ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
За що вбили москалі Павла Першого
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Цибулинне віко (The Beatles)
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
Пам’ятай про бренність сущого
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
* * *
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
яду НІ!
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Одинока мелодія Музи
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Назустріч весні
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Просто сон
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
***
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Солдат і мавпа
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
* * *
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Пісня про щастя
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
1922. Сяйте багаттями, синії ночі!
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
***
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
Нерозгадані головоломки
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Металобрухт

На Полтавщині хлопчик 5 днів ішов пішки, щоб побачити батька.

Образ твору У чотирнадцять хлопці хочуть сексу -
І потрапляють у обійми хвойд.
А він хотів до батька. Снився Рексик.
Якби ж із ним поспілкувався Фройд...

Він другий рік навчався в інтернаті.
Для нього батько був, немов Дедал.
А той: "...ремонтувати треба хату...
здав позавчора шліфувати вал..."
Не приїздив до сина аж півроку.
Роботу мав "нехилу" аж в Москві.
Тож хлопчик не з"явився на уроках.
Пішов до батька. Брухт шукав - на хліб...

Не зупинив таксі:"До Комсомольська!"
Спав у хатинах. Торував стежу...
Малий Ікар так прагнув ласки Сонця.
(І я у снах до батька вік ходжу...)

Рушій наш сексуальність?
Фройде Шломо,
Як бути із хлопчиною - отут?
Ось мозолі, попалена солома,
Кус житняка, що куплений за брухт...

Боявся добиратись автостопом,
Підводи на узбіччях не було.
Мої пегаси - клусом і галопом...
Розлучення батьків - одвічне зло.

...Аж дві години - лет.
Обійми Сонця.
І літо бабине.
І батько - поряд...
Шок.
І знову - інтернат.
Масні віконця.
Реп.
Матюки.
І на лопатці - шов.






2010

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-11-25 20:22:07
Переглядів сторінки твору 3878
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.143 / 6  (5.165 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.252 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.712
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.10.24 09:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дід Ніхто (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-25 22:12:54 ]
замість пройд пасувало б хвойд, якщо не надто різко)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-11-25 22:16:34 ]
І справді...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 10:18:40 ]
Влучно і сильно, як ляпас! Надзвичайно сильний фінал - Масні віконця.
Реп.
Матюки.
І на лопатці - шов.

До болю хочеться сказати, що Ви помиляєтесь, але на жаль, на жаль... Тема страшна і болюча, але робота філігранна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 10:30:30 ]
Я боялася починати писати про це. А вчора таки рядок прилетів :"У чотирнадцять хлопці хочуть сексу..." І написала. Болить мені...Така синівська любов, така байдужість(?)батька...
Дякую, Ірино, за розуміння і відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-11-26 10:45:08 ]
Ой, пані Світлано, змусили заплакати... Важко читати, а як дитині усе це зносити?.. З повагою, Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 10:58:08 ]
Патаро, я з 5 листопада під враженням від мандрівки того сильного духом хлопчика. Лише дві години з батьком був.
Дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 12:35:45 ]
Як багато нині таких "Ікарів", покинутих "Дедалами" напризволяще... Описано вражаюче, як на мене... Це справді - шок. Я думаю, що цей твір заслуговує на 6.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 13:26:00 ]
Вибачте, пані Світлано, я не додивилася вчасно, що Ви просите твір не оцінювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-11-26 13:59:56 ]
Дякую, пані Любове, за високу оцінку.
Мій хронічний шок (а такий стан буває нині...) від почутого переріс у вірш.
Я не проти оцінок!... якщо читач справді відчуває потребу оцінити вірш, що примусив замислитися, співпереживати, це наснажує поета... Пишу лише в стані неспокою, натхнення.
Хай щастить!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-11-27 20:11:11 ]
Пані Світлано! Ваш вірш вражає неприкритою правдою сьогодення. Сказати, що вірш цікавий-цинічно. Це крик відчаю! І техніка мені до вподоби - чітка, виважене кожне слово. Успіхів!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2010-11-27 21:18:10 ]
Дякую, Олено! Слова... вироїлися, лише записала. Писала душа. Зболена. Поет нічого не може змінити, лише дивиться на масні шиби інтернатів, дороги, дерева, деревій, металобрухт...
І Вам успіхів!