірш цікавий-цинічно. Це крик відчаю! І техніка мені до вподоби - чітка, виважене кожне слово. Успіхів!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-11-27 21:18:10 ]
Дякую, Олено! Слова... вироїлися, лише записала. Писала душа. Зболена. Поет нічого не може змінити, лише дивиться на масні шиби інтернатів, дороги, дерева, деревій, металобрухт...
І Вам успіхів!