Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.16
11:56
Нарешті я нормально висплюсь
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.
Нарешті правда переможе,
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.
Нарешті правда переможе,
2026.06.16
11:54
Зранку у неділю, в першій,
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.
2026.06.16
10:44
Дрони круками вгорі —
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.
Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.
Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:
2026.06.16
06:33
Тато швидко на лопатки
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26
2026.06.16
02:09
Кому мало територій на землі – під землею доберуть скільки треба.
Низькі люди полюбляють балачки про високі матерії.
Моральне безсилля зазвичай компенсують демонстрацією фізичної сили.
Можна втратити геть усе, але злоба і заздрість залишаються
2026.06.15
20:37
розваж мене чимось небесний зодчий
немає тут розваг земних
сьогодні
знаю ми несхожі
ти понад хмарами а я оце на дні
я вірував у вітер
вітер віяв
збираючи ужинки там і сям
немає тут розваг земних
сьогодні
знаю ми несхожі
ти понад хмарами а я оце на дні
я вірував у вітер
вітер віяв
збираючи ужинки там і сям
2026.06.15
13:25
Я розхлюпую час, ніби воду вечірню.
Я розхлюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.
Я розхлюпую розум, розхлюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхлюпую біль і задавнену мук
Я розхлюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.
Я розхлюпую розум, розхлюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхлюпую біль і задавнену мук
2026.06.15
10:42
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.
2026.06.15
09:44
Колобки натхнення в павутині сірій,
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.
А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.
А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі
2026.06.15
08:00
Мов сторожа зла за бранцем,
Пси метнулися за зайцем
І позбавили свободи
Гризуна в кінці городу,
Хоч пустився той щодуху
Із морковкою за вухом...
15.06.26
Пси метнулися за зайцем
І позбавили свободи
Гризуна в кінці городу,
Хоч пустився той щодуху
Із морковкою за вухом...
15.06.26
2026.06.15
06:14
Птах сумний на горобині
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.
Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.
Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,
2026.06.14
23:13
Не маєтки паперові,
а споріднені по крові,
розум і душа готові
мати серце для любові.
В погляді, а чи в розмові,
або хоч в одному слові,
сенс життя є при умові:
а споріднені по крові,
розум і душа готові
мати серце для любові.
В погляді, а чи в розмові,
або хоч в одному слові,
сенс життя є при умові:
2026.06.14
21:55
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
2026.06.14
20:11
іще на хвилину дитинство городом недостигаючих полуниць · строго зелений нечервоніючий аґрус усе дозволяється їсти навіть не миючи · старий холодильник кавказ із характерною залізною ручкою що в одноруких бандитів тільки стирчить не догори а додолу · херн
2026.06.14
19:27
Ще прізвищ в давнину не існувало,
По прізвиськам людей і розрізняли.
Князів, скажімо давньоруських взяти.
Мстиславів там і Рюриків багато,
Всеславів, Володимирів чимало.
Та й Святославів, Ігорів навалом.
Ще Всеволоди всякі, Ярослави.
Й багато хто з
По прізвиськам людей і розрізняли.
Князів, скажімо давньоруських взяти.
Мстиславів там і Рюриків багато,
Всеславів, Володимирів чимало.
Та й Святославів, Ігорів навалом.
Ще Всеволоди всякі, Ярослави.
Й багато хто з
2026.06.14
17:29
Так сонце смажить невідступно
У гладіаторських боях,
Жорстоко, хижо і підступно
В далеких вигаслих краях.
Так прямо воїну у вічі
Воно палає, ніби меч.
І стяг далекого сторіччя
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У гладіаторських боях,
Жорстоко, хижо і підступно
В далеких вигаслих краях.
Так прямо воїну у вічі
Воно палає, ніби меч.
І стяг далекого сторіччя
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.04.24
2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Іншомовна поезія
An open letter
I’m blue about my angels’ flaps and flops,
each one could make a perfect sense for blatherskites and tattles.
When hopes run out of season – dried up hops,
wars rasp the grates of peace and brew… up to the brim new battles.
When breathing has become a daring feast
for dreams are hungry for a private room and public spacing,
then drinking stops and hoarseness chokes, increased
in bracing winds. My love is cursed within the walls I’m facing.
There is no place for me, an open note,
where pain is visible and fumes of yesterday live in it.
I have no name. All names surpassed my throat
in crowded outbreaks for housewarmings and in timeless minutes.
An inky clot is free in lines and veins,
the way a poetry can hurt. My heart reminds a scaffold,
it’s tough for heads and hardly missed by rains,
resembling homes for birds and wooden stakes, domes – for the baffled.
I am enchained and doomed to stand on view.
An exhibition is about the source of steering rawness.
And, here we go, the rawness squeezes through
my eyes. Sometimes it comes to bring a blaze or void of loners.
It’s all the same. The throbbing just began
in threadbare vowels while the seldom sunbursts are too shallow.
I sit inside a hold and knot my plan
to batten down the hatches and digest the world I swallowed.
The spring, a cat, prefers to stroll alone
and scare away the shadows where a solar trap still hobbles.
As to myself, I leave no time to groan
when poems’ pores spread cold through paper ice and eye rhymes wobble.
Who cares about the lyrics anyway?
They meant to fly away; those butterflies of lips are drifters
and breakers of deadlocks. And when they stray
the sharpness calls a need for elbows’ nudge and shifters
to orchestrate a mood creation rinse.
The lines of pure exhaustion, broken by a rooster’s credo
to call no names and disregard the wince
of Mother Nature when another sun is born in windows.
No questions asked to go or to remain
in words inside of you and wait for victories … etc.
I barely missed the war and muffled pain.
“You won’t be missed!” – The bullets write for soldiers open letters.
November 29, 2010
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
An open letter
each one could make a perfect sense for blatherskites and tattles.
When hopes run out of season – dried up hops,
wars rasp the grates of peace and brew… up to the brim new battles.
When breathing has become a daring feast
for dreams are hungry for a private room and public spacing,
then drinking stops and hoarseness chokes, increased
in bracing winds. My love is cursed within the walls I’m facing.
There is no place for me, an open note,
where pain is visible and fumes of yesterday live in it.
I have no name. All names surpassed my throat
in crowded outbreaks for housewarmings and in timeless minutes.
An inky clot is free in lines and veins,
the way a poetry can hurt. My heart reminds a scaffold,
it’s tough for heads and hardly missed by rains,
resembling homes for birds and wooden stakes, domes – for the baffled.
I am enchained and doomed to stand on view.
An exhibition is about the source of steering rawness.
And, here we go, the rawness squeezes through
my eyes. Sometimes it comes to bring a blaze or void of loners.
It’s all the same. The throbbing just began
in threadbare vowels while the seldom sunbursts are too shallow.
I sit inside a hold and knot my plan
to batten down the hatches and digest the world I swallowed.
The spring, a cat, prefers to stroll alone
and scare away the shadows where a solar trap still hobbles.
As to myself, I leave no time to groan
when poems’ pores spread cold through paper ice and eye rhymes wobble.
Who cares about the lyrics anyway?
They meant to fly away; those butterflies of lips are drifters
and breakers of deadlocks. And when they stray
the sharpness calls a need for elbows’ nudge and shifters
to orchestrate a mood creation rinse.
The lines of pure exhaustion, broken by a rooster’s credo
to call no names and disregard the wince
of Mother Nature when another sun is born in windows.
No questions asked to go or to remain
in words inside of you and wait for victories … etc.
I barely missed the war and muffled pain.
“You won’t be missed!” – The bullets write for soldiers open letters.
November 29, 2010
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
