ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.07.16 17:58
Бурлить Польща, шипить Польща, Польща вимагає,
Що робити Україна має – що не має.
Чиє їм’я прославляти, а чиє ганьбити,
Щоб дозволили поляки з собою дружити.
Піднімають на знамена події минулі,
Мовляв, злочини ми ваші й досі не забули.
Про Волинську

Артур Сіренко
2026.07.16 16:43
Шукаю фарби:
Цей сірий світ сумний розмалювати
Наче б то він розмальовка дитяча,
а не вигадка божевільного деміурга.
Шукаю фарби:
Жовті кульбаби у мій старий сад
Прийшли дивувати волохатих
Марногудів крилатого травня,

Охмуд Песецький
2026.07.16 15:58
Мене могла спасти віра, і вона це зробила. Така, як моя, напевно, відома багатьом — тим, які йдуть (о, цей вічний образ руху до безсмертя) і знаходять себе. Це легше зробити, коли перебуваєш наодинці із собою, інколи переходячи від самоти зовнішньої

Борис Костиря
2026.07.16 13:43
Сповільнений легкий сніжок,
Мов друг призабутий, далекий.
Вкривається снігом порок.
Пророк у снігу, мов лелека.

Так тихий засніжений вальс
В гаю прозвучить непомітно.
Це ніжне послання до вас,

М Менянин
2026.07.16 13:05
Таємно, щоб ніхто не знав,
Ісус вечеряти зібрав,
Четвер цей день на небесах,
а жертва в Храмі, бо Песах.

Піднесений панує стан,
бо відповідний мають сан,
відсутні поспіх, суєта –

хома дідим
2026.07.16 12:36
що хотів сказати
не згадаю вже
звабили без ради
випадкові жести
сонцесхід на трасі
чобітки дівчат
шини від камазів
згар пекельний чад

Ірина Вовк
2026.07.16 10:27
ЧАСТИНА ПЕРША: ЮЛІЙ «Я знайшов її в пісках, де час не має влади. Вона була маленькою, але її очі вже вміли рахувати чужі страхи». (З неофіційних записів ветерана Х ЛЕГІОНУ) Розділ І: Вага золотого жука

Тетяна Левицька
2026.07.16 10:05
У грудині стогне вітровій,
ветхими нитками губи зшито.
Мабуть, що не варто в буревій
кочергою згадки ворушити.

Блискавиця вдарила, ніяк
з того пекла вирватись на волю.
Знепритомніла, зневірилась, ще б пак,

Віктор Кучерук
2026.07.16 06:28
Вклоняюся низько високому слову,
Глибокому змісту і формі чіткій, -
Дивуюсь пісенності рідної мови
І в радості світлій, і в тузі
гіркій.
Дивлюся на букви, вслухаюся в звуки
І мріям про щастя свободу даю, -
Отак опановую вічну науку -

Ірина Вовк
2026.07.16 05:29
казка для дітей і їх батьків) Щороку 4 червня поминають діточок, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України. Символом цього дня є дзвіночок, який означає чисті та обірвані війною дитячі життя, а також запалені свічки у вікнах. Стан

Катерина Савельєва
2026.07.16 00:05
Лiто пасма свої розпустило,
I босонiж по скелi пройшло.
Рiзнотрав'ям думки закрутило
I мене ненароком знайшло.

Вiкна й дверi вiдкритi навколо,
Пробiгають хвилини тепла.
Мiсяць дивиться ввечерi кволо

Семен Санніков
2026.07.15 23:19
Вони здравствують за цією веб-адресою, поки автором формується або редагується (хз) сама його сторінка. Він радив і мені натискать на підкреслене, і воно піддається цій нескладній дії ©

С М
2026.07.15 16:52
ліжко те ж, і оцей лазарет
кажи, сестро морфін, що я дочікуюся тебе
бо я не певний, чи дотягну знов
о, пробач, я слабий, давно

і крики сирени усе лунають межи скронь
кажи, сестро морфін, коли почався цей полон
як же я потрапив до цих місць

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Кузан (1963) / Вірші

 А могло би бути… (пародія)
Вечір сіє з неба втому,
У крові доволі млості...
Не вбачаю дива в тому,
Щоб піти до тебе в гості,
Взяти пляшку сапераві,
Зготувати чахохбілі...
……………………….
У крові ж - доволі млості...
Вечір сіє з неба втому...
Всесвіт - хата. Хмари - постіль...
Охолонь! Таксі. Додому.
Ольга Бражник «Не судилося»

А могло би бути…(пародія)

Отакі то справи, любий,
Роздражнила і пішла…
До цілунків прагли губи
Та… Такі у нас діла.
Про стосунки по спіралі
Ти від нині і не мрій, –
Я вживаю сапераві
І не хочу див і дій.
Підсвідомість може й хоче,
Але це її проблеми!
Розлучаюся охоче
Й повертаюся до теми:
Пляшка – добре, але мало!
Не поможе й чахохбілі.
От якби ми мали сало!
От якби не обміліли
Наші душі і бажання,
От якби ми так любили,
Щоб у нас було кохання…
Ми б тоді з тобою жили –
Не ходили би у гості.
Нам тоді б не заважало,
Що у крові море млості,
Що відсутні хліб і сало…
А тепер… Вино і – в гості!
А тепер… Вино й додому.
Ти ж сказати міг, що постіль
Так знімає млість і втому…


2010




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-21 16:28:29
Переглядів сторінки твору 3463
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.313 / 5.5  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.818
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-21 17:27:58 ]
Хтось дівча позвав у гості,
Щоб зробити з буднів свято, -
Та малу злякала постіль,
Певно, іншою зім'ята.
На таксі гайда додому
Із затишної кімнати.
Зранку випити боржомі,
Як усі ми після свята...
Ось такі вони, Василю, наші дівчата...
Сподобався гарний вірш Ольги, чудова і твоя пародія. Чомусь захотілося і самому трошки пожартувати.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 12:05:07 ]
О, в нашій компанії поповнення:) Вітаю, Василю! Рада, що цей мій твір влучив у серця охочих його спародіювати, на це й сподівалась, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 12:14:38 ]
О, вибачте, Вікторе, зверталась до Вас на сторінці Василя й помилилась іменем)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2010-12-21 17:29:55 ]
фініта ля комедія! се ля ві! шкода головних героїв!

а як щодо закарпатської традиції: хто ходить сам у гості, то теж мусить прймати гостей?)) нічого особистого - це такий висновок напрсився з твоєї пародії.

як на мене, то вона трохи гірка. бо така ситуація майже у всіх наших родинах. бо там, де закінчується любов - починаються гості, вино, горілка. Тобто, спиваємося!

але ще не все втрачено, коли обоє героїв ходять у гості. тільки я до кінця не зрозуміла: чи один до одного, чи обоє по одних гостях вештаються. осьо! а так - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2010-12-21 17:37:02 ]
фініта ля комедія! се ля ві! шкода головних героїв!

а як щодо закарпатської традиції: хто ходить сам у гості, то теж мусить прймати гостей?)) нічого особистого - це такий висновок напрсився з твоєї пародії.

як на мене, то вона трохи гірка. бо така ситуація майже у всіх наших родинах. бо там, де закінчується любов - починаються гості, вино, горілка. Тобто, спиваємося!

але ще не все втрачено, коли обоє героїв ходять у гості. тільки я до кінця не зрозуміла: чи один до одного, чи обоє по одних гостях вештаються. осьо! а так - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2010-12-21 17:44:01 ]
дівчата бувають не такі, як ви написали.
просто ви не всіх знаєте. осьо, пане Вікторе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-21 17:51:06 ]
Я радий, що не всі - у самого, крім сина, є донька...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-21 21:23:52 ]
Дівчата бувають хороші і дуже хороші. Правда, інколи, поступають не так, як би нам хотілося. А, може, ми самі заслужили такого ставлення до нас, панове Лицарі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-21 23:54:19 ]
Сподобалось, Василю! Файно, смішно, влучно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 08:26:06 ]
Дякую, Іване. Приємно чути таке від професіонала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2010-12-22 12:17:54 ]
Ех, пане Василю... І все б воно гарно, та коли існує пан Іван - багато кому слід тричі або й більше подумати перед тим, як робити щось подібне. Однак - дякую за чергову спробу)))