Дозвольте мені поцікавитись, чому Ви зменшили своє ім'я? У такому варіанті воно теж гарне, але, якщо замислитись, то складається таке враження, що існує якась несерйозність якщо не у ставленні до життя, то до якихсь її фрагментів.

"І світ такий – це шиз маленької людини".
Заява досить серйозна. Ми ж усі знаємо чи припускаємо, чи віримо в те (кожен це вирішує особисто), ким створено людину і за чиєю подобою.
Якщо Ви з повною серйозністю притримуєтесь своєї думки на рівні ортодоксальності, то, мабуть, не всі її поділяють.
Може, не варто, торкатись подібної тематики?

З вітаннями з приводу та щасливої нагоди надходження, як і минучості, усіх свят цього місяця
Г.С.

Мене дуже мало людей називає Оксаною, тому так зручніше. А з приводу несерйозності: цікавіше відноситися до життя, як до гри, де головне не перемога, а участь, бо коли ти не прагнеш до перемоги - є більше шансів її здобути, і падати не так боляче.

Я перечитала це посилання, і можу сказати, що цей вірш не є образою для поняття "людина". А те, що я назвала людину маленькою - цілком виправдано, бо всі ми маленькі відносно чогось( суспільства, Бога).

По відношенню до Всесвіту і наша планета - це піщина. Я ще не забув математичні ази - такі як пропорції.
Але Ваш умовивід мене непокоїть.
Звичайнісінький Ленін - але і він вважався (а зараз, коли нема кому підняти народ з вилами проти сучасного панства, апетити якого не порівняти з апетитами панства минулого) людиною - і досить великою. А ми читаємо у Вашому творі не про нього...
І як можуть існувати поряд у одному творі такі поняття як "людина", "янголи" - і "шиза"?
"Каяття" - "життя" - це погана і вживана-перевживана рима.
А рими, які належать до однакових частин мови - Ви вже самі знаєте, що. Так - це фрагмент римованого тексту.