ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Вероніка В
2026.01.28 19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...

і в птеро лиш одна турбота

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.

Борис Костиря
2026.01.28 11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.

Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,

Юрко Бужанин
2026.01.28 09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,

Олександр Буй
2026.01.27 20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.

Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні

С М
2026.01.27 18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх

нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &

Пиріжкарня Асорті
2026.01.27 13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма

коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Кучерук (1958) / Вірші

 Голуби

Загубилися десь голуби,
Поштарі сизокрилі та білі.
Я в чеканні лік дням загубив,
Як до милої ви полетіли.
Повертайте додому, гінці,
Хоч у радості, хоч у печалі.
Відчуваю душею звідціль,
Що вам всяко було і немало.
Чи не хочете, любі, назад?
Чи блукаєте ви в завірюсі?
Поруч мене багато принад,
А я вас жду і в небо дивлюся.
Голуби ви мої, голуби,
В небо кинув я вас, як на плаху.
Якби жінку ту так не любив,
Вдома гріли б ви боки під дахом.
Якби жінка та поруч жила,
Не літали б далеко від хати,
А кружляли навколо села,
Мов хмільні і веселі два свати.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-30 11:15:58
Переглядів сторінки твору 3204
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.078 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.308 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.826
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.01.15 07:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Зозуля (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-30 11:39:14 ]
вдосталь неба і вам, і голубам!
і прихисту-перепочинку під ним же!

мушу сказати про вже добре:
"Вдома гріли б боки ви під дахом."
не просяться слова, щоб їх перемістити? їм трохи муляє! не претендуючи на рекомендацію,
"вдома гріли б ви боки під дахом"?
а мені не муляють зустрічі приголосних, бо не читав, а воно звучало; так само - суцільний виклад
але під око - може, куплетно по 4 рядки?
хоч, повторюючись, не читав, а слухав. Дякую!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2010-12-30 12:01:13 ]
Такий щирий вірш. Мені дуже сподобався. Хоч, по правді, поки читала, теж виникла думка про перестановку слів, про яку пише пан Юрій. Вірш проситься на мелодію. Одним словом - гарний! З наступаючим Новим роком!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-30 12:31:49 ]
За сотню кілометрів знайде собі кохану
І любить її щиро у... власному селі.
Листи їй посилає, сердечну гоїть рану,
А паритись повинне сімейство голубів!;-)))

Та будь же чоловіком, поїдь та оженись!
Ну, скільки можна дурно ганяти худобинку?..
Щодня злітає пошта крилата в синю вись.
Їдь сам й вези обручку коханій під ялинку!!! ;-)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-30 12:49:29 ]
Пане Віктор, не гнівайтеся тільки на мій дружній жарт, будь ласка. Така я є, не пожартую - не живу.;-)))Чомусь так шкода стало голубів, та й жінку теж, достало її вже лише листи отримувати, пора герою зібратися в путь... ;-))) З наступаючими Вас святами!!! Щастя, здоров'я і всього-всього!!! Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2010-12-30 14:56:21 ]
Ті всі зауваги суто технічні, до яких варто прислухатися, але сам настрій твору, мелодика і контрасність почуттів не залишили мене байдужим.
Щось є у вас єсенінське:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2010-12-31 01:57:21 ]
Дякую вам, Юріє. Уже вніс зміни, так, як ви радите, справді, краще.
Патаро, я жарти сприймаю із розумінням, люблю і сам когось повеселити. Мої мандрування не дуже подобаються рідні, правда, проте, прикувати ланцюгами до себе мене, вони безсилі. Дякую тобі за добрі побажання. Взаємно!!!
Приємно, Володимире, чути добрі слова. Радий, що мої вірші тобі до снаги.