Шановний Володимире, ви повинні задля власного сутнісного зростання, якщо вам таке прагнеться, навчитися бути і вкрай точним у своїх висловлюваннях, а з тим, і вкрай толерантним до об'єкту своєї креативної критики (якою ж вона ще мала би бути на ПМ?). Себто - презумпція невинності важлива завжди.

Якщо дослівно, то в цьому вірші йдеться суто про "ворога" (слова "людина" я тут не знайшов). І хоча композиція на межі, але "ворог" - це може бути і чорна бісівщина в нас, бісівщина деінде? Тож до чого тут "людиновбивчі нотки"?

Проте, як можна в цілющих цілях користуватися кров'ю ворога, і для мене загадка. Святою ж водою ніби кроплять?
В Шевченка - " і вражою злою кров'ю волю окропіте...", що, як на мене, точніше. Хоча сама по собі воля - не обов'язково призведе до зростання позитиву. Але без народної волі (наприклад вільного волевиявлення) ні державу впорядкувати, ні Україну доглянути.

Дякую. Мій запит задоволено. Я донедавна ще думав, що митар, фарисей , книжник і ,всамкінець, ворог - це люди, а тепер вже маю сумнів...
Шкода, що ви не процитували Євангелії( як у моєму випадку), де Христос вчить любити своїх ворогів, благослювляти проклинаючих і т.д.
Дякую

Шановний Володимире, мені здається зовсім не обов'язковим у наших повсякденних справах поетичних апелювати до Найвищих Джерел, якщо немає для цього підстав.

А в Євангелії від Матея є і таке: "34 Не думайте, що я прийшов принести мир на землю. Не мир прийшов я принести на землю, а меч..."