ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Гроші (2)
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
1991. Радіоперехоплення
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
Парад
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
Геометрія (П’єса на одну дію)
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Душа у збірці
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
***
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Ціна діагнозу. Частина ІІ: Битва за право бути
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

С М
2026.01.09 21:12
Опівнічник (The Rolling Stones)
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить

Світлана Пирогова
2026.01.09 19:33
І в душі хуртовина
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.

І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,

Олег Герман
2026.01.09 19:03
Сон про білу тишу
У затишку м’яких перин і покривал,
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.

Іван Потьомкін
2026.01.09 18:28
***
Він сорок літ водив їх по пустелі:
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…

Артур Курдіновський
2026.01.09 16:01
Не лізьте в душу!
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -

Юрко Бужанин
2026.01.09 15:25
Песик Арчі: акт чистий і невідворотний
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився

Сергій Губерначук
2026.01.09 13:09
Відповідь
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.

Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.

Тетяна Левицька
2026.01.09 11:16
Ти все сказав
Ти все сказав і я сказала!
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.

Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Софія Кримовська (1979) / Вірші

 Досі рано?
Відвоювали. Без боїв і куль.
Ми вбиті ще до власного зачаття.
Помножені прапрадідом на нуль
не від страху – у сподіванні щастя.
Ми кроєні такими сотні літ
із власного та із чужого сім’я.
Поляк, єврей, татарин власний слід
лишали в нас відтоді і донині.
Триматися научені за шмат,
мовчати й називатися хохлами.
Нам байдуже, де мова, а де мат,
кого ми називаємо братами.
Нам байдуже усе, окрім добра*
і ситості, і золотого краму.
Для нас життя, достоту, тільки гра.
Що програна вона – збагнути мало...
Відвоювали. Без боїв. На біс
чекають феєрверків на майдані...
... А ще чекає на козацтво ліс
і степ, і січ... Чи, може, досі рано?

*мається на увазі майно, достаток





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-12-27 00:20:02
Переглядів сторінки твору 3986
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.625 / 6  (5.207 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.215 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.01.10 22:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-27 00:30:57 ]
Стільки чужинців топтали нашу землю, що знайти зараз ЩИРОГО українці, мабуть, дуже проблематично... Але якого би роду-племені ми б не були, живемо ж на Україні, саме ця земля нас годує і носить. То ж чому стільки байдужості до неї?.. Болюча тема, Софієчко, і, напевно, ця біль довготривала нажаль. Дякую, що тобі це болить. Трішечки легше на душі стає коли думаєш, що є небайдужі люди у нас все-таки і вони ще й поціловані Господом, бо можуть донести свій біль до людей шляхом поезії. Доброї ночі.)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-27 00:35:12 ]
Дякую, Патарочко!
Сонечка і менше нам болю!

Серед козацтва стільки теж були неукраїнці. Українець - то не кров, то - дух перш за все...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-27 09:14:40 ]
Я згоден з висновком, зробленим Софією. Давно вже не чистота визначає національну приналежність. Я - українець, хоч у мого батька в метриці немає запису навпроти пункту "національність". Я такий по суті своїй. У торі записано як настанову, що всякий поганин, який поділяє віру в Єдиного Бога повинен вважатися як природний житель Ізраїля, тотбо, євреєм. Тема, піднята у вірші, співзвучна з деякими моїми творами, а отже, як узагальненя, має право на життя. Хоча, може б уже треба й ввести інші визначення для українців, наприклад, мат - не та мова, яку вживає українець і т. ін.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-27 09:19:43 ]
можливо, щодо мату трохи узагальнено, але, на жаль, реалії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-27 09:19:58 ]
Дякую, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-27 00:37:41 ]
Рада що прийшли до консенсусу.;-))) Принаймні, думаємо і сприймаємо навколишній світ аналогічно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-27 00:39:45 ]
))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-27 10:51:23 ]
Громадянська лірика це серйозно. Молодець, що берешся за таке.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 00:13:17 ]
Дякую, Юлечко!
Пробую))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-27 11:29:53 ]
Згоден з Юлею! Закінчення сподобалось особливо. Файно, Софійко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 00:13:33 ]
Іванчику, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-27 11:58:33 ]
З почуттям - але без зайвих емоцій. Достатньо голосно - але без істеричного галасу. Самокритично (для всієї нації загалом) - але без руйнівного самоїдства. Цей ряд можна продовжувати... Майстерно, Софійко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 00:14:18 ]
Добре, що без істеричного галасу - цього боюсь найбільше!
Цьомики, Любонько!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-12-27 18:32:11 ]
Гірка правда заримована: "Триматися научені за шмат..." Вельми сподобалося риторичне закінчення: "... А ще чекає на козацтво ліс / і степ, і січ... Чи, може, досі рано?"
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 00:14:36 ]
Дякую, Ірочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-27 19:44:59 ]
Дяка за прочитане! З Вашої Ласки, про 2 сумніви. 1.Перше 100-відсоткове авторське "ми" (подальші ближчі до своїх місць). Чи потребує достатнього підгрунтя категоричне ототожнення? Бо талановита емоція блискавично прокручує данність, пережиту фрагментами (але власні шкіру, долю, ідеал, життя залишившу): я до того, щоб перше місце у першім "ми" віддати фактично ближчим; як це зреалізувати делікатно й вірно, мусить відчути автор (з боку швидкого цигана, через "хто", потім...)
2.А тут виходить на іншу складову того ж "ми", її перераховане...
Рішитеся доносити? Легкість висловлення, чи раніш підбігше закінчення, могли спровокували Вас; то вони з радістю почекають!
Перепрошую, але коментар щирий, і саме по цій суті; не про Вас, про життя й здоров'я текста. Хоч розумію реакцію, а сподіваюся на зрозуміння.
Принагідно - повага і "щасти"!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 00:12:16 ]
Дякую, Юрію!
Я не сильна у громадянській ліриці... тільки пробую...
Дякую за підказки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-28 20:03:54 ]
Файно, Софіє, та трошки замало історичної правди. Бо не стільки поляк, татарин і єврей нам зла завдали і завдають, скільки рідний старший брат намагається знайти своїх спільних генів гнилих, історію вкрасти і поділитися з нами дурнями і дорогами. І коли вже писати, то називати треба всі речі своїми іменами. Успіхів Вам, сміливості і наснаги для подальших творів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 21:06:13 ]
Сама відчуваю, що на "старшого" брата не наїхала, а треба! Там зла найбільше....
Та я на поляків і татар не наїжджала, скоріше , тільки сказала, що багато намішано у крові їхнього...
Дякую, Галиночко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-05 07:48:49 ]
Пані Галино, історичної правди заради: а хто є насправді "старшим братом"? Звідки починається історія північного сусіда? То варто підкреслити, що він, насправді, не стільки навіть брат, скільки сусід, чиє слов'янство навіть викликає сумнів. І політика що до "братніх" народів така ж сумнівна.