ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Богдан Фекете
2025.11.14 12:58
Нові зморшки
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати

у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами

Ігор Терен
2025.11.14 12:55
Щодо скарбів Мідаса
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині кожного підряд
охоплює іспанський сором
за збочений електорат,

Богдан Фекете
2025.11.14 12:46
Спека
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.

Сергій Губерначук
2025.11.14 12:19
Мій секс на відстані…
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,

Володимир Мацуцький
2025.11.14 12:09
У Росії немає своєї мови
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.

Микола Дудар
2025.11.14 08:28
***
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…

Борис Костиря
2025.11.13 21:46
* * *
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.

Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран

Євген Федчук
2025.11.13 19:42
Кілька епізодів з «Київської козаччини» 1855 року
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г

С М
2025.11.13 19:19
Ей добрий час (The Jimi Hendrix Experience)
люди говорять а не зна ніхто
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей

багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві

Сергій СергійКо
2025.11.13 19:13
Країна потвор
Вогнем оманливих ідей
Там харчувалися потвори,
Страждання множачи і горе –
Вже, мабуть, каявсь Прометей!

«Хто був ”ніким“ – той став ”усім!“» –
Юрба вигукувала гасло.
І ті ”ніякі“ кров’ю рясно

Іван Потьомкін
2025.11.13 18:52
***
Вирви досаду з того саду,
Що ти плекав і боронив.
У дальню путь візьми відраду,
Щоб золотавий помах нив,
Черешень квіт, гомін бджолиний
До тебе піснею прилинув.
Аби і в найщаслившім краї,
Коли, буває, розпач крає,

М Менянин
2025.11.13 13:07
Славень з України
Живи Україно
віка і віка,
Отця де і Сина
керує рука.

Бо воля як криця
танок де і спів –
слів Божих криниця

Тетяна Левицька
2025.11.13 08:59
Якби ж ми стрілися раніше...
Якби ж ми стрілися раніше,
коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.

Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі

Борис Костиря
2025.11.12 21:52
Перший сніг
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.

Володимир Бойко
2025.11.12 20:09
Згадка про вагон і перон
Ти без довгих прощань застрибнула в останній вагон,
Ти вже бачиш себе у світах на дорозі широкій.
А мені зостається хіба що порожній перон,
Де за спокоєм звичним чатує незвичний неспокій.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Софія Кримовська (1979) / Вірші

 Досі рано?
Відвоювали. Без боїв і куль.
Ми вбиті ще до власного зачаття.
Помножені прапрадідом на нуль
не від страху – у сподіванні щастя.
Ми кроєні такими сотні літ
із власного та із чужого сім’я.
Поляк, єврей, татарин власний слід
лишали в нас відтоді і донині.
Триматися научені за шмат,
мовчати й називатися хохлами.
Нам байдуже, де мова, а де мат,
кого ми називаємо братами.
Нам байдуже усе, окрім добра*
і ситості, і золотого краму.
Для нас життя, достоту, тільки гра.
Що програна вона – збагнути мало...
Відвоювали. Без боїв. На біс
чекають феєрверків на майдані...
... А ще чекає на козацтво ліс
і степ, і січ... Чи, може, досі рано?

*мається на увазі майно, достаток





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-12-27 00:20:02
Переглядів сторінки твору 3834
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.625 / 6  (5.205 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.201 / 5.66)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.06.12 18:21
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-27 00:30:57 ]
Стільки чужинців топтали нашу землю, що знайти зараз ЩИРОГО українці, мабуть, дуже проблематично... Але якого би роду-племені ми б не були, живемо ж на Україні, саме ця земля нас годує і носить. То ж чому стільки байдужості до неї?.. Болюча тема, Софієчко, і, напевно, ця біль довготривала нажаль. Дякую, що тобі це болить. Трішечки легше на душі стає коли думаєш, що є небайдужі люди у нас все-таки і вони ще й поціловані Господом, бо можуть донести свій біль до людей шляхом поезії. Доброї ночі.)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-27 00:35:12 ]
Дякую, Патарочко!
Сонечка і менше нам болю!

Серед козацтва стільки теж були неукраїнці. Українець - то не кров, то - дух перш за все...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-27 09:14:40 ]
Я згоден з висновком, зробленим Софією. Давно вже не чистота визначає національну приналежність. Я - українець, хоч у мого батька в метриці немає запису навпроти пункту "національність". Я такий по суті своїй. У торі записано як настанову, що всякий поганин, який поділяє віру в Єдиного Бога повинен вважатися як природний житель Ізраїля, тотбо, євреєм. Тема, піднята у вірші, співзвучна з деякими моїми творами, а отже, як узагальненя, має право на життя. Хоча, може б уже треба й ввести інші визначення для українців, наприклад, мат - не та мова, яку вживає українець і т. ін.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-27 09:19:43 ]
можливо, щодо мату трохи узагальнено, але, на жаль, реалії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-27 09:19:58 ]
Дякую, Ігоре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-27 00:37:41 ]
Рада що прийшли до консенсусу.;-))) Принаймні, думаємо і сприймаємо навколишній світ аналогічно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-27 00:39:45 ]
))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-12-27 10:51:23 ]
Громадянська лірика це серйозно. Молодець, що берешся за таке.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 00:13:17 ]
Дякую, Юлечко!
Пробую))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-27 11:29:53 ]
Згоден з Юлею! Закінчення сподобалось особливо. Файно, Софійко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 00:13:33 ]
Іванчику, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-12-27 11:58:33 ]
З почуттям - але без зайвих емоцій. Достатньо голосно - але без істеричного галасу. Самокритично (для всієї нації загалом) - але без руйнівного самоїдства. Цей ряд можна продовжувати... Майстерно, Софійко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 00:14:18 ]
Добре, що без істеричного галасу - цього боюсь найбільше!
Цьомики, Любонько!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-12-27 18:32:11 ]
Гірка правда заримована: "Триматися научені за шмат..." Вельми сподобалося риторичне закінчення: "... А ще чекає на козацтво ліс / і степ, і січ... Чи, може, досі рано?"
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 00:14:36 ]
Дякую, Ірочко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-27 19:44:59 ]
Дяка за прочитане! З Вашої Ласки, про 2 сумніви. 1.Перше 100-відсоткове авторське "ми" (подальші ближчі до своїх місць). Чи потребує достатнього підгрунтя категоричне ототожнення? Бо талановита емоція блискавично прокручує данність, пережиту фрагментами (але власні шкіру, долю, ідеал, життя залишившу): я до того, щоб перше місце у першім "ми" віддати фактично ближчим; як це зреалізувати делікатно й вірно, мусить відчути автор (з боку швидкого цигана, через "хто", потім...)
2.А тут виходить на іншу складову того ж "ми", її перераховане...
Рішитеся доносити? Легкість висловлення, чи раніш підбігше закінчення, могли спровокували Вас; то вони з радістю почекають!
Перепрошую, але коментар щирий, і саме по цій суті; не про Вас, про життя й здоров'я текста. Хоч розумію реакцію, а сподіваюся на зрозуміння.
Принагідно - повага і "щасти"!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 00:12:16 ]
Дякую, Юрію!
Я не сильна у громадянській ліриці... тільки пробую...
Дякую за підказки!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-28 20:03:54 ]
Файно, Софіє, та трошки замало історичної правди. Бо не стільки поляк, татарин і єврей нам зла завдали і завдають, скільки рідний старший брат намагається знайти своїх спільних генів гнилих, історію вкрасти і поділитися з нами дурнями і дорогами. І коли вже писати, то називати треба всі речі своїми іменами. Успіхів Вам, сміливості і наснаги для подальших творів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-12-28 21:06:13 ]
Сама відчуваю, що на "старшого" брата не наїхала, а треба! Там зла найбільше....
Та я на поляків і татар не наїжджала, скоріше , тільки сказала, що багато намішано у крові їхнього...
Дякую, Галиночко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-05 07:48:49 ]
Пані Галино, історичної правди заради: а хто є насправді "старшим братом"? Звідки починається історія північного сусіда? То варто підкреслити, що він, насправді, не стільки навіть брат, скільки сусід, чиє слов'янство навіть викликає сумнів. І політика що до "братніх" народів така ж сумнівна.