Приклади мене тихо, як літо, до ночі, до скроні.
Я не знаю, навіщо ця жертва; а треба - бери.
Слово б'є, наче подзвін. Набат опадає луною.
Зодягаю червоне - до сонця майструю човни.
Ти приходиш у латах, а я вибираю шоломи;
вирушаю дозавтра в обман, у туман, у дозір.
Так чекала на воїна, вірно чекала на волі...
Не бери моє серце, хай вічно лежить у росі.
Не чатуй у поразці, не грій над утомою руки.
Вороги мої завтра захочуть узяти, що є...
Не мовчи, бо до зброї пора, а зіграй на басолі.
Кров тужила до світла - покликала тільки тебе.
Я, царівна чи жриця, мечі підіймаю спадково;
за безсмертя, за ніч і за тебе сплатила б іще!
Танцювала на пальчику, зранена, падала з неба,
щоб лягти тобі в серце навіки, пекуче, вужем.

2010