Олександр Зубрій
поезія “Я вам пишу”

Всем, кто творил, движимый любовью, посвящается…

…Я пишу Вам письмо, отбивая ногой
Ритмы сердца, что в стих я сую через силу.
Я не Пушкин, не Байрон, не мега-герой,
Просто я Вас люблю, находя очень милой.

Опус мой хил и слаб, и, конечно же, глуп,
Ведь сейчас я с трудом напишу даже «мама».
Но вступив в ваших доблестных рыцарей клуб,
Я сижу и творю, и не сдамся упрямо.

Вы получите мой «искрометный» сонет,
И, скорее всего, смех ваш вызовет слезы.
Но в один лишь конец покупаю билет
Я в любви. Без шипов не бывает ведь розы...



пародія

Що я тільки у вірш через силу не пхав!
І листа Вам також написав через силу!
Що там Пушкін! Дитя! Шварценеггер не знав,
Що часами рядок є сильніш від тротилу.

Відбиваючи ритм, вже затерпла нога,
Все по пояс також наче стало із вати…
Прискакав би Пегас. На шедевр. Ні фіга!
Вийшов опус слабкий і якийсь… дурнуватий.

Намішав вінегрет – про любов і жагу,
Ще про доблесть і честь, зорі, вії, мімози…
Іскрометний сонет! А про секс – ні гу-гу!
Саме це, вочевидь, викликає в Вас сльози.

Рими кволі якісь, нікудишні думки –
Запозичити б щось в авторів безіменних.
Швидше всього,що Ви розсмієтесь таки –
У листі пропада (через другий) прийменник.

О, жіноча душа! Милий погляд з під брів,
Почуттів і емоцій розбурхані ріки!
Я приїду до Вас! Вірно я зрозумів –
Можу брати білет…у любов…One Way Ticket?


7.12.2010