ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.04.13 10:11
Лиця українські у юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться,
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь. Дороговказом
Узяв собі одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,
А звичайнісіньку людину.

Володимир Ляшкевич
2026.04.12 19:55
Основу традиційної творчості в більшості випадків складає цілісна єдність в образному монозвучанні, чи в поліфонії, котрі незмінно формують відповідну композиційну завершеність. Музика веде до каденції, вірш — до остаточного образу, думка — до чіткого вис

Охмуд Песецький
2026.04.12 16:55
Які зізнань моїх появи,
Чи схожі з тишею трави
Уже й квітневої отави
Прилук сутужної любові,
А спробуй серцем улови.

І знай - моє напоготові,
Як і билось, і далі битись,

хома дідим
2026.04.12 16:32
комусь цікаве слово бог
комусь близькіше слово лох
надворі розбишака вітер
а ми не проти просто так сидіти
або пройтись учотирьох
в кого в кишені завалявся гріш
щоби водночас з’їсти
із двох боків один хотдог

Борис Костиря
2026.04.12 15:15
Висить знавісніле, утомлене листя,
Як Бог, що розлився в словах і у лицях.

Воно продиктує протяжні поеми,
В яких ми усі непомітно живемо.

Забуті думки розплескались у них,
В словах неповторних, сумних, голосних.

Євген Федчук
2026.04.12 14:22
У корчмі, що понад шляхом Кучманським стоїть,
Сидять за столом в куточку селянин й козак.
Козак вже набравсь добряче сивухи, однак,
Ще замовив собі чарку, збирається пить.
В селянина грошей мало, кухоль як узяв,
Так і грається з ним, зробить ковток т

С М
2026.04.12 10:10
Десмонд має тачку їздити на ринок
Моллі виступає в кабаре
Десмонд каже їй: Люблю твоє обличчя
І Моллі каже так, і за руку бере

Обла-ді, обла-да, це життя, бра
Ла-ла, це життя ото
Обла-ді, обла-да, це життя, бра

Юрій Гундарів
2026.04.12 09:15
Колишній секретар Центральної Ради Євген Онацький згодом в еміграції випустив серію нарисів про видатних людей «Портрети в профіль» з дуже красномовними назвами.
Так, нарис про Володимира Вінниченка називається «Чесність із собою», про Михайла Грушевсько

Іван Потьомкін
2026.04.11 22:04
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

хома дідим
2026.04.11 16:01
у цьому світі пів прозорім
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл

Борис Костиря
2026.04.11 15:58
Монотонне бурчання води
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.

Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,

Олена Побийголод
2026.04.11 13:28
Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)

Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!

    Підіймайся на зарядку,

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Кузан (1963) / Вірші

 Душі обважніли...

Кров нуртує живо, та чомусь не в жилах –
В просторі, довкола, в кулуарах...
Виростають крила, та чомусь не в силах
Нас підняти в небо – видно обважніли.
Наші душі салом вкрилися і кволо
Ген на виднокрузі плентаються пішки.
Знову ми не в дусі: гумор з дому вигнав
Нас. І нам не смішно, бо із нас сміються
Зайди, шовіністи, всякі прийшлі люди,
Що за глум над нами з нас ще й гроші візьмуть.
Душить не образа за державу – всюди
Поселився в грудях кровожерний розпач.
І виходить дивно, і стає печально:
Не стоїть на чатах армія любові.
У думках сакральних котиться прощально
По підлозі глобус – голова весняна.


2006




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-21 09:17:12
Переглядів сторінки твору 2749
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.687 / 5.5  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.704
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-21 10:44:59 ]
це ми – кати?
– на собі розпинаєм
власні душі...

на своїх вчинках, відчуттях;
найпросто –
просто на життях;

на їхні муки,
на свій ризик
( й страх?);

і саме ці хрести несем??
то ми й самі –
хрести...
---------
але тримаймося за світло!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-12-21 13:00:47 ]
Як на мене, Ваш твір, пане Василю, - своєрідна констатація часу, соціуму, пандемії невизначеності тощо. Важко писати такі речі, а хтось мусить. Я, наприклад, - боягуз, ховаюсь за "гумор", самоіронію... Хтось має "народити" ідею майбутнього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-21 13:42:13 ]
Правильно, Юрію. Тримаймося за світло!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-21 13:50:26 ]
Дякую, Михайле, за розуміння. Якщо хтось і народить таку ідею, то ми мусимо бути готові до її сприйняття.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-21 14:22:13 ]
"І виходить дивно, і стає печально"...
Така і є наша дійсність, і наші кволі потуги на кшталт "хочемо якнайкраще, а виходить як завжди".
З жодним рядком Вашого вірша - годі сперечатися. Душе шкода лише, що він і досі актуальний...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2010-12-21 15:19:23 ]
а все тому, що ми не жертовне покоління!(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-21 16:34:46 ]
Жаль, Любо, але він, певно, ще довго буде актуальним...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-21 16:43:16 ]
Це добре, Маріанно. Жертовне покоління - це біда. Але наша біда в тому, що ми дуже терплячі як нація...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2010-12-21 16:50:58 ]
я мала на увазі те, що ми не можемо принести себе в жертву заради того, аби наші діти жили не так, як ми живемо-терпимо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-21 21:03:52 ]
Що тут скажеш? Ти права на всі сто!