ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Житіє моє
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Софія Кримовська (1979) / Вірші

 Досі рано?
Відвоювали. Без боїв і куль.
Ми вбиті ще до власного зачаття.
Помножені прапрадідом на нуль
не від страху – у сподіванні щастя.
Ми кроєні такими сотні літ
із власного та із чужого сім’я.
Поляк, єврей, татарин власний слід
лишали в нас відтоді і донині.
Триматися научені за шмат,
мовчати й називатися хохлами.
Нам байдуже, де мова, а де мат,
кого ми називаємо братами.
Нам байдуже усе, окрім добра*
і ситості, і золотого краму.
Для нас життя, достоту, тільки гра.
Що програна вона – збагнути мало...
Відвоювали. Без боїв. На біс
чекають феєрверків на майдані...
... А ще чекає на козацтво ліс
і степ, і січ... Чи, може, досі рано?

*мається на увазі майно, достаток





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-12-27 00:20:02
Переглядів сторінки твору 3260
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.625 / 6  (5.205 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.201 / 5.66)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2021.04.04 18:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-27 00:30:57 ]
Стільки чужинців топтали нашу землю, що знайти зараз ЩИРОГО українці, мабуть, дуже проблематично... Але якого би роду-племені ми б не були, живемо ж на Україні, саме ця земля нас годує і носить. То ж чому стільки байдужості до неї?.. Болюча тема, Софієчко, і, напевно, ця біль довготривала нажаль. Дякую, що тобі це болить. Трішечки легше на душі стає коли думаєш, що є небайдужі люди у нас все-таки і вони ще й поціловані Господом, бо можуть донести свій біль до людей шляхом поезії. Доброї ночі.)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-27 00:35:12 ]
Дякую, Патарочко!
Сонечка і менше нам болю!

Серед козацтва стільки теж були неукраїнці. Українець - то не кров, то - дух перш за все...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-27 09:14:40 ]
Я згоден з висновком, зробленим Софією. Давно вже не чистота визначає національну приналежність. Я - українець, хоч у мого батька в метриці немає запису навпроти пункту "національність". Я такий по суті своїй. У торі записано як настанову, що всякий поганин, який поділяє віру в Єдиного Бога повинен вважатися як природний житель Ізраїля, тотбо, євреєм. Тема, піднята у вірші, співзвучна з деякими моїми творами, а отже, як узагальненя, має право на життя. Хоча, може б уже треба й ввести інші визначення для українців, наприклад, мат - не та мова, яку вживає українець і т. ін.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-27 09:19:43 ]
можливо, щодо мату трохи узагальнено, але, на жаль, реалії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-27 09:19:58 ]
Дякую, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-27 00:37:41 ]
Рада що прийшли до консенсусу.;-))) Принаймні, думаємо і сприймаємо навколишній світ аналогічно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-27 00:39:45 ]
))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-27 10:51:23 ]
Громадянська лірика це серйозно. Молодець, що берешся за таке.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 00:13:17 ]
Дякую, Юлечко!
Пробую))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-27 11:29:53 ]
Згоден з Юлею! Закінчення сподобалось особливо. Файно, Софійко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 00:13:33 ]
Іванчику, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-27 11:58:33 ]
З почуттям - але без зайвих емоцій. Достатньо голосно - але без істеричного галасу. Самокритично (для всієї нації загалом) - але без руйнівного самоїдства. Цей ряд можна продовжувати... Майстерно, Софійко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 00:14:18 ]
Добре, що без істеричного галасу - цього боюсь найбільше!
Цьомики, Любонько!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-12-27 18:32:11 ]
Гірка правда заримована: "Триматися научені за шмат..." Вельми сподобалося риторичне закінчення: "... А ще чекає на козацтво ліс / і степ, і січ... Чи, може, досі рано?"
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 00:14:36 ]
Дякую, Ірочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-27 19:44:59 ]
Дяка за прочитане! З Вашої Ласки, про 2 сумніви. 1.Перше 100-відсоткове авторське "ми" (подальші ближчі до своїх місць). Чи потребує достатнього підгрунтя категоричне ототожнення? Бо талановита емоція блискавично прокручує данність, пережиту фрагментами (але власні шкіру, долю, ідеал, життя залишившу): я до того, щоб перше місце у першім "ми" віддати фактично ближчим; як це зреалізувати делікатно й вірно, мусить відчути автор (з боку швидкого цигана, через "хто", потім...)
2.А тут виходить на іншу складову того ж "ми", її перераховане...
Рішитеся доносити? Легкість висловлення, чи раніш підбігше закінчення, могли спровокували Вас; то вони з радістю почекають!
Перепрошую, але коментар щирий, і саме по цій суті; не про Вас, про життя й здоров'я текста. Хоч розумію реакцію, а сподіваюся на зрозуміння.
Принагідно - повага і "щасти"!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 00:12:16 ]
Дякую, Юрію!
Я не сильна у громадянській ліриці... тільки пробую...
Дякую за підказки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-28 20:03:54 ]
Файно, Софіє, та трошки замало історичної правди. Бо не стільки поляк, татарин і єврей нам зла завдали і завдають, скільки рідний старший брат намагається знайти своїх спільних генів гнилих, історію вкрасти і поділитися з нами дурнями і дорогами. І коли вже писати, то називати треба всі речі своїми іменами. Успіхів Вам, сміливості і наснаги для подальших творів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 21:06:13 ]
Сама відчуваю, що на "старшого" брата не наїхала, а треба! Там зла найбільше....
Та я на поляків і татар не наїжджала, скоріше , тільки сказала, що багато намішано у крові їхнього...
Дякую, Галиночко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-05 07:48:49 ]
Пані Галино, історичної правди заради: а хто є насправді "старшим братом"? Звідки починається історія північного сусіда? То варто підкреслити, що він, насправді, не стільки навіть брат, скільки сусід, чиє слов'янство навіть викликає сумнів. І політика що до "братніх" народів така ж сумнівна.